Додаток 2

Додаток 1

Повні і скорочені назви книг Святого Письма

Повна назва	Скорочена назва (у таблицях, списках)	Скорочення для богослов. літератури
Книга Буття	Буття	Бут.
Книга Виходу	Вихід	Вих.
Книга Левита	Левит	Лев.
Книга Чисел	Числа	Чис.
Книга Повторення Закону	Повторення Закону	П.З.
Книга Ісуса Навина	Ісус Навин	І.Н.
Книга Суддів	Судді	Суд.
Книга Рут	Рут	Рут.
Перша книга Самуїла	1 Самуїла	1 Сам.
Друга книга Самуїла	2 Самуїла	2 Сам.
Перша книга Царів	1 Царів	1 Цар.
Друга книга Царів	2 Царів	2 Цар.
Перша книга Хронік	1 Хронік	1 Хр.
Друга книга Хронік	2 Хронік	2 Хр.
Книга Ездри	Ездра	Езд.
Книга Неемії	Неемія	Неем
Книга Естери	Естер	Ест.
Книга Йова	Йов	Йов
Книга Псалмів	Псалми	Пс.
Книга Приповістей	Приповісті	Пр.
Книга Еклезіяста (Проповідника)	Еклезіаст (Проповідник)	Екл. (Проп.)
Пісня пісень	Пісня пісень	Пісн.
Книга Ісаї	Ісая	Іс.
Книга Єремії	Єремія	Єр.
Плач Єремії	Плач Єремії	Плач
Книга Єзекиїла	Єзекиїл	Єз.
Книга Даниїла	Даниїл	Дан.
Книга Осії	Осія	Ос.
Книга Йоіла	Йоіл	Йоіл
Книга Амоса	Амос	Ам.
Книга Овдія	Овдій	Овд.
Книга Йони	Йона	Йон.
Книга Михея	Михей	Мих.
Книга Наума	Наум	Наум
Книга Авакума	Авакум	Авк.
Книга Софонії	Софонія	Соф.
Книга Огія	Огія	Ог.
Книга Захарії	Захарія	Зах.
Книга Малахії	Малахія	Мал.

Новий Завіт

Євангеліє від Матвія	Матвій	Мт.
Євангеліє від Марка	Марко	Мр.
Євангеліє від Луки	Лука	Лк.
Євангеліє від Івана/Йоана	Іван/Йоан	Ів./Йо.
Дії апостолів	Дії	Дії
Перше послання до Коринтян	1 до Коринтян	1 Кор.
Друге послання до Коринтян	2 до Коринтян	2 Кор.
Послання до Галатів	до Галатів	Гал.
Послання до Ефесян	до Ефесян	Еф.
Послання до Филип’ян	до Филип’ян	Флп.
Послання до Римлян	до Римлян	Рим.
Послання до Колосян	до Колосян	Кол.
Перше послання до Солунян	1 до Солунян	1 Сол.
Друге посл. до Солунян	2 до Солунян	2 Сол.
Перше посл. до Тимофія	1 до Тимофія	1 Тим.
Друге посл. до Тимофія	2 до Тимофія	2 Тим.
Послання до Тита	до Тита	Тит.
Послання до Филимона	до Филимона	Флм.
Послання до Євреїв	до Євреїв	Євр.
Послання ап. Якова	Яків	Як.
Перше посл. ап. Петра	1 Петра	1 Пт.
Друге посл. ап. Петра	2 Петра	2 Пт.
Перше послання ап. Івана/Йоана	1 Івана/ Йоана	1 Ів./Йо.
Друге послання ап. Івана/Йоана	2 Івана/ Йоана	2 Ів./Йо.
Третє послання ап. Івана/Йоана	3 Івана/ Йоана	3 Ів./Йо.
Послання ап. Юди	Юда	Юд.
Об’явлення Івана/Йоана	Об’явлення	Об.

Зміни правописних норм, які рекомендується вживати при написанні богословських праць в україномовних школах–членах ЄААА

1. У давно запозичених загальних назвах писати тільки г, незалежно від того, h чи g вимовляють у мові-джерелі: гербарій, гіпотеза, газета, гол. В окремих словах, запозичених переважно через російську мову з англійської, h передавати через х: хобі. У новітніх запозиченнях писати г або ґ залежно від того, як слово звучить у сучасних західноєвропейських мовах: демпінґ, ґімназія.

Рекомендація: Дозволити паралельне написання: демпінг — демпінґ.

2. У власних назвах вживати г або ґ відповідно до h та g у мові-джерелі: Гайдеґґер, Геґель, Гемінґвей, Ґете, Гюґо та ін., крім давно засвоєних: Англія, Бельгія, Греція, Єгипет, Норвегія.

3. Писати букву ґ в українських питомих і засвоєних загальних та власних назвах — прізвищах і топонімах — згідно з вимовою: ґрунт, ґрати, ґатунок, ґуля, Ґданськ та ін.

4. Писати слово пів у значенні “половина” тільки окремо від сусідніх слів. Коли елемент пів має інше значення, писати його разом: пів ночі, але північ, півночі.

5. В іменниках третьої відміни з кінцевою групою приголосних, а також у словах кров, любов, сіль, осінь, Русь, Білорусь, осінь, сіль, кров, любов у родовому відмінку однини вживати флексію – и.: вісти, злости, кількости, незалежности, радости, свідомости, чести, смерти.

Дозволити вживати паралельно закінчення –і та – и.

6. Вживати закінчення – и в родовому відмінку однини іменників четвертої відміни, які при відмінюванні приймають - ен -: ім’я — ім-ен-и.

Дозволяється вживати паралельно закінчення –і та –и: імені — імени.

7. У словах грецького походження літеру θ (th) передавати літерами т і ф. Вживати як нормативні паралельні форми: ефір — етер, кафедра — катедра, марафон — маратон і т. д.

8. У загальних назвах іншомовного походження подвоєння приголосних переважно не передаємо: тона, нето, бруто та ін., але ванна, вілла, манна, пенні, булла, бонна, а також авва, аллах, мадонна та деякі інші.

9. Слова з церковно-релігійної сфери (давні запозичення) з “правилом дев’ятки” не пов’язуються. У них між усіма приголосними пишемо “и”: євангелист, єпископ, алилуя, Вифлеєм та ін.

10. Поширити «правило дев’ятки» на правопис іншомовних власних назв: Аристотель (замість Арістотель), Едип, Сизиф, Сиракузи та ін.

11. У загальних назвах іншомовного походження перед йотованими після губних писати апостроф: б’юро, б’юджет, п’юпітр, м’юзикл.

12. У словах іншомовного походження, де в мові-джерелі звучить j, у позиції перед о писати й: Йона, Йов, Йоан, Юда, юдаїзм і под.: йон, йонійський, йоаніт, Йоан, Йов.

Залишити іо в словах грецького походження.

13. Не писати зайвої букви й у словах, коли його немає в мові-джерелі запозичення: гуаява “вид тропічних деревних рослин”, мая “індіанський народ у Латинській Америці”, фоє.

14. Передавати іншомовний дифтонг au через ав: авдит, авдиторія, авкціон, автобіографія, автор, інавгурація.

Дата добавления: 2014-12-23