Рекомендації про використання результатів дисертаційного дослідження. 2 страница

15. ВІДГУКИ І ВИСНОВКИ ПО ДИСЕРТАЦІЇ

Дивися в корінь!

К у з ь м а П р у т к о в

" Життєвий цикл" дисертації включає наступні основні етапи: підготовка (зокрема оформлення) дисертації, експертиза, захист, використання дисертації.

Експертиза дисертації - це вивчення дисертації, що представляється до захисту, фахівцями зазвичай з документальним оформленням відгуку або висновку, який містить кваліфікаційну оцінку її відповідності вимогам діючого Положення про порядок присудження вчених ступенів.

До експертизи будь-якої дисертації притягується велика кількість фахівців, думка яких відбивається в матеріалах атестаційної справи претендента у вигляді наступних документів:

- висновок за наслідками попередньої експертизи дисертації організації, де виконувалася дисертаційна робота;

- відгук наукового керівника;

- відгуки офіційних опонентів;

- відгук провідної організації (підприємства);

- відгуки на автореферат дисертації;

- стенограма виступів членів дисертаційної ради і запрошених під час дискусії при захисті дисертації;

- висновок дисертаційної ради.

15.1. Структура і зміст відгуків і висновків

Вимоги до змісту висновків і відгуків, які регламентовані діючими керівними документами, зведені в табл. 14.1.

Якщо строго слідувати букві Положення (див. табл. 16.1), в ув'язненні попередньої експертизи і у відгуку офіційного опонента оцінці підлягають всі результати, викладені в дисертації, незалежно від того, одержані вони претендентом особисто або в співавторстві, тоді як у відгуку провідної організації і в ув'язненні дисертаційної ради оцінюються лише найбільш істотні наукові результати, одержані особисто претендентом.

Т а б л і ц я 16.1 - Вимоги до змісту висновків і відгуків

Що оцінюється (кваліфікаційні ознаки)	Відгуки	Висновки
офіційного опоненту|	провідної установи	попередньої експертизи	дисертаційної ради
Актуальність вибраної теми	+
Наукові положення, висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації	новизна достовірність обгрунтованість	+ + +
Особиста участь автора в отриманні результатів			+
Найбільш істотні результати, одержані особисто претендентом	новизна достовірність значущість		+	+ + +	+ + +
Рекомендації по використанню дисертації		+		+
Спеціальність, якою відповідає дисертація			+	(+)
Повнота публікації матеріалів дисертації			+	(+)
Обгрунтованість захисту у вигляді наукової доповіді			+
Висновок про відповідність дисертації вимогам	+			+

Крім цього, оцінюють:

- актуальність вибраної теми - тільки у відгуку офіційного опонента;

- конкретну особисту участь автора в отриманні результатів, викладених в дисертації, спеціальність, якій відповідає дисертація, повноту викладу матеріалів дисертації в роботах, опублікованих автором, - тільки у висновку попередньої експертизи.

Нарешті, повинні бути також приведені:

- конкретні рекомендації по використанню результатів і висновків дисертації - у відгуку провідної установи і в висновку дисертаційної ради;

- висновок про відповідність дисертації вимогам Положення - у відгуку офіційного опонента і в висновку дисертаційної ради.

Згідно діючим керівним документам, дисертаційна рада визначає при ухваленні до захисту дисертації, але, строго кажучи, не зобов'язана відображати в своєму висновку спеціальність, якій відповідає дисертація, і повноту викладу її матеріалів в роботах, опублікованих автором.

Дисертаційна рада може повернути відгуки офіційним опонентам і провідній установі, якщо вони не відповідають вказаним вимогам, і навіть замінити офіційного опонента або провідну установу.

Вимоги до змісту виступів членів ради і запрошених під час дискусії при захисті дисертації обмежуються вказівками, що публічний захист дисертації повинен носити характер наукової дискусії і проходити в обстановці високої вимогливості, принциповості і дотримання наукової етики, при цьому грунтовному аналізу повинні піддаватися достовірність і обгрунтованість всіх висновків і рекомендацій наукового і практичного характеру, які містяться в дисертації.

Зміст відгуку наукового керівника і автореферату дисертації, Положенням та іншими керівними документами не регламентовані.

Якщо судити по практиці атестаційної діяльності, вважається хорошим тоном, коли у відгуку наукового керівника оцінюються в основному не зміст і результати дисертації (по відношенню до ним науковий керівник, будучи причетним, не може бути цілком об'єктивним і певною мірою сам виявляється оцінюваним), а головним чином рівень підготовки претендента як фахівця і ученого, проявлені і придбані ним в процесі дисертаційної роботи ділові, професійні і морально-психологічні якості, ступінь самостійності. Відповідно такому змісту, позитивний відгук наукового керівника завершується приблизно такими висновками:

" Результати дисертації свідчать про те, що претендент проявив здібності до самостійних наукових досліджень, уміння розробляти на рівні внеску в науку актуальні проблемні питання, які мають істотне теоретичне і практичне значення. По своїм професійним знанням, ширині наукового кругозору, науковій зрілості автор дисертації задовольняє вимогам, що пред'являються до осіб, які мають вчений ступінь кандидата наук".

Відгук офіційного опонента може мати наступну структуру:

ГРИФ (за наявності)

НАЙМЕНУВАННЯ ВІДГУКУ

АКТУАЛЬНІСТЬ (наукова)

НАУКОВА НОВИЗНА (можуть бути сформульовані у вигляді пунктів спочатку найбільш істотні нові наукові результати, одержані автором у області теорії, а потім - найбільш істотні нові наукові результати практичного характеру)

СТУПІНЬ ОБГРУНТОВАНОСТІ НАУКОВИХ ПОЛОЖЕНЬ (тут же оцінюється достовірність)

ЗНАЧУЩІСТЬ (може бути виділена наукова і практична)

НЕДОЛІКИ (якщо не указувалися по ходу попередніх структурних розділів або на додаток до тих, які були вказані)

ПУБЛІКАЦІЇ

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК (зокрема підсумкова оцінка наукового рівня дисертаційного дослідження, гранично коротке формулювання загальної наукової задачі, рішення якої міститься в дисертації, підсумковий висновок про відповідність дисертації вимогам діючого Положення і про те, чи заслуговує автор присудження відповідного вченого ступеня).

У відгуку на автореферат дисертації зазвичай в дуже короткому вигляді (тільки переліком аргументованих тез) розкриваються:

- актуальність наукової задачі (наукової проблеми), рішення якої міститься в дисертації;

- найбільш істотні нові наукові результати, одержані автором у області теорії (основні нові теоретичні результати);

- нові наукові результати дисертації, які мають істотне практичне значення (основні нові практичні результати);

- недоліки (як дисертації, судячи по автореферату, так і самого автореферату).

Позитивний відгук завершується підсумковим коротким змістовним формулюванням наукової задачі (проблеми), рішення якої (на думку особи, що готує відгук) міститься в дисертації, і завершальним висновком про те, що, судячи по автореферату, дисертація задовольняє вимогам Положення ВАК|, а її автор заслуговує присудження вченого ступеня кандидата (доктора)... наук.

Підводячи підсумок сказаному, слід зазначити, що основним органом експертизи дисертації, який на підставі всіх відгуків, що поступили, і висновків приймає колегіальне рішення про те, чи задовольняє або не задовольняє дисертація вимогам, що пред'являються, є дисертаційна рада. При цьому (п.23 [5]) „За бажанням здобувача спеціалізована вчена рада зобов'язана призначити захист дисертації за умови негативних відгуків”.

При рекомендованому змісті дисертації і автореферату (див. підрозділи 14.2 і 14.3) за основу майже всіх пунктів висновку дисертаційної ради можуть бути узяті формулювання з вступу і висновку дисертації або автореферату:

- змістовне формулювання загальної наукової задачі (проблеми), за рішення якої претендентові присуджується вчений ступінь, повинна міститися у вступі до дисертації і в розділі I автореферату.

- найбільш істотні нові наукові результати, одержані особисто претендентом (які є елементами науково-методичного апарату) повинні міститися у вступі (або висновку) до дисертації і в розділі I автореферату;

- рекомендації про використання результатів дисертаційного дослідження повинні міститися в висновку до дисертації і в III розділі автореферату.

Корисно акцентувати увагу на тому, що дисертація не допускається до захисту тільки за рішенням дисертаційної ради лише в трьох випадках:

- невідповідність теми дисертації жодній із спеціальностей і галузей науки, з яких раді надано право прийому дисертацій до захисту;

- неповнота викладу основних наукових результатів дисертації в наукових виданнях;

- якщо наявні три негативні відгуки (із числа офіційних опонентів і провідної установи) на докторську дисертацію або два - на кандидатську.

Крім того, підставою не допуску до захисту може з'явитися неправильне встановлення грифа (за наявності), що невиправдано обмежує доступ фахівців до дисертації і автореферату.

Доцільно стисло прокоментувати найбільш істотні вимоги до основних кваліфікаційних ознак дисертацій. Врахування рекомендацій, які містяться в коментарях, забезпечить багатогранніше сприйняття достоїнств і недоліків оцінюваних науково-кваліфікаційних робіт, дозволить значно швидше і якісніше готувати найбільш переконливі відгуки (висновки) і виступи, уберігаючи їх від багатьох недоліків, які досить часто виявляються нав'язаними відповідними недоліками оцінюваних дисертацій.

Перед цим слід акцентувати увагу на тому, що в атестаційних документах для додання їм юридичної сили рекомендується якнайширше користуватися термінологією Положення. Зокрема, в кваліфікаційній практиці при підготовці відгуків і висновків прийнято оцінювати не дисертаційну роботу претендента, а її конкретний результат – дисертацію (слід звернути увагу на те, що поняття “Дисертаційна робота” в діючому Положенні взагалі не вживається).

15.2. Оцінка кваліфікаційних ознак дисертації

15.2.1. Актуальність

Важко, та і навряд чи виправдано, заперечувати тому, хто стверджує, що будь-які відгуки і висновки на будь-які, зокрема на початкові матеріали дисертації, повинні починатися з характеристики актуальності дисертації. Враховуючи інтереси кваліфікаційної оцінки, оцінюванню підлягає актуальність загальної наукової задачі (проблеми), рішення якої міститься в дисертації, під кутом зору " те, чим розташовує наука, вже не може задовольнити".

15.2.2. Новизна, обгрунтованість, достовірність, значущість, особиста участь автора

В даному випадку йдеться про оцінку наукового рівня дисертації і особистого внеску претендента в науку. Розглянуте вище трактування понять загальна наукова задача і проблема, окрема наукова задача і проблема, постановка і рішення наукової задачі і проблеми - дає можливість таку оцінку перекласти на мову наступних кількісних і якісних показників:

1) ступінь новизни і значущості загальної наукової задачі (проблеми), рішення якого міститься в дисертації;

2) відповідність загальної наукової задачі (проблеми) темі, меті і змісту дисертації (окремим задачам дослідження);

3) наявність чіткої постановки загальної наукової задачі (проблеми) і постановок окремих задач дисертаційного дослідження - що дане, що вимагається одержати як наукові результати, які існують рамки дослідження, основні допущення і обмеження;

4) кількість і складність вирішених в дисертації (із з'ясуванням ступеня особистого внеску претендента) окремих наукових задач і проблем, які мають істотне наукове значення, зокрема:

- кількість і ступінь складності задач, вирішених в новій постановці;

- кількість і ступінь складності задач, вирішених у відомій постановці, але з використанням нового (або вдосконаленого) методу (науково-методичного апарату);

- кількість, ступінь новизни і коректності (правильності, обгрунтованості) результатів науково-методичного характеру - моделей, алгоритмів, методів, методик, покладених в основу методу рішення кожної окремої наукової задачі (проблеми);

6) кількість і міра достовірності основних наукових результатів фактографічного характеру - найбільш істотних нових висновків і практичних рекомендацій, які витікають з дисертаційного дослідження;

7) наукова і практична значущість нових наукових результатів науково-методичного і фактографічного характеру.

Дисертація (п.11 [5]) "містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обгрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характерна єдністю змісту і свідчить про особистий внесок здобувача в науку”. Запропоновані автором нові рішення повинні бути строго аргументовані і критично оцінені в порівнянні з іншими відомими рішеннями. У дисертації, що має прикладне значення, повинні приводитися зведення про практичне використання отриманих автором наукових результатів, а в дисертації, що має теоретичне значення, - рекомендації по використанню наукових висновків. З урахуванням роз'яснень, приведених в вище, неважко прийти до висновку: окремий науковий результат, який одержаний претендентом, задовольняє вимогам, що пред'являються до дисертацій, або, як виражаються, є "дисертабельним" лише при виконанні умов, вказаних в табл. 16.2.

Т а б л і ц а 16.2 - Умови "дисертабельності" наукового результату

Аналізовані вимоги	Окремі умови "дисертабельності" результату
необхідні	достатні
Новизна	Результат новий	Новизна світова
Достовірність	Результат не суперечить даним науки і практики	Достовірність коректно оцінена або переконливо доведена
Значущість	Результат має практичну значущість	Результат має наукову значущість
Авторство	Претендент офіційно визнається одним з авторів результату	Істотна частина результату - підсумок особистої творчості претендента

Іншими словами, повна підстава для позитивної оцінки кваліфікаційної роботи може складати лише одночасне задоволення всіх чотирьох окремих достатніх умов відносно кожного з найбільш істотних результатів, одержаних претендентом (дотримання будь-якої з достатніх умов, вказаних в таблиці, гарантує виконання і відповідної йому необхідної умови), в той же час до негативної оцінки того або іншого результату приводить порушення будь-якої, хоч би однієї з необхідних умов.

Тим часом в практиці обговорення дисертацій досить широко поширена аргументація позитивних висновків при неповній для цього підставі.. Наприклад, затверджується, що оцінюваний результат повинен бути визнаний підставою для присудження вченого ступеня з огляду на те, що він: є поза сумнівом науковим, явно новим, одержаним особисто автором; достовірними даними, що не суперечать науці і практиці, що переконливо доведене в роботі; корисним з погляду можливих практичних додатків, що не викликає сумнівів, оскільки підтверджено експериментально. Здавалося б, що ще треба? Але, якщо говорити строго, повної підстави для висновку, що відстоюється, у всій цій мотивації, не дивлячись на істотну її переконливість, не міститься. В даному випадку залишилися поза увагою дві дуже важливих окремих умови, без урахування яких весь ланцюг міркувань можна розцінити як підбірку емоцій, відповідну лише для тосту: не відмічено, має або не має даний результат, по-перше, світову новизну(адже новизна може бути і місцевою) і, по-друге, дійсно науковою значущістю (значущість може бути вельми істотною, але чисто практичною), а без встановлення цього, в принципі, остаточний кваліфікаційний висновок по даному результату не може бути позитивним.

З приведеного прикладу видно ширина простіру для позитивних виступів демагогічного толку навіть у разі "недисертабельних" результатів. Більш того, будь-який виступ, який не містить повної підстави для позитивного висновку (коли, “кажучи правду, тільки правду, але не всю правду”, оцінюють не все чотири окремі достатні умови), якщо це не доповнене достатньою мірою (або не спростовано) іншими виступаючими, може сприяти формуванню помилкового враження про результати дисертаційного дослідження. З урахуванням цього своєрідна пильність претендентів (при самооцінці одержуваних результатів), їх наукових керівників і, зрозуміло, тих, хто має повноваження ухвалювати остаточне рішення є необхідною. Від них потрібне постійне прагнення переконатися, що результати, які висуваються до захисту, задовольняють всім чотирьом достатнім окремим умовам, тільки сукупне виконання яких приводить до констатації внеску в науку, що і відповідає рівню дисертації. З іншого боку, не слід керуватися суб'єктивною (не підтриманою ніякими нормативними документами) думкою про те, що дисертація у обов'язковому порядку повинна містити внесок у розвиток прикладної математики. Внесок в прикладну науку від рішення наукових задач в нових і вдосконалених постановках у разі застосування відомого математичного методу, який раніше не застосовувався в тих або інших областях, може з погляду позитивного ефекту виявитися набагато більшим. Крім того необхідно враховувати, що самі по собі недоліки (якщо вони в сукупності не відкидають всі знов отримані результати дисертаційного дослідження в повному об'ємі) можуть лише внести поправку до загальної оцінки дисертації, яка в основному визначається не недоліками, а “критичною” (достатньою в експертному сенсі) масою достоїнств дисертації на рівні внеску претендента в науку. Коротше кажучи, позитивне рішення при захисті дисертації ухвалюється не тому, що мало недоліків, а тому, що багато достоїнств.

Слід окремо підкреслити, що будь-який фахівець, який свідомо бере участь в експертизі дисертації, при оцінці внеску дисертанта в науку прагне вийти на рівень чіткого розуміння щодо кожного нового наукового результату, який висувається до захисту, по-перше, про ступінь участі автора в термінах “ одноосібний автор” або “ співавтор в частині (конкретних елементів наукового результату)”, а по-друге, - в ступені новизни результату в термінах “ вперше одержаний” (пропонований, розроблений і т.п.), “новий” (при щодо великого ступеня новизни в порівнянні з відомим), “ вдосконалений” (при не дуже великому, але істотному ступені новизни, що приводить до помітного ефекту), або “ такий, що просто має наукову новизну” (за наявності елементу або окремих елементів новизни). Правильне розуміння ступеня новизни виражається в здатності сформулювати:

- для вперше отриманого наукового результату - конкретні ознаки новизни, що приводить до ефекту, що досягається;

- для нового, вдосконаленого і такого, що має наукову новизну результату – конкретні відмітні ознаки від відомого.

Остаточна думка про те, чи є або не є той або інший науковий результат, одержаний в процесі дисертаційного дослідження, внеском в науку, формується всіма фахівцями, які беруть участь в експертизі дисертації, при цьому виконання вимоги світової новизни і авторства перевіряється достатньо об'єктивно по відомих публікаціях, а виконання вимог достовірності і наукової значущості встановлюється головним чином на основі суб'єктивних висновків фахівців, які беруть участь в експертизі демократичним методом експертного опиту (відкритого або таємного голосування).

15.2.3. Відповідність дисертації вимогам

Хоча висновок про відповідність дисертації вимогам Положення нормативно регламентовані лише для відгуку офіційного опонента і висновку дисертаційної ради (див. табл. 16.1), його прийнято формулювати як загальний висновок у всіх відгуках і висновках як на дисертацію, так і на автореферат після аргументованої оцінки виконання раніше розглянутих кваліфікаційних ознак. Перед загальним висновком зазвичай формулюються виявлені недоліки, якщо всі вони не вказані по ходу викладу.

До недоліків дисертації і автореферату слід відносити (разом з погрішностями в обгрунтуванні методів і результатів дослідження) нечіткості оформлення наукових результатів.

При формулюванні остаточних висновків слід керуватися тим, що дисертація повинна бути науково-кваліфікаційною роботою, в якій міститься рішення задачі, яка має істотне значення для відповідної галузі знань, а не роботою, присвяченою рішенню задачі.

Додаток А - Типові недоліки оформлення дисертацій і авторефератів

1) Назва дисертації (А) не відображає спрямованість на науковий результат або (Б) не відповідає темі дисертації.

2) У (А) назві дисертації або (Б) формулюванні мети дисертаційного дослідження містяться словосполучення, які практично не згадуються в тексті дисертації, в авторефераті і на плакатах, підготовлених для захисту.

3) Обґрунтована лише прагматична актуальність дисертації (актуальність чисто прагматичної задачі або проблеми) в ключі " те, що має практика, недостатньо", упущена оцінка найважливішого аспекту - науковій актуальності вирішуваної наукової задачі (проблеми) під кутом зору " те, чим розташовує наука, вже не може задовольнити".

4) Загальна мета дисертаційного дослідження підмінена (А) другорядною метою або (Б) окремими цілями або (В) сформульована (в рамках допустимих варіантів) у вигляді, недостатньо прагматичному і конкретному, такому, що не дозволяє кількісно оцінити очікуваний або реальний ступінь її досягнення в результаті дослідження.

5) Відсутність (А) короткого змістовного формулювання (у вступі) або (Б) формалізованої постановки (у 1-му розділі) загальної наукової задачі (проблеми), рішення якої міститься в дисертації (елементи, які розкривають з допустимим ступенем подробиць, що дане і що вимагається, носять юридичний сенс, характеризують те, за що саме відповідно до вимог Положення ВАК претендентові може бути присуджений вчений ступінь).

6) Коротке змістовне формулювання загальної наукової задачі або проблеми (А) не відображає основні елементи постановки задачі (проблеми) або підмінене (Б) формулюванням, адекватній меті дисертаційного дослідження, або (В) викладом прагматичної (яка не носить науковий сенс, чисто практичної) задачі (проблеми), або (Г) переліком назв окремих наукових задач дисертаційного дослідження.

7) Відсутність у вступі (як дисертації так і автореферату) коротких формулювань (А) найбільш істотних наукових положень і(або) (Б) інших нових наукових результатів, які висуваються до захисту (які мають юридичний сенс з погляду задоволення вимоги “ Дисертація винна... містити сукупність нових наукових результатів і положень, що висуваються автором для публічного захисту...”).

8) Підміна найбільш істотного наукового положення, яке висувається до захисту, а також висновку по розділу дисертації (А) загальновідомим або очевидним твердженням або (Б) короткою назвою або згадкою отриманого наукового результату (типу “ досяжне запропонованим методом ”) або (В) рекламованим ефектом (типу “ розроблене автором дозволяє... ”, “ пропоноване забезпечує …” і т.п.) без вказівки про те, за рахунок яких саме ознак наукової новизни це досягається.

9) Відсутність у формулюванні найбільш істотного нового наукового результату-об'єкту науково-методичного характеру, що має аналог, який висувається до захисту (А) основних відмітних ознак наукової новизни, що навмисно виділяються словами типу що “відрізняється (від відомого)”, а також конкретизацій (Б), які заслуговують уваги окремих випадків повної наукової новизни (у термінах “ вперше пропонований (розглянутий, обгрунтований і т.д.)”, “такий, що не має аналогів”, “Такий, що раніше не застосовувався”, “оригінальний” і т.п.), або (В) окремих випадків явно підкреслюваної часткової наукової новизни (у поняттях “ вдосконалений”, “модифікований” і ін.), а у формулюванні такого результату, що не має аналога, - (Г) ключових ознак наукової новизни (на чому вона заснована або базується).

10) Остаточно оформлені назва, зміст (рубрикація) дисертації, мета, коротке формулювання загальної наукової задачі (проблеми) дисертаційного дослідження, висновки по розділу дисертації і результати (А), які висуваються до захисту, характеризуються дуже загальними, далекими від конкретності поняттями, такими, як “ науково-методичний підхід” і “ науково-методичний апарат” або (Б) містять неспівпадаючі (або навіть суперечливі) ключові слова.

11) Відсутність при викладі відомостей про реалізацію по кожному факту вказівок про те, (А) де реалізовано (у якій області діяльності) і(або) в якій формі реалізовано (документ), а також (Б) реквізитів акту про реалізацію.

12) Неправильно оформлений акт про реалізацію.

13) Відсутність в першому розділі дисертації висновків (А) про стан розробки науково-методичного апарату в даній наочній області і (Б) про актуальність вирішуваної загальної наукової задачі (проблеми).

14) Підміна ознак новизни характеристикою значущості (наявність виразів типу “ новизна полягає в тому, що … дозволяє …” або “що відрізняється тим, що забезпечує… ”).

15) Підміна оцінки наукової значущості викладом чисто прагматичної значущості.

16) Підміна висновків по розділах дисертації переліком найменувань зробленого.

17) Відсутність відомостей про розділення авторських прав при використанні в дисертації ідей або розробок, що належать співавторам, колективно з якими були написані наукові роботиу порядку публікації основних наукових результатів дисертації.

18) Відсутність чітких постановок окремих задач дослідження в основних розділах і додатках дисертації;

19) Відсутність елементів розробки в розділі (підрозділі), названому “Розробка…” - констатується, що повинне робитися (вимоги) і що зроблене (проектні рішення), але немає процедур розробки (таких як аналіз, обгрунтування, синтез, оптимізаційний вибір).

20) Відсутність критичної оцінки запропонованих автором нових рішень в порівнянні з відомими рішеннями.

21) Відсутність оцінки (що зазвичай поміщається в останньому розділі дисертації) ступеня досягнення сформульованої мети дисертаційного дослідження;

22) Наявність необґрунтованих висновків (не підтриманих матеріалами відповідних розділів).

23) Наявність у висновках мотивації, чому вони саме такі (наприклад, присутність фраз типу “Аналіз показав, що...”, ”З викладеного слідує...” і ін.).

24) Помилкова новизна, коли пропоновані рішення порівнюються лише з тими відомими, які не містять ознак новизни, на яку претендує претендент, при цьому абсолютно не помічаються ті з відомих наукових публікацій, які містять рішення, що ставлять під сумнів або навіть зовсім відкидають новизну запропонованого претендентом.

Примітка:

На користь підкреслення наукової позиції претендента рекомендується всі фрази типу “ М дозволяє (забезпечує, що дозволяє, забезпечує) Е” замінитина формулювання “ Е досяжне (може бути здійснено, реалізовується, може бути забезпечено і т.д.) застосуванням (на основі, з використанням і т.п.) М ” або “ Застосуванням М досяжне Е ”.

Дата добавления: 2014-12-27