Науково-технічний розвиток як самоорганізаційний процес. Самоорганізація мотиваційного та акціонерного механізмів

Науково-технічний розвиток є самоорганізованим і самокерованим процесом. Це відбувається, насамперед, тому, що організація й управління процесами є результат наукової творчості, тобто належить самій сфері науково-технічного розвитку. У даний період такою самоорганізуючою силою ви­ступають теорії нововведень, що розвиваються, стратегічне управління, технологічний менеджмент та інші спеціальні об­ласті наукових знань. Технічний розвиток впливає на природу механізмів управління економікою: з'являються й розвива­ються техніко-економічні, соціотехнічні, організаційно-технічні механізми. Це сприяє інтеграції окремих механізмів у комплексні механізми.

_______ Модуль 4. Управління потенціалом підприємства на основі...

Простежимо формування таких комплексних механізмів на прикладі мотиваційного комплексу праці.

Науково-технічний розвиток докорінно впливає на моти­вацію праці особистості й соціальних груп, підсилюючи одні мотиви й послабляючи інші. Першочергово він впливає на внутрішні мотиви — задоволеність процесом й (або) результа­тами праці, у тому числі творчої праці конструкторів, техно­логів та інших фахівців, що здійснюють процеси створення но­вої продукції й нових технологій. Підвищуючи змістовність праці й знижуючи його вагу, забезпечуючи створення високо­якісної продукції, науково-технічний розвиток виступає як механізм самоорганізації внутрішньої мотивації праці. При цьому в учасників процесів дослідження, розробки й виготов­лення продукції, що мають високий рівень внутрішньої моти­вації, з'являється прагнення до подальшої інтелектуалізації своєї праці, що веде до посилення їхньої творчої активності й включення учасників виробничого процесу в процес науково-технічного розвитку через участь у керуванні, раціоналіза­торську роботу й організацію творчих груп (гуртків) якості.

Механізм самоорганізації внутрішньої мотивації під впли­вом науково-технічного розвитку реалізується в умовах, коли працівник бачить, наскільки цікавішою і результативнішою стає його праця під впливом нововведень. Якщо НТУ вироб­ництва низьке, праця малоцікава, важка і неефективна, а ново­введення не дають істотних змін, важко очікувати підвищення творчої активності й включення працівника в процес технічного розвитку. Виявляється парадокс: чим більша не­обхідність у технічному розвитку виробництва, тим су­тужніше розбудити творчу активність персоналу. Першим кроком в активізації цього руху повинна стати переорієнтація на випуск високоякісної продукції.

Якщо на внутрішні мотиви праці технічний розвиток впливає безпосередньо, то на зовнішні позитивні мотиви цей вплив опосередкований через заробітну плату й інші соціальні блага. Якщо нововведення не приводять до підвищення вина-

------------------- =------------------------------------------------------------------------ ₃₁₅

'(Управління потенціалом підприємства»

городи за працю, то спонукальний мотив не підсилюється. Більше того, він може бути ослаблений, якщо нововведення супроводжується підвищенням норми виробітку й напруже­ності праці. Такий характер нововведень, як правило, пород­жує опір їм. Очевидно, що нововведення буде сприйнято пози­тивно, якщо воно призведе хоча б до невеликого підвищення заробітної плати або (і) полегшення праці (у випадку полег­шення праці при тій самій зарплаті має місце відносне підви­щення оплати праці на одиницю ваги праці). Матеріальна зацікавленість у нововведеннях є також стимулом підвищення творчої активності, що найбільш яскраво проявляється при високих внутрішніх мотивах.

Опосередкований вплив технічного розвитку на рівень зовнішніх негативних мотивів праці проявляється при підви­щенні складності праці в результаті нововведень, особливо як­що вони не супроводжуються підвищенням кваліфікації (пе­рекваліфікації) або введенням системи тренажу для підготов­ки до виконання складних операцій. Працівник починає боя­тися помилок, що веде до підвищення психологічного наван­таження. Природно, такі нововведення породжують опір пер­соналу, особливо якщо вони не супроводжуються підвищен­ням заробітку.

Таким чином, до технічних нововведень можна висунути певні вимоги з позицій посилення мотивації праці: нововведен­ня повинне приводити до посилення внутрішніх і зовнішніх по­зитивних мотивів та ослаблення зовнішніх негативних мотивів або, принаймні, до посилення мотивації за рахунок одного з мо­тивів без його ослаблення за рахунок інших мотивів.

Дата добавления: 2014-12-29