Особливості археологічних культур на майбутніх слобідських землях

Заселення території Слобожанщини в давні часи

План

Ключові поняття і терміни: Слобожанщина, Дике поле, бондарихінська культура, дніпро-донецька культура, зрубна культура, культура ямково-гребінцевої кераміки, салтівська культура, середньостогівська культура, харківсько-воронезька катакомбна культура, ямна культура, слобода.

ЛЕКЦІЯ №9

Культура Слобожанщини

1. Заселення території Слобожанщини в давні часи. Особливості археологічних культур на майбутніх слобідських землях.

2. Освітянська та наукова справа на Слобожанщині.

3.Розвиток духовного життя Слобідської України. (XVII-XXI ст.)

4.Свята, обряди та звичаї слобожан (XVII-XXI ст.)

Самобутній край України – Слобожанщина – це національно-структурне та соціально-економічне поєднання певних українських та російських земель, що утворилося на роздоріжжі дикого степу між кордонами трьох держав – Московської, Речі Посполітої та Кримського ханства. До історичної області Слобідської України, як відомо, входила територія сучасних тепер Харківської, Сумської, Донецької і Луганської областей нашої країни. Крім того, в склад Слобожанщини входила територія теперішніх Воронезької, Бєлгородської, та Курської областей Російської Федерації.

Цей край з давніх давен був заселений і освоєний різними народами. На його території в багатьох місцях знайдено залишки матеріальної культури людей, які жили тут з раннього залізного віку. Археологічні знахідки свідчать про існування селищ та укріплених городищ осідлого населення, яке займалося хліборобством і скотарством.

Початок нашого літочислення характеризується досить високим рівнем матеріальної культури, про що яскраво розповідають рештки кераміки і домашнього посуду, знайдені в багатьох місцях регіону. Ці ж керамічні вироби, а особливо римські монети, свідчать про широкі торговельні зв’язки місцевих людей з Причорномор’ям, а також із Середземномор’ям і західноєвропейськими народами.

Численні народи, з’явившись на території Східної Європи, поступово освоюють і землі майбутньої Слобожанщини. Слов’янські племена протягом багатьох тисячоліть стають носіями різнобарвних культур, серед яких слід визначити такі, як: дніпро-донецька, культура ямково-гребінчатої кераміки, середньостогівська, катакомбна, ямна, зрубна, бондарихівська, салтівська та інші.

Наступний період існування майбутніх слобідських земель пов'язаний із утворенням давньоруської держави – Київська Русь, яка прийняла території нашого регіону до свого складу. Це сприяло подальшому розвитку на майбутній Слобідській Україні землеробства, ремесел, матеріальної та духовної культури.

Але постійні напади печеніг та половців спустошували південно-руські землі і змушували місцеве населення поступово відсунутися з півдня на північ. Події цих часів оспівані в «Слові о полку Ігоревім» - літописі, який став вершиною літературного мистецтва (к. XII ст.).

В середині XIII ст. на південному сході запанували монголо-татари. Після жорстокої навали і масового знищення вся місцевість разом із суміжними степовими просторами залишилася на довгий час незаселеним краєм і уявляла собою «дике поле», що перетворилося у пасовиська для табунів коней та іншої худоби.

На цьому завершується перший етап заселення майбутніх слобідських земель в історії слобідського краю. Це був самий довготривалий період в житті стародавніх племен і продовжувався до середини XIII ст.

Другим етапом заселення та освоєння території Слобожанщини вважається процес заселення Дикого поля, який датується другою половиною XV століття – початком XVIII ст. Це – довгий, суперечливий, неоднозначний процес, який пов'язаний з подальшою агресивною політикою Кримського ханства і султанської Туреччини. Вона виявилася руйнівною для місцевого населення, яке було змушено відірватися від своїх осель і рухатися на південь, в бік так званих «уходів» й залишатися там на постійне житло.

Так, Дике поле стало місцем, куди люди втікали, перш за все, від панів, освоювали нікому неналежні території, перетворюючи їх в квітучий господарчий край. Від заснованих вольностей – слобод – походить назва «Слобожанщина», як окраїна і територія, що заселена українцями.

Історичне значення процесу заселення і освоєння Дикого поля полягає в тому, що українські козаки і селяни, за висновками М.С.Грушевського, відкривають перед нами «образ незрівняного своїм розмахом, своєю сміливістю і стихійною силою нового походу українського народу на схід». Українській народ сподівався утворити царство свободи, без панського життя, створити нову Україну. Інша справа, що в умовах кріпацької Росії створювати нову Україну на Слобожанщині було важко, а після реформи Катерини II, котра скасувала старий козацький устрій і ввела ті стани, які були в Росії, стало зовсім неможливо.

Отже, з географічного погляду Слобожанщина – один з регіонів України, що утворився на роздоріжжі Московії, Річі Посполітої та Кримського ханства, з етнографічного – досить велика цілісність з українським населенням, а з погляду історичного – це регіон давньої слов’янської колонізації.

Дата добавления: 2014-12-07