Загальні уроки з досвіду інших країн

Передумови запровадження ПЦМ в інших країнах

Позитивні надбання і недоліки

Зарубіжні експерти відзначають, що на початкових етапах запровадження ПЦМ на федеральному рівні в США, так і не було перенесено наголос з урядових витрат на результати виконання програм. Основними причинами цього були наступні фактори:

- складність узгодження планування і вимірювання результативності програм ви­конавчою владою з процесами затвердження обсягів фінансування Конгресом, оскільки існував жорсткий розподіл відповідальності між виконавчою гілкою влади (Президент та Державний Департамент) та законодавчою (Конгрес);

- інформація про загальні витрати на реалізацію програм в більшості випадків бу­ла недостатньою та неповною, що створювало викривлену картину справжньої вар­тості досягнення намічених результатів;

- не була розроблена система вимірювання результативності програми та досяг­нення її мети;

- не були узгоджені бюджетна класифікація, організаційна структура програм та процедури надання звітності.

На сьогоднішній день процес застосування ПЦМ у США постійно удосконалю­ється завдяки реалізації нових ініціатив в реформуванні бюджетної сфери. В першу чергу це стосується удосконалення підходів до оцінки результатів реалізації програм, досягається узгодженість програм з пріоритетами держави, що забезпечує постійне підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів.

Вивчаючи досвід США і розуміючи, що традиційний підхід до бюджету не відпо­відає усім потребам сучасного уряду, з середини 1970-х до початку 1990-х років біль­шість демократичних країн запровадили основні риси програмного-цільового бюд­жету, а саме:

- планування бюджету на 3-5 років;

- класифікацію витрат за програмами;

- встановлення вимірюваних завдань для таких програм;

- вимірювання та оцінка виконання цих завдань за допомогою відповідних інди­каторів.

Аналіз досвіду багатьох країн, в тому числі США, Австралії та Великобританії, по запровадженню ПЦМ, та виокремлення корисної для України інформації, можна узагальнити в наступних висновках:

1. ПЦМ є лише одним з елементів цілої низки реформ державного управління, спрямованих на покращення діяльності державних установ. Підвищити ефективність видатків бюджету за рахунок вдосконалення лише управлінської технології, не тор­каючи бюджетний процес, неможливо.

2. Недоцільно впроваджувати або вдосконалювати методологію ПЦМ у всіх мі­ністерствах та відомствах одночасно. Тобто рекомендується впроваджувати (або вдос­коналювати) методологію ПЦМ на окремих пілотних міністерствах та відомствах, адаптуючи нові технології до існуючої бюджетної практики з наступним розповсюд­женням отриманого досвіду на інші міністерства.

3. Ефективне запровадження ПЦМ передбачає наявність системи фінансового контролю, звітності та аудиту. Обов'язковим елементом є побудова систем моніто­рингу та оцінки виконання програм.

4. В багатьох країнах виникли труднощі при вимірюванні результатів. Це пов'яза­не з тим, що:

- у багатьох випадках вплив програми може виявити себе лише через якийсь час після виконання деяких завдань програми або програми в цілому і, тому, інколи ре­зультативність окремих етапів реалізації програми може бути непоказовою або по­милковою;

- результати реалізації бюджетної політики можуть бути наслідком взаємодії кіль­кох програм, а також інших факторів. Точний вплив окремої програми, зокрема со­ціального спрямування, оцінити складно.

5. Історія досвіду багатьох країн показує, що втілення ПЦМ — це поступовий процес, в якому елементи методу спочатку вводяться та перевіряються, модифіку­ються з часом, тобто з розвитком процесу бюджетування. Країнам, які першими за­провадили ПЦМ, знадобилося багато років для розробки ідей, крок за кроком, і во­ни все ще змінюють і удосконалюють систему. Тому, використання досвіду інших країн, як позитивного, так і негативного, може виявитися корисним для країн, які розпочинають впровадження ПЦМ бюджетування.

Окрім цього, складності, з якими стикались країни, що переходили на ПЦМ бюджетування, часто були пов'язані з недооцінкою поставлених завдань, недостат­ністю спеціально підготовленого персоналу в міністерствах та відомствах, і в першу чергу, в бюджетному департаменті міністерства фінансів, а також відсутністю підтри­муючих інформаційних систем.

Питання для самоконтролю

1. Які Вам відомі складові програмно-цільового методу?

2. Хто визначає бюджетні програми?

3. Хто може бути відповідальним виконавцем бюджетних програм?

4. Назвіть результативні показники бюджетної програми.

5. Хто розробляє перелік результативних показників до кожної бюджетної програми?

6. Назвіть характерні риси бюджетних програм.

7. Хто розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно- правового визначення механізму використання бюджетних коштів?

8. Що має містити порядок використання бюджетних коштів?

9. Хто встановлює Правила складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання?

10. Назвіть складові елементи бюджетної програми.

11. Хто складає прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди?

12. Що є підґрунтям складання прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди?

13. Які прогнозні показники включаються до прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди?

14. Назвіть терміни подання прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

15. На підставі яких документів головні розпорядники коштів державного бюджету складають плани своєї діяльності на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди?

16. На підставі яких документів Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад складають та схвалюють прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди?

17. Які показники включає прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди?

18. Хто схвалює прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди?

Дата добавления: 2014-12-27