Сутність та структура реальних інвестицій

РЕАЛЬНА ТА ІННОВАЦІЙНА ФОРМА ІНВЕСТИЦІЙ

ТЕМА 4.

Питання:

1. Сутність та структура реальних інвестицій

2. Характеристика та особливості реалізації реального інвестування

3. Наукомістка продукція як об'єкт інноваційних інвестицій

Питання для самостійного опрацювання:

1. Інвестиції в основні засоби та фінансова рівновага підприємства.

2. Оцінка ефективності інвестування в оборотні засоби підприємства.

Мета: визначити сутність реальних інвестицій та розглянути їх структуру; визначити сутність інноваційної форми інвестицій та її зв'язок з реальним інвестуванням; розглянути об'єкти інтелектуальних інвестицій.

Література: [8, с. 156, 12, с. 28, 14, с. 246]

2. Література: [8, с. 156, 12, с. 28, 14, с. 246]

Як показує вітчизняний та закордонний досвід, вкладенням капіталу у об'єкти реального інвестування досягається значно більш висока віддача капіталу, ніж щодо вкладення в цінні папери.

Реальне інвестування являє собою процес створення активів з метою їх подальшої експлуатації, що забезпечує прирощення вкладеного капіталу. Здебільшого реальне інвестування реалізується через вкладення в реальні об'єкти, що забезпечує інфляційний захист інвестицій, оскільки темпи зростання цін на зазначені об'єкти не лише відповідають, але й перевищують у більшості випадків темпи зростання інфляції.

Реальні інвестиції - це довготермінові вкладення коштів у реальні активи як матеріальні, так і нематеріальні. Це вкладення державного чи приватного капіталів в будь-яку галузь економіки чи у підприємство, в результаті чого створюється новий капітал або проходить процес приросту наявного капіталу.

Класифікація реальних інвестицій:

За матеріально-технічним змістом реальні інвестицій являють собою частину видатків інвестора, пов'язана з: виконанням будівельно-монтажних робіт; придбанням обладнання та його монтажем; пусконалагоджувальними роботами.

За впливом на зростання продуктивності та розвиток технологій можна виділити реальні інвестиції, метою яких є: збільшення обсягів виробництва; оновлення технологій; покращення якості продукції; зниження витрат на виробництво продукції тощо.

За чинними на підприємствах системами планування та обліку до складу капітальних вкладень включають:

1) вартість будівельно-монтажних робіт;

2) вартість усіх видів виробничого устаткування, а також зарахованих до основних засобів інструментів та інвентарю;

3) інші капітальні роботи й витрати.

За складом та характером витрат у реальних інвестиціях можна виділити їхню технологічну структуру, а саме:

1) будівельні роботи;

2) монтажні роботи;

3) машини та обладнання;

4) проектні роботи.

Реальні інвестиції є найефективнішим інструментом забезпечення високих темпів розвитку і диверсифікації діяльності підприємств та організацій згідно з обраною ними економічною стратегією.

В економічній літературі прийнято розрізняти «чисті реальні інвестиції», які направляються на збільшення основного капіталу та утворення нових основних та частини оборотних фондів як виробничого, так і не виробничого призначення, та «валові реальні інвестиції», які відрізняються від «чистих» на величину одноразових витрат, які забезпечують просте відтворення.

Реальні інвестиції можуть виступати також у вигляді нетто-інвестицій, або початкових інвестицій, які здійснюються на основі проекту або при купівлі підприємства та реінвестицій (знову вивільнені інвестиційні ресурси, які використовуються на придбання нових засобів виробництва). Нетто-інвестиції разом із реінвестиціями утворюють брутто-інвестиції.

Реальні інвестиції поділяються також на: інвестиції у «зовнішні умови», тобто в найбільш вигідні вкладання вільних коштів у сторонні виробничі та інші структури; та інвестиції у власну діяльність, тобто найбільш вигідне вкладання капіталу в підвищення конкурентоспроможності власного підприємства як за рахунок внутрішніх, так і за рахунок зовнішніх джерел фінансування. Оскільки останній тип визначається як зовнішніми так і внутрішніми факторами, то інвестиційна діяльність підприємства повинна бути направлена з однієї сторони, на посилення позитивного впливу зовнішніх умов на діяльність підприємств, з іншої сторони - на вдосконалення виробничого потенціалу власного підприємства. Інвестиції внутрішнього характеру мають за мету розвиток стратегічного потенціалу за рахунок приросту тих чи інших ресурсів та утворення необхідних товарно-матеріальних запасів.

Частина інвестицій, яка спрямовується у капітальне будівництво на розширене відтворення основних виробничих засобів, матеріальних та нематеріальних активів є реальними інвестиціями, або капіталовкладеннями. Власник капіталу, купуючи на ринку товари - робочу силу й засоби виробництва, - поєднує їх у процесі праці й після реалізації створеної продукції (наданих послуг) одержує більшу вартість, ніж була ним авансована.

Авансований капітал - це грошова сума, яка вкладається власником у певне підприємство з метою одержання вигоди (прибутку). Він витрачається на придбання засобів виробництва та наймання робочої сили. Ці дві різноспрямовані частини авансованих грошових коштів у економічній теорії заведено називати відповідно постійним та змінним капіталом.

Постійний капітал з урахуванням цілеспрямованого використання й характеру кругообороту розділяється на основний та оборотний.

Основний капітал - це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці та обертається протягом кількох періодів виробництва. Вона переносить свою вартість на готовий продукт частинами. Вартість основного капіталу відшкодовується виробнику при реалізації готових товарів.

Оборотний капітал - це та частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів) та оплату праці робочої сили.

Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі засоби підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні засоби виробництва.

Основні засоби - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, частинами в міру спрацювання, тобто фактично те, що являє собою основний капітал підприємства.

Оборотні засоби - частина виробничих засобів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму та переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг), так званий оборотний капітал.

Капіталовкладення являють собою складну економічну категорію вартісних та матеріальних факторів, перетворених у системі капітального будівництва в основні виробничі засоби, що безпосередньо впливають на темпи та характер розвитку суспільного виробництва. Вони виступають як матеріалізована форма технічного прогресу, важливий фактор інтенсифікації, підвищення темпів та ефективності розвитку суспільного виробництва.

Реальні інвестиції - це вкладення в основний капітал та на приріст матеріально-виробничих запасів. До них відносять інвестиції:

1) в основні активи на:

• придбання (або виготовлення) нового обладнання, в тому числі витрати на їх доставку, монтаж та введення в експлуатацію;

• модернізацію діючого обладнання;

• будівництво та реконструкцію будівель та споруд тощо.

2) в нематеріальні активи, які пов'язані, перш за все, із придбанням нової технології (патенту, ліцензії) та торгової марки.

3) в оборотні кошти, які передбачають забезпечення:

• нових та додаткових запасів основних та допоміжних матеріалів;

• нових та додаткових запасів готової продукції;

• збільшення рахунків дебіторів.

Загальна сума усіх вище згаданих реальних інвестицій представляє собою сукупні реальні інвестиції, об'єктами яких виступають:

- об'єкти виробничого призначення - об'єкти, які після завершення будівництва будуть функціонувати у сфері матеріального виробництва: промисловості, с/г, водному та лісовому господарствах, на транспорті та у зв'язку, у будівництві та громадському харчуванні, матеріально-технічному забезпеченні та у збуті;

- об'єкти невиробничого призначення об'єкти житлового та комунального господарства, заклади охорони здоров'я, фізкультури, соціального забезпечення, освіти, культури, мистецтва, а також науково-дослідні та інші організації, пов'язані з розвитком науки;

- будови - це сукупність будівель та споруд (об'єктів), будівництво, розширення яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на які у встановленому порядку затверджується титул будови;

- черги будівництва - частини будови, визначені проектом (робочим проектом), що забезпечують випуск продукції або надають послуги, можуть складатися з одного або декількох пускових комплексів;

- пускові комплекси - сукупність об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення, енергетичного, транспортного і складського господарства, зв'язку, інженерних комунікацій, охорони навколишнього середовища, благоустрій, що забезпечують випуск продукції або надання послуг, передбачених проектом для даного пускового комплексу;

- об'єкти будівництва - окремі будівлі або споруди, на будівництво, реконструкцію або розширення яких повинен бути складений окремий кошторис і проект;

- нове будівництво - будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будівель, споруд, а також філій і окремих виробництв, які після введення в експлуатацію будуть знаходитися на самостійному балансі, яке здійснюється на нових площадках із метою створення нової виробничої потужності;

- розширення діючих під приємств - будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві (споруді), а також будівництво нових та розширення існуючих окремих цехів та об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення на території діючих підприємств або на площах, що до них прилягають, з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей, які після введення в експлуатацію не будуть знаходитися на окремому балансі;

- реконструкція діючих підприємств - переобладнання діючих цехів та об'єктів основного, підсобного призначення, як правило, без розширення існуючих будівель і споруд основного призначення, пов'язане з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень НТП та здійснюване в цілому з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та для зміни номенклатури продукції головним чином без збільшення численності працівників при одночасному поліпшенні умов їх праці та охорони навколишнього середовища;

- технічне переозброєння діючих підприємств - це комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним, а також щодо удосконалення загальнозаводського господарства та допоміжних служб.

Характерні ознаки форм відтворення реальних інвестицій наведені в табл..4.1.

Таблиця 4.1.

Характерні ознаки форм відтворення реальних інвестицій

Ознаки	Нове будівниц-тво	Розширення виробництва	Рекон-струкція	Технічне переоз-броєння
Повне відновлення (введення) пасивної частини основних виробничих засобів (засобів праці)	+	-	-	-
Відновлення пасивної частини основних виробничих засобів (засобів праці), включаючи збільшення площ основного виробництва	-	+	+*	+**
Відновлення пасивної частини основних виробничих засобів (засобів праці) без збільшення площ основного виробництва	-	-	+	+
Введення (відновлення) активної частини основних виробничих засобів (знарядь праці)	+	+	+	+
Часткове відновлення пасивної частини основних виробничих засобів (засобів праці) без збільшення площ основного виробництва (посилення конструкцій, зміна розпланування, заміна перекриття й інші роботи)	-	-	+	+

Умовні позначення до таблиці 4.1:

* Будівництво нових будов і споруд того ж призначення замість ліквідованих на території діючого підприємства, подальша експлуатація яких за технічними і економічними умовами визнана недоцільною.

** Розширення наявних виробничих будов і споруд основного виробництва, зумовлене габаритами розміщуваного нового обладнання.

Зазначені ознаки пов'язані зі створенням нових, реконструкцією, розширенням та технічним переобладнанням наявних підприємств й їх структурних підрозділів та реалізуються в процесі капітального будівництва. До таких інвестицій відносяться:

1. нове будівництво — це будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будівель і споруд, а також філій та окремих виробництв, які після введення в експлуатацію будуть перебувати на самостійному балансі. Таке будівництво, як правило, здійснюється на нових майданчиках з метою створення нової виробничої потужності.

2. розширення виробництва передбачає введення в дію нових основних засобів, подібних до діючих, для екстенсивного збільшення обсягів виробництва на діючих виробництвах.

3. реконструкція - переобладнання діючих виробництв новою технікою та технологією новими комплексними проектами.

4. технічне переозброєння (переобладнання) - комплекс заходів щодо підвищення технічного рівня виробництва за рахунок зміни старого обладнання новим, більш продуктивним.

Дата добавления: 2014-12-07