Логіка дослідження політико-правового середовища цільової зарубіжної країни

Типи ділових культур за Р. Льюісом: критерій виділення, характерні особливості, напрями врахування в міжнародній маркетинговій діяльності.

Загальна характеристика підходів до вивчення міжнародного соціально-культурного середовища.

Соц-кул середовище – сукупність чинників соц та кул характеру, які позитивно або негативно впливають на міжн. маркет. діяльність фірми. Для аналізу соц-кулсередовища в маркет цілях застосовуються три методи: порівняльний, ідентифікаційний, критеріальний. Порівняльний метод — зіставлення чинників соц-кул середовища досліджуваної країни з відповідними параметрами на­ціон. середовища з метою пошуку спільних рис і суттєвих відмінностей, які слід урахувати в міжнар. маркет. діяль­ності. Ідентифікаційний метод — метод, розроблений америк. фахівцями, які ідентифікували (звідси й назва) основні параметри соц-культ середовища США. Відхилення від цих характеристик і є предметом дослідження маркетологів, які повинні визначити ступінь їхнього впливу на маркетингову діяльність. Критеріальний метод — полягає в тому, що в результаті кросс-культурних порівнянь країни класифікуються за певними критеріями. Такими критеріями є: індивідуалізм — колективізм, інтравертність — екстравертність; демократизм — авторитаризм, обережність — ризикованість, короткострокова — довгострокова орієнтація. У результаті цього між двома полюсами критеріїв утворюється шкала, на якій розташована країна у тій послідовності, яка відповідає оцінкам згід­но з критерієм.

У 1996 р. англ. дослідник Річард Льюіс ввів новий критерій: організація часу. Згідно з ним культури поділяються на три типи: моноактивні, поліактивні, реактивні. Моноактивні — культури, в яких заведено планувати своє життя, складати розклади, організовувати діяльність у певній послідовності, займатися лише однією справою в даний момент (американ­ці, англійці, німці, швейцарці, північні європейці). Поліактивні — динамічні, легкі у спілкуванні народи, які звикли робити багато справ одразу, планувати їх черговість не за розкладом, а за ступенем відносної привабливості, значення того чи того заходу в даний момент (латиноамериканці, араби, південноєвропейці). Реактивні — культури, що надають пріоритетного значення ввічливості та повазі, віддають перевагу мовчазному та спокійному вислуховуванню співбесідника. Обережно реагує на пропозиції іншої сторони; діяльність організовується не за суворим і незмінним планом, а залежно від змін контексту як реакція на ці зміни (азійські країни, Китай, Японія, Фінляндія).

Міжн політ-правове серед — сукупність чинни­ків політ. та правового характеру, які позитивно чи негативно впливають на ММД фірми. Вивчення чинників політико-правового середовища цільових країн необхідне для прийняття маркетингових рішень щодо: до­цільності виходу на іноземний ринок; моделей присутності фірми на іноземному ринку (експортування, спільне підприємництво, інвестування); маркетингової стратегії проникнення на ринок або розширення присутності на ньому; розробки окремих елементів маркетингового комплексу; стратегії та тактики ведення комер­ційних переговорів. Метою дослідження політико-правового середовища є визна­чення рівня політичного ризику та розробка стратегій його змен­шення. Для цього насамперед аналізуються політичне середови­ще та можливі дії країни, яка досліджується, а також власної. Політичні фактори досліджуваної країни: —політичний клімат,—уряд,—національний суверенітет,—національна безпека,—національний добробут,—національний престиж, —групи тиску, —рівень корупції. ↓ Дії уряду досліджуваної країни: — неформальне втручання у бізнес,—обмеження типу «купуй у своїх»,—нетарифні бар’єри,—субсидії,—умови діяльності, —умови власності,—бойкоти,—конфіскації. ↓ Міжнар правові та політичні фактори → Визначення політ ризику ← Політ та правові умови власної країни. ↓ Стратегії зменшення політичного ризику.

• Каталог
• Частина 1
• Частина 2
• Частина 3
• Завантажити шпаргалку

31.Методи оцінки рівня політичного ризику та стратегії його зменшення.

Методи оцінки рівня політичного ризику.Політ ризик у МЕД — мож­ливість, вірогідність завдання збитків або ускладнення діяльності вна­слідок економічних дій уряду іншої країни, зумовлених політичними цілями країни чи непередбаченими політичними обставинами (револю­ціями, страйками, війнами тощо). Можна виділити два типи політичного ризику залежно від можливого охоплення суб’єктів МЕВ: загальний та галузевий ризик. Загальний ризик стосується усіх закордонних суб’єктів підприємницької діяльності, що опе­рують на певному національному ринку, а галузевий — тільки певної галузі (сфери діяльності). Загальний та галузевий ризики можуть бути зумовлені як суспільними, так і урядовими чинни­ками, які, в свою чергу, поділяються на внутрішні (зумовлені внутрішньою політикою уряду) та зовнішні (зумовлені зовнішні­ми/ міжнародними умовами та процесами) чинники.

Для визначення рівня політичного ризику використ такі методи: аналіз дій держави у минулому (цей метод ґрунту­ється на дослідженні стереотипів політичної поведінки уряду, які зумовлені соціально-культурними та історичними чинниками розвитку країни); аналіз міркувань експертів (у ролі експертів можуть виступати: співробітники самої фірми, які, як правило, часто відвідують країну і спілкуються з представниками уряду, бізнесу, політичним діячами; професійні експерти, які працюють в урядових установах або міжнародних організаціях).

Стратегії зменшення політ ризику. З метою запобігання можливим втратам внасл дії політ чинників фірми використов різні стратегії зменш політ ризику, які поділ за критерієм часу на: превентивні (до інвестування/уклад контракту) та операційні (після інвестув/уклад контр), за критерієм джерела мінімізації ризику – на внутр та зовн.

Стратегія мініміз політ ризику у міжнар бізне­сі — сукупність заходів (дій) фірми на зарубіжному ринку з метою змен­шення або елімінації дії негат чинників політико-правового сере­довища країни, що приймає, на міжнародну маркет діяльність фірми.

До інвестування/укладання контракту: Внутрішні: • Мінімізація інвестицій • Місцеві позики • Створення спільн під­пр. • Робота за управлінським контрактом • Франчайзинг • Вертикальна інтеграція / Зовнішні: * Держ страхування, *Приватн страхув, *Гарантії сторони, що приймає.

Після інвестування/укладання контракту: Внутрішні: • Мінімізація інвестицій та місцевої власності• Набуття статусу VІР • Маркетингова інтегра­ція • Збільшення ринкової «влади» Зовнішні: *Приватне страхування, *Міжнар юридичні норми

32.Матричний підхід до оцінки політико-правового середовища: класифікація можливих цільових країн за ступенем політичної стабільності та ліберальністю економічного законодавства.

Матричний підхід. Політ. ризик у міжнар. діяльності — можливість, вірогідність мати збитки внаслідок ек. дій уряду зар. країни, зумовлених політ. цілями або непередбаченими політ. обставинами (революціями, страйками, війнами тощо).

Методи оцінки рівня політ. ризику: • аналіз дій держави у минулому, • аналіз точки зору експертів, • побудова моделей, заснованих на вимірюванні нестабільності.

Для оцінки політико-правового середовища в зар. країнах, а також для класифікації можливих партнерів за ступенем політ. стабільності та ліберальності законодавчої бази доцільно використовувати матричний підхід (по боковій осі – політична нестабільність: зверху – висока, посередині – середня, знизу низька). Зверху від косої лінії – несприятлива зона, знизу – сприятлива. Чорне – абсолютно несприятлива зона, сіре – абсолютно сприятлива. Оцінюючи обмеження в бізнесі і політичну нестабільність визначаємо, у якій частині матриці знаходиться досліджувана країна.

Класифікація можлив цільових країн за ступенем політ. стабільності та ліберальн. бізнесового законод.

PR1 -Ризик малоймовірний у коротко-, середньо- і а довгостр. періоді. Ситуація в країні дуже стабільна й існує вельми сприятливе ставлення до виплати зовн. боргу, що навряд чи зміниться

PR2 -Не передбач. ризику в коротко- та середньо строк. періоді. Довгостр. ризик важко оцінити, але перспективи не негативні. Існує досить, часу для пророкування політ. ризику. Позитивне ставлення до виплати зовн боргу навряд чи зміниться.

PR3 - Ризик малоймовірний у коротко- та середньо строк. плані. Довгостр. перспективи неясніі, але не негативні. Ще досить часу, щоб знайти політ. ризик. Ставлення до виплати зовн боргу позитивне, але може змінитися.

PR4 - Ризик малоймовірний у коротко- та серединстрок періоді, але на довгостр. період потенційно негативний. Досить часу для пророкування середньострок. ризику. Ставлення до виплати зовн боргу може змінитися, але мовірно нині воно позитивне

PR5 -Ризик малоймовірний у короткостр періоді, є досить часу для захисту. Середньо- і довогостр. тренд неясний, але ймовірно негативний Ставлення до зовн. заборгованості хар-зується несприятливим трендом.

PR6 -Ризик малоймовірний у короткостр. періоду, але занадто мало часу для захисту. Середин. Та довгостр. перспективи — негативні. ставл до виплати зовн. боргу суперечливе.

PR7 -Ризик імовірний у коротко- та середньостр. плані. Довгостр. тренд показує можливе поліпшення через зміну чи уряду, чи ставлення до зовн.ї заборгованості.

PR 8 Ризик можливий у будь-який час. Країнам з таким рейтингом зазвичай притаманні дуже нестабільні політ. обставини або/чи дуже несприятливе ставлення до виплати зовн. боргу.

PR 9 Ризик цілком реальний. Немає жодної можливості (або є невелика) зміни уряду чи ставлення до зовн заборгованості.

33.Стратегія мінімізації політичного ризику шляхом зміцнення ринкової влади: сутність, причини виникнення, шляхи реалізації.

Політичний ризик у МЕД — мож­ливість, вірогідність завдання збитків або ускладнення діяльності вна­слідок економічних дій уряду іншої країни, зумовлених політичними цілями країни чи непередбаченими політичними обставинами (револю­ціями, страйками, війнами тощо). З метою запобігання можливим втратам внасл дії політ чинників фірми використов різні стратегії зменш політ ризику, які поділ за критерієм часу на: превентивні (до інвестування/уклад контракту) та операційні (після інвестув/уклад контр)., за критерієм джерела мінімізації ризику – на внутр та зовн.

Стратегія мінімізації політ ризику у міжнар бізне­сі — сукупність заходів (дій) фірми на зарубіжному ринку з метою змен­шення або елімінації дії негативних чинників політико-правового сере­довища країни, що приймає, на ММД фірми.

У сучасному міжнародному бізнесі при вивченні політичного середовища відбувається зміщення наголосів з визначення політичної нестабільності, яка на сьогодні формує невелику частину всіх ризиків, на дослідження та прогнозування урядової дискримінації. Урядова дискримінація - це дії уряду сторони, що приймає, в умовах політичної стабільності, що обумовлюють виникнення політичних ризиків для зарубіжних компаній. Причинами урядової дискримінації можуть бути як суто політичні чинники, так і необхідність захисту національних товаровиробників. Прикладом такої дискримінації можна назвати: ускладнені умови доступу на ринок, обумовленість створення спільних підприємств, цінові обмеження, податкова дискримінація тощо). І саме стратегія збільшення ринкової «влади» є стратегією мінімі­зації політичних ризиків, що виникають унаслідок вжиття заходів уря­дової дискримінації приймаючою стороною (застосовується переважно філіями ТНК). Субстратегіями збільшення ринкової влади є: досягнення / збереження технологічного або управлінського лідерства порівняно з фірмами приймаючої країни; досягнення/ збереження суттєвої частки ринку в країні, що приймає. Урядовим дискримінаціям, як правило, піддаються філії ТНК, тому саме вони частіше застосовують стратегію збільшення ринкової влади.

34.Цілі вивчення та стадії аналізу (політико-правового)середовища міжнародної маркетингової діяльності.

Міжнародне політико-правове середовище (МППС) – сукупність чинників політичного та правового характеру, які позитивно чи негативно впливають на розвиток міжнародної маркетингової діяльності фірми.

Вивчення чинників політико-правового середовища цільових країн необхідне для прийняття маркетингових рішень щодо: Ÿдоцільності виходу на іноземний ринок; Ÿмоделей присутності фірми на іноземному ринку (експортування, спільне підприємництво, інвестування); Ÿмаркетингової стратегії проникнення на ринок або розширення присутності на ньому; Ÿрозробки окремих елементів маркетингового комплексу; Ÿстратегії та тактики ведення комерційних переговорів.

Метою дослідження МППС є визначення рівня політичного ризику та розробка стратегій його зменшення. Для цього насамперед аналізуються політичне середовище та можливі дії країни, яка досліджується, а також власної.

35.Міжнародне маркетингове дослідження: сутність, цілі, особливості та прикладне значення.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об’єкту дослідження.

Для визначення якості та рівня забезпеченості інформацією для прийняття міжнародних маркетингових рішень використо­вуються такі критерії: релевантність (змістова значимість, інф-ція щодо лише конкретного об’єкта чи проблеми досліджен­ня); точність (недвозначність, можливість якісної диференціації); надійність (гарантія правильності, відсутність синтаксичних та технічних помилок); зрозумілість (відсутність семантичних по­милок, кодування однаковим набором знаків); актуальність (своєчасність надання, швидкість отримання); гнучкість (можли­вість охарактеризувати різні аспекти об’єкта дослідження); кількість (пов­нота, достатність для прийняття управлінського рішення).

Проведення ММД необ­хідно для прийняття рішень з таких питань: сегментація світово­го чи закордонного ринку, її необхідність, критерії та умови ус­пішної сегментації; вибір ринку, країни для розвитку міжнарод­ної діяльності; обґрунтування стратегії виходу на закордонний ринок (експортування, спільне підприємництво чи пряме інвес­тування); обґрунтування елементів міжнародного маркетингово­го комплексу (товарної та цінової стратегії, каналів розподілу, системи просування); розробка міжнародної маркетингової стра­тегії; створення міжнародного маркетингового плану.

Особливостями ММД є: велике поле дослідження (цікавити має все!), технічні труднощі збирання інформації (цілковита відсутність Інформації, ненадійна статистична інф-ція, обмеження на доступ до інформації, мовні бар’єри (переклад, діалекти)), поведінка респондентів, висока вар­тість досліджень, особливо збирання первинної інформації, труд­нощі порівнянь і пояснень, проблеми розробки рекомендацій.

36.Критерії якості інформації для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об’єкту дослідження.

Для визначення якості та рівня забезпеченості інформацією для прийняття міжнародних маркетингових рішень використо­вуються такі критерії: релевантність (змістова значимість, інф-ція щодо лише конкретного об’єкта чи проблеми досліджен­ня); точність (недвозначність, можливість якісної диференціації); надійність (гарантія правильності, відсутність синтаксичних та технічних помилок); зрозумілість (відсутність семантичних по­милок, кодування однаковим набором знаків); актуальність (своєчасність надання, швидкість отримання); гнучкість (можли­вість охарактеризувати різні аспекти об’єкта дослідження); кількість (пов­нота, достатність для прийняття управлінського рішення).

37.Характеристика типів міжнародних маркетингових досліджень за різними критеріями.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності. Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об’єкту дослідження.

У практиці дослідження закордонних ринків виділилося чоти­ри основні типи досліджень — (1)попереднє, (2)поглиблене, (3)спеціаль­не, (4)тест.

(1)Попереднє МД закордонного ринку дає варіанти можливого прибутку фірми залежно від місткості ринку, можливого обсягу продажу товарів та меж можливої ціни реалі­зації.

У середовищі маркетологів побутує думка, що попереднє до­слідження має проводитися власними силами, а тільки після ньо­го слід замовляти поглиблене міжнародне МД. Варіантність і обґрунтованість попереднього досліджен­ня значною мірою залежить від того, наскільки точно визначено місткість ринку, яка може бути реальною та потенційною.

Для визначення реальної місткості закордонного ринку доціль­но користуватися такою формулою: M_p = B_н + I – E де М_р — реальна місткість зарубіжного ринку; В_н — національне виробництво даного товару на території країни; І — імпорт даного товару; Е — експорт товару.

За необхідності точнішої оцінки реальної місткості закордонного ринку та у випадках, коли товар може експортуватися чи імпортуватися у складі іншого товару (акумуляторні батареї у складі транспортних засобів), доцільно використовувати розширений варіант формули: M_p = B_н + I – E + З + I_к – Е_к де З — залишки товару, не реалізованого минулого року; I_к — імпорт даного товару у складі комплексного виробу; Е — експорт даного товару у складі комплексного виробу.

Для оцінки потенційної місткості зарубіжного ринку доречно використати формулу: М_п = Ч × k_c × k_e – (H – З_F – З_M) – A + I – E (де М_п — потенційна місткість зарубіжного ринку; Ч — чисельність групи споживачів товару; k_c — рівень (коефіцієнт) споживання в базисному періоді або норматив споживання товару (нормативи: фізіологічні — для продуктів харчування; раціональні — для непродовольчих товарів і послуг; техніко-технологічні — для засобів виробництва, сировини та матеріалів); k_e — коефіцієнт еластичності попиту від цін та доходів; Н — насиченість ринку (обсяг товарів, які є в користуванні населення, чи засобів виробництва на підприємствах); З_ф — фізична зношеність товарів у користуванні; З_м — моральна зношеність товарів у користуванні; А — альтернативні ринку форми задоволення потреб (тіньовий ринок, натуральні джерела споживання) та товари-субститути;

(1)Поглиблене МД дає змогу зрозуміти механізми та особливості функціонування зарубіжного ринку. Структура поглибленого VVL складається з трьох блоків: обов’язкові (стандартні) еле­менти вивчення; результат (кон’юнктура та прогноз); методи ви­вчення ринку.

1/Стандартні (обов’язкові) елементи дослідження — це той міні­мум маркетингової інформації, яка необхідна для розуміння осо­бливостей закордонного ринку. Програма конкретного поглиб­леного дослідження залежить від особливостей товару (послуг), особливостей діяльності фірми, рівня інтернаціоналізації вироб­ництва та інших чинників. Водночас, доцільно виділити найтиповіші напрямки аналізу. Ринок: геополітичні характеристики, структура національ­ного виробництва, кількість національних виробників та їх розміщення… Товар: відповідність вимогам місцевого законодавства, прави­лам, традиціям, звичаям, технічним стандартам, екологічним нормам тощо; новизна та конкурентоспромож­ність порівняно з товарами конкурентів… Споживачі: можливі покупці товару фірми; ти­пові засоби використання товару, притаманні покупцям; мотиви купування товару цього типу; чинники, які формують переваги у свідомості споживачів І впливають на їхню ринкову поведінку… Конкуренти: якомога точніший список усіх конкурентів; окре­мо список національних конкурентів та список зарубіжних конку­рентів; основні конкуренти, які мають найбільшу частку ринку (3—5 фірм); конкуренти, які найдинамічніше розвивають свою ді­яльність на цьому ринку (2—3 фірми); відомість торгових марок (знаків) конкурентів… Вимоги та обмеження: правові норми, вимоги та обмеження, що суттєво можуть вплинути на управлінське рішення щодо діяль­ності або напрямків на цьому ринку…

Аналізуючи за такою програмою обов’язкові елементи ММД, ми отримаємо 2/оцінку сучасної ситуації (кон’юнктуру) та прогноз розвитку ринку. Ринкову ситуа­цію визначає така сукупність критеріїв: ступінь збалансованості рин­ку (співвідношення попиту та пропозиції); тенденції розвитку (що сформувалися, намітилися чи змінилися); рівень усталеності або ко­ливання основних параметрів ринку; масштаби ринкових операцій та ступінь ділової активності; рівень комерційного (ринкового) ри­зику; конкурентне середовище і конкурентна боротьба; перебування ринку у певній точці (стадії) економічного чи сезонного циклу.

Мета поглибленого ММД не вичерпується констатацією фактичної ситуації. Маркетинговий аналіз повинен завершуватися прогнозом подальшого розвитку ринку, насамперед попиту та пропозиції. Зважаючи на турбулент­ність міжнародного середовища, в міжнародних маркетингових дослідженнях прийнято розробляти прогноз лише на 1,5— 2 роки.

У прогнозуванні попиту та пропозиції використовуються різні прийоми й методи: аналогові моделі; імітаційні моделі; нормативні, прогнозні розрахунки; прогнозування за коефіцієнтами елас­тичності; методи екстраполяції; методи статистичного моделювання; прогнозування за експертними оцінками.

Останнім блоком у структурі поглибленого ММД є 3/методи вивчення ринку. Загально­відомим є їх поділ на кабінетні та польові дослідження за крите­рієм типу інформації, яка використовується дослідником (вто­ринна чи первинна).

Кабінетні дослідження — здійснюються на основі вторинної інфор­мації та дають, як правило, загальні відомості щодо стану та перспектив розвитку об’єкта дослідження. Польові дослідження — здійснюються на основі первинної інформації, дають змогу отримати унікальну маркетингову інформацію щодо об’єкта дослідження. У ММД частіше викорис­товуються кабінетні дослідження, що обумовлено характеристи­ками первинної та вторинної інформації.

(3)Спеціальні дослідження мають на меті з’ясування вузьких технічних, технологічних, законодавчих та інших питань, що не­обхідно для обґрунтування окремих аспектів міжнародної марке­тингової діяльності інвестиційних форм міжнародного бізнесу.

(4)Тест (випробування) – це перевірка одного чи кількох елемен­тів міжнародного маркетингового комплексу та розробка на цій основі прогнозу вірогідної реакції ринку. Тестуються, як прави­ло, такі ключові елементи: товар (його сприйняття, з’ясування переваг і недоліків, визначення конкурентоспроможності, необ­хідність адаптації тощо); ціна продажу; тип пакування та розмір партії; посередники (за системою показників); слоган; текст рек­ламного звернення тощо.

38.Стадії міжнародного маркетингового дослідження.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об’єкту дослідження.

ММД має 4 логічно вза­ємопов’язані, послідовні стадії: (1)визначення вимог до інформації, (2)збирання даних, (3)аналіз, (4)впровадження.

Якісне виконання робіт на кожній з попередніх стадій є запо­рукою успішного проходження наступної стадії та вчасного завер­шення дослідження (досягнення цілей та завдань маркетингового дослідження).

(1)Визначення вимог до інформації як перший етап дослідження містить у собі проблему ідентифікації цілей та завдань. Якщо маркетолог (чи замовник дослідження) може чітко сформулювати мету майбутньої роботи, то завдання стають певними етапами, складовими досягнення цілі. У цьому класичному підході визна­чення вимог до інформації формується згори вниз: мета, завдан­ня, перелік необхідних показників та процесів, що необхідно до­слідити. У разі необхідності проведення комплексного МД (скажімо, з метою розробки міжнародної стратегії та організації усіх складових міжнародної маркетингової діяльності) формулюється основна мета, яка розпадається на конкретні цілі, а вони, у свою чергу, на завдання. У цьому випадку визначення вимог до інформації проходило одночасно як згори-вниз, так і знизу-вгору.

(2)Збирання даних складається з таких робіт: інвен­таризація банку даних (зіставлення наявної вторинної інформації з потребами, визначеними на попередньому етапі); збирання вторин­ної інформації (оновлення банку даних у відповідності з певними вимогами до інформації); планування дослідження (розробка плану проведення польових досліджень з метою отримання первинної ін­формації); проведення дослідження (отримання первинної інформації за допомогою інтерв’ю, розсилки опитувальних листів, спосте­режень, телефонного опитування тощо).

(3)Аналіз інформації є найскладнішою стадією. Отримана кількіс­но необхідна та якісна інформація аналізується за допомогою ме­тодів статистики, економетрії, соціометрії, кваліметрії, біхевіо­ризму. Якщо отримана інформація не відповідає критеріям якості для прийняття маркетингових рішень (релевантність, точність, надійність, актуальність тощо), то потрібно повернутися на по­передній етап та оновити банк даних.

(4) На етапі впровадження дослідницький колектив представляє ре­зультати та рекомендації (у разі виконання дослідження на замов­лення). Якщо дослідження проводилося власними силами (спів­робітниками маркетингового підрозділу), то цей колектив несе відповідальність і за остаточне впровадження, тобто використан­ня при прийнятті управлінських рішень.

39.Методи маркетингового дослідження зарубіжного ринку.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об’єкту дослідження.

Методи вивчення ринку є останнім блоком у структурі поглибленого міжнародного мар­кетингового дослідження. Загально­відомим є їх поділ на кабінетні та польові дослідження за крите­рієм типу інформації, яка використовується дослідником (вто­ринна чи первинна). Кабінетні дослідження — здійснюються на основі вторинної інфор­мації та дають, як правило, загальні відомості щодо стану та перспектив розвитку об’єкта дослідження. Польові дослідження — здійснюються на основі первинної інформації, дають змогу отримати унікальну маркетингову інформацію щодо об’єкта дослідження. У ММД частіше викорис­товуються кабінетні дослідження, що обумовлено характеристи­ками первинної та вторинної інформації. Певна «негативність» оцінок первинної інформації в міжнарод­них маркетингових дослідженнях пов’язана з особливостями, і передусім технічними труднощами, збирання первинної інфор­мації на зарубіжному ринку. Водночас, маємо зазначити, що жодне дослідження не може бути виконано на основі тільки первин­ної чи тільки вторинної інформації. Первинна інформація — це інформація, що збирається вперше з певною метою переважно методами опитування (індивідуальне чи групове інтерв’ю, опитування по пошті, телефонне опитування, опитування за допомогою комп’ютерної мережі). Вторинна інформація — це інформація, яка вже відображена в будь-яких друкованих джерелах або зберігається на інших носіях інфор­мації у вигляді результатів попередніх досліджень, даних щодо виробничо-економічної діяльності фірм за певний період тощо.

40.Сутність, мета та особливості проведення поглибленого міжнародного маркетингового дослідження.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об’єкту дослідження.

Поглиблене МД дає змогу зрозуміти механізми та особливості функціонування зарубіжного ринку. Структура поглибленого VVL складається з трьох блоків: обов’язкові (стандартні) еле­менти вивчення; результат (кон’юнктура та прогноз); методи ви­вчення ринку.

1/Стандартні (обов’язкові) елементи дослідження — це той міні­мум маркетингової інформації, яка необхідна для розуміння осо­бливостей закордонного ринку. Програма конкретного поглиб­леного дослідження залежить від особливостей товару (послуг), особливостей діяльності фірми, рівня інтернаціоналізації вироб­ництва та інших чинників. Водночас, доцільно виділити найтиповіші напрямки аналізу. Ринок: геополітичні характеристики, структура національ­ного виробництва, кількість національних виробників та їх розміщення… Товар: відповідність вимогам місцевого законодавства, прави­лам, традиціям, звичаям, технічним стандартам, екологічним нормам тощо; новизна та конкурентоспромож­ність порівняно з товарами конкурентів… Споживачі: можливі покупці товару фірми; ти­пові засоби використання товару, притаманні покупцям; мотиви купування товару цього типу; чинники, які формують переваги у свідомості споживачів І впливають на їхню ринкову поведінку… Конкуренти: якомога точніший список усіх конкурентів; окре­мо список національних конкурентів та список зарубіжних конку­рентів; основні конкуренти, які мають найбільшу частку ринку (3—5 фірм); конкуренти, які найдинамічніше розвивають свою ді­яльність на цьому ринку (2—3 фірми); відомість торгових марок (знаків) конкурентів… Вимоги та обмеження: правові норми, вимоги та обмеження, що суттєво можуть вплинути на управлінське рішення щодо діяль­ності або напрямків на цьому ринку…

Аналізуючи за такою програмою обов’язкові елементи ММД, ми отримаємо 2/оцінку сучасної ситуації (кон’юнктуру) та прогноз розвитку ринку. Ринкову ситуа­цію визначає така сукупність критеріїв: ступінь збалансованості рин­ку (співвідношення попиту та пропозиції); тенденції розвитку (що сформувалися, намітилися чи змінилися); рівень усталеності або ко­ливання основних параметрів ринку; масштаби ринкових операцій та ступінь ділової активності; рівень комерційного (ринкового) ри­зику; конкурентне середовище і конкурентна боротьба; перебування ринку у певній точці (стадії) економічного чи сезонного циклу.

Мета поглибленого ММД не вичерпується констатацією фактичної ситуації. Маркетинговий аналіз повинен завершуватися прогнозом подальшого розвитку ринку, насамперед попиту та пропозиції. Зважаючи на турбулент­ність міжнародного середовища, в міжнародних маркетингових дослідженнях прийнято розробляти прогноз лише на 1,5— 2 роки.

У прогнозуванні попиту та пропозиції використовуються різні прийоми й методи: аналогові моделі; імітаційні моделі; нормативні, прогнозні розрахунки; прогнозування за коефіцієнтами елас­тичності; методи екстраполяції; методи статистичного моделювання; прогнозування за експертними оцінками.

Останнім блоком у структурі поглибленого ММД є 3/методи вивчення ринку. Загально­відомим є їх поділ на кабінетні та польові дослідження за крите­рієм типу інформації, яка використовується дослідником (вто­ринна чи первинна).

Кабінетні дослідження — здійснюються на основі вторинної інфор­мації та дають, як правило, загальні відомості щодо стану та перспектив розвитку об’єкта дослідження. Польові дослідження — здійснюються на основі первинної інформації, дають змогу отримати унікальну маркетингову інформацію щодо об’єкта дослідження. У ММД частіше викорис­товуються кабінетні дослідження, що обумовлено характеристи­ками первинної та вторинної інформації.

41.Мета та зміст спеціальних міжнародних маркетингових досліджень та тестування.

ММД — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

Метою будь-якого ММД єзменшення ризику від рішень щодо міжнародної активності фір­ми. Мінімізація ризику досягається на основі використання ви­сновків міжнародного маркетингового дослідження у прийнятті рішень. Під висновками ММД розуміють систематизовану інформацію про стан і можли­ві варіанти розвитку об’єкту дослідження.

Спеціальні дослідження мають на меті з’ясування вузьких технічних, технологічних, законодавчих та інших питань, що не­обхідно для обґрунтування окремих аспектів міжнародної марке­тингової діяльності інвестиційних форм міжнародного бізнесу.

Тест (випробування) – це перевірка одного чи кількох елемен­тів міжнародного маркетингового комплексу та розробка на цій основі прогнозу вірогідної реакції ринку. Тестуються, як прави­ло, такі ключові елементи: товар (його сприйняття, з’ясування переваг і недоліків, визначення конкурентоспроможності, необ­хідність адаптації тощо); ціна продажу; тип пакування та розмір партії; посередники (за системою показників); слоган; текст рек­ламного звернення.

42.Сутність, цілі та умови сегментації світового ринку.

Об’єктивна необхідність сегментації обумовлена існуванням різноманітних потреб споживачів одного й того самого товару. Маркетологи вважають, що вдала сегментація забезпечує фірмі ринковий успіх.

Сегмент міжнародного ринку – група споживачів з однаковими очікуваннями та вимогами стосовно товарів, незважаючи на культурні та національні відмінності.

Міжнар. сегментація ринку — процес ідентифікації специфічних сегментів потенційних споживачів у вигляді групи країн або групи індивідувальних покупців з однаковими характеристиками, що з великою вірогідністю продемонструють схожу поведінку при купівлі

Специфічною формою сегментації ринку є пошук власної ринкової ніші — вузького сегмента ринку з чітко обмеженими к-тю споживачів та асортименту товару. Суттєвою ознакою ринкової ніші є цілковита відсутність конкуренції або її мінімальний рівень. Стратегія пошуку власної ніші використовується, як правило, середніми та малими фірмами.

Сегментація — функція стратегічного маркетингу, адже в її процесі визначаються сфери діяльності та ідентифікуються ключові чинники успіху на обраних ринках.

У процесі сегментації є певна послідовність дій, яка передбачає такі стадії: •(1)вибір критерію сегментації; •(2)виділення груп споживачці за однією або кількома ознаками; •(3)визначення розміру сегмента і його ринкового потенціалу; •(4)прогноз можливої частки ринку; •(5)дослідження балансу «можливості фірми – вимоги сегмента»; •(6)оцінка ефективності сегмента й остаточний вибір сегмента.

Більшість виробників і торговельних посередників на світовому ринку орієнтуються на певні групи споживачів (сегмент світового ринку), тобто дотримуються сегментаційної стратегії маркетингу на противагу стратегії масового маркетингу (без виділення сегментів). При цьому фірми ставлять перед собою певні цілі та контролюють умови ефективності сегментації — наявність суттєвих відмінностей між споживачами, можливість моніторингу параметрів сегмента, його прибутковість, доступність і перспективність.

Можливість моніторингу параметрів сегмента - наявність інф бази для оцінки розміру, динаміки та інших показників і ха-к сегмента в майбутньому.

Прибутковість - сегмент має бути достатньо великим для забезпечення нормальних прибутків фірми.

Наявність суттєвих та усталених відмінностей між споживачами необхідна для реальної диференціації ринку

Доступність сегмента – можливість здійснення маркетингового впливу на сегмент, яка вимагає наявності відповідних каналів розподілення продукції та можливості організації ефективного процесу маркетингової комунікації

Перспективність сегмента – сприятливий прогноз розвитку параметрів сегмента, отриманий за результатами М досдіження

Критерії сегментації світового ринку Існують різні підходи до міжнародної сегментації: • ідентифікація груп країн з попитом на схожі товари • ідентифікація сегментів, існуючих в усіх або багатьох країнах • вихід з одним і тим же товаром на різні сегменти в різних країнах

Точних правил та визначених методик сегментації світового ринку не існує. Кожна фірма залежно від специфічних особливостей товару та інших обставин обирає власні критерії сегментації та механізми моніторингу параметрів сегмента.

43.Порівняльна характеристика підходів до міжнародної сегментації.

Підходи: Ідентифікація груп країн із попитом на схожі товари

Сутність: Виділення груп однорідних країн

Умови: Схожі кліматичні, мовні, інфраструктурні, комерційні, інформаційні умови

Недоліки: • високий ступінь однорідності, часто уявний

• нехтує можливістю існування однорідних сегментів за межами групи

• характеристики країн, а не покупців

Переваги: • простота • традиційність

Підходи: Ідентифікація сегментів, що існують в усіх або в багатьох країнах

Сутність: Виділення універсальних сегментів

Умови: існування груп споживачів з однаковими характеристиками

Переваги: • стабільність іміджу

• економія на масштабах та ефектах досвіду • загальний обсяг реалізації

Недоліки: • невеликий розмір сегмента в кожній країні • порівняно великі витрати на вихід на. ринок

Дата добавления: 2014-12-27