Інноваційна політика фірми

В умовах ринкового способу господарювання засобом, що забезпечує досягнення тих чи інших цілей підприємства є інноваційна стратегія.

Під поняттям стратегія (грец. Strategos – мистецтво перемагати) слід розуміти сукупність заходів, форм і засобів управління, які забезпечать у майбутньому задоволення потреб споживачів та отримання високих прибутків суб’єктом господарювання.

Загальна (генеральна) стратегія розвитку підприємства пов’язана з діяльністю підприємства в цілому, використанням всіх ресурсів і орієнтована на виконання його головної цілі. Існують різні види стратегій, що забезпечують реалізацію генеральної стратегії підприємства за видами та напрямами його діяльності. Однією із найважливіших є інноваційна стратегія, яка відображена на підприємстві у його інноваційній політиці.

Інноваційна політика - це комплексний план розробки, реалізації та фінансування інновацій.

Метою розроблення інноваційної політики є забезпечнення майбутнього розвитку підприємства шляхом можливості зростання його інноваційного потенціалу в умовах конкурентного середовища.

Розроблення інноваційної політики підприємства пе­редбачає визначення цілей, місії і стратегій його розвитку на найближ­чу і далеку перспективу, виходячи з оцінки його потенційних можли­востей і забезпеченості ресурсами.

Цілі поділяють на:

• функціональні (підтримка досягнутого стану системи);

• нові (досягнення якісно нового стану системи).

Місія підприємства є завжди індивідуальною. При формуванні місії слід визначитися у сфері функціонування підприємства. Не менш важливим є доступно ита зррозуміло висловити місію підприємства Для цього, напрклад “Тойота” для відображення надійнгсті своїх машин визначила свою місію наступним чином: “Тойота- автомобілі без дефектів”. Місія “Мацусіти” визначена так – сприяти поліпшенню якості житття, забезпечуючи суспільство дешевими, як вода електропобутовими приладами Важливо, щоб у місії знайшли відображення переваги підприємства, які вирізняють його з загальної кількості аналогічних.

В інноваційному менеджменті розрізняють:

1. Базові стратегії — модель поведінки підприємства в ці­лому й окремої стратегічної господарської одиниці (СГО) в тій або іншій конкретній ринковій ситуації. Наприклад, стратегія ви­бору ринків; стратегія конкуренції на обраному ринку. І далі на обраному ринку: досягнення переваги в конкуренції на основі лі­дерства в якості продукції; лідерство в цінах; ринкова спеціаліза­ція; ринкова кооперація.

2. Функціональні стратегії — комплекси заходів і програм для окремих функціональних сфер і підрозділів підприємств. Вони мають підпорядковане значення і є по суті ресурсними програма­ми, що забезпечують практичну реалізацію базових стратегій.

X. Фріман виділяє шість типів інноваційної стратегії підприємства:

1) наступальна;

2) захисна;

3) імітаційна;

4) залежна;

5) традиційна;

6) «за нагодою».

Наступальна інноваційна стратегія передбачає проведення НДДКР, орієнтовані на маркетинг.

Захисна інноваційна стратегія віддображає реакцію підприємства на дії конкурентів.

Імітаційна інноваційна стратегія пов'язана з копіюванням технології виробництва продукції фірм-піонерів. Використання цієї стратегії пов'язане з придбанням ліцензії на виробництво інноваційного продукту.

Залежна інноваційна стратегія передбачає використання коопераційних техноло­гічних зв'язків з іншими фірмами..

Традиційна інноваційна стратегія означає існування на підприємстві типу виробництва, що відображається у вдосконалення лише форми і сервісу традиційної продукції.

Інноваційна стратегія «за нагодою» передбачає розвиток підприємстване за рахунок власної науково-технічної діяльності, а пов'язана з викорис­танням інформації, отриманої з зовнішніх джерел

Завдання інноваційної політики полягають у тому, щоб відповісти на питання:

1. Провести сегментування ринку з метою знаходження нових ніш для підприєммства у майбутньому.

2. Розробити виробничу програму підприємства шляхом розширення номенклатури і асортименту випуску продукції.

3. Розробити інноваційні проекти, що забезпечать досягнення стратегічних цілей підприємства.

4. Визначити джерела фінансуввання інноваційних проектів.

5. Визначити види організаційних структур управління підприємством.

6. Розроити кадрову політику на підприємстві, що забезпечуватиме досягнення поставленої мети.

При розробці інноваційної політики необхідно дотримуватись наступних критеріїв:

- відвовідність можливостям і загрозам зовнішнього середовища;

- відповідність цілям підприємствва;

- досягнення конкурентних переваг при врахуванні сильних сторін підприємства та слабкихсторін кокурента;

- використання ефекту синергізму інноваційної діяльності.

Проблематика стратегічного управління інноваціями не об­межується винятково завданнями досягнення нових економічних і науково-технічних висот. Підприємство — живий організм, що постійно рухається, це первинна клітина, що зароджується, роз­вивається, структурується, переживає крах і зникає, проходячи свій органічно властивий йому життєвий цикл.

У загальному вигляді порядок роз­роблення інноваційної політики підприємства, тобто її техноло­гію можна подати таким чином:

Стратегічний діагноз

Дата добавления: 2014-12-07