Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Передмова. 2 страница




У сучасній практиці господарювання застосовуються також рин­кові ціни, які виокремлюються без певної класифікаційної ознаки. Основні з них (з короткою сутнісною характеристикою) показано на малюнку 2.

Сучасне ціноутворення передбачає систему франкування цін. Франко — вид зовнішньоторго­вельної угоди купівлі-продажу, коли в ціну товару включають витрати на його страхування і доставку в місце, зазначене в до­говорі.

Розрізняти ціни «франко-станція відправлення» та «франко-станція призначення». За умови встановлення оптової ціни «франко-станція відправлення» витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця споживання несе покупець товару, а відтак транспортні витрати продавець не включає в ціну.


Оптова ціна «франко-станція призначення» включає транспортні витрати, які відшкодовує оптово-збутова організація чи виробник продукції.

 

 

Мал 2. Види ринкових цін


< Запам’ятайте.   1. На рівень, співвідношення і зміну цін на продукцію (роботи, послуги) впливає багато чинників. Основні з них такі: витрати виробництва, якість, попит і пропозиція, наявність монополій, інфляція, канали збуту. 2. У умовах монопольного ринку високий рівень витрат обумовлює високу ціну. У умовах конкурентного середовища вплив витрат виробництва на ціну знижується. 3. Підвищення якості товару повинно забезпечувати однаково вигідні умови як виробнику, так і споживачу. 4. Попит характеризується масою товару, що може бути куплена на ринку, а пропозиція – масою цінностей, створених для задоволення попиту. 5. Пряма залежність між попитом і ціною характеризує еластичний попит, обернена залежність – нееластичний. Коефіцієнт еластичного попиту більше одиниці, нееластичного – менше одиниці. 6. Пряма залежність між пропозицією і ціною характеризує нееластичну пропозицію, обернена – еластичну. 7. При рівності попиту і пропозиції інтереси виробників і споживачів збігаються: реалізується весь обсяг пропозицій і задовольняється весь наявний попит. Цей стан ринку називається ринковою рівновагою. Ціна, що врівноважує попит і пропозицію, називається ціною рівноваги. 8. Стійке перевищення попиту над пропозицією, що обумовлює ріст цін і збільшення числа угод, характеризує підвищувальну ринкову кон’юнктуру, при якій виникають економічні переваги для продавців. Така ситуація створюється на ринку продавця. 9. Перевищення пропозиції над попитом призводить до стану понижувальної або низької ринкової кон’юнктури, створює економічні вигоди для покупців. Це характерно для ринку покупця. 10. Ступінь монополізації ринку знаходиться в оберненій залежності від кількості продавців. Монополізм продавців сприяє росту цін, монополізм покупців обумовлює низькі ціни. 11. Обмеження монополізму досягається існуванням конкуренції. Існує виробнича і ринкова конкуренція. 12. Виробнича конкуренція – це конкуренція між виробниками. Вона буває внутрішньогалузевою і міжгалузевою. 13. Ринкова конкуренція – це суперництво між продавцями і між покупцями під впливом співвідношення попиту і пропозиції на той або інший товар. 14. Формою обмеження монопольних цін служить антимонопольне законодавство. 15. Інфляція – процес знецінювання грошей у зв’язку з ростом цін на товари і послуги. 16. Різновидом оптових цін є закупівельні ціни (на сільськогосподарську продукцію) і ціни форвардних угод, використовувані при операціях на біржі. Різновидом роздрібних цін є ціни комісійної та аукціонної торгівлі.

18. По ступені урахування витрат і прибутку розрізняють ціни оптові і роздрібні. Товари виробничого призначення можуть реалізовуватися безпосередньо споживачам (по оптовій ціні виробника) і через посередників (по ціні оптової торгівлі). 19. Ціни можуть бути базовими і лімітними. Базові ціни встановлюються на представницькі види продукції визначеного призначення з фіксованими параметрами якості. Лімітними називаються максимально припустимі ціни, що забезпечують зацікавленість споживачів у використанні нової продукції. 20. По ступені самостійності підприємства в ціноутворенні розрізняють вільні, або самостійно встановлювані, договірні (контрактні), регульовані і фіксовані ціни і тарифи. 21. Вільні ціни установлюються виробниками самостійно відповідно до прийнятою ними ціновою політикою. До вільного ставляться прейскурантні ціни (довідкові ціни інформаційного неперіодичного характеру, що публікуються продавцем) і ціни каталогу (офіційні ціни, що публікуються в каталогах і проспектах підприємств, фірм і організацій оптової торгівлі нерегулярно – як правило, продавцем). 22. Розрізняють ціни продавця, покупця і нетто. Ціна продавця відбиває його інтереси і формується в умовах перевищення попиту над пропозицією (на ринку продавця). 23. Ціна покупця відбиває його економічні інтереси і формується в умовах перевищення пропозиції над попитом (на ринку покупця). Ціна нетто – чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу. 24. Вона є для покупця сумою, фактично сплаченої продавцю, а для продавця – фактичним виторгом від продажу за відрахуванням витрат, понесених у зв’язку з виконанням угоди. 25. Договірними (контрактними) називаються ціни, встановлювані в договорах (контрактах) між продавцем і покупцем. 26. Регульовані ціни визначаються на державному або місцевому рівні і можуть коливатися у визначених межах, не перевищуючи заданого рівня. 27. Фіксовані ціни затверджуються державними або місцевими органами влади як постійні і діють протягом визначеного часу. 28. Тарифи – це ціни на послуги. 29. Кошторисна вартість – це ціна продукції будівництва. 30. Ціни, що вказуються в контрактах, можуть бути твердими, із наступною фіксацією і коливанням. Всі ці ціни називаються цінами фактичних угод. Тверда ціна залишається незмінної від моменту підписання контракту до надходження товару до покупця. Ціна з наступною фіксацією вказується на визначену календарну дату. Змінна ціна залежить від економічного стану країни-експортера. 31. Індикативною називається ціна, що склалася на міжнародному ринку на відповідний товар на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постачання і здійснення розрахунків. 32. Демпінгова ціна – ціна на товар, істотно більш нижча, чим при звичайних комерційних операціях. 33. У залежності від регіону реалізації розрізняють ціни єдині, регіональні, зональні і поясні. 34. За часом дії ціни підрозділяються на постійні, тимчасові і разові. До різновиду тимчасових цін відносяться ступінчасті ціни. 35. Всі види цін, використовувані в практику урахування, аналізу і планування економічних показників, можуть бути поточними і порівняними.  



? Виконайте

 

Завдання 2. Ціна 1 л бензину однієї марки на бензозаправних станціях міста знаходиться в межах 90-95 коп. Денний обсяг продажу складає 2,0-2,5 тис. л і залежить від рівня ціни. При цьому підвищення ціни на 10% обумовлює зниження попиту на бензин на 3%:

а) побудуйте графік зміни попиту на бензин і його пропозиції в залежності від рівня ціни;

б) знайдіть точку ціни рівноваги і значення цієї ціни; а також розмір попиту і пропозиції бензину;

в) визначіть вид попиту за даними умови задачі.

´ Питання для самоконтролю

1. Перерахуєте чинники, що впливають на рівень цін. Коротко охарактеризуйте їх.

2. Як витрати виробництва впливають на рівень цін в умовах різноманітних типів ринку?

3. Назвіть можливі варіанти залежності розміру прибутку товаровиробника від рівня якості продукції що випускається.

4. Які взаємозв’язки між попитом, пропозицією і ціною?

5. Дайте визначення поняття “еластичний (нееластичний) попит (пропозиція)”.

6. Чим відрізняється ринок продавця від ринку покупця?

7. Дайте визначення поняттю ринкової кон’юнктури й охарактеризуйте суть її різновидів.

8. Призведіть приклади виробничої і ринкової, цінової і нецінової конкуренції.

9. Як помірна і прискорена інфляція впливає на зміну цін?

10. Чим різняться оптові і роздрібні ціни?

11. До якого виду цін відносяться закупівельні?

12. Що таке “ціни форвардних угод”?

13. Чим відрізняються регульовані і фіксовані ціни? До якого виду відносяться ціни на електроенергію?

14. Чим різняться ціни покупця і продавця?

15. У чому розходження цін по видах франко? Приведіть приклади.

16. При виконанні яких розрахунків потрібно користуватися поточними цінами, а при яких – порівняними?

 


Тема 3. Методика розрахунку оптових і роздрібних цін

 

1. Поняття про оптову і роздрібну ціну, склад і структура цін

2. Методика встановлення оптових і роздрібних цін

 

 

¨ Використана література

1. Ерухимович И. Л. “Ценообразование” К. 1998, с – 62

2. Желтякова И. “Цены и ценообразование”, - М.: 2000 – с. 80


 

3. Методика розрахунку оптових і роздрібних цін

 

3.1. Поняття про оптову і роздрібну ціну, склад і структура цін

 

Оптова ціна виробника утвориться шляхом приєднання до повної собівартості продукції нормативного прибутку, тобто такого, що забезпечує підприємствам можливості розширеного виробництва в основному за рахунок власних коштів.

Ціна оптової торгівлі включає оптову ціну виробника, власні витрати і прибуток.

Роздрібна ціна включає оптову, а також витрати і прибуток торговельних підприємств.

Розглядаючи склад оптових і роздрібних цін, варто мати на увазі, що додана вартість (заробітна плата, амортизація, прибуток) як частина знову створеної вартості в процесі виробництва товару і продовження виробництва в сфері обміну реалізується не тільки у формі прибутку, але й у формі різних податків (податку з додаткової вартості, акцизного збору, мита й інших зборів і платежів, передбачених законодавством). Тому оптові і роздрібні ціни, крім витрат і прибутку, включають також інші елементи у виді податків, зборів, платежів.

Податок із додаткової вартості (ПДВ) являє собою частину знову створеної вартості, що відчисляється в державний бюджет на кожному етапі виробництва і реалізації продукції.

Об'єктом оподатковування є операції по продажу товарів (робіт, послуг) на території України, увозу (пересилці) товарів на митну територію України, а також за її межі. Сума ПДВ, що підлягає оплаті в бюджет, визначається як різниця між загальною сумою нарахованого податку (податковими зобов'язаннями) і сумою податкового кредиту.

Ставка ПДВ встановлюється у відсотках до бази оподатковування, що визначається виходячи з вартості товарів (робіт, послуг), обчисленої по вільних або регульованим цінам.

Відпускна ціна виробника на усі види продукції, крім монопольної і високорентабельної, розраховується по формулі:

 

Цотп = Сповн + Пр + ПДВ,

 

де Сповн - повна собівартість одиниці продукції.

Пр - прибуток від реалізації одиниці продукції.

 

Відпускна ціна виробника на високорентабельні і монопольні товари народного споживання збільшуються на суму акцизного збору (непрямого податку, що включається в ціну товару).

ü Об'єктами оподатковування можуть бути: виторг від реалізації підакцизних товарів зроблених для продажу на внутрішньому ринку;

ü митна вартість (закупівельна) з урахуванням митних зборів і мита імпортних товарів, придбаних за валюту.

3.2. Методика встановлення оптових і роздрібних цін

 

Акцизний збір обчислюється у твердих ставках в ЕКЮ з одиниці реалізованих (переданих, завезених в Україну) товарів або по ставках у відсотках до обороту з реалізації товарів.

Відпускна ціна виробника на товари, по яких акцизний збір обчислюється в ЕКЮ, розраховуються по формулі:

 

 

ЦАотп = Сповн + Пр + Аз + ПДВ,

 

де Аз - сума акцизного збору.

Сума акцизного збору, обчисленого в ЕКЮ з товарів, вироблених і реалізованих в Україні, сплачується у валюті України по валютному курсі Національного банку України, що діє на перший день кварталу, у якому здійснюється реалізація.

Відпускна ціна виробника на товари, по яких акцизний збір обчислюється у відсотках до вартості реалізованої продукції, розраховується по формулі:

 

Сповн + Пр

ЦАотп = ------------------------- х 100% + ПДВ,

(100 - ставка Ас)

 

а сума акцизного збору по формулі:

 

УАотп х ставка Ас

Ас = -------------------------.

 

Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, затверджується Кабінетом Міністрів і публікується в періодичній пресі. Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору можуть змінитися.

 

Ціна одиниці продукції (окремої послуги) формується з складових, що відображають структуру відповідних видів цін, використовуваних різними суб'єктами господарювання. Типові складові ціни показано на малюнку 3.

 

 


Мал. 3. Типові структурні елементи
оптової і роздрібної ціни одиниці продукції (роботи, послуги).

 

 

Приклад. Холодильник має повну собівартість 1000 грн. Рівень рентабельності даного виробу 33 %. Надбавка за високу якість і відповідність міжнародним стандартам – 15%. Ставка акцизного збору 30 %. Торгівельна надбавка – 12% до вільної відпускної ціни з ПДВ.

Розрахувати роздрібну ціну холодильника.

 

Розв’язування.

 

Вільна відпускна ціна продукції включає акцизний збір і надбавку (Падб):

Цвв = Цгурт + АЗ + Надб.

Цгурт = 1000 х 1,33 = 1330 грн.;

Надб = 1330 х 0,15 = 199,5 грн.;

АЗ = (1330 + 199,5) х 0,3 = 458,85 грн.

Вільна відпускна ціна дорівнює:

Цвв = 1330 + 199,5 + 458,85 = 1988,35

Роздрібна ціна включає, крім Цвв ПДВ торгівельну надбавку і дорівнює:

Цроздр = ЦввПДВ + Надбторг = 2386,02 + 2386,02 х 0,12 = 2386,02 + 286,32 = 2672,34 грн.


 

< Запам'ятайте. 1. Оптові і роздрібні ціни не ізольовані одне від одного, а взаємозалежні. 2. Додана вартість у виді заробітної плати, амортизаційних відрахувань і прибутку реалізується у формі різних податків, зборів і платежів. 3. Найбільше поширеним елементом є податок із додаткової вартості, що відчисляється в бюджет на кожному етапі виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг). 4. На монопольні і високорентабельні види продукції начисляється акцизний збір. 5. При продажі продукції (робіт, послуг) на зовнішньому ринку до ціни товару (оптової або роздрібної) добавляється мито, платежі і збори, передбачені законодавством.  


? Виконайте

 

Завдання 3. Визначити кількість виробленої на підприємстві продукції, якщо виторг від її реалізації з урахуванням ПДВ склав 59040 грн., витрати на виробництво одиниці продукції - 20 грн., на збут 2,5 % від витрат на виробництво, а рентабельність продукції - 20 %.

Завдання 4. Визначити яким повинен бути прибуток товаровиробника при випуску 1000 шт. виробів, якщо витрати на виробництво і збут одного виробу складають 6,5 грн., роздрібна ціна з ПДВ - 16,56 грн., збутова і торгова націнки - відповідно 15 і 20 %.

Завдання 5. Визначити якою повинна бути повна собівартість одиниці продукції, якщо рентабельність її виробництва складає 30 %, збутова і торгова націнки відповідно 15 і 20 %, роздрібна ціна одиниці продукції з ПДВ 250 - грн.

´ Питання для самоконтролю

1. Чим ціна оптової торгівлі відрізняється від оптової ціни виробника, роздрібна ціна - від ціни оптової торгівлі?

2. Перерахуєте елементи витрат підприємств оптової і роздрібної торгівлі.

3. Як начисляється ПДВ на товари від виробника до споживача?

4. Що є об'єктом оподатковування акцизним збором?

 


 

Тема 4. Цінова політика підприємства

 

1. Мета підприємства на ринку і процес ціноутворення

2. Вплив зовнішніх факторів на поведінку підприємства

3. Розроблення підприємницької стратегії ціноутворення

4. Цінова тактика підприємства

 

¨ Використана література

1. Закон України “Про ціни і ціноутворення”

2. Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”

3. Постанова КМУ “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів).

4. Ерухимович И. Л. “Ценообразование” К. – 1998 – с. 68

5. Шуляк П. Н. “Ценообразование”,- М. 2000 с. 13


4. Цінова політика підприємства

 

Підприємства, що прийняли маркетингову концепцію господарювання, перш ніж приступати до виробництва продукції визначеного виду, ретельно вивчають ринок: попит на свою продукцію в залежності від етапу її життєвого циклу, необхідне якість, прогноз обсягу продажів, ціни конкурентів на аналогічну продукцію й ін. І тільки після проведених маркетингових досліджень підприємство приступає до аналізу своїх можливостей у частині необхідних обсягів продажів, можливих витрат виробництва й ін.

Це загальна стратегія діяльності підприємства, частиною якої є цінова політика.

Таким чином, цінову політику підприємства (фірми) можна охарактеризувати як сукупність економічних і організаційних мір, спрямованих на досягнення за допомогою цін кращих результатів господарської діяльності, забезпечення стійкого збуту, одержання достатнього прибутку. Цінова політика припускає взаємозалежний облік необхідності відшкодування витрат і одержання необхідного прибутку, орієнтації на стан попиту і конкуренції; сполучення єдиних і гнучких цін на продукцію.

 

4.1. Мета підприємства на ринку і процес ціноутворення

Усвідомлення намірів підприємства з урахуванням виявлених можливостей внутрішнього і зовнішнього характеру визначає мети його розвитку й ієрархію задач.

Підприємство може приймати такі напрямки свого розвитку: екстенсивне, інтенсивне, інтегроване, диверсеційне.

Екстенсивний розвиток передбачає, що підприємство не виділяє конкретні сегменти ринку як цільові, а орієнтується на ринок у цілому, на широке число покупців.

Дії підприємства у всіх сферах ринку однакові, використовується той самий комплекс маркетингу: продукція, ціна, реклама, канали збуту і його стимулювання. Підприємство не змінює раніше поставлених цілей. Його задача — ріст обсягу продажів і прибутку на своєму сегменті ринку.

Такому напрямку розвитку відповідає маркетингова стратегія закріплення на ринку — найбільш простий і економічний варіант.

При екстенсивному розвитку підприємства важливе значення має етап ЖЦТ: стратегія закріплення на ринку прийнятна для раннього і середнього етапів життєвого циклу товару, але безперспективна для заключного етапу, коли товар застаріває.

Інтенсивний розвиток виходить з того, що екстенсивний шлях себе вичерпав. Потрібно виходити на нові ринки або розробляти модифікації існуючого товару.

Цьому напрямку розвитку відповідає стратегія розширення сегментів ринку. Вона вимагає додаткових витрат на вивчення нових ринків, рекламу, організацію доставки і продаж на них продукції. Ці витрати повинні окупатися прибутком від додаткового обсягу продажів.

Інтенсивний розвиток підприємства доцільно тільки тоді, коли діючий ринок насичений товаром, а резерви виробничої потужності і конкурентноздатність продукції дозволяють збільшити обсяг її виробництва і продажів.

Інтегрований розвиток припускає забезпечення підвищених доходів на основі об'єднання з іншими підприємствами з використанням їхнього досвіду і ресурсного потенціалу (консорціуми, асоціації і т.п.).

Диверсифікаційний розвиток означає, що підприємство розширює номенклатуру своєї продукції і виступає з новими товарами на нових ринках, освоює суміжні області виробництва. Диверсифікованість може мати різні форми. Широко використовується така її форма, як освоєння нової продукції, що за технологією виробництва, експлуатаційному чи призначенню обслуговуванню тісно зв'язана з виготовленої.

Диверсифікованість є способом підвищення стійкості підприємства на ринку і зниження ризику банкрутства. Основним напрямком розвитку можуть бути:

• збільшення обсягу прибутку;

• ріст показника рентабельності;

• підтримка прибутку на досягнутому рівні;

• попередження зниження прибутку до визначеного рівня;

• збереження своєї частки прибутку на сегменті ринку й ін.

можливі варіанти.

Усе викладене є складовою частиною політики (стратегії і тактики) маркетингу.

Одним з головних елементів маркетингової політики підприємства є ціна. Вибір методу ціноутворення і встановлення ціни на товар, тобто цінова політика підприємства, прямо залежить від обраного напрямку його розвитку і конкретних цілей.

На стадії проектування ціни однієї з задач є обґрунтований облік витрат на всіх етапах життєвого циклу товару.

Вибір цінової стратегії складає зміст концепції підприємства у визначенні цін на свою продукцію. Цим визначається планування виторгу і прибутку підприємства від продажу товарів.

Підприємству, що працює в ринкових умовах, насамперед необхідно виробити стратегію і принципи визначення цін, керуючись якими воно зможе ефективно вирішувати задачі, що коштують перед ним.

Практика діяльності підприємств в умовах ринкової економіки виробила визначені стратегії в області встановлення цін. Перелічимо найбільш розповсюджені, типові цінові стратегії підприємства.

Збереження стабільного положення на ринку при помірній рентабельності і досить задовільних інших показниках діяльності підприємства. Закордонні великі і надвеликі корпорації в більшості випадків задовольняються 8—10% рентабельності до акціонерного капіталу. У вітчизняній економіці нормальної (стосовно фондів) вважалася рентабельність 15%. Однак реальна норма рентабельності багато в чому залежить від стану економіки. Від цього ж залежить і оцінка інших показників; розширення частки ринку, на якому підприємство реалізує свої товари. Часто це зв'язано з прагненням до лідерства на ринку.

Однак і для підприємства, що не відноситься до групи лідируючих, постановка мети збільшити свою частку на ринку (скажемо, з 8 до 11% протягом одного року) може мати чимале значення. Відповідно до цим необхідно формувати ціну і весь комплекс маркетингових мір; максимізація прибутку, підвищення рівня рентабельності. Завдяки цьому збільшується прибутковість і розширюються відтворювальні, у тому числі й інвестиційні, можливості підприємства. Акціонерні товариства можуть збільшити виплати дивідендів по акціях.

При цьому можуть ставитися задачі збільшення абсолютної суми балансового прибутку, її складових, підвищення рентабельності підприємства (відносини прибутку до капіталу) чи рентабельності товарної продукції (відносини прибутку до собівартості). Мети максимізації прибутку підвищення рентабельності можуть бути поставлені як у частині поточної політики цін, так і в перспективній стратегії ціноутворення; підтримка і забезпечення ліквідності — платоспроможності підприємства.

Ця цінова і маркетингова стратегія підприємства актуальна в умовах ринку завжди, оскільки стійка неплатоспроможність підприємства грозить оголошенням про його неспроможність (банкрутстві). Якщо підприємство має надійних замовників, і проблеми розрахунків не виникає, то все рівно керівництву потрібно чітко уявляти собі умови і передумови, що забезпечують стабільну платоспроможність. При цьому варто мати на увазі, що фактична ціна — це оплачена ціна, що одержала відображення в надходженні грошей на рахунок підприємства.

 

Надійна і своєчасна платоспроможність замовників на товари підприємства — важлива умова ділового партнерства. Тому в ціновій стратегії необхідно вибирати замовників з урахуванням їх платоспроможності, йти на вигідні форми розрахунків (зокрема передоплату), надаючи бездоганним у платежах замовникам пільги за цінами, уникати завищення цін на товари, що поставляються; у завоювання лідерства на ринку.

Цінове лідерство відбиває положення підприємства на ринку як одного з найбільш активних при встановленні загальних цінових рівнів на якісь види продукції (часто більш низьких, чим діючі, чи більш високих на престижний, високоякісний товар); упровадженні нововведень у структуру цін, одним з перших змінюючи ціну на товар, що впливає на рівень біржових цін. Звичайно, для того, щоб зайняти лідируюче положення на ринку, підприємство повинне мати достатні можливості і потенціалом. Протилежною ціновою стратегією є стратегія пасивного проходження за лідером чи за конкурентом".

При проведенні даної стратегії підприємству необхідно враховувати особливості ціноутворення на зовнішньому і внутрішньому ринках країни. про залежність від конкретних ринкових умов підприємство може вибрати якусь особливу цінову політику, що включає тактику і стратегію. От деякі з них:

• забезпечення виживання підприємства в умовах ринкової конкуренції і запобігання банкрутства;

• вихід на нові ринки;

• упровадження на ринок нової продукції;

• завоювання лідерства по показниках якості;

• зосередження на рішенні інших конкретних задач (таких як бартерний обмін, інфляційне протистояння, задоволення вимог колективу й ін.).

Підприємству не рекомендується застосовувати заборонені законодавством чи етикою ринку цінові стратегії, а якщо уже воно змушено йти на це, те необхідно зважити наслідку, що можуть з'явитися результатом відповідних мір чи конкурентів застосування санкцій державними органами: До заборонених стратегій в області встановлення цін відносяться:

• стратегія монополістичного ціноутворення, спрямована на встановлення і підтримку монопольно високих цін. Звичайно при цьому переслідується мета одержати чи надприбуток монопольний прибуток;

• стратегія демпінгових цін, тобто цін, свідомо занижених підприємством у порівнянні зі сформованим ринковим рівнем цін з метою одержання великих переваг у порівнянні зі своїми конкурентами. Ця стратегія ціноутворення відноситься до монополістичної діяльності і вважається неприпустимою;

• стратегії ціноутворення, засновані на угодах (погоджених діях) суб'єктів, що хазяюють, обмежуючу конкуренцію, у тому числі угодах, спрямованих на:

а) установлення (підтримка) цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;

б) підвищення, чи зниження підтримка цін на аукціонах і торгах;

в) розділ ринку по територіальному чи принципі якій-небудь іншій ознаці, обмеження доступу на ринок, відмовлення від висновку договорів з визначеними чи продавцями покупцями;

• стратегії, що ведуть до порушення встановленого нормативними актами порядку ціноутворення.

 

4.2. Вплив зовнішніх факторів на поведінку підприємства

Життя товару на ринку називається "життєвим циклом товару" (ЖЦТ). Різні товари мають різний життєвий цикл: від декількох днів до десятків років.

ЖЦТ складається з етапів, кожний з який жадає від підприємства (фірми) відповідних стратегії і тактики ринкового поводження.

 

Стратегія складається з напрямків і заходів для реалізації цілей товаровиробника по кожнім окремому ринку (сегменту ринку) і кожному товару на визначений період часу (середньої тривалості, довгостроковий і перспективний). Стратегія маркетингу розробляється на основі дослідження ринкової кон'юнктури, вивчення товарів, покупців, конкурентів і ін.

Стратегії ринкового поводження товаровиробника: вихід на ринок з освоєним товаром; упровадження товару ринкової новизни на вже освоєний ринок; збільшення обсягів продажів на визначеному сегменті ринку; розгортання міжнародної кооперації виробництва комплектного устаткування з партнерами з інших країн для забезпечення інтенсивного виходу на ринки цих країн.

Маркетингові стратегії можуть бути орієнтовані на максимум ефекту незалежно від ступеня ризику; мінімум ризику без чекання великого ефекту; комбінації двох попередніх напрямків.

Тактика ринкового поводження включає заходи для реалізації цілей товаровиробників на кожнім ринку і по кожнім товарі в конкретний період часу на основі обраної стратегії й оцінки поточної ринкової ситуації. При цьому задачі підприємства постійно коректуються в міру зміни кон'юнктурних і інших факторів (до яких відносяться індекс цін, загострення конкурентної боротьби, сезонне падіння попиту, зменшення інтересу покупців до товару і т.д.).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-23; Просмотров: 585; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.129 сек.