Систематизация в медицинском праве –это деятельность законодателя и иных субъектов по объединению медико-правовых норм в единую, внутренне согласованную систему

Содержание медицинских правоотношений представляет собой реальную совокупность юридических прав и обязанностей, которые реализуются в поведении субъектов медицинских правоотношений.

Состав медицинского правоотношения - это харак­теристика правоотношения с точки зрения его внутреннего уст­ройства и взаимосвязи составных элементов: субъектов, объектов и содержания правоотношения.

Специальные права пациента - определенный перечень прав для пациентов, которые непосредственно получают определенный вид медицинской помощи.

Субъектами медицинского права являются организации, их структурные подразделения, граждане-предприниматели, которые на основе лицензии и специального имущества непосредственно осуществляют деятельность в сфере здравоохранения, органы управления здравоохранением, а также физические лица как пациенты и потребители медицинских услуг, лекарственных средств, товаров и работ медицинского назначения.

Субъекты медицинских правоотношений – это участники медицинских правоотношений, которые имеют взаимные субъективные права и юридические обязанности.

Судебно-медицинская экспертиза –это использование судебно– медицинских знаний для решения вопросов, возникающих в практической деятельности органов дознания, следствия и суда.

Трансплантаты (transplantatum; лат. transplanto пересаживать) –то же, что и анатомические материалы, все, что может быть использовано для пересадки, в более узком смысле – участок ткани или орган, используемый для трансплантации. Различают следующие виды трансплантатов: трансплантат алловитальный (греч. аllos – другой, иной + лат. vita – жизнь; синтетический трансплантат гомовитальный – устар.) – прижившийся и сохранивший жизнеспособность аллотрансплантат; трансплантат аллостатический (греч. allos – другой, иной + греч. statos – стоящий, установленный; синтетический трансплантат гомостатический – устар.) – аллотрансплантат, служащий каркасом для прорастания новой ткани реципиента, например костный трансплантат; трансплантат бульонный (синтетический гвоздь бульонный) - вываренный в воде костный ксенотрансплантат, обычно в форме штифта, иногда пластинки, применяемый при костно-пластических операциях для временного остеосинтеза; трансплантат гетеротопический (греч. heteros – другой, иной, необычный + topos – место) – трансплантат, пересаженный на место, несвойственное для данной ткани, например хрящ или мышца, пересаженные в костную полость; трансплантат гомовитальный (устар.; греч. – homos один и тот же, тот же самый + лат. vita – жизнь) - см. т рансплантат алловитальный; трансплантат гомостатический (устар.; греч. homos один и тот же, тот же самый + statos стоящий, установленный) - см. т рансплантат аллостатический; трансплантат ортотопический (греч. orthos – прямой, правильный + topos место) – трансплантат, пересаженный на обычное для данной ткани или органа место, например почка, пересаженная на место удаленной почки.

Трансплантация (от лат. transplantation – пересадка, от глагола transplanto – пересаживать) – специальный метод лечения, который заключается в пересадке реципиенту органа или другого анатомического материала, взятых у человека или у животного.

Учреждения здравоохранения – это предприятия, учреждения и организации, задачей которых является обеспечение разнообразных потребностей населения в области здравоохранения путем предоставления медико-санитарной помощи, включая широкий спектр профилактических и лечебных мероприятий или услуг медицинского характера, а также выполнение иных функций на основе профессиональной деятельности медицинских работников.

Фетальные материалы – анатомические материалы мертвого эмбриона (плода – фетуса) человека.

Функции медицинского права – это определенные направления влияния медико-правовых норм, определяемые спецификой его предмета, метода и стоящих перед ним задач.

Эутаназия – преднамеренное ускорение смерти или умерщвление неизлечимо больного с целью прекращения его страданий.

Юридический факт в сфере оказания медицинской помощи – это конкретные жизненные обстоятельства, с которыми нормы права связывают возникновение, изменение или прекращение правоотношений в сфере медицинской деятельности.

СПИСОК РЕКОМЕНДУЕМОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

Нормативные акты по курсу «Медицинское право Украины»

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.

2. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Основи законодавства від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №4. – Ст.19.

3. Кодекс законов о труде Украины: Закон Украины от 12 октября 1971 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1971. – приложение к № 50. – Ст. 375.

4. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Закон Украины от 7 декабря 1984 г. //Ведомости ВерховногоСовета Украинской ССР. – 1984. – приложение к № 51. – Ст.1122.

5. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. //Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 920.

6. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

7. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.

8. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. (із змінами та доповненнями станом на 17 травня 2001 р.) // Закони України. – 1996. – Т. 2. – С. 189-214; ВВР. – 1998. – № 18. – Ст. 89; 1999. – № 26. – Ст. 213; 2000. – № 32. – Ст. 256; 2000. – № 46. – Ст. 397; 2001. – № 31. – Ст. 146.

9. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №27. – Ст.218.

10. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. -№23. – Ст.183.

11. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. (із змінами та доповненнями) //Відомості Верховної Ради України. – 1997.– №24. – Ст. 170.

12. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини: Закон України від 16 липня 1999 р. //Відомості Верховної Ради України. –1999. – №41. – Ст.377.

13. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №19. – Ст.143.

14. Про кооперацію: Закон України від 10 липня 2003 р. //Юридичний вісник України. – 2003. – № 35. – С. 4 – 10.

15. Положення про Міністерство охорони здоров'я України: Указ Президента України від 24 липня 2000 р. //Офіційний вісник України. – 2000. – N 30. – Ст. 1256.

16. Об утверждении перечня платных услуг, предоставляемых в государственных учреждениях здравоохранения и высших медицинских учреждениях образования: Постановление Кабинета Министров Украины от 17 сентября 1996 г. // Собрание постановлений Правительства Украины. – 1996. – №18. – Ст.501.

17. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перерробки донорської крові та її компонентів, виготовлення із них препаратів, господарської діяльності з медичної практики: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України від 16 лютого 2001р. // Офіційний вісник України. – 2001. – №10. – Ст. 421.

18. Рішення Конституційного Суду Українми від 25 листопада 1998 р. № 15- рп/98. «У справі за конституційним поданням 66 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я і вищих медичних учбових закладах» (справа про платні медичні послуги)» // Офіційний вісник України. – 1998. – №50. – Ст.1854.

19. Рішення Конституційного Суду України від 29 травня 2002 р. № 10 – рп/2002. «У справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України в державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно» (справа про безоплатну медичну допомогу)) // Офіційний вісник України. – 2002. – №23. – Ст.1132.

Литература по курсу «Медицинское право Украины»

1. Агаджанян Н., Катков А. Резервы нашего организма. – М.: Знание, 1981. – 176 с.

2. Беске Ф., Халлауер И. Здравоохранение Германии. - М.: Тровант, 1999. – 288 с.

3. Биомедицинская этика / Под ред. В.И.Покровского. – М.: Медицина, 1997. – 224 с.

4. Вековшинина С.В., Кулиниченко В.Л. Биоэтика: начала и основания (Философско-методологический анализ). – К.: Сфера, 2002. – 152 с.

5. Вєковшиніна С.В., Кулініченко В.Л. Історичні засади та основи біоетики // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. Наук. Праць. – Вип. 12. – К.: Український центр духовної культури, 2000. – С.37 – 48.

6. Волков В., Дешко Л. Медичне право як галузь права, наука і навчальна дисципліна // Правничий часопис Донецького університету. – 2003. – №2. – С.51 – 56.

7. Волков В., Дешко Л. Проблеми цивільно-правового регулювання угод, пов’язаних з наданням платних медичних послуг // Правничий часопис Донецького університету. – 2004. – №1. – С. 42 – 48.

8. Волков В., Дешко Л. Ліцензування господарської діяльності в сфері охорони здоров’я // Правничий часопис Донецького університету. – 2004. – №2. – С. 43 – 51.

9. Гладун З. Законодавство України про охорону здоров’я: поняття, зміст, проблеми і перспективи // Бюл. законодавства і юридичної практики України. – 2000. – № 7. – С. 8 – 16.

10. Головченко В., Гузова Л. Законодавство України про охорону здоров’я: проблеми реформування й оновлення // Право України. – 2000. – № 11. – С. 93 - 95.

11. Гончаров В.П. Геном и клонирование человека (философский аспект). – М.: Современные тетради, 2002. – 104 с.

12. Гурська Т. Право на здоров’я в системі особистих немайнових прав // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №6. – С.38 – 39.

13. Дешко Л. Конституционное право на медицинскую помощь: понятие и содержание / Сборник матер. 2-й Всероссийской научно – практической конференции «Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности». – М.: Издательская группа «Юрист», 2004. – С.173 – 176.

14. Дешко Л. Проблеми термінологічного узгодження легальних дефініцій понять «господарська діяльність», «державне регулювання», «ліцензування» в господарському законодавстві України / Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу ‘2004». Том 51. Право. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 8 – 9.

15. Кальниш В., Москалець Г., Лещук Н. Сучасний стан нормативно-правової бази системи охорони здоров’я України // Ліки України – 2002. – № 10. – С.54 – 58.

16. Ковлер А.И. Антропология права: Учебник для вузов. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – 480 с.

17. Лидеман Р.Р. За гранью здоровья. – М.: Знание, 1992. – 192 с.

18. Лисицын Ю.П. Теории медицины ХХ века. – М.: Медицина, 1999. – 176 с.

19. Медичне право України: Збірник нормативно - правових актів / Упоряд. І наук. ред. Н.Б.Болотіна. – К.: Ін Юре, 2001. – 460 с.

20. Петросян М.Е. Врач и пациент: этико-правовой аспект. — М.: ИНИОН АН CCCP, 1990. – 29 c.

21. Савицкая А.Н. Возмещение ущерба, причиненного ненадлежащим врачеванием / Издательство при Львовском государственном университете издательского объединения «Вища школа», 1982. – 195 с.

22. Самодин В.И., Бутова В.Г., Шамшурина Н.Г. Организация частной медицинской практики // Здравоохранение. – 1999. – № 11. – С. 23 – 29.

23. Сборник официальных документов Ассоциации врачей России / Под. ред. В.Н. Уранова. - М.: ПАИМС, 1995. – 96 с.

24. Сивченко В.В., Сивченко В.И. Правовая защита жизни и здоровья человека. Обзор законодательства. – Донецк, 2002. – 318 с.

25. Скакун О. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.

26. Скомороха В. Права людини на охорону здоров’я, медичну допомогу, медичне страхування та конституційне правосуддя // Право України. – № 2002. – № 6. – С. 3 – 10.

27. Соловйов А. До питання про співвідношення понять права людини на життя та права на охорону здоров’я і медичну допомогу // Право України. – 2002. – № 10. – С. 38 – 39.

28. Стеценко С.Г. Медицинское право: Учебник. – СПб.: «Юридический центр Пресс», 2004. – 572 с.

29. Тихомиров А.В. Правовойрежим хозяйствования учреждений здравоохранения // Здравоохранение. – 2001. – №9. – С.171 – 179.

30. Тихомиров А.В. Учреждения здравоохранения: хозяйственная деятельность или административный контроль //Здравоохранение. – 2000. – № 7. – С. 155 – 164.

31. Толстая Е. Медицинская деятельность, ее социально- экономический аспект и правовые основы регулирования // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №5. – С.15 – 17.

32. Федотов С. Альфа и омега медицинского права // Медицинское право. – 2004. – №2. – С.3 – 5.

33. Чаюн М.Г., Кириченко Ю.М., Кидисюк Р.А. та ін. Правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях і висновках (1997 – 2003 роки). – К.: Атіка, 2003. – 336 с.

34. Шутов М.М. Экономические основы рыночного здравоохранения / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: ВИК, 2002. – 294 с.

35. Basic Documents on Human Rights / Edited by Jan Brownlie, SBE, QC and Guy S. Goodwin-Gill. – Oxford University Press. – 2002. – 879 р.

36. Halpern A. & Szmukler G. Psychiatric advance directives: reconciling autonomy and non-consensual treatment // Psychiatric Bulletin. – 1997. – №21. – Р. 323 – 327.

37. McBridge G. Parental Rights and Children's Best Interests // The British Medical Journal. – 1990. – 30 June. - Р. 167 – 300.

38. Skegg P. Law, Ethics and Medicine. - Oxford: Clarendon Press, 1988. – 278 p.

39. Srebnik D. & La Fond J. Advanced directives for mental health treatment // Psychiatric Services. – 1999. – №50. – Р. 919 – 925.

Дата добавления: 2014-12-27