Інструментальні системи і системи програмування

Інструментальні системи - це набір програм, що призначені для створення нових мов чи програмування нових засобів розробки програм.

Команди, що виконуються центральним процесором, надходять у машинному коді. Кожна команда при цьому має вигляд послідовності нулів й одиниць. Писати програми машинною мовою незручно, а їх надійність низька. Тому програми розробляють мовою, зрозумілою людині (інструментальна мова), після чого спеціальною програмою (транслятором) текст програми перекладається на машинний код (транслюється).

Інструментальні мови поділяють на мови низького рівня (близькі до машинної мови) та мови високого рівня (близькі до мови людини). До мов низького рівня належать асемблери, а високого — Visual BASIC, C++, Pascal, Delphi, мови баз даних тощо.

Транслятори бувають двох типів: інтерпретатори і компілятори. Інтерпретатор читає один оператор програми, перекладає його на машинний код і потім його виконує, після чого переходить до оброблення насту­пного оператора. Компілятор спочатку читає, перекладає на машинний код усю програму, і тільки після завершення всієї трансляції ця програма виконується.

Оскільки при інтерпретації програма виконується час­тинами, на комп'ютерах з малою оперативною пам'яттю можна виконати, хоча і повільно, досить великі програми. Компілятори під час аналізу всієї програми оптимізують її. З цієї причини, а також завдяки тому, що програма чи­тається в оперативну пам'ять відразу вся, при компіляції вона виконується швидше, ніж при інтерпретації.

Систему програмування, крім транслятора, складають текстовий редактор, компонувальник, виконавча система, бібліотека стандартних програм, налагоджувач, засоби ав­томатизації програмування (дизайнери, майстри). При­кладами таких систем є Delphi, Visual BASIC, Visual FoxPro, C++ та ін

Дата добавления: 2014-12-27