Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загальна характеристика, види та чинники визначення виробничої потужності, підприємства




Система показників виробничої потужності

Визначення максимально можливого випуску продукції за наявної потужності

Методики розрахунку виробничої потужності

Загальна характеристика, види та чинники визначення виробничої потужності, підприємства

ТЕМА7. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИЧОЮ ПОТУЖНІСТЮ

Питання для самостійного поглибленого вивчення

 

1.Що таке план МТЗ підприємства, які його завдання та порядок розробки?

2.Яким чином відбувається матеріально-технічне забезпечення в ринкових
умовах?

3.Які існують джерела МТЗ в ринкових умовах?

4.Які існують методи розрахунку потреби в матеріально-технічних ресурсах?

5.Що являє собою баланс матеріально-технічного забезпечення? Який порядок його розробки?

6.Які Ви знаєте види запасів? Що є причиною їх створення?

7.Які існують системи регулювання запасів?

8.Для чого цехам встановлюють ліміт використання матеріалів?

9.Які критерії вибору постачальника ресурсів?

10.Які показники ефективності використання матеріальних ресурсів Ви знаєте?

 

 


 

 

Планування випуску продукції (послуг, робіт) є головним розділом плану підприємства тому, що інші розділи є основою для розрахунку наступних. План випуску, а відповідно і реалізації продукції розробляється в натуральному і вартісному виразі. Процес складання виробничої програми підприємства повинен пройти ресурсне обґрунтування, тобто визначення її забезпеченості виробничими потужностями, трудовими, матеріальними, інвестиційними та інноваційними ресурсами. Одним із найважливіших ресурсів, є виробнича потужність.

Виробнича потужність підприємства - це максимально можливий (річний, добовий, змінний) випуск продукції (послуг, робіт) необхідної якості в передбаченій номенклатурі при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням максимального використання виробничого устаткування, площ виробничих приміщень, застосування прогресивної технології, сучасних форм організації виробництва і праці.. Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

1. Визначення максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

2. Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

Виявлення виробничих потужностей, які будуть функціонувати в плановому періоді, -є найважливішим моментом техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції.

Вибуття потужності відбувається з наступних причин:

- знос та вибуття обладнання;

- збільшення трудомісткості виготовлення виробів;

- зміна номенклатури і асортименту продукції, що випускається;

-зменшення фонду робочого часу;

- закінчення терміну лізингу обладнання тощо.

Планову виробничу потужність підприємства визначають на основі даних основних цехів, дільниць, агрегатів з урахуванням впровадження розроблених заходів, спрямованих на усунення вузьких місць і можливої кооперації виробництва. Виробничу потужність підприємства обчислюють на основі технічно обґрунтованих норм виробітку або проектних показників продуктивності устаткування, агрегатів, використання виробничих площ, працемісткості виробів, норм виходу продукції з сировини (матеріалів) з урахуванням застосування передової технології, прогресивних форм організації виробництва і праці за формулою:

 

Вп =Оу Т Пу

 

де Вп –виробнича потужність;

Оу –середньорічна кількість однотипного устаткування за час його роботи;

Т –річний фонд часу роботи одиниці устаткування;

Пу –прогресивна норма продуктивності устаткування за час роботи.

У деяких галузях промисловості виробнича потужність характеризує кількість переробленої сировини за певний період.

 

Виробнича потужність може визначається різними вимірниками: натуральними, умовно-натуральними, а у багато номенклатурних виробництвах – вартісним.

При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції використовуються натуральні показники –(штуки, літри, метри,, тонни тощо). Однак вони не дозволяють при визначенні потужності підприємства (цеху, дільниці, агрегату) порівнювати й аналізувати виробництво продукції за складністю і трудомісткістю виробів. Тому, з метою спрощення розрахунку виробничої потужності при широкій номенклатурі виробів, що виготовляються підприємством, продукція різних найменувань групується за ознаками конструктивної, технологічної та іншої подібності. Кожна така група приводиться за трудомісткістю до базового виробу-представника, тобто до умовно-натуральних показників. Застосування умовно-натуральних показників дозволяє привести усі види однорідної продукції з різними характеристиками до одного виду, прийнятого за основу.. Для цього використовуються перевідні коефіцієнти, що відбивають трудомісткість та складність продукції, що випускається.

Розрізняють перспективну, проектну та діючу потужність підприємства.

Перспективна виробнича потужність відбиває очікувані зміни номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені в плановому періоді. Проектна виробничапотужніст ь являє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури в одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною тому, що розрахована на постійну (передбачену проектом) номенклатуру і постійний режим роботи. За період проектування (1 -2 роки), будівництва (2-5 років) і освоєння потужності (1-2 роки) значно змінюється номенклатура продукції, що виготовляється, а також удосконалюються технологічних та технічні параметри устаткування. Тому проектна потужність перестає відбивати дійсні можливості підприємства.

Діюча потужність підприємства (цеху, дільниці, технологічної лінії, агрегату) відбиває його потенційну здатність виробити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбаченої планом. Вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Тому її характеризують кілька показників: потужність на початок планового періоду (вхідна ); потужність на кінець планового періоду (вихідна); середньорічна потужність.

При визначенні вхідної виробничої потужності враховуються: проведення заходів щодо ліквідації «вузьких місць» протягом планового року; збільшення кількості устаткування чи заміна його на більш продуктивне; перерозподіл робіт між окремими групами устаткування та між виробничими підрозділами;можливість збільшення кількості годин та змінності роботи устаткування чи ділянок, що лімітують(створюють т. з. «вузькі місця») випуск продукції.

Під "вузьким місцем " розуміють невідповідність потужностей окремих цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів до встановленої потужності усього підприємства, цеху.

Вихідна потужність підприємства визначається з врахуванням виконаних чи запланованих заходів щодо ліквідації «вузьких місць» та введення в дію нових потужностей, у тому числі за рахунок розширення, реконструкції, модернізації, автоматизації тощо.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (Ввп), обчислюється за формулою:

 

Ввп = Вп.нр + Вп.в – Вп.л.

де: Вп.нр виробнича потужність на початок року.,

Вп.в. - введена виробнича потужність,

Вп.л. ліквідована (виведена) виробнича потужність.

 

Середньорічна виробнича потужність (Вп.ср) підприємства, цеху, дільниці обчислюється аналогічно, але з урахуванням календарного часу введеної та ліквідованої (виведеної) потужності.

Наприклад. В підприємстві «Альфа» на початок планового періоду виробнича потужність підприємства становила 45000 од..Першого квітня введено нове обладнання виробничою потужністю 3600 од., а в жовтні внаслідок-проведеної реконструкції ще збільшено виробничу потужність на 240 од. Одночасно із вводом нового обладнання у квітні ввели з експлуатації потужність на 120 од. Середньорічна виробнича потужність підприємства «Альфа» становитиме 47830 од.(45000+3600:12х9+240:12х2-120:12х9).А вихідна потужність на кінець року (Ввп) становитиме -48720 (45000+3600+240-120).

При розрахунку виробничих потужностей слід враховувати наступні чинники:

- структуру основних виробничих засобів;

- кількісний і якісний склад обладнання,

- рівень фізичного і морального зносу;

- технічні (технологічні) нормативи продуктивності обладнання,,

- трудомісткість виробів;

- норми виходу продукції із сировини;

- прогресивність технологічних процесів;

- змінність роботи та фонд робочого часу обладнання підприємства;

- ступінь спеціалізації, уніфікації, стандартизації;

- рівень організації виробництва та праці;

- якість сировини, матеріалів і ритмічність їх поставок тощо.

При плануванні виробничої потужності розрізняють: проектно-виробничу, планово-виробничу, фактичну та середньорічну.

Проектно-виробнича потужність – визначається у процесі проектування підприємства на основі технічного завдання на будівництво, реконструкцію, чи розширення підприємства.

Планово-виробнича потужність – розраховується на певний плановий період при складанні виробничої програми підприємства на основі планових техніко-економічних показників запланованого виробництва.

Фактична, абоще називають експлуатаційна потужність – це робоча потужність яка склалася на початок або кінець року (1 січня), прийнята в бізнес-плані (техпромфінплані) і визначена з врахуванням балансу виробничої потужності (вводу, вибуття) на протязі поточного року.

Середньорічна виробнича потужність – відображає її збільшення або зменшення у певному плановому (звітному) періоді в наслідок введення в експлуатацію або вибуття виробничих потужностей. Середньорічне введення чи вибуття потужностей розраховується як частка від ділення добутку введеної чи вибулої потужності на кількість місяців, що залишаються від моменту введення або вибуття до кінця року, на 12

Процедура, вихідні дані та послідовність визначення виробничої потужності наступні.

а) служба головного механіка (головного технолога) формує і надає відомості про виробниче устаткування, фонд часу його роботи, використання виробничих площі, плани та терміни введення і виведення виробничих потужностей, використання виробничих площ тощо;

б) служба (відділ) праці та заробітної плати підраховує і надає дані про норми виробітку, трудомісткість виробів;

в) планово економічний (виробничий) відділ на основі плану реалізації розраховує виробничу програму.

На основі вище згаданих вихідних даних виробничий відділ, або служба головного технолога розраховує і визначає виробничі потужності групи однорідного обладнання, провідних робочих місць, дільниць, виробничих цехів та підприємства в цілому.

При виконанні розрахунків виробничої потужності підприємства слід враховувати устаткування, встановлене і невстановлене, яке є на підприємстві (крім резервного), та максимально можливий річний часу роботи устаткування. При цьому, слід розрізняти календарний, режимний (номінальний) і корисний (ефективний) фонди часу.

Календарний фонд часу виробничого обладнання є базою для розрахунку інших видів фонду робочого часу в плануванні і визначається як добуток числа днів у даному календарному періоді на число годин на добу. Наприклад, при 2-х змінній роботі з тривалістю зміни 7-ми годин календарний фонд часу складає 365 х (7 х 2) =5110 годин.

Режимний або номінальний фонд робочого часу машини (агрегату) залежить від числа календарних днів і числа неробочих днів на рік, а також від прийнятого на підприємстві режиму змінності роботи на добу. Наприклад, якщо при 5-ти.денному робочому тижні. 8-ми годинному робочому дні. 105-ти. вихідних та святкових днів, режимний (номінальний) робочий фонд складе 2080 годин. (365 кал. дн. – 105 вихід. та свят. дн. х 8 гд.).

Корисний (ефективний, дійсний) фонд робочого часу обладнання дорівнює різниці між режимним (номінальним) фондом і сумою витрат часу на ремонт, налагодження, переналагодження цього обладнання протягом планового періоду

: Наприклад, номінальний фонд робочого часу дорівнює 2080 годин, а передбачені витрати на ремонт, налагодження та переналагодження обладнання -10% номінального фонду. Тоді корисний фонд робочого часу складе 1872 год.(2080-10%)

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-23; Просмотров: 2067; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.031 сек.