Тема 3. Інформаційні правовідносини

Інформаційними правовідносинами можуть вважатися суспільні відносини, які виникають з приводу одержання, перероблення, використання або зберігання інформації. Основними принципами інформаційних відносин є:

- гарантованість права на інформацію;

- відкритість, доступність інформації й свобода обміну нею;

- її об'єктивність і вірогідність;

- повнота й точність;

- законність одержання, використання, поширення й зберігання.

Законодавство України гарантує громадянину вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України. Мова йде про обмеження доступу до такої інформації, що стосується особисто фізичної особи, як збереження у таємниці фактів досудового слідства, дізнання тощо. У ст. 10 Закону України «Про інформацію» визначено систему гарантій, якими забезпечується право на інформацію:

- обовʹязкове інформування органами державної влади, а також місцевого й регіонального самоврядування про свою діяльність і прийняття рішення;

- створення у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до інформації;

- вільний доступ суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу обумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством;

- створення механізму реалізації права на інформацію;

- здійснення державного контролю за додержанням законодавства про інформацію;

- встановлення відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Відносини, що існують з приводу одержання, використання, поширення й зберігання різних відомостей, є багатогранними й охоплюють безліч суб’єктів.

У ст. 7 Закону України «Про інформацію» суб'єктами інформаційних відносин визнано громадян України, юридичних осіб, державу.

Суб'єктами інформаційних відносин можуть бути також інші держави, їх громадяни та юридичні особи, міжнародні організації і особи без громадянства.

Зважаючи на багатогранність інформаційних відносин, обсяг прав й обов’язків зазначених вище суб’єктів є різним і залежить від об’єктів цих відносин і зовнішніх умов, за яких такі відносини виникають.

Особа може самостійно вступати в інформаційні правовідносини лише за умови її дієздатності. Інформаційна дієздатність – це визначена інформаційним законодавством юридична можливість суб’єкта інформаційних правовідносин здійснювати свої інформаційні права і обов’язки. Таким чином, суб’єкт інформаційних правовідносин самостійно визначає, які права йому реалізовувати, в які конкретні інформаційні правовідносини вступати.

Особливий статус має держава як суб’єкт інформаційних правовідносин. У міжнародних відносинах Україна виступає суб’єктом міжнародних, у тому числі інформаційних, відносин. Учасником внутрішньодержавних відносин держава стає через органи державної влади, тобто опосередковано.

Міжнародні організації виступають суб’єктами інформаційних правовідносин у стосунках з державами, іншими суб’єктами з приводу одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Таким чином, суб’єктами інформаційних правовідносин є фізичні особи (громадяни України, іноземці і особи без громадянства), юридичні особи приватного й публічного права, які є правоздатними – наділеними законодавством України інформаційними правами і обов’язками, а також держава Україна, іноземні держави та міжнародні організації.

Об'єктами інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про події і явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.

Дата добавления: 2014-12-27