Етап 1. Вибір області дослідження

Щоб їх було легко вирішити

І на скільки це буде потрібно вам

На стільки частин, скільки зможете

Розчленуйте кожне завдання, що вивчається

Р. Д е к а р т

Наукове дослідження немислиме без (тих або інших елементів) наукової творчості, основу якої складають ерудиція і інтуїція.

Ерудиція – це глибокі знання в якій-небудь області пізнання або в багатьох областях.

Інтуїція – чуття, проникливість, безпосереднє збагнення істини без логічного обгрунтування, засноване на попередньому досвіді [12].

Наукове дослідження може розглядатися або як відносно самостійний процес отримання нових знань, або як невід'ємна складова частина процесу наукової розробки теоретичних положень або практично корисних рішень. Втім, і наукова розробка досить часто перетворюється на складову частину наукового дослідження.

У найбільш загальному випадку наукове дослідження включає наступні основні етапи, що зазвичай реалізовуються не строго послідовно, а з численними поверненнями до попередніх етапів для уточнення одержуваних результатів.

Результат вибору повинен знайти вираз в конкретному об'єкті і предметі дослідження. Досить часто дослідник не вільний у виборі області дослідження, оскільки працює за замовленням або за завданням, хоча можлива і інша, зокрема індивідуально-особова мотивація дослідницької діяльності. У будь-яких випадках об'єкт і предмет дослідження вибираються таким чином, щоб дослідження, яке проводиться, було актуальним і реально здійсненним.

Актуальний – важливий, істотний для теперішнього часу [12].

Скороченню тривалості наукового дослідження сприяє глибоке знання дослідником практики досліджуваної області. В цьому випадку можна обмежитися теоретичним дослідженням (при необхідності – з експериментальною перевіркою теоретично отриманих результатів). У іншому випадку теоретичному дослідженню повинне передувати (що іноді перетворюється на абсолютно самостійне) експериментальне (або теоретико-експериментальне) дослідження, яке знаходить своє віддзеркалення у виборі конкретної області і напряму дослідження.

Етап 2. Визначення загальної мети дослідження

Загальна мета дослідження – це те, чого потрібно досягти або те, що прагнуть досягти в результаті проведення дослідження.

Загальна мета зазвичай формулюється по відношенню до об'єкту дослідження і виражає прямо або побічно очікуваний прагматичний (чисто практичний) ефект.

Можливе формулювання загальної мети як прагматичної на основі усвідомлення суперечності, що виникла в практиці (типу " те, що має практика, їй недостатньо" – рис.4), або як науково-прагматичною – на основі суперечності в науці (типу " те, що має наука в своєму розпорядженні, вже не може задовольнити"). Як приклад можна привести варіанти викладу прагматичної і науково-прагматичної цілей дослідження:

а) чисто прагматична - вдосконалення процесу збору та обробки даних при комп’ютерному моделюванні;

б) науково-прагматична - обгрунтування рекомендацій по вдосконаленню процесу збору та обробки даних при комп’ютерному моделюванні;

Аналогічно (тут і в подальшому) студенти легко підберуть приклади з своєї області.

Формулювання загальної мети дослідження як прагматичної (за наявності можливості) орієнтує дослідника на досягнення того, ради чого розвивається наука, і тому завжди є переважним.

Дата добавления: 2014-12-27