Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вопросы теории и практики




Тести

3,6

 
 

 

 


 
 
Завдання 2. Функція попиту на товар представлена рівнянням QD =30-2Р, а функція пропозиції QS =4Р – 6. Визначте параметри рівноваги на даному ринку. Охарактеризуйте наслідки встановлення на даному ринку фіксованої ціни на рівні 7 грн. Покажіть ситуацію графічно.

Рішення

Оскільки в точці рівноваги QD = QS, а PD = PS, то 30-2P=4P-6. Звідси рівноважна ціна PE = 6.

Підставивши дану ціну в одне з рівнянь, отримаємо рівноважну кількість QE = 18.

Якщо на ринку буде встановлена фіксована ціна на рівні 7 грн, яка буде вища рівноважної (адже PE = 6), то рівновага порушиться і виникне ситуація надлишку товару, оскільки величина пропозиції буде більша, ніж величина попиту. Для визначення розміру надлишку обчислимо обсяг попиту і пропозиції при P = 7 грн., підставивши її в рівняння попиту і пропозиції:

QD =30-2×7 =16, а QS =4×7-6=22.

Отже, розмір надлишку товару QS - QD =22-16=6 од. Обсяг продажу товару при цьому знизиться від рівноважних 18 од. до 16 од.

Тема 8. Капітал як економічна категорія і чинник виробництва. Оборот капіталу

Капітал — вартість, яка приносить додаткову вартість. Гроші перетворюються на капітал при певних обставинах. Це економічні відносини, які складаються за умов найму позбавленої засобів виробництва робочої сили. Її праця — джерело доходу і прибутку підприємця. Тому капітал, хоча і представлений речами, виражає певні суспільні відносини.

Процес виробництва завжди пов'язаний з використанням робочої сили і засобів виробництва. Щоб використовувати ресурси їх слід спочатку придбати. Придбання підприємством виробничих і невиробничих ресурсів утворює його витрати. Одні з цих витрат - це витрати на закупівлю сировини, палива, енергії, матеріалів, робочої сили (оборотних фондів, оборотного капіталу), інші - на закупівлю засобів праці (основних фондів, основного капіталу).

Але метою підприємницької (виробничої) діяльності фірми виступає прибуток. У загальному вигляді це - перевищення ціни (вартості об'єму реалізації продукції) над середніми (або сукупними) витратами. Тобто валовий прибуток є різницею між виручкою від реалізації - доходом фірми і її витратами.

В ході обігу продуктивний капітал обертається з різною швидкістю. Розрізняють основний і оборотний капітал.

Основний капітал — це частина продуктивного капіталу, який представлено засобами праці (машини, споруди). Беручи участь в процесі виробництва повністю, вони зношуються поступово. Функціонуючи протягом декількох виробничих циклів, засоби виробництва втрачають в кожному з них частину своєї вартості, яка переноситься на знов створений продукт у вигляді амортизації. Амортизація — це процес поступового перенесення вартості основного капіталу на виготовлені товари. Амортизація утворює амортизаційний фонд або фонд відшкодування (у грошовій формі), який використовується для закупівлі нової техніки або для капітального ремонту експлуатованої.

Оборотний капітал складає ту частину продуктивного капіталу, яка є предметом праці. Це сировина, матеріали, паливо, вони повністю споживаються за один виробничий цикл. Їх вартість не по частинах, а відразу переноситься на вартість готового продукту. Виробничі запаси і вартість незавершеного виробництва включаються у вартість оборотного капіталу. На практиці до оборотного капіталу відносять і заробітну плату.

Приклад вирішення типових завдань з теми

Фірма «Зевс» виготовила 120 тис. шт. тюбиків дитячого крему і реалізувала їх за ціною 3,6 грн. Витрати виробництва складають 268 тис. грн., витрати на реалізацію продукції – 68 тис. грн. Визначте загальну величину прибутку.

Рішення. Загальна величина прибутку є різницею між виручкою фірми та її загальними витратами.

Виручка фірми визначається як добуток ціни одиниці продукції і кількості проданих товарів. Таким чином виручка фірми = 3,6 × 120 = 432 тис. грн.

Загальні витрати фірми включають витрати виробництва і витрати на реалізацію продукції, тобто складають 268 + 68 = 336 тис. грн.

Отже загальна величина прибутку = 432 - 336 = 96 тис. грн.

 

Тема 9. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу

Інфраструктура ринку - це сукупність організацій і структур, які забезпечують безперервний рух товарно-грошових потоків заради функціонування ринкових взаємин між економічними суб'єктами.

Установи організаційно технічної інфраструктури (дороги, комунікації, житлово-комунальне господарство, товарні біржі, супермаркети, сервісні центри, пункти прокату, брокерські компанії і тому подібне) забезпечують рух потоків ресурсів і товарів в процесі кругообігу.

Для забезпечення постійного руху грошових потоків необхідні банки і кредитні установи, страхові та інвестиційні компанії, фондові та валютні біржі. Дані установи об'єднують у фінансово-кредитну інфраструктуру.

Ринкові взаємини між економічними суб'єктами постійно змінюються, тому необхідно мати інформацію про динаміку цін і процентної ставки, про асортимент і якість товарів, про наявність виробничих ресурсів і необхідності виробництва в них, формувати поведінку економічних суб'єктів. Цим займаються засоби масової інформації, наукові та навчальні заклади, інформаційно консультативні центри і рекламні агентства. Це так звана інформаційна або науководослідницька інфраструктура.

Хоча ринок – це саморегульована система економічних взаємин, та в суспільстві необхідно дотримуватися певних «правил гри», регулювати і визначати поведінку ринкових суб'єктів. Для цього існують юридичні контори, аудиторські фірми, організації, які забезпечують реалізацію господарського законодавства, ліцензування і оподаткування, захист інтересів економічних суб'єктів. Це державно регулятивна інфраструктура.

 

Тема 10. Монополія і конкуренція в ринковій економіці

 

Конкуренція – суперництво економічних суб'єктів за вигідніші умови угод. Сила конкуренції в основному визначається кількістю покупців і продавців на певному галузевому ринку; наявністю точної інформації та її доступністю; типом продукту, який продається; легкістю, з якою фірми можуть з'являтися на цьому ринку або залишати його. Рівень конкуренції визначається «свободою підприємництва і вибору», тобто свободою ухвалення виробниками господарських рішень.

Зазвичай економісти виділяють чотири типи ринкових структур: досконалу конкуренцію, чисту монополію, олігополію і монополістичну конкуренцію. Досконала конкуренція і чиста монополія представляють два полюси, між якими розташовуються олігополія (ринок, близький за деякими параметрами до ринку чистої монополії) і монополістична конкуренція (ринок, близький до ринку досконалої конкуренції).

Ринкова структура називається досконалою конкуренцією, якщо жоден продавець не здатний істотно впливати на ціну. Ринку досконалої конкуренції характерні такі основні риси:

1) велика кількість продавців, що діють незалежно;

2) однорідна (стандартизована) продукція, внаслідок чого відсутня нецінова конкуренція:

3) контроль над ціною відсутній, оскільки на ринку функціонує велика кількість продавців, що діють незалежно, які виготовляють настільки незначну частину від загального обсягу виробництва, що збільшивши або зменшивши її, вони не зможуть вплинути на загальний рівень цін;

4) легкий вступ і вихід з галузі, тому що не існує серйозних перешкод — законодавчих, технологічних, фінансових;

5) відсутність нецінової конкуренції, тому що продукція однорідна.

Типовим прикладом ринків досконалої конкуренції є: ринок сільськогосподарських товарів і ринок іноземних валют.

Ринки чистої монополії, олігополії і монополістичній конкуренції відносять до ринків недосконалої конкуренції. Недосконала конкуренція — це конкуренція, за якої не виконується хоч би одна з умов досконалої.

Чиста монополія існує тоді, коли одна фірма є єдиним виробником продукту, у якого немає близьких замінників. Ринку чистої монополії характерні такі риси:

1) єдиний продавець на ринку (ціла галузь може складатися з однієї фірми):

2) продукція унікальна (немає близьких замінників):

3) значний контроль над ціною, а також контроль об'єму пропозиції;

4) серйозні перешкоди при вступі до галузі у вигляді економічних, технічних, юридичних та інших бар'єрів;

5) нецінова конкуренція існує, але має специфічний характер, наприклад, прояв добродійності.

Типовим прикладом підприємств - монополістів є комунальні підприємства.

Олігополією називають ринкову ситуацію, за якої декілька фірм домінує в галузі. Ринку олігополії характерні такі риси:

1) невелика кількість фірм на ринку (в середньому від 3 до 10), при цьому олигополист, визначаючи лінію своєї економічної поведінки, враховує не тільки реакцію споживачів, але й конкурентів;

2) продукція може бути диференційованою або однорідною з елементами диференціації;

3) контроль над ціною значний при таємній змові;

4) наявність істотних перешкод при вступі до галузі;

5) значна нецінова конкуренція (особливо при диференціації продукції).

Прикладом олігополістичного ринку може бути ринок мобільного зв'язку, ринок комп'ютерів, автомобільний ринок.

Ринку монополістичної конкуренції властиві риси як монополії, так і досконалої конкуренції, а саме:

1) відносна велика кількість фірм, які пропонують схожу, але не ідентичну продукцію;

2) диференційований тип продукту (за якістю, розміщенню, упаковці, стилю надання послуг);

3) існує незначний контроль за ціною;

4) не існує серйозних перешкод для вступу до галузі;

5) значна нецінова конкуренція (акцент робиться на рекламі, торгових знаках і тому подібне).

Прикладами підприємств-монополістичних конкурентів можуть бути підприємства роздрібної торгівлі, перукарні, кінотеатри, виробники товарів легкої промисловості.

Приклади вирішення типових завдань з теми

Обгрунтуйте правильність або неправильність наступних тверджень.

1) Для олігополістичного ринку характерною є взаємозалежність фірм, легкий вхід на ринок і вихід з нього, невелика кількість фірм. (Твердження є неправильним. Олігополістичні фірми дійсно є взаємозалежними, їх кількість дуже обмежена. Але це достатньо великі фірми, для яких є характерним ефект масштабу, тому вхід на ринок є практично неможливим).

2) Нецінова конкуренція передбачає, що фірми не використовують підвищення продуктивності праці. (Твердження є вірним, тому що нецінова конкуренція використовує рекламу, зміну упаковки і дизайну продукції, торговий знак і торгову марку. Підвищення ж продуктивності праці приведе до зменшення собівартості продукції і можливості зменшити ціну товару для боротьби з конкурентами)

1. За наявності великої кількості недоліків ціновий механізм має одну неспростовну перевагу, яка знаходить свій вираз:

А. у стабільному розвитку економіки;

Б. у наданні особистої свободи всім суб'єктам ринку;

В. у ефективному розподілі ресурсів;

Г. в зрівняльному розподілі доходів.

2. Найвищий рівень диференціації продукту властивий ринку:

А. досконалої конкуренції;

Б. монополістичної конкуренції;

В. олігополії;

Г. монополії.

3. Купівельна спроможність грошей визначається:

А. Втіленнямв грошовому товарі суспільної праці.

Б. Номінальноювартістю, вказаною на грошовій одиниці.

В. Кількістютоварів і послуг, які можна придбати за одну грошову одиницю.

Г. Кількістютоварів і послуг, які повинен мати суб'єкт для повного задоволення своїх потреб.

4. Гроші обслуговують процес ціноутворення, якщо виконують функцію:

А. Міривартості.

Б. Засобуобігу.

В. Засобуплатежу.

Г. Засобунакопичення.

5. Якщо протягом двох років інфляція складала 12% щорічно, а вам не вдалося вкласти свій капітал в справу, то це означає, що ви втратили

А. 10,7% вартості свого капіталу.

Б. 12% вартості свого капіталу.

В. 20,3% вартості свого капіталу.

Г. 24% вартості свого капіталу.

6. Встановити відповідність між ринками і товарами, які на них продаються.

1 Ринок інформації.

2 Ринок грошей

3 Ринок капіталу

4 Ринок праці

А 1000 грн, необхідні для придбання акції ВАТ «Зевс»

Б Статистичні дані про динаміку цін на нафту

В Менеджер

Г Готова продукція ВАТ «Зевс»

Д Автобуси, необхідні для перевезення працівників ВАТ «Зевс»

7. Встановити відповідність між доходами і економічними суб'єктами, які їх отримують.

1 Орендна плата за складське приміщення

2 Дохід за надані в позику 5000 грн

3 Кошти, отримані за написані картини

4 Частина прибутку фірми, сплачена її співвласникові

А Власник робочої сили

Б Власник цінного паперу

В Власник землі

Г Власник капітальних ресурсів

Д Власник грошового капіталу

8. Встановити відповідність між подіями і функціями грошей.

1 Школяр купує новий підручник

2 Мама зберігає частину доходу для сплати відсотка за кредит

3 Бабуся порівнює ціну на хліб минулого року і нинішнього

4 Пенсіонер отримує пенсію

А Міра вартості

Б Засіб обігу

В Засіб платежу

Г Засіб накопичення

Д Світові гроші

9. Вкажіть, на основі яких принципів функціонує ринкова економіка:

А. централізм, ієрархія, зрівняльність;

Б. традиції, натуральне господарство, ручна праця;

В. державне втручання, конкуренція, змішані форми власності;

Г. економічна свобода, конкуренція, автоматизм регулювання.

10. Попитом називається:

А. Рішенняпокупців придбати товар.

Б. Бажанняволодіти певним економічним благом.

В. Бажанняпродавців продати товар за певною ціною.

Г. Платоспроможністьпокупців придбати необхідне благо.

11. Найвищий рівень диференціації продукту властивий ринку:

А. Досконалоїконкуренції.

Б. Монополістичноїконкуренції.

В. Олігополії.

Г. Монополії.

Контрольні питання для підготовки до екзамену з дисципліни „Економічна теорія”

1.Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.

2.Сучасні напрямки і школи економічної теорії.

3.Розвиток економічної думки в Україні.

4.Предмет і функції економічної теорії.

5.Економічні категорії, закони і принципи.

6.Методологія економічного аналізу.

7.Мікроекономічний та макроекономічний рівні досліджень.

8.Види потреб і їх безмежність.

9.Види економічних ресурсів та їх обмеженість.

10. Альтернативний вибір та альтернативна вартість.

11. Економічні інтереси, їх сутність та суб’єкти.

12. Економічна система, її сутність та структурні елементи.

13. Власність як економічна категорія.

14. Види і форми власності та форми господарювання.

15. Суспільне виробництво і відтворення.

16. Основні фактори суспільного виробництва.

17. Крива виробничих можливостей.

18. Ефективність виробництва та її економічні та соціальні показники.

19. Натуральне господарство та його риси.

20. Характеристика товарного виробництва.

21. Економічні та неекономічні блага.

22. Товар та його властивості.

23. Закон вартості, його сутність та функції.

24. Сутність та функції грошей.

25. Грошовий обіг і його закони.

26. Види та природа сучасних грошей.

27. Суть, причини та види інфляції.

28. Соціально-економічні наслідки інфляції. Антиінфляційна політика.

29. Ринок та його структура.

30. Основні суб’єкти ринкової економіки.

31. Ринковий кругообіг.

32. Механізм попиту та пропозиції.

33. Капітал і витрати виробництва.

34. Прибуток на капітал.

35. Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал.

36. Інфраструктура ринку.

37. Торговельний капітал і торговельний прибуток.

38. Позичковий капітал і позичковий процент.

39. Акціонерний капітал і види цінних паперів.

40. Досконала і недосконала конкуренція.

41. Сутність та види монополій.

42. Основні риси олігополістичної конкуренції.

43. Монополістична конкуренція та нецінова конкурентна боротьба.

44. Монопольна влада і антимонопольна політика.

45. Рентні відносини. Види ренти.

46. Ринок землі. Ціна землі.

47. Типи економічних систем.

48. Командно-адміністративна система і її розпад.

49. Лібералізація економіки і приватизація.

50. Типи підприємств, їх переваги та недоліки.

51. Економічні функції держави.

52. Кредитно-банківська система.

53. Суспільне відтворення та його типи.

54. Економічне зростання: сутність, типи, фактори.

55. Доходи населення, їх види та джерела формування.

56. Заробітна плата, її форми і системи.

57. Номінальна і реальна заробітна плата.

58. Зайнятість і безробіття.

59. Соціальний захист населення.

60. Міжнародний поділ праці і інтернаціоналізація економіки.

61. Міжнародна економічна інтеграція.

62. Порівняльні переваги і світова торгівля.

63. Валютна система і валютний курс.

64. Міграція населення і світовий ринок праці.

65. Природа і види глобальних проблем.

Список рекомендованої літератури

№ п/п Найменування навчальної літератури Рік видання Автори
       
        Экономикс: принципы, проблемы и политика Основи економічної теорії. Х.:ХНПУ ім.Г:С.Сковороди   Курс економічної теорії. Харків: НТУ «ХПІ»,.   Курс економічної теорії. Харків: TOB „ПРОМЕТЕЙ- ПРЕС"             К.Р.Макконнелл, С.Л.Брю Слободчук М.С., Шкодіна І.B., Кір'янова O.A. та інші Архієреєв С.І., Решетняк Н.Б., Тимченко І.Є. Архієреєв С.І., Решетняк Н.Б., Тимченко І.Є.  

Основні терміни

Амортизація — це процес поступового перенесення вартості основного капіталу на виготовлені товари.

Виробництво — це доцільна діяльність людей, направлена на задоволення їх потреб.

Власність як економічна категорія – відносини, які виникають між людьми в процесі привласнення, володіння, використання і розпорядження економічними благами.

Гроші – це загальний еквівалент, через який вимірюється вартість всіх товарів і послуг. Гроші – абсолютно ліквідний засіб обігу.

Економічна система – це спосіб організації господарського життя суспільства.

Економічна теорія – наука, що вивчає раціональні методи використання обмежених ресурсів з метою найповнішого задоволення потреб.

Економічне благо – це обмежене платне благо, яке є результатом свідомої діяльності людей.

Індекси – відносні показники, які характеризують зміну явища або процесу.

Інфляція – це знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності.

Інфраструктура ринку - це сукупність організацій і структур, які забезпечують безперервний рух товарно-грошових потоків заради функціонування ринкових взаємин між економічними суб'єктами.

Капітальні ресурси (капітал) — споруди, устаткування, інструмент, створені людиною і використовувані у виробництві багато разів.

Конкуренція – суперництво економічних суб'єктів за вигідніші умови угод.

Непрямі (інвестиційні, виробничі) блага – блага, що задовольняють потреби виробників.

Макроекономіка – галузь економічної науки, яка вивчає економічні явища на рівні всього народного господарства

Мікроекономіка - галузь економічної науки, яка вивчає механізм ухвалення економічних рішень на рівні домашніх господарств і фірм.

Монополія – тип ринкової структури, при якій одна фірма є єдиним виробником унікального продукту, у якого немає близьких замінників.

Натуральне господарство - спосіб господарювання, при якому продукти виготовляються тільки для власного споживання, а не для продажу або обміну.

Оборотний капітал - та частина продуктивного капіталу, яка є предметом праці, вони повністю споживаються за один виробничий цикл і їх вартість не по частинах, а відразу переноситься на вартість готового продукту.

Олігополією називають ринкову ситуацію, при якій декілька найбільших фірм домінує в галузі.

Основний капітал — це частина продуктивного капіталу (засоби праці), які беруть участь в процесі виробництва повністю, але зношуючись поступово переносять свою вартість на готову продукцію по частинах.

Потреби — це усвідомлена необхідність.

Пропозиція (supply) – це кількість товарів і послуг, яку виробники або продавці бажають і здатні запропонувати ринку при кожному рівні цін в певний проміжок часу.

Підприємницькі здібності - це здатності займатися економічною діяльністю, пов'язаною з ризиком, новаторством, націленою на отримання прибутку.

Попит (demand) – це платоспроможна потреба споживача.

Прибуток - перевищення ціни над витратами, різниця між виручкою від реалізації - доходом фірми і її витратами.

Природні ресурси — це природні багатства, які люди використовують у виробництві.

Просте відтворення — це процес, при якому виробництво з року в рік поновлюється в незмінному розмірі.

Прямі (споживчі) блага – блага, які задовольняють потреби безпосередніх споживачів.

Розширене відтворення — це відновлення виробництва у більш великих розмірах.

Ринок — це відносини між людьми з приводу обміну.

Ринкова рівновага – ситуація на ринку, коли величина попиту дорівнює величині пропозиції, а ціна попиту співпадає з ціною пропозиції.

Товарне виробництво – форма організації економічної системи, при якій продукція виготовляється спеціально для продажу.

Трудові ресурси (праця) — це люди з певним станом здоров'я, фізичної сили, рівнем освіти і професійними навиками.


 
 
 

 

 


НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

 

 

Тетяна Іванівна Чорна

 

 

Економічна теорія:

Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей 6050201, 601010430

 

Відповідальний за випуск: Курочкина І.Г.

 

 

Формат 60×84 Умовн. друк. арк. 6. Тираж: екземплярів.

 
©Українська інженерно-педагогічна академія

 
61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

 

           
 
 
 
   
 
     
 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 2012; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.147 сек.