Плановий баланс. 1 страница

План

План

План

Тема 6. Виробничий план

Мета заняття: усвідомити мету й логіку опрацювання виробничого плану, дізнатися про структуру виробничого плану, яку інформацію треба включати у різні підрозділи виробничого плану, найзручніші способи викладання матеріалу у виробничому плані. Розглянути найзручніші способи викладання матеріалу у виробничому плані

1. Головне завдання й складові виробничого плану, зміст виробничого плану.

Зміст лекції

1 Головне завдання й складові виробничого плану, зміст виробничого плану

Розроблення виробничого плану починається зі складання переліку основних виробничих операцій та (або) інших робочих процесів, послідовне виконання яких і забезпечує випуск готового продукту, тобто починати треба з опису технологічного процесу виготовлення продукції. Для збільшення наочності в підрозділі «Основні виробничі операції» рекомендується навести схему виробничих потоків, яка дасть можливість зрозуміти:

– звідки на фірму надходитимуть сировина, матеріали, комплектуючі вироби;

– у якій послідовності (в яких цехах або інших підрозділах фірми) здійснюватиметься їх переробка в готову продукцію;

– куди цю продукцію будуть поставляти.

Цей розділ включається до бізнес-плану тільки для тих підприємств, які планують займатися виробництвом продукції. Підприємець повинен довести, що він може налагодити ефективне виробництво необхідної кількості товару в певні терміни.

В плані виробництва обов'язково повинно бути зазначено, який вплив буде мати реалізація даного проекту на навколишнє середовище і чи не суперечить він вимогам законодавства.

Інколи в бізнес-план включають розділ ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ, де зазначають заходи, які спрямовують на захист оточуючого середовища і поліпшення охорони праці та їхня вартість.

ЛЕКЦІЯ 10

Тема 7. Планування організації діяльності фірми. Організаційний план

Мета заняття: з’ясувати для чого розробляється організаційний план і яка послідовність етапів його опрацювання, які основні чинники впливають на вибір організаційно-правової форми бізнесу, принципи визначення потреб фірми в персоналі, яку конкретно інформацію про власників і ключових менеджерів фірми слід навести в бізнес-плані.

1 Цілі та структура організаційного плану

2 Зміст основних розділів організаційного плану

Зміст лекції

1 Цілі та структура організаційного плану

Привабливість фірми, віра в успіх її бізнесу багато в чому залежать від ділових навичок і професіоналізму персоналу фірми та команди менеджерів. Досвідчені керівники і кваліфіковані виконавці можуть вивести підприємство з кризи, а безпорадні, навпаки, здатні зіпсувати найліпше діло. Тому організаційний план, в якому розглядаються кадрові питання, займає особливе місце серед інших розділів бізнес-плану.

Розробляючи організаційний план, підприємець має на меті:

· по-перше, переконати потенційних інвесторів і кредиторів у тому, що ним вибрано доцільну організаційно-правову форму бізнесу;

· по-друге, показати, з ким він збирається організовувати своє діло, тобто охарактеризувати менеджерів, які відіграватимуть провідні ролі в процесах становлення та управління фірмою;

· по-третє, довести, що він, його команда менеджерів та інший персонал фірми здатні практично реалізувати бізнес-план.

Розробку цього розділу бізнес-плану рекомендується починати з обґрунтування вибору організаційної форми бізнесу, оскільки вона позначається на всій подальшій підприємницькій діяльності і багато в чому визначає інші організаційно-правові аспекти бізнесу.

Далі в організаційному плані слід охарактеризувати потреби фірми в трудових ресурсах, тобто визначити, які саме працівники (основні, допоміжні, спеціалісти) необхідні для ведення діла.

Принципово важливо подати в організаційному плані відомості про власників та провідний управлінський персонал фірми. Організаційний план має містити короткі характеристики практично всіх тих працівників, від яких у кінцевому підсумку залежить успіх або невдача бізнесу фірми. Загальну характеристику команди менеджерів варто доповнити інформацією про використання зовнішньої допомоги в управлінні бізнесом. Ураховуючи, що багато фірм, особливо малих, залучають для виконання окремих функцій управління спеціалістів зі сторони, організаційний план треба доповнити описом консалтингових потреб фірми.

Після того, як в організаційному плані будуть репрезентовані власники, основні менеджери та зовнішні консультанти фірми, доцільно навести її організаційну схему, яка показує зв’язки між підрозділами і розподіл повноважень з управління. Часто організаційну схему фірми доповнює короткий пояснювальний текст.

Кінцевий розділ організаційного плану містить пояснення щодо кадрової політики та стратегії фірми. З нього має стати зрозумілим, як буде здійснюватися добір, підготовка та оплата праці працівників фірми. Можна подати й відомості про передбачувані для працівників фірми пільги стимулюючого характеру.

Отже, організаційний план, як правило, складається з таких підрозділів:

· організаційна форма бізнесу;

· потреба фірми в персоналі;

· власники фірми, команда менеджерів і зовнішні консультанти;

· організаційна схема управління;

· кадрова політика і стратегія.

Даний розділ покликаний відобразити ті зміни в організаційній структурі функціонуючого підприємства, які очікуються в результаті реалізації проекту.

Особливе значення цей розділ має при започаткувати нового бізнесу. В цьому випадку зазначається, яку структуру буде мати майбутнє підприємство, яка його форма власності та правовий статус, кількість працюючих, система оплати праці.

ЛЕКЦІЯ 11

Тема 7. Планування організації діяльності фірми. Організаційний план

2 Зміст основних розділів організаційного плану

Процес розроблення організаційного плану найчастіше розпочинається з обґрунтування вибору юридичної форми організації бізнесу. Закони України передбачають кілька варіантів такої організації. Кожна з форм організації бізнесу має свої переваги та недоліки. На вибір форми організації бізнесу впливає багато різноманітних факторів, починаючи від особливостей сфери майбутнього бізнесу й кінчаючи діловими якостями самого підприємця, проте найважливішими вважають такі:

1) відповідальність (як підприємець ставиться до ризику втрати особистого майна і захисту інших учасників бізнесу в разі невдачі бізнесового проекту);

2) податки (наскільки різняться суми податків, які сплачуються за організації бізнесу в тій чи тій організаційній формі);

3) фінансові потреби (як співвідносяться обсяги необхідного для започаткування бізнесу стартового капіталу з власними коштами підприємця);

4) можливості зростання бізнесу (чи передбачається розширення бізнесу в майбутньому);

5) управлінські здібності підприємця (чи вистачає знань і досвіду підприємця для управління всіма функціональними сферами бізнесу);

6) оперативність управління (чи потребує передбачуваний бізнес нормального, швидкого або негайного реагування на зміни в зовнішньому середовищі фірми);

7) складність ліквідації фірми (наскільки складно буде припинити ділову активність, зазнавши краху).

В організаційному плані необхідно:

· вказати на основні причини вибору відповідної юридичної форми організації бізнесу;

· наголосити на потенційних вигодах такого рішення;

· охарактеризувати можливі зміни юридичного статусу фірми в перспективі.

Коли фірма створюється як господарське товариство, обов’язково треба пояснити умови, на яких воно створюється. Коли йдеться про акціонерне товариство, то необхідно навести інформацію про кількість і тип акцій, які випускаються, указати прізвища й адреси членів ради директорів. Копії відповідних юридичних документів подаються в додатках до тексту бізнес-плану.

Далі в організаційному плані, як зазначалося, треба охарактеризувати потребу бізнесу в персоналі. Для вирішення цієї проблеми всю роботу, яка має бути виконана на фірмі, слід розділити на складові: функції, види діяльності й конкретні завдання. На практиці це роблять, будуючи «дерево цілей» фірми: спочатку визначають загальні цілі, а потім усе більше їх конкретизують. Склавши повний перелік видів діяльності і завдань, можна визначити, скільки робітників, якого фаху і якої кваліфікації потрібно, щоб їх виконати. На підставі цієї інформації складають кваліфікаційні характеристики, посадові інструкції і штатний розпис.

Особливу увагу в організаційному плані слід звернути на характеристику власників бізнесу і керівників фірми. Опрацьовуючи підрозділ «Власники бізнесу, команда менеджерів і зовнішні консультанти» передовсім треба чітко визначити, кого саме слід охарактеризувати і як це зробити. До таких осіб, як правило, належать:

1) підприємці — засновники бізнесу;

2) активні інвестори (ті, хто вкладає свої кошти у фірму, що створюється);

3) провідні менеджери фірми (керівники служби маркетингу, фінансів, технічний директор та ін.);

4) зовнішні консультанти, експерти (спеціалісти, які залучаються для допомоги у вирішенні особливо складних проблем). При цьому виникає запитання, кого і чому бажано залучити до роботи. Щоб знайти відповідь на це запитання, складають так звану матрицю управлінських здібностей, за допомогою якої можна визначити функції управління, для виконання котрих необхідно залучати зовнішніх консультантів.

Далі в процесі розробки організаційного плану потрібно з’ясувати, які саме відомості про кожного з керівних працівників фірми бажано подати у бізнес-плані. Тут можливі різні варіанти:

– іноді до організаційного плану досить включити лише загальні відомості про рівень кваліфікації та професійні досягнення кожного з основних керівників;

– в інших випадках (це буває частіше) на кожного з ключових керівників необхідно підготувати коротку біографічну довідку і зазначити посадові обов’язки, що на них буде покладено. У біографічній довідці слід особливо підкреслити кваліфікацію, досвід і виробничі досягнення кандидата під час його попередньої діяльності, що підтверджуватиме здатність кандидата успішно виконувати доручену справу. Ґрунтовніші характеристики основних керівників і перелік посадових обов’язків, як правило, подаються в додатках. Те саме стосується й позитивних характеристик з попередніх місць роботи, переліку конкретних досягнень і нагород працівників. Проте, коли ці нагороди й досягнення дуже значні й можуть справити велике враження на потенційних інвесторів, такі відомості треба включити безпосередньо в бізнес-план.

Опрацювання організаційної схеми управління фірмою охоплює такі чотири етапи.

Спочатку формується перелік основних функцій (виробництво, маркетинг, фінанси, облік, управління персоналом тощо). Далі, за необхідності, ці функції можна деталізувати (розбивати на підфункції). На другому етапі складають перелік організаційних одиниць фірми (цехів, відділів, служб тощо).

На третьому етапі розробляють матрицю типу «функції — організаційні одиниці фірми». Практично це означає побудову таблиці, де по вертикалі записано функції, а по горизонталі — організаційні одиниці фірми. Якщо певний організаційний підрозділ фірми виконує таку функцію, роблять позначку в таблиці. У результаті кожну з визначених на першому етапі функцій (підфункцій) буде «спроектовано» на відповідний структурний підрозділ, який і відповідатиме за її реалізацію. При цьому необхідно дотримуватися таких правил:

· усі визначені функції (підфункції) мають бути розподіленими (за певну справу має відповідати певна особа), бо інакше їх ніколи не виконуватимуть;

· за виконання певної функції має відповідати лише один підрозділ (інакше виникатиме дублювання діяльності підрозділів);

· у процесі деталізації функції (розподілу функції на підфункції) не слід забувати про діапазон контролю (одному керівникові має бути підпорядковано не більше 5 – 6 підрозділів).

На кінцевому четвертому, етапі варто накреслити схему організаційної структури управління фірмою, на якій показати всі організаційні одиниці фірми, їх ієрархію і зв’язки. До креслення, як правило, додають короткий текст, який пояснює особливості організаційної побудови фірми і розкриває окремі її деталі.

У процесі опрацювання підрозділу «Організаційна схема управління» слід звернути увагу на таке:

– організаційна схема має бути узгоджена з рішеннями, які вже були прийняті в попередніх розділах бізнес-плану. Зокрема, в організаційній схемі мають знайти відображення рішення щодо структури служби збуту (маркетинг-план), технології виробництва й виробничих підрозділів (виробничий план);

– організаційна схема має відбивати поділ повноважень і обов’язків між власниками фірми і членами команди менеджерів. Вона повинна повністю відповідати принципам системи управління фірмою, що зафіксовані в установчих документах.

Підрозділ організаційного плану «Кадрова політика і стратегія» має дати читачеві бізнес-плану уявлення про філософію фірми щодо вирішення кадрових питань. У цьому розділі необхідно роз’яснити, як будуть вирішуватися проблеми добору, підготовки та оплати праці співробітників фірми. Зокрема, тут мають бути висвітлені питання:

· конкретних строків комплектування штатів фірми;

· стандартів і процедур добору персоналу;

· структури заробітної плати, пакета пільг, премій, участі в прибутках фірми тощо.

Докладніше треба охарактеризувати механізми мотивації і винагородження керівників фірми, але без зайвих подробиць.

ЛЕКЦІЯ 12

Тема 8. Планування витрат та розробка фінансового плану

Мета заняття: розглянути, які цілі має та які завдання розв’язує розробка фінансового плану, особливості розробки фінансового плану порівняно з іншими розділами бізнес-плану.

1.Оцінка передпочаткових витрат. Природа статей витрат для розрахунку прибутковості.

2.Структура фінансового плану.

3. Прогноз доходів і витрат та прогноз руху грошових коштів.

4.Плановий баланс.

5.Фінансові коефіцієнти. Аналіз економічної доцільності реалізації проекту.

6.Розрахунок точки беззбитковості.

Зміст лекції

1 Оцінка передпочаткових витрат. Природа статей витрат для розрахунку прибутковості.

Перед тим як розпочати власну справу кожен майбутній підприємець обов'язково повинний відповісти для себе на два важливих питання, які стосуються витрат майбутнього бізнесу:

1. Які витрати (інвестиції) необхідно зробити для того, щоб розпочати власний бізнес?

2. Яких поточних (щоденних, щомісячних) витрат буде вимагати діючий бізнес? Саме такий поділ витрат існує в бізнес-плануванні:

Передпочаткові або інвестиційні витрати - витрати (авансований капітал), які необхідно здійснити для того, щоб бізнес почав функціонувати.

Поточні (операційні чи експлуатаційні) витрати - витрати, які виникають в процесі функціонування бізнесу і супроводжують процес виробництва товарів чи надання послуг.

Поділ витрат на перед-початкові (інвестиційні) та поточні (операційні чи експлуатаційні) необхідний для розрахунку показників терміну окупності бізнесу та прибутковості вкладених інвестицій.

Прогнозування передпочаткових витрат та визначення потреби в капіталі

Щоб точно оцінити інвестиційні витрати майбутнього бізнесу слід бути достатньо обізнаним зі специфікою Вашого бізнесу (технологією виробництва чи продажу, законодавчою базою, яка регулює саме вашу сферу підприємницької діяльності та ін.).

Якщо Ваш майбутній бізнес - це виробництво товарів, обміркуйте, які будуть потрібні машини, обладнання, інструменти. Якщо у Вас немає власних засобів виробництва, то що доцільніше: купити, взяти в оренду або в лізинг (для цього потрібні кошти) або знайти партнера, в якого вони є.

Підрахуйте також початковий запас сировини, матеріалів, запасних частин тощо, приміщення для бізнесу, ремонт, інтер'єр, вивіска з назвою та інформацією про компанію, можливо потрібно встановити засоби зв'язку, підключитись до мережі необхідних комунальних послуг, придбати канцелярське приладдя чи офісну техніку. Крім того, реєстрація підприємницької діяльності, ліцензування (якщо необхідно), вимагають певних витрат. Немало коштів потребує отримання дозволів та погоджень з різними державними установами (санепідемстанція, управління архітектури, енергонагляд, пожежна служба, міськводоканал, міськгаз та інші) в залежності від особливостей бізнесу. Визначте також всі потреби, пов'язані з транспортом, зв'язком, перевезеннями та маркетингом, відкриттям рахунку в банку, встановленням охоронної сигналізації та оцініть їх вартість - тобто ОЦІНІТЬ ПЕРЕДПОЧАТКОВІ ВИТРАТИ!

Надзвичайно важливо, особливо для малого бізнесу, протягом передпочаткового періоду дотримуватись мінімального рівня витрат. Поміркуйте, чи доцільно робити дорогий ремонт приміщення, чи потрібна саме дорога офісна техніка, чи можна обійтись без офісної іномарки? Краще обрати варіант найменших інвестиційних витрат. Гроші, заощаджені протягом цього періоду, можуть мати вирішальне значення для успішного початку справи.

Бізнес можна починати виключно на власній праці, можна користуватись допомогою родини, а можна найняти працівників. Але наперед треба визначити професійний склад, кваліфікацію та кількість необхідного персоналу. Для команди працівників бізнесу варто забезпечити проведення навчання. Заплануйте такі витрати.

Новий бізнес може отримати велику користь від реклами, яка здійснюється на передпочатковому етапі. Майбутні споживачі та клієнти дізнаються про «новинку ринку» ще до початку вашої роботи, а це позбавить Вас від «періоду розкачки» та прискорить реалізацію вже з перших днів функціонування бізнесу.

Як бачимо, на передпочатковому етапі бізнесу будуть вимагатись досить значні витрати. Звичайно, багато з них здійснюються тільки один раз і виступають як одноразові витрати. Інші заходи можуть бути постійними або регулярними, але саме на початку бізнесу витрати на них можуть перевищувати звичайні.

Складаючи бізнес-план нового бізнесу, підприємці об'єднують перед-початкові витрати в окрему статтю витрат. В кожному виді бізнесу виникають потреби у своїх, характерних тільки для цього бізнесу, передпочаткових витратах. Приклад письмового оформлення можливих передпочаткових витрат наведено в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - Передпочаткові витрати

№ з/п	Статті витрат	Вартісне вираже-ння витрат
	Приміщення (сума придбання або початкова виплата за покупку чи початкова орендна плата)
	Ремонт або оформлення інтер'єру
	Транспорт та пов'язані з ним витрати (сума придбання, виплата або початкова орендна плата)
	Машини, обладнання та інструменти (повна вартість покупки, початкова виплата або орендна плата)
	Перша закупка сировини, матеріалів, запчастин
	Канцтовари та обладнання для офісу (перша закупка)
	Підключення до мережі комунальних послуг, встановлення телефону
	Реєстрація бізнесу, отримання ліцензії, дозволів, патентів тощо, включаючи одноразові витрати
	Реклама на попередньому етапі
	Найом та підготовка робітників, їхня зарплата до відкриття фірми
	Готівкові кошти на інші непередбачені витрати
	Загальна сума передпочаткових витрат

Плануючи свій бізнес, розгляньте якомога більше можливих варіантів щодо перед-початкових витрат! Визначте "плюси" і "мінуси" кожного з них. Погляньте на кожний можливий шлях з точки зору суми витрат, боргів та їх обслуговування, плати за послуги тощо.

Загальна сума перед-початкових витрат буде визначати загальну потребу в капіталі. Порівнюючи ці витрати з вартістю факторів виробництва та грошовою сумою, яка є у Вашому розпорядженні, можна оцінити, яку суму грошових коштів необхідно позичити.

Таким чином виникає ще одна складова частина бізнес-плану - це визначення оптимальних джерел фінансування, необхідного для реалізації бізнес-ідеї. Значну частину капіталу надають засновники або вкладають власники - це внутрішні джерела фінансування. Але на практиці часто виникає потреба у використанні зовнішнього фінансування. Зовнішнє фінансування може здійснюватись в таких формах:

• позики банків, інвестиційних компаній;

• позики різних інвестиційних фондів та фондів розвитку;

• кошти спонсорів та зацікавлених осіб;

• кошти партнерів, друзів, родичів;

• товарні кредити, кредитування у формі лізингу.

Через те, що існує багато джерел фінансування, кожне з яких має свої переваги та недоліки, можливі різні варіанти поєднання позичкового та пайового інвестування. Тому стоїть завдання - вибрати таке поєднання, яке б забезпечувало досягнення мети. Критерієм вибору в цьому випадку будуть: найнижча ціна за кредит (ставка кредиту) та умови кредитування (термін, сума, графік сплати відсотків та кредиту).

Розрахунок собівартості продукції та планування поточних витрат

Першочерговою складовою поточних витрат є витрати на виробництво продукції (товарів чи послуг). Складовим елементом таких витрат виступає собівартість продукції. Для того, щоб зрозуміти зміст собівартості, почнемо з самої вартості (ціни) товару.

Вартість продукції складається з:

– вартості спожитих в процесі виробництва товарів чи послуг предметів праці - матеріальні витрати (МВ) - сировини, матеріалів, комплектуючих, електроенергії та ін.;

– частини вартості основних виробничих фондів, яка перенесена на вироблену продукцію шляхом амортизаційних відрахувань (А);

– витрат на оплату праці працівників з урахуванням нарахувань на ФЗП (ЗП);

– частини доданої вартості - прибутку (Пр).

Вартість товару = МВ + А + ЗП + Пр

Перші три частини вартості продукції, виражені в грошовій формі, є собівартістю продукції (товарів чи послуг). Розрізняють собівартість одиниці продукції та собівартість всього обсягу виробництва.

Собівартість продукції - це кошти, витрачені на виготовлення товарної продукції чи надання послуг.

Усім видам бізнесу притаманний затратно-результатний характер. Виробництво товарів та послуг вимагає придбання і використання різних витрат. Такі витрати можуть включати витрати на:

• різноманітну сировину;

• матеріали та комплектуючі;

• запчастини та інше виробниче постачання;

• пальне та комунальні послуги;

• енерговитрати;

• робочу силу;

• отримання послуг зі сторони.

Планування виробництва товарів чи послуг повинно дати детальну інформацію стосовно різноманітних виробничих затрат, необхідних для виробництва певної кількості продукції. Для деяких виробничих затрат можна чітко визначити, скільки їх буде потрібно для того, щоб виготовити певну кількість продукції, яка користується попитом. Для інших виробничих затрат це неможливо в зв'язку з їхньою природою або природою продукції. Для таких виробничих затрат слід визначити та спланувати оптимальний (або мінімальний) рівень.

Всі витрати за зв'язком з виготовленням продукції, що включаються до собівартості, поділяються на такі групи:

Постійні витрати (накладні або непрямі) - не перебувають в залежності від зміни обсягу виробництва.

Змінні витрати (прямі) - мають пропорційну залежність від зміни обсягів виробництва.

Структура витрат підприємства показано на рис. 6.

Рисунок 6 - Структура витрат підприємства

Постійні витрати часто називають накладними витратами.

Другою складовою поточних витрат - є змінні витрати. Такі витрати, змінюються залежно від випуску продукції. Деякі змінні витрати змінюються пропорційно зміні обсягу (сировина, комплектуючі, електроенергія та пальне на виробництво, відрядна заробітна плата, що пов'язана з обсягом тощо), а деякі - впродовж короткого періоду часу і мало залежать від обсягу виробництва (рекламна діяльність, діяльність по збуту товару, судові витрати, витрати на контрактні послуги, плата за місце на складі, витрати на те, щоб зробити замовлення та витрати на утримання товарно-матеріальних запасів тощо).

Поточні виробничі витрати формуються залежно від природи бізнесу, його сфери, характеру та розміру, а також від того, чи розвивається існуючий бізнес, чи запроваджує інновації. Тому необхідно як можна точніше визначити перелік витрат, характерний тільки для Вашого бізнесу. Типовий перелік поточних витрат представлений у табл. 8.2.

Таблиця 8.2 - Поточні витрати виробництва

Тип витрат	1міс.	2міс.	• ••
1. Купівля матеріалів, запасних частин чи товарів
2. Купівля сировини
3. Заробітна плата власника
4. Заробітна плата та преміальні іншим працівникам
5. Витрати на оренду та утримання приміщення фірми
6. Витрати на утримання обладнання та механізмів
7. Оплата за телефон та інші засоби зв'язку
8. Плата за комунальні послуги (газ, вода електрична енергія
9. Витрати на транспортні засоби та споріднені витрати
10. Інші витрати на перевезення
1 1. Витрати на поточне обладнання та ремонт
12. Витрати на страхування
13. Судові, реєстраційні та професійні витрати
14. Реклама
15. Витрати на сплату відсотків за кредитом
16. Податки
17. Інше
ЗАГАЛЬНІ МІСЯЧНІ ВИТРАТИ

Враховуючи різі види бізнесу та їх специфіку, перелік виробничих витрат може значно відрізнятись від наведеного прикладу. Але, в будь-якому випадку, дуже важливо, щоб похибки прогнозу виробничих витрат були зведені до мінімуму. Завищення або заниження витрат може призвести до невірних фінансових прогнозів та невірної оцінки ефективності і доцільності бізнесу. Зважаючи на те, що уникнути похибки при прогнозуванні будь-яких майбутніх показників важко, буде краще, якщо така похибка буде дещо завищувати витрати. Це створить певний запас надійності в плануванні бізнесу.

Важливо правильно віднести складові поточних витрат до постійних чи до змінних. У кожному випадку буде частина витрат, яку складно буде віднести до однієї з категорій. Але це зробити необхідно, так як цей поділ буде покладено в основу важливих розрахунків - точки беззбитковості, які виконуються у фінансовому плані.

2Структура фінансового плану.

Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану. Головна мета фінансового плану - узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі і довести фінансову доцільність реалізації даного підприємницького проекту.

У фінансовому плані:

– узагальнюють у вартісній формі результати розробки решти розділів бізнес-плану;

– визначають потреба бізнесу в інвестиціях;

– обґрунтовують висновок щодо економічної доцільності реалізації підприємницького проекту.

Розрахунки, які містить фінансовий план, мають дати чіткі та ясні відповіді на такі запитання самого підприємця, потенційних інвесторів і кредиторів:

• Звідки фірма отримуватиме кошти і на що конкретно останні будуть витрачені?

Дата добавления: 2014-12-07