Тема 1 Поняття про інноваційне виробництво, його роль в умовах переходу до ринку

ВСТУП

Галузь знань: 1801 Специфічні категорії

Введення до інтелектуальної власності

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з нормативної навчальної дисципліни

для студентів денної та заочної форми навчання

«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ в сфері інноваційній діяльності»

Спеціальність 8.18010011 Інтелектуальна власність

Кваліфікація 2149.2 Професіонал з інтелектуальної власності

ВИЩАШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ, ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ

Укладач: Каїра З.С., д.е.н., проф.

Розглянуто

на засіданні кафедри

«Управління якістю»

Протокол № 1 від «05» «вересня» 2013р.

Донецьк, 2013р

ЗМІСТ

вступ
Тема 1. Основні поняття та еволюція інтелектуальної власності
Тема 2. Об'єкти і суб'єкти права інтелектуальної власності.
Тема 3. Міжнародна співпраця України по захисту ІВ
Тема 4. Захист інтелектуальної власності і комп`ютерного авторського права
Тема 5. Оформлення і подача заявки на винахід (корисну модель). Експертиза заявки на винахід (корисну модель)
Тема 6 Інтернет та питання права

В умовах вступу України до СОТ особливе значення має вдосконалення управління нововведеннями, їх правова охорона та захист як об’єктів інтелектуальної власності, та комерціалізаціящо є інструментом підвищення конкурентоспроможності виробленого в країні продукту й товару.

В умовах посилення конкурентної боротьби постає нова для нашої економіки проблема — добір конкуруючих нововведень. Мова йде про ринок нововведень, що формується. У цих умовах сучасний фахівець із менеджменту, інтелектуальноївласності повинний уміло орієнтуватися в питаннях освоєння і поширення нововведень у різних сферах діяльності і не тільки орієнтуватися, але і приймати особисту участь.Важливою складовою в цьому процесі є перетворення інновацій, створених людськими ресурсами, в інтелектуальні ресурси, якими фірма може володіти. Тому головне завдання керівництва фірми (менеджера) – трансформувати активи людського капіталу в інтелектуальні активи.

Метою конспекту лекцій є дати студентам теоретичні основи пропонованої дисципліни і практичні рекомендації по їх застосуванню в своїй майбутній діяльності.

Завдання дисципліни полягають у забезпеченні інтелектуального і соціального розвитку особистості шляхом вивчення основ інноваційних та економічних аспектів інтелектуальної власності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

науково-економічні концепції у сфері інтелектуальної власності;

норми чинного законодавства України в галузі інтелектуальної власності, включаючи міжнародні угоди, які підтримані та підписані державою Україна;

норми чинного законодавства України в галузі інноваційної діяльності,

особливості та зміст інтелектуального капіталу, інтелектуальних активів та інтелектуальної власності;

механізм та кругообіг продуктів інтелектуальної праці в процесі господарської діяльності;

вміти:

здійснювати пошук інформації щодо патентування винаходів;

використовувати механізм оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності;

застосовувати основні поняття в області інтелектуальної власності згідно з урахуванням національного законодавства та міжнародних угод.

виконувати дослідження у сфері інноваційної діяльності,

управляти нововведеннями,

оцінювати їх ефективність,

приймати рішення, зв'язані з розвитком інтелектуального потенціалу.

Конспект лекцій «Інтелектуальна власність в сфері інноваційної діяльності» для студентів денної форми навчання спеціальності: 8.18010011 «Інтелектуальна власність» враховують нормативні документи МОН України, Освітньо-професійної програми підготовки магістрів спеціальності: 8.18010011 «Інтелектуальна власність»», Освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) даного напрямку, «Засоби діагностики якості вищої освіти рівня магістр», відбиває основні методичні напрямки навчально-наукового інституту «Вища школа економіки і менеджменту».

Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Інтелектуальна власність в сфері інноваційної діяльності» для студентів денної форми навчання спеціальності: 8.18010011 «Інтелектуальна власність» розроблено на основі: навчального плану підготовки магістрів професійного спрямування 8.18010011 «Інтелектуальна власність» «Специфічні категорії».

Змістовний модуль 1 Поняття, суть, зміст та стан інноваційної діяльності

Інноваційне виробництво означає створення щоразу нового і по-новому, тобто це - виробництво на основі науково-технічних нововведень. Це передбачає удосконалення, прогресивну зміну, перетворення елементів продуктивних сил, пов'язане з новими науково-технічними рішеннями.

Процес нововведень починається з науки, яка виробляє нові ідеї й рішення, пропонує зразки(які містять ОІВ), що проходять експериментальну перевірку.

На наступній стадії реалізуються результати досліджень і дослідно-конструкторських розробок, змінюється спосіб створення продукції. Третя стадія - поширення нововведень, четверта - використання нововведень споживачами.

Умовою інноваційного виробництва є перетворення наукових досліджень на початкову стадію виробничого процесу.

Продуктивна сила науки виявляється в тому, що рівень застосованих знань безпосередньо визначає ступінь удосконалення виробництва. У виробництві наука знаходить свій вияв у трьох видах:

· упредметненому - техніка;

· утіленому - технологія, новизна і якість продукції, організація праці і виробництва;

· персоніфікованому - спеціальні знання працівників.

З розгортанням процесу перетворення науки на безпосередню продуктивну силу виникає і розвивається в якості першого щабля виробничого процесу стадії наукової підготовки виробництва.

Нині змінюється роль науки як системи знань людства. Відомі три форми взаємодії науки і техніки. У XVII-XVIII ст. наука відставала від техніки, йшла услід за нею, займаючись збиранням, накопиченням, описом і систематизацією фактів. Це - емпірична функція науки. Мала місце й теоретична функція.

На другому етапі XIX ст. наука наздоганяла техніку, розв'язувала завдання паралельно з їх практичною реалізацією.

На сучасному етапі техніка орієнтується на науку. Виробництво ставить перед наукою завдання, які вона має розв'язати. Поряд з емпіричною й теоретичною в науки з'являється виробнича функція - пошук і обґрунтування шляхів практичного використання наукової інформації. За рахунок скорочення термінів морального використання нової техніки, збільшення витрат на науку постає необхідність переходу від екстенсивного (збільшення кількості персоналу, витрат і т.ін.) до інтенсивного розвитку науки, що не тільки пояснює світобудову, але й управляє розвитком техніки, суспільства і людини.

На відміну від попереднього етапу наука не тільки супроводжує і забезпечує науково-технічними рішеннями виробництво, але і спрямовує його по шляху оновлення. З погляду розвитку світової економіки систематичне відновлення виробництва стає умовою не тільки комерційного успіху, а і самого існування виробника.

Значимість наукоємності виробництва засвідчують такі дані. До XIX ст. питома вага витрат на НДР у вартості продукції матеріального виробництва не перевищувала 1%, у ХХ ст. їх частка становила 2-3%, а в наш час у галузях із «високою технологією» цей показник сягає 30%.

Залежно від складу продуктивних сил, змісту й організаційних форм інноваційного процесу можна запропонувати таку класифікацію нововведень:

· за шляхами впливу науки на економіку - науково-технічні, соціально-управлінські, політико-правові тощо;

· за напрямками реалізації - продуктові, технічні, технологічні, матеріалознавські, організаційно-виробничі, енергетичні тощо;

· за функціями - формуючі і задовольняючі нові потреби; здешевлюючи задоволення потреб;

· за кінцевим призначенням - реалізовані в нових засобах виробництва, техніці, технології; реалізовані в предметах споживання; екологозахисні; військового призначення;

· за інноваційним потенціалом - засновані на відкриттях, винаходах, раціоналізації;

· за масштабом поширення - локальні (рівень підприємства), комплексні (рівень галузі), національного поширення (рівень господарства), глобальні (рівень світового ринку);

· за сферою ініціювання - нововведення «технологічного підштовхування» і нововведення, що «підштовхуються попитом», ринком;

· за місцем у системі підприємства - нововведення на «вході» (зміни у виборі й використанні сировини, матеріалів, устаткування, інформації і т.ін.); нововведення на «виході» з підприємства (вироби, технології, послуги, інформація і т.ін.); нововведення системної структури підприємства (управлінської, виробничої, технологічної);

· залежно від глибини внесених змін - нововведення радикальні (базові); що поліпшують; що модифікують (часткові).

Перехід до інноваційного виробництва якісно змінює як власне матеріальне виробництво, так і науку, що забезпечує виробництво науково-технічними рішеннями. Наука і виробництво діють разом як складові, одного цілого, зазнаючи взаємовпливу.

Наука виступає визначальним чинником підвищення рівня розвитку всіх складових системи продуктивних сил. У той же час процес перетворення науки на продуктивну силу впливає на систему виробничих відносин. Процес нововведень, таким чином, відбиває прогрес продуктивних сил і розвиток виробничих стосунків.

Дата добавления: 2014-12-07