Аналіз поточної платоспроможності

Платоспроможність характеризує фінансовий стан підприємства на певну дату. Вона є важливим показником фінансової стійкості. Підприємство вважається платоспроможним, якщо воно має можливість своєчасно сплачувати свої платіжні зобов’язання наявними грошовими коштами.

Отже, платоспроможність визначають порівнянням платіжних засобів підприємства із поточними платіжними зобов’язаннями. Платіжні засоби відображені в ІІ розділі активу (Оборотні активи), а платіжні зобов’язання – в IV розділі пасиву (поточні зобов’язання).

Для визначення показників платоспроможності потрібно спочатку статті оборотних активів згрупувати в залежності від ступеня їх ліквідності (тобто швидкості можливого перетворення їх на гроші), а статті поточних зобов’язань згрупувати в залежності від строків сплати зобов’язань.

Оборотні активи в залежності від ступеня їх ліквідності поділяють на такі три групи:

1. Найбільш ліквідні активи – це суми грошових коштів на всіх рахунках, а також поточні фінансові інвестиції (фінансові вкладення у короткотермінові цінні папери);

2. Активи, що швидко реалізуються – це активи, для перетворення в гроші яких потрібен певний час. Сюди відносять всі види дебіторської заборгованості (крім безнадійної), готову продукцію, що користується попитом, а також тварин на відгодівлі, готових до реалізації. Готову продукцію і тварин на відгодівлі включають в розрахунок по цінах можливої їх реалізації;

3. Активи, що реалізуються повільно – це такі активи, реалізація яких потребує більш тривалого часу. Сюди відносять виробничі запаси, тварини на вирощуванні і відгодівлі (крім готових до реалізації) та незавершене виробництво.

Поточні зобов’язання в залежності від строків їх сплати поділяються на такі три групи:

1. Прострочені зобов’язання та зобов’язання, строки сплати яких наступають негайно;

2. Зобов’язання, строк сплати по яких наступить найближчим часом (наприклад, на протязі місяця);

3. Зобов’язання, строк сплати по яких віддалений на більш тривалий час (наприклад, кредити банків терміном 3-4 місяці).

Для характеристики платоспроможності підприємства на основі даних ІІ розділу активу та IV розділу пасиву балансу визначають такі три коефіцієнти платоспроможності, які називають ще коефіцієнтами ліквідності чи покриття:

1. Коефіцієнт абсолютної або миттєвої платоспроможності (ліквідності). Визначають його діленням суми грошових коштів та поточних фінансових інвестицій на загальну суму поточних зобов’язань (на підсумок IV розділу пасиву). Цей коефіцієнт показує частку платіжних зобов’язань яку підприємство може сплатити найбільш мобільними коштами. Оптимальна величина його складає 0,2 – 0,25

2. Коефіцієнт швидкої платоспроможності (ліквідності). Визначають його діленням суми грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, готової продукції, що користується попитом, тварин на відгодівлі, готових до реалізації на загальну суму поточних зобов’язань (підсумок IV розділу пасиву). Оптимальна величина цього коефіцієнта не менша 1.

3. Загальний коефіцієнт платоспроможності (ліквідності). Називають його ще коефіцієнтом покриття, коефіцієнтом поточної ліквідності. Визначають його діленням вартості всіх оборотних активів на загальну суму поточних зобов’язань (тобто ділять підсумок ІІ розділу активу на підсумок IV розділу пасиву балансу). Оптимальна величина цього коефіцієнта складає 2 - 3

В практиці існує потреба визначати платоспроможність підприємства не лише на початок і на кінець року, а постійно, щоденно. Визначають її діленням суми грошових коштів на суму поточних зобов’язань, строк сплати яких уже наступив, або наступить на протязі кількох днів. Для підприємства важливо, щоб цей коефіцієнт постійно перебував на рівні 1.

Дата добавления: 2014-12-07