Про змію

Про Горгону.

Про фенікса.

Фенікс найкрасивіший птах з усіх, і кращий павича. У павича зовні ні золота, ні срібла, а у фенікса – іякинфи і безцінні камені. Голова його прикрашена вінцем, а на ногах — чоботи, як у царя. Живе ж фенікс біля Індії, біля Сонячного міста. Лежить він років п’ятсот на кедрах ліванських без їжі. Харчується ж від Святого Духа. І по п’ятсот років наповнює крила свої пахощами. І б’є в било ієрей Сонячного міста, і той птах іде до ієрея і входить у церкву. Ієрей же сідає на солеї з птахом. І перетворюється птах на попіл. А назавтра приходить ієрей і знаходить птаха у вигляді малого пташеняти. А через два дні він знаходить його зрілим, яким був раніше. І цілує його ієрей, а він знову йде на своє місце.

А нерозумні іудеї не вірять у триденне воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. І що цього птаха він сам оживляє і, начебто сам себе не воскрешає. Через це пророк Давид говорить: «Праведник процвітає, як фенікс, як кедр ліванський, збільшиться насолода в домі Господньому».

У Горгони обличчя гарної жінки й блудниці. Волосся ж на її голові – змії. А погляд її – смерть. Грає вона й увесь час сміється. Живе вона в горах на заході. І коли приходить її шлюбна пора, устане вона й почне кликати. Починаючи від лева й інших звірів, від людини до домашніх тварин і птахів, і змій, кличе, говорячи: «Ідіть до мене!» Як тільки вони почують її клич, то йдуть до неї. А побачивши її, помирають.

И знає вона мову всіх звірів. Як же долає її волхв: він своєю мудрістю по зірках дізнається про день її шлюбного часу. І йде на місце її, волхвуючи здалеку. Вона стане кликати, починаючи від лева й усіх інших звірів.

Коли ж дійде до мови волхвів, він їй відгукнеться так: «Викопай на цьому місці яму і вклади в неї свою голову, щоб я не бачив її і не вмер. Тоді я прийду і ляжу з тобою». І вона зробить так. Тоді волхв, прийде, уб’є її, не дивлячись на неї і не бачачи голови її, тому і не вмирає. І ховає голову в посудину. А якщо він побачить змію, чи людини, чи звіра, то покаже їм голову Горгони, і негайно вони заціпнуть; й Олександр же мав цю голову й переміг усі народи. І ти, людино, май повагу до Господа і неодмінно здолаєш вражі сили.

Коли змія йде пити воду, то отруту свою в гнізді своєму залишає. Щоб не отруїти тих, хто питиме після неї.

І ти, людино, коли йдеш у церкву святу, всю злобу залиш вдома.

І ще: коли зістариться змія й не бачить, влізає у вузьку щілину в скелі, й поститься сорок днів, і затаїться, і полиняє, і знову стане молодою.

І ти, людино, постися сорок днів, щоб скинути з себе лестощі диявола й прийняти нову подобу, оновлену в Христі.

І ще: коли змія бачить одягнену людину, то втікає від неї. Якщо вона бачить її раздягнутою, то нападає й бореться з нею. Якщо ж вона захищена вірою, то вона втікає від неї.

Через це Господь говорив: «Будьте мудрими, як змія, й чистими, як голуби».

Дата добавления: 2014-12-07