Класифікація фінансування бюджету

Прийняття Бюджетного кодексу України та зміни його редакції, що відбувались протягом 2001-2010 рр., можна визначити як етапи бюджетної реформи, що покли­кана вирішити завдання побудови ефективних бюджетних відносин між рівнями дер­жавної влади у єдиному загальному вигляді. Крім того, Україна має увійти у світо­вий простір як його повноцінний суб'єкт, тому існує потреба привести законодавство у відповідність до міжнародних стандартів і норм.

У зв'язку з переходом на міжнародні стандарти статистики державних фінансів створена нова бюджетна класифікація України, що прийнята Постановою Верховної Ради України від 12.07.1996 р. №327/96-ВР «Про структуру бюджетної класифікації України».

З метою приведення законодавства України у відповідність до міжнародних стан­дартів статистики державних фінансів, згідно з методологією МВФ у Бюджетному кодексі передбачені статті «Класифікація фінансування бюджету» (стаття 11) і «Кла­сифікація боргу» (стаття 12). Норми цих статей забезпечують прозорість залучення коштів до бюджету і боргових зобов'язань держави.

Повноваженнями щодо надання роз'яснень з питань застосування бюджетної класифікації фінансування бюджету та класифікації боргу наділено Департамент з бюджету Міністерства фінансів України.

Класифікація фінансування бюджету є елементом бюджетної класифікації. Остан­ня, в свою чергу, є методологічним документом, що відображає порядок складання і використання бюджетів. Регламентація джерел доходу і напрямів витрачання бюджет­них коштів — обов'язкова умова складання й виконання бюджетів. Це досягається шляхом певного згрупування доходів і видатків бюджетів та правил віднесення їх до тієї чи іншої групи. Таке науково обґрунтоване згрупування доходів і видатків бюд­жетів усіх рівнів із присвоєнням об'єктам класифікації згрупованих кодів забезпечує єдність фінансових показників, уніфікацію обліку та звітності установ державного управління і порівнюваність бюджетів усіх рівнів.

Класифікація операцій фінансування зроблена таким чином, щоб показати джере­ла отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття сектору державного управління, а також використання тих коштів, які утворились у результаті перевищен­ня доходів над видатками, тобто профіциту бюджету. Отже, класифікація фінансування бюджету — це згрупування за певними ознаками джерел покриття дефіциту бюджету з метою конкретизації напрямів та обсягів запозичення коштів, а також визначення напрямів витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті профіциту бюд­жету. Визначення дефіциту та профіциту бюджету надані у ст. 2 (п. 21) та ст. 14 Бюд­жетного кодексу відповідно. Витрати на погашення боргу належать до складу фінан­сування бюджету (ст. 11), по суті вони є платежами з погашення основної суми боргу. У зв'язку з тим, що державний борг в основному є наслідком накопичених та непога­шених запозичень держави, здійснених для покриття бюджетного дефіциту, класифі­кація боргу аналогічна класифікації фінансування бюджету. Відповідно до світових стандартів статистики державних фінансів у Бюджетному кодексі класифікація фінанс­ування бюджету, як і класифікація боргу, здійснюється за двома ознаками:

- за типом кредитора, що характеризує категорію кредитора або власника борго­вих зобов'язань;

- за типом боргового зобов'язання, що характеризує вид фінансового інструмен­ту запозичення коштів.

Класифікація фінансування бюджету за типом кредитора. Кредитори або власни­ки боргових зобов'язань розподіляються за принципом однорідності економічної по­ведінки, що дозволяє отримати інформацію про вірогідний вплив на економіку.

Джерела покриття дефіциту бюджету (фінансування) поділяються на внутрішні та зовнішні. Внутрішні джерела фінансування — це надходження від сектору державно­го управління, тобто обсяг запозичень за рахунок емісії державних цінних паперів, що здійснює Міністерство фінансів; надходження від органів грошово-кредитного регулювання і банківських установ; від приватизації державного майна та інші внут­рішні джерела. Зовнішні джерела фінансування групуються за такими ознаками: пози­ки, отримані від міжнародних організацій економічного розвитку; надходження від органів управління іноземних держав; позики, отримані від іноземних комерційних банків, та інші джерела, не віднесені до цих категорій.

Класифікація фінансування за типом боргового зобов 'язання. Класифікація операцій фінансування бюджетного дефіциту за типом боргового зобов'язання дозволяє отри­мати інформацію про способи, що використовуються державними установами для фінансування свого дефіциту або розподілу фінансових ресурсів, що з'явились у ре­зультаті перевищення їх доходів над видатками.

Фінансування за борговими операціями здійснюється як у формі запозичень, так і погашення.

Фінансові зобов'язання класифікуються за такими видами: облігації внутрішньої та зовнішньої державної позики, інші державні цінні папери; довгострокові, серед- ньострокові та короткострокові позики і кредити; зміна обсягів готівкових коштів, депозитів і цінних паперів, що використовуються для управління ліквідністю у роз­різі внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.

Залежно від терміну розміщення фінансові зобов'язання держави або місцевих рад розподіляються на такі види:

- довгострокові (термін розміщення від 5 до 10 років);

- середньострокові (термін розміщення від 1 до 5 років);

- короткострокові (термін розміщення до 1 року).

Зміни обсягів депозитів і цінних паперів, що використовуються для управління ліквідністю, зміни обсягів готівкових коштів, фінансування за рахунок коштів єди­ного казначейського рахунку, зміни обсягів товарно-матеріальних цінностей відно­сяться до типу фінансування за активними операціями.

Дата добавления: 2014-12-27