Економічне зростання, його суть та фактори

Види економічного відтворення.

Суть, основні риси та типи відтворення.

Тема 9. Основи теорії відтворення.

1.Суть, основні риси та типи відтворення.

2. Економічне зростання, його суть та фактори.

3. Економічний цикл і його фази.

4. Малі, середні та довгі цикли.

5. Анти циклічні заходи держави.

Відтворення – це процес суспільного виробництва, який розглядається як безперервний процес у постійному відновленні.

Суспільне економічне відтворення основане на органічній єд­ності всіх частин, що його утворюють і передбачає відтворення усіх елементів економічної системи:

• виробництва, розподілу, обміну, споживання;

• домогосподарств, підприємств, галузей, економічних регіо­нів і всього виробництва;

• продуктивних сил, складових його частин і економічних відносин;

• суспільного виробництва і суспільного споживання.

Економічне відтворення суспільства включає в себе такі най­важливіші моменти:

1) відтворення суспільного продукту та його конкретних форм;

2) відтворення людського ресурсу як особистісного фактора виробництва та його зайнятості;

3) відтворення основного і оборотного капіталу суспільства, тобто засобів виробництва, як необхідних умов суспільного про­цесу відтворення;

4) відтворення національного багатства;

5) відтворення споживання;

6) відтворення економічних відносин. У складі економічних відносин відтворюються різноманітні форми власності, відносини розподілу, товарно-грошові відносини.

Просте відтворення — це відновлення процесу суспільного виробництва з року в рік у незмінних масштабах. Просте відтво­рення передбачає, що прибуток та інші доходи не використову­ються на заощадження та інвестиції, а повністю споживаються домогосподарствами..Просте суспільне відтворення було типовим для до­капіталістичних економічних формацій.

Розширене відтворення економіки — це відтворення суспіль­ного виробництва в зростаючих розмірах. У цьому разі частина прибутку та інших доходів підприємств і домогосподарств на­громаджується та інвестується у виробництво з метою розши­рення його межі виробничих можливостей.

Розширеному відтворенню відповідає таке явище як економічне зростання. Під економічним зростанням розуміють збільшення кількості, товарів і послуг, які продукує національна економіка. Графічно економічне зростання зображають переміщенням кривої виробничих можливостей вправо. Економічне зростання вимірюють двома способами. По-перше, темпами зростання реального ВВП за певний проміжок часу — здебільшого за рік. По-друге, темпами зростання реального ВВП надушу населення за той самий період.

Економічне зростання є важливою економічною метою кожної країни. Збільшення обсягу продукції в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня життя в країні. Економіка, що зростає, спроможна повніше задовольняти потреби людей і ефективніше розв'язувати соціально-економічні проблеми. Збільшення заробітків у ході економічного зростання створює можливості сім'ям і окремим особам отримувати додаткові матеріальні блага і послуги без відмови від споживання інших життєвих благ. Економічне зростання дає можливість країні боротися з бідністю та забрудненням довкілля. Економічне зростання створює можливості для скорочення робочого часу і збільшення часу відпочинку й дозвілля. Економічне зростання полегшує розв'язання проблеми обмеженості ресурсів. Воно дає змогу нації зберігати державну незалежність.

Фактори економічного зростання. Економічне зростання будь-якої країни визначають чотири групи факторів:

1) фактори пропозиції;

2) фактор попиту;

3) фактор ефективності;

4) соціокультурні, інституційні та інші фактори.

Фактори пропозиції зумовлюють фізичну здатність економіки до зростання. Їх є чотири:

1) кількість та якість природних ресурсів;

2) кількість та якість трудових ресурсів;

3) обсяг капіталу країни;

4) технологія.

Тільки наявність більшої кількості або кращих за якістю ресурсів, ураховуючи і технологічний потенціал, дає змогу національній економіці виробляти більший обсяг продукції.

Природні ресурси — це землі, корисні копалини, енергоносії, водні ресурси, клімат. Проте важливо не лише багатство ресурсів, а їх раціональне і ефективне використання. Трудові ресурси — пропозиція робочої сили, її кваліфікація, дисциплінованість, мотивація до праці — становлять найважливіший фактор економічного розвитку. Тут також важливе ефективне використання трудових ресурсів, низький рівень безробіття. Капітал сукупність засобів виробництва. Тут важливо не лише оновлювати, а й нарощувати основний капітал через інвестування. Технологія, яка охоплює також науково-дослідні й проектно-конструкторські розробки, менеджмент та підприємництво.

Стабільне економічне зростання передбачає не лише повне використання ресурсів, а й досягнення оптимальної структури виробництва (фактор ефективності). Іншими словами, країна має використовувати ресурси найекономніше (виробнича ефективність) і виробляти з них найцінніші для суспільства товари і послуги (розподільна ефективність).

Існує низка інших факторі в, які впливають на економічне зростання. Це передовсім соціокультурні та інституційні чинники. До них належать: сприятлива соціальна, культурна і політична атмосфера, позитивне ставлення до праці. В тривалому періоді економічне зростання залежить від політичної організації суспільства.

Типи економічного зростання.

Екстенсивний тип економічного зростання — це нарощування виробництва товарів і послуг на основі збільшення кількості факторів за попереднього рівня технології. Інакше кажучи, обсяг продукції зростає за рахунок збільшення чисельності робочої сили, обсягу інвестицій, використовуваних сільськогосподарських угідь та інших ресурсні. При цьому продуктивність праці залишається незмінною.

Інтенсивний тип економічного зростання — це збільшення виробництва товарів послуг на основі підвищення ефективності використання ресурсів — підвищення кваліфікації працівників, поліпшення використання реального капіталу, застосування принципово нових машин і механізмів, кращої організації господарської діяльності тощо. За цього типу зростання продуктивність праці підвищується.

Дата добавления: 2014-12-07