Особливості розвитку періоду від зруйнування Гетьманщини до початку XX ст

План

ЛЕКЦІЯ№7

Історичне значення козацтва для культурного розвитку

Друга половина XVII-XVIII ст. була важливим етапом у розвитку вітчизняної культури. Українська культура того часу істотно вплинула на всебічний розвиток передусім російської культури, а також культур інших слов’янських народів. Культурний розвиток об’єднував український народ в складних суспільно-політичних умовах, що сприяло формуванню української нації. Культурні надбання козацьких часів не втратили свого значення і донині. Ця доба завершує період розвитку усієї давньої української культури, ідеологічною основою якої була релігія. В наступному столітті свідома частина українського суспільства шукала іншого фундаменту для подальшого культурного руху. Відбувається перехід до нового етапу розвитку культури зі світською і демократичною домінантою.

Культура України в XIX ст.

Ключові поняття і терміни: аматорський театр, бурлескно-травестійний жанр, еклектика, етнографія, інтелігенція, історіографія, Малоросія, офорт, реалізм, русифікація, слов’янознавство.

1. Особливості розвитку періоду від зруйнування Гетьманщини до початку XX ст.

2. Формування національної самосвідомості. Розвиток історіографії та етнографії.

3. Роль освітніх закладів та наукових інституцій в українському національному Відроджені.

4. Тенденції розвитку художньої культури XIX ст.

У 1775 році указом Катерини II Запорізьку Січ, з якої починала свою історію українська козацька держава, було знищено. На колишніх етнічних територіях активно впроваджувалася політика русифікації. За своїм статутом Україна перетворилася на звичайну російську провінцію. Вона навіть втратила своє ім’я і стала офіційно називатися «Малоросія», натомість Московській державі – «Великоросія».

В соціальній структурі українського суспільства відбулися значні зміни: селянство, втрачаючи свободу, перетворюється на кріпаків, козацтво – на державних селян, міщани вже не мають колишньої повноти соціально-політичних прав, українське духовенство під впливом секуляризації суспільного життя втрачає своє місце в суспільстві. Єдиним привілейованим станом в Російській імперії, що визначав собою суспільно-політичне і культурне життя всієї країни, було дворянство. Значне місце в його складі займала інтелігенція – наукова і творча. Вона утворилася внаслідок специфічних умов розвитку світської культури в Російській імперії.

Отже, в умовах втрати політичної самостійності, лише культура забезпечувала збереження цілісності, ідентичності етносу, пробуджувала та формувала національну самосвідомість.

Дата добавления: 2014-12-07