Довгострокове (оперативне) прогнозування

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, опрацювання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:

- загальна кількість НХР для об’єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР „вільно”, (при „вільному" виливі НХР висота шару (h) вважається такою, що не перевищує 0,05м, при виливі "у піддон" (обваловану місцевість) висота шару приймається h=Н─0,2м, де Н ─висота обвалування,(м).;

- метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря 20⁰С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.;

- середня щільність населення для цієї місцевості;

- площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ)

S(змхз)=3,14 × Г²;

- площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ)

S(пзхз)=0,11 × Г²;

- ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об’єму ємності;

- ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю;

- при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відтинувачами (для продуктопроводів об’єм НХР приймається 300-500 т);

- заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

3. Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

3.1. Вихідні дані при аварійному прогнозуванні:

- тип і кількість НХР на об'єкті Q, (т);

- умови зберігання НХР: у ємностях (обваловані, не обваловані), трубопроводах;

- висота обвалування ємності Н, (м);.

- метеоумови: напрямок (азимут) і швидкість вітру (V,м/с), температура повітря (°С), ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП): інверсія, ізотермія, конвекція;

- характер місцевості: відкрита, закрита (довжина забудови, лісового масиву, км);

- кількість людей на об’єкті (в населеному пункті), що може опинитися в зоні можливого зараження;

- забезпеченість населення засобами захисту, (%).

3.2. Параметри які визначаються при проведенні аварійного прогнозування:

1. Глибина прогнозованої зони хімічного зараження, Гпзхз, км;

2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження, Шпзхз, км;

3. Площа прогнозованої зони зараження, Sпзхз, км²;

4. Площа зони можливого хімічного зараження Sзмхз, км².

5. Час підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта (населеного пункту), tniдх., год (хв);

6. Час вражаючої дії фактора зараження НХР, typ, год;

7. Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження, В, осіб.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки здійснюється з використанням таблиць і розрахунків. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин після початку аварії (taв =4год)- тривалість збереження сталих метеоумов. Після цього прогноз має бути уточненим.

Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки

3.2.1. Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями (Гпзхз, км) визначається розрахунком за формулою:

,,

де Гт - табличне значення глибини зони, визначене за табл. 1 (для умов: місцевість відкрита, ємності НХР не обваловані ("вільний" розлив), швидкість вітру V =1м/с, температура повітря 0°С).

Вхідними даними до таблиці є:

- кількість викинутої при аварії НХР Q, т;

- ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП).

У найдене значення глибини зони вводиться поправка на задану температуру повітря за приміткою 1 або 2 до табл. 1.

─ Кв - поправочний коефіцієнт на вітер за табл. 2:

─ Ксх - коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" (при умові зберігання НХР в обвалованих ємностях) за табл.3 з урахуванням висоти обвалування Н, м.(Для не обвалованої ємності Ксх =1).

─ Гзм - величина, на яку зменшується глибина розповсюдження хмари НХР на закритій місцевості (міська, сільська забудова, лісовий масив), км, визначається за формулою:

Гзм =

де L - довжина закритої місцевості на осі сліду хмари НХР, км, у межах глибини, на яку розповсюдилась би хмара на відкритій місцевості;

Кзм - коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості за табл.4.

Після визначення розрахункової глибини зони з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення Гр порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас Гп за 4 години:

Гп = 4 × W, км;

де W - швидкість переносу повітряних мас (табл. 5) при заданих швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП), (км/год).

Найменше із порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони зараження, тобто

Гпзхз =min{ Гп; Гр }.

3.2.2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (Шпзхз)

Залежно від СВСП її ширина (в кінці зони) розраховується за формулами:

─ при інверсії Шпзхз=0,2×Гпзхз, км

─ при ізотермії Шпзхз=0,35×Гпзхз, км

─ при конвекції Шпзхз=0,6×Гпзхз, км;

де ─Гпзхз - глибина прогнозованої зони хімічного зараження, що визначена в пункті 3.2.1.(км).

Ширину зони зараження в місці розташування об'єкта, для якого здійснюється прогнозування, можна визначити за цими ж формулами, якщо замість Г пзхз підставити відстань від об'єкта діяльності (Rоб) до місця аварії.

3.2.3. Площа прогнозованої зони хімічного зараженняSпзхз за формулою

Sпзхз = 0,5 × Гпзхз × Шпзхз;

3.2.4. Площа зони можливого хімічного зараження (Sзмхз) (км²) розраховується за емпіричною формулою

Sзмхз = 8,72 × 10^-3 × Гпзхз² × φ,

де: ─Гпзхз -глибина зони, км;

─ φ - коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони можливого зараження залежно від швидкості вітру.

Швидкість вітру, м/с	<1			>2
коефіцієнт φ

3.2.5. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об'єкта (tniдх)

Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою:

tniдх= (год);

де Rоб - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об'єкта, км;

W - швидкість перенесення переднього фронту забрудненого повітря, визначається за табл. 5.

3.2.6. Визначення часу вражаючої дії фактора зараження НХР,(typ)

Тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (typ = tвип), що залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначено за табл. 6 або розраховано за формулою:

typ = tвип =

де: ─d - щільність НХР,(т/м³)(табл. 9);

─ h - висота шару розлитої НХР, м (якщо ємності не обваловані, буде "вільний" розлив h=0,05 м. Якщо обваловані:

h = H─0,2 (м),

де: ─ Н - висота обвалування);

─ К₁ - коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей НХР, береться з табл. 9;

─ К₂ - коефіцієнт, який враховує температуру повітря (табл.9);

─ К₃ - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру V і розраховується

К₃ =(V+2)/3

3.2.7. Визначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження

Очікувані втрати визначаються за табл. 7 залежно від чисельності людей, що можуть опинитись у прогнозованій зоні хімічного зараження, ступеня їх захищеності (забезпеченості засобами індивідуального і колективного захисту).

Результати розрахунків щодо оцінки хімічної обстановки необхідно звести до таблиці (табл. 10).

На карту наносяться межі прогнозованої зони зараження аналізуються результати і робляться висновки та пропозиції щодо захисту працівників об'єкта господарювання (населеного пункту), який може опинитись у зоні хімічного зараження. Район аварії обмежується колом діаметром ДО, значення якого залежить від кількості НХР, умов зберігання, стійкості повітря та орієнтовно становить четверту частку ширини зони зараження.

Кутовий розмір зони зараження (кут сектора) становить:

- 12° при інверсії;

- 20° при ізометрії;

- 35° при конвекції.

Висновки з оцінки хімічної обстановки:

1. Чи може опинитись об'єкт у зоні хімічного зараження (опиниться, якщо Rоб < Гпзхз, а напрямок вітру збігається з напрямком на об'єкт господарювання щодо ХНО).

2. Можливі наслідки в осередку хімічного ураження (можливі ураження виробничого персоналу і населення та очікувані втрати).

3. Визначається вплив НХР на виробництво, матеріали та сировину.

4. Заходи щодо захисту людей (оповіщення, використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), будівель і захисних споруд (ЗС), евакуація).

5. Визначаються можливості герметизації виробничих будівель та інших приміщень, де працюють люди, а також можливість продовжувати виробничий процес у засобах індивідуального захисту.

Висновки є складовою вихідних даних для розроблення заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах хімічного зараження.

Додатки

Додаток 1

Таблиця 1.

Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км

(ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0°С)

Найменування НХР	Кількість НХР в ємності, (т)
Інверсія
Хлор	4.65	12.2	18.5	28.3	36.7	50.4	78.7
Аміак	<0.5	1.6	2.45	4.05	5.25	6.85	10.8
Сірчаний ангідрид	2.1	5.85	9.25	14.1	18.1	24.7	38.4	76.9
Сірководень	<0.5	1.5	2.5	3.95	5.0	6.7	10.3
Соляна кислота	1.25	3.05	4.65	6.8	8.75	12.2	18.7	31.7
Ізотермія
Хлор	1.75	5.05	7.35	11.6	14.8	20.2	30.9
Аміак		<0.5	1.25	1.55	1.95	2.75	4.45	8.35
Сірчаний ангідрид	0.7	2.4	3.7	5.6	7.2	10.2	15.3	30.5
Сірководень		<0.5	0.7	1.4	1.9	2.75	4.3	8.15
Соляна кислота	<0.5	1.3	1.85	2.9	3.7		7.45	14.7
Конвекція
Хлор	0.75	2.4	4.05	6.05	7.6	10.7	16.1	31.9
Аміак				<0.5	1.05	1.45	2.2	4.55
Сірчаний ангідрид	<0.5	1.3	1.9		3.8	5.1	7.95	15.7
Сірководень				<0.5	0.8	1.4	2.15	4.4
Соляна кислота		<0.5	0.95	1.5	1.9	2.6	4.0	7.7

Примітки до табл.1

1.При температурі повітря+20°С глибина розповсюдження хмари зараженого повітря збільшується, а при -20°С зменшується на 5% наведених у таблиці для 0°С.

2.При температурі +40°С при ізотермії і конвекції глибина збільшується на 10%.

3.Для НХР, що не увійшли до табл.1, для розрахунку береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для певного НХР:

фосген	1,14	нітробензол	0,01
окисли азоту	0,28	окисел етилену	0,06
метиламін	0,24	водень фтористий	0,3
диметиламін	0,24	водень ціаністий	0,97

Таблиця2.

Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (Кв)

СВСП	Швидкість вітру, м/с
Інверсія		0.6	0.45	0.4
Ізотермія		0.65	0.55	0.5	0.45	0.35
Конвекція		0.7	0.6	0.55

Таблиця 3.

Коефіцієнти зменшення глибини розпов­сюдження хмари НХР при виливі "у піддон" залежно від висоти обвалування (Ксх)

Найменування НХР	Висота обвалування,м
H=1	H=2	H=3
Хлор	2.1	2.4	2.5
Аміак	2.	2.25	2.35
Сірчаний ангідрид	2.5		3.1
Сірководень	1.6	-	-
Соляна кислота	4.6	7.4
Хлорпікрин	5.3	8.8	11.6
Формальдегід	2.1	2.3	2.5

Примітка до табл. 3.

1. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється де ближчого.

2. Якщо приміщення, де зберігаються НХР, герметично зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується втричі.

Таблиця 4.

Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості, (Кзм)

СВСП	Міська забудова	Сільське будівництво	Лісові масиви
Інверсія	3.5		1.8
Ізотермія		2.5	1.7
Конвекція			1.5

Таблиця 5.

Швидкість перенесення переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП (W), км/год

СВСП	Швидкість вітру, м/с
Інверсія					-	-	-	-	-
Ізотермія
Конвекція					-	-	-	-	-	-

Таблиця6.

Час випаровування (термін дії джерела забруднення) (typ), год.(швидкість вітру 1м/с)

Найменування НХР	Характер розливу
Ємності не обваловані Розлив «вільно»	Ємності обваловані Розлив у «піддон»
h=0.05	H=1м	H=3м
Температура повітря, °С
-20	0	+20	+40	-20	0	+20	+40	-20	0	+20	+40
Хлорпікрин			42.5	14.3					1рік
Соляна кислота	28.5	9.5	2.85	1.8			45.7	28.6				99.8
Сірчаний ангідрид		1.5	47.8	23.9		83.6
Хлор	1.5	23.9	83.7
Аміак	1.4	21.8	76.3
Сірководень	1.15	18.4	64.3

Примітка до табл.6.

При швидкості вітру більше 1м/с вводиться поправочний коефіцієнт

Швидкість вітру, м/с
Поправочний коефіцієнт		0.75	0.6	0.5	0.43	0.25

Таблиця 7.

Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії НХР в осередку хімічного ураження, %

Умови перебування людей	Без протигазів	Забезпеченість людей протигазами, %
На відкритій місцевості	90-100
У простіших укриттях, будівлях

Примітка до табл. 7

Орієнтовна структура втрат може розподілятись за такими даними:

- легкі - до 25 %;

- середньої тяжкості (з виходом із строю не менше ніж на 2 - 3 тижні і потребують госпіталізації) - до 40 %;

- зі смертельними наслідками - до 35 %.

Таблиця 8.

Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць (АТО) і хімічно небезпечних об'єктів (ХНО) (крім залізниць)

Найменування об’єкта, що класифікується	Критерії класифікації, одиниця виміру	Ступінь хімічної небезпеки
I	II	III	IV
1. Хімічно - небезпечний об’єкт	Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на ХНО, чол..	Більше	Більше до	Більше до	Менше
2. Хімічно небезпечна територіальна одиниця	Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) при аварії на ХНО,%.	Більше	Більше до	Більше до	Менше

Таблиця 9.

Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР (К₁ К₂).

Найменування НХР	Щільність НХР (рідина) т/м^3	Вражаюча токсодоза, мг × хв./л	К1	К2 залежно від температури
-20		+20	+40
Аміак	0.681		0.025
Хлор	1.553	0.6	0.052
Сірчаний ангідрид	1.462	1.8	0.049	0.5
Сірководень	0.964	18.4	0.042
Соляна кислота	1.198		0.021	0.1	0.3		1.6

Таблиця 10.

Результати оцінки хімічної обстановки

Джерело забруднення	Тип НХР, кількість (т.)	Глибина ПЗХЗ (км)	Ширина ПЗХЗ (км)	Площа ПЗХЗ (км^2)	Тривалість вражаючої дії, (год)	Час підходу хмари НХР (хв)	Втрати людей, структура втрат, чол..

Стисла характеристика деяких НХР

Хлор (Cl)

Зеленувато-жовтий газ із різким запахом. Отруйний, у 2,5 рази важчий за повітря, добре розчиняється у воді. Суміш із воднем вибухонебезпечна. При тиску 570кПа (5,7атм) скраплюється в темно-зелену рідину. Випаровуючись в атмосфері, утворює білий туман, стелиться по землі й збирається в долинах, ярах, підвалах. Високі концентрації хлору 0,1—0,2мг/л призводять до смерті через 1год.

Граничнодопустима концентрація хлору в повітрі — 1мг/м³. Концентрація хлору 6мг/м³ призводить до подразнення, концентрація 100мг/м³ небезпечна для життя

Балон рідкого газу (місткістю 25л) може утворити в повітрі смертельну концентрацію на площі 2га.

Хлор дуже отруйний для людей і сільськогосподарських тварин. Може проникати в організм через неушкоджену шкіру, органи дихання і травлення.

При легкому ступені отруєння настають почервоніння і свербіння шкіри, подразнення слизових оболонок очей, сльозотеча, ураження верхніх дихальних шляхів: чхання, дертя і печіння в горлі, сухий кашель, різкий біль за грудиною.

Середній ступінь отруєння характеризується розладам дихання і кровообігу, серцебиттям, збудженням і задишкою.

При великих отруєннях спостерігається: різке подразнення слизових оболонок, сильні приступи кашлю, печіння і біль у носоглотці, різь в очах, посилення задишки, сльозотеча, посиніння шкіри і слизових оболонок, некоординовані рухи, ниткоподібний пульс, дихання поверхневе, втрата свідомості, судоми, набряк легень, зупинка дихання.

При високих концентраціях смерть настає миттєво.

На потерпілого необхідно надіти протигаз ЦП-5, ЦП-7 з коробкою марки В або ізолюючий протигаз чи дихальний апарат. Винести з небезпечної зони, за необхідності зробити штучне дихання. Зігріти тіло, промити слизові оболонки і шкіру 2 % -м розчином питної соди, або зняти тампоном із ІПП-8, або змити уражену поверхню чистою водою з милом.

У пошкоджені очі закапати 1 %-й розчин новокаїну.

При отруєнні середнього ступеня дати випити теплого молока із содою або лужної мінеральної води типу “Поляна Квасова”, робити інгаляцію з 2 % -м розчином питної води, зігріти тіло, дати вдихати кисень або аміак (нашатирний спирт). Терміново госпіталізувати.

Аміак(NH₃)

Безколірний газ з запахом нашатирю, при температурі — 33—35 °С безколірна рідина, яка при температурі 78 °С твердне. Добре розчиняється у воді, утворюючи лужний розчин. Суміш аміаку з киснем 4:3 вибухає. Горить в атмосфері кисню. Отруйний.

Аміак небезпечний при вдиханні парів, потраплянні на шкіру та слизові оболонки.

У людини аміак при легкому ступені отруєння подразнює слизові оболонки очей — сльозотеча, уражує верхні дихальні шляхи —печіння у горлі, біль у горлі при ковтанні, чхання.

Середній ступінь отруєння викликає задуху, головний біль, нудоту, блювоту.

При тяжкому ступені отруєння аміаком порушуються дихання, діяльність серцево-судинної системи.

Смерть може настати від серцевої недостатності і набряку легень.

Потерпілому необхідно надіти протигаз з коробкою марки КД, М чи ізолюючий протигаз, винести його на свіже повітря, зігріти тіло. Провести інгаляцію теплою водою зі вмістом 1—2 %-го розчину лимонної кислоти, рот прополоскати 2 %-м розчином соди або теплою водою

При потраплянні на шкіру та слизові оболонки — промити 2%-м розчином борної кислоти, при болях очей закапати по 1—2 краплі 1%-го розчину новокаїну. Опіки шкіри можна промити водою, потім опустити в теплу воду (+35—40°С), після чого накласти стерильну пов’язку або змазати пеніциліновою маззю чи Вишневського. Якщо утруднене дихання, закапати в ніс 2—3% розчин ефедрину (4-5крапель), поставити гірчичники на шию, дати папаверин 2% — 2,0в/м • см³. Дати пити лужну мінеральну воду типу “Поляна Квасова” або тепле молоко. Потерпілого потрібно терміново госпіталізувати.

Сірчистий ангідрид(SO₂)

Безколірний газ з гострим запахом запаленого сірника. Добре розчиняється у воді, утворюючи сірчану кислоту. Впливаючи на організм, подразнює верхні дихальні шляхи, спричиняє запалення їх слизових оболонок, а також горла й очей. Високі концентрації у повітрі спричиняють задишку, призводять до втрати свідомості й смерті.

Потерпілому треба надіти протигаз з коробкою марки В, винести на чисте повітря, дати подихати кисень, промити слизові оболонки 1%-м розчином питної соди.

Сірководень (H₂S)

Безколірний газ з характерним запахом тухлих яєць, важчий за повітря, у воді малорозчинний, дуже отруйний. Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші. Подразнює слизові оболонки, спричиняє головний біль, нудоту, блювоту, біль у грудях, відчуття задишки, печіння в очах, з’являється металевий присмак у роті, сльозотеча. При появі таких симптомів потерпілого необхідно винести на повітря, очі і слизові оболонки не менше 15хв промивати водою або 2%-м розчином борної кислоти.

Соляна (хлористоводнева) кислота (HCl)

Розчин хлористого водню у воді. Температура кипіння +108,6 °С, щільність 1,18 г/см³ (при концентрації НСІ 35 %). Міцна кислота “димить” у повітрі, утворюючи з парами води крапельки туману. Гостре отруєння хлористим воднем (соляною кислотою) супроводжується охриплістю голосу, ядухою, нежиттю, кашлем. Концентрація 50—75 мг/м³ переноситься важко, 75—150 мг/м³ згубно діє на організм.

Захист органів дихання від азотної, сірчаної і соляної кислот забезпечують фільтруючі й ізолюючі протигази, а також універсальні респіратори. Для захисту від цих кислот можуть бути застосовані промислові протигази з коробкою В з аерозольним фільтром (коробка пофарбована у жовтий колір з білою вертикальною смугою), а від азотної кислоти з коробкою БКФ (захисний), промислові універсальні респіратори РУ-60МВ. Від азотної і соляної кислот захищають цивільні протигази ЦП-5, ЦП-7 і дитячі.

Додаток 2

Приклад

Оцінити хімічну обстановку на об’єкті господарської діяльності (ОГД), що може виникнути при аварійному руйнуванні ємності НХР на ХНО 12.00.15.07.

Вихідні дані:

№ з/п	Вихідні дані	Параметри
	Номер карти
	Розташування НХО
	Розташування ОГД
	Тип НХР	Cl
	Кількість виливу, Q (т)
	Тип виливу	У піддон
	Висота обвалування H (м)
	Ступінь вертикальності і стійкості повітря (СВСП)	Інверсія
	Температура повітря t ^0C	+20^0С
	Швидкість вітру V (м/с)
	Напрям вітру	Північно-західний Фактичний азимут 125^0
	Кількість людей на ОГД
	Забезпеченість ЗІЗ	50%

Порядок проведення розрахунків по прогнозуванню та оцінки обстановки, що може виникнути на ОГД.

1. Визначення глибини прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями (Гпзхз, км):

Гр=Гт×Кв/Ксх─Гзм, (1)

де Гт - табличне значення глибини зони, визначене за табл. 1.

Вхідними даними до таблиці є:

- кількість викинутої при аварії НХР Q, т;

- ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП).

Гт=36,7 (з урахуванням примітки, температури повітря +20⁰ С, Гт збільшується на 5%) і буде дорівнювати

Гт=53,54

─ Кв - поправочний коефіцієнт на вітер за табл. 2:

Кв=0,4

─ Ксх - коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" (при умові зберігання НХР в обвалованих ємностях) за табл.3 з урахуванням висоти обвалування Н (м).

Ксх=2,1

─ Гзм - величина, на яку зменшується глибина розповсюдження хмари НХР на закритій місцевості (міська, сільська забудова, лісовий масив), км, визначається за формулою:

Гзм = L ─L/Кзм (2)

де L - довжина закритої місцевості на осі сліду хмари НХР, км, у межах глибини, на яку розповсюдилась би хмара на відкритій місцевості;

У даному випадку перед ОГД знаходиться лісовий масив шириною 1,5км, тобто L=1,5

Кзм - коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості за табл.4.

Кзм=1,8

Підставляємо дані у формулу (2):

Гзм = 1,5 ─1,5/1,8=0,7

Підставляємо дані у формулу (1):

Гр=38,54×0,4/2,1─0,7=6,64(км)

Після визначення розрахункової глибини зони з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення Гр порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас Гп за 4 години:

Гп = 4×W, (км); (3)

де W - швидкість переносу повітряних мас (табл. 5) при заданих швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП), км/год.

W=21

Підставляємо дані у формулу (3):

Гп = 4×21=84 (км)

Найменше із порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони зараження, тобто

Гпзхз =min{ Гп; Гр }.

Тобто Гпзхз=6,64(км)

2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (Шпзхз)

Залежно від СВСП її ширина (в кінці зони) розраховується за формулами:

─ при інверсії Шпзхз=0,2×Гпзхз, км (4)

де ─Гпзхз - глибина прогнозованої зони хімічного зараження, що визначена в пункті 1. (км).

Гпзхз=6,64(км)

Підставляємо дані у формулу (4):

Шпзхз=0,2×6,64=1,33(км)

3. Площа прогнозованої зони хімічного зараженняSпзхз за формулою

Sпзхз = 0,5×Гпзхз×Шпзхз; (5)

Підставляємо дані у формулу (5):

Sпзхз = 0,5×6,64×1,33=4,42(км²)

4. Площа зони можливого хімічного зараження (Sзмхз)(км²) розраховується за емпіричною формулою

Sзмхз = 8,72×10^-3×Гпзхз²×φ, (6)

де: ─Гпзхз -глибина зони, км;

─ φ - коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони можливого зараження залежно від швидкості вітру.

Підставляємо дані у формулу (6):

Sзмхз = 8,72×10^-3×6,64²×45=17,3(км²)

5. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об'єкта (tniдх)

Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою:

(tniдх)= Rоб/ W, (год), (7)

де Rоб - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об'єкта, км;

Rоб=3,0 км

W - швидкість перенесення переднього фронту забрудненого повітря, визначається за табл. 5.

W=21

Підставляємо дані у формулу (7):

(tniдх)= 3,0/21=0,14=8хв

3.2.6. Визначення часу уражаючої дії фактора зараження НХР,(typ)

Тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (typ = tвип), що залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути розраховано за формулою:

typ = tвип = h×d/К₁ ×К₂×К₃ (8)

де: ─d - щільність НХР,(т/м³)(табл. 9);

d=1,553

─ h - висота шару розлитої НХР, м (якщо ємності не обваловані, буде "вільний" розлив h =0,05 м). Якщо обваловані:

h = H─0,2 (м), (9)

де Н - висота обвалування;

h = 1─0,2=0,8

h = 0,8

─ К₁ -коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей НХР, береться з табл. 9;

К₁=0,052

─ К₂ - коефіцієнт, який враховує температуру повітря (табл.9);

К₂ = 1

─ К₃ - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру V і розраховується К₃ =(V+2)/3 (10)

V=4 м/с

Підставляємо дані у формулу (10)

К₃ =(4+2)/3=2

К₃ =2

Підставляємо дані у формулу (8) дані h,d,К₁, К₂,К₃.

typ = tвип = 0,8 ×1,553/0,052 ×1×2=47,78(год)=47год47хв.

3.2.7. Визначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження

Очікувані втрати визначаються за табл. 7 залежно від чисельності людей, що можуть опинитись у прогнозованій зоні хімічного зараження, ступеня їх захищеності (забезпеченості засобами індивідуального і колективного захисту).

На ОГД знаходиться 100 чол., які розташовані в будівлі та на 50% забезпечені ЗІЗ.

Згідно табл. 7 очікується наступні втрати:

- легкі (Л) ─ 8 чол.

- середні (Ср) ─ 11 чол.

- смертельні (См) ─ 8 чол.

Результати оцінки хімічної обстановки

Джерело забруднення	Тип НХР, кількість, т.	Глибина ПЗХЗ, км	Ширина ПЗХЗ, км	Площа ПЗХЗ, км^2	Тривалість вражаючої дії, год	Час підходу хмари НХР, хв.	Втрати людей, структура втрат, чол.
НХО	Cl 30т	6,64	1,33	4,42	47год 47хв	8хв	8(Л) 11(Ср) 8(См)

Висновки

1. ОГД може опинитись у зоні хімічного зараження Гпзхз=6,64км, відстань від НХО до ОГД ─ 3,0км, вітер Північно-Західний фактичний азимут 125 ⁰.

2. Хмара зараженого повітря підійде до ОГД (tniдх)через 8хв, що не дає змоги вивести людей із зони зараження.

3. Тривалість дії вражаючого фактора НХР досить велика - більше 30 годин.

4. Небезпека для людей:

- можливі смертельні наслідки при вдиханні, від дії парів на слизову оболонку шкіри, що викликає опіки слизової оболонки дихальних шляхів.

5. ознаки враження:

- різкий за грудний біль, сухий кашель, блювота, порушення координації, задишка, різь в очах, сльозотеча.

6. Основні заходи щодо захисту людей:

- негайно оповістити персонал про загрозу хімічного зараження;

- розмістити людей на верхніх поверхах та провести герметизацію приміщень;

- видати протигази з фільтруючою коробкою марки В, захисний одяг;

- евакуацію з району проводити тільки в протигазах з фільтруючою коробкою марки В, в напрямку с.Туманово та с.Милькин, при цьому уникати проходження низинами.

7. При враженні провести долікарську допомогу:

- при відсутності дихання, зробити штучне дихання методом «рот в рот»;

- слизову та шкіру промити 2%-ним розчином питної соди не менше 15хв.

Після надання долікарської допомоги негайно евакуювати до лікувального закладу.

Мірило 1:100 000 (в 1 см 1 000м)

Дата добавления: 2014-11-28