Правове регулювання фінансового ринку в Україні

Основними документами, що регламентують функціонування і розвиток ринку цінних паперів в Україні, є:

1. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» № 1201-XII від 18.06.1991 (зі змінами і доповненнями).

2. «Концепція функціонування й розвитку фондового ринку України», затверджена Постановою ВРУ № 342/95-ВР від 22.091995.

3. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» №448/96-ВР від 30.10.1996 (зі змінами і доповненнями).

4. Господарський Кодекс.

5. Закон України «Про Національну депозитарну систему й особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» № 710/97-ВР від 10.12.1997.

6. Указ Президента України «Про Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку» № 142 від 14.02.1997.

У законі «Про цінні папери і фондову біржу» перелічуються види цінних паперів, що можуть випускатися і звертатися в країні, їхня сутність, порядок і умови емісії, права, обов'язки і відповідальність емітентів, порядок реєстрації випуску цінних паперів, порядок видачі дозволу на посередницьку діяльність з цінними паперами, а також обмовляється правовий статус і компетенція фондової біржі. Крім того, закон установлює мінімальні величини вартості акцій і облігацій.

Відповідно до даного закону в Україні можна випускати наступні види цінних паперів: акції, облігації, казначейські сертифікати, векселі, приватизаційні папери.

Законом визначені види і зміст торговельної діяльності по випуску і звертанню цінних паперів:

1) посередницька діяльність;

2) комісійна робота з цінними паперами (складається з торгівлі від свого імені, з доручення і за рахунок іншої особи);

3) комерційна робота з цінними паперами (вона здійснюється від свого імені і за свій рахунок).

Дозвіл на ведення операцій з цінними паперами видається Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПіФР).

Також закон визначає сутність фондової біржі, зміст її статуту, правила ведення операцій, регламентує кількість засновників. Біржа може бути організована, якщо кількість її засновників не менш 20.

Санкції за порушення законодавства і правил торгівлі:

· оголошення попередження;

· позбавлення права на операції з цінними паперами на термін до 1 року;

· анулювання дозволу на операції з цінними паперами.

У випадку порушення статуту Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку має право призупинити роботу біржі.

У законі визначені основні положення захисту майнових прав інвесторів. Інвестор, що купив цінні папери до опублікування змін у господарській діяльності емітента, має право протягом 15 днів розірвати договір. При цьому емітент зобов'язаний відшкодувати витрати і збитки, зв'язані з підпискою і покупкою цінних паперів. Емітент, у випадку невиконання умов підписки, зобов'язаний повернути передплатникам отримані засоби за їхньою вимогою і виплатити відсотки за весь термін користування даними засобами.

Основні недоліки ЗУ «Про цінні папери і фондову біржу»:

1) не визначені умови погашення і виплати доходів при проведенні тиражів, якщо відсотки по облігаціях виплачуються у виді виграшів;

2) не передбачена відповідальність посередників і інвесторів за порушення законів і правил торгівлі;

3) санкції за порушення законів, статуту, правил торгівлі явно не відповідають ринковим умовам господарювання;

4) передбачені правила захисту інтересів інвесторів недостатні;

5) не передбачена правомірність видачі акцій безкоштовно працівникам емітента, що має місце;

6) не визначені правила звертання акцій суспільств закритого типу, що не звертаються на біржі;

7) не передбачена виплата дивідендів за період менш року, що має місце.

У законі «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначаються мета і форми державного регулювання фондового ринку, органи, що здійснюють державне регулювання (зокрема Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку), їхньої задачі, функції, повноваження, права, відповідальність і взаємини з іншими органами державного регулювання і контролю.

Закон «Про господарчі товариства» установлює порядок утворення і функціонування господарчих товариств (у тому числі акціонерних), порядок випуску акцій емітентом, визначає особливості діяльності закритий і відкритих АТ, порядок скликання загальних зборів акціонерів, збільшення і зменшення статутного фонду, компетенцію органів керування суспільством і ін.

«Концепція функціонування й розвитку фондового ринку в Україні» є прикладом документів, що не є законодавчими актами (тобто не мають силу закону, а, отже, не є обов'язковими до виконання), однак відіграють важливу роль у визначенні державної політики у відношенні фондового ринку. Дана Концепція встановлює загальні принципи й основну мету функціонування РЦБ у державі. Цією Концепцією передбачене становлення цілісній, високоліквідній, ефективній і справедливого РЦП в Україні, регульованого державою й інтегрованого у світові фондові ринки.

Указом Президента України «Про Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку» була утворена зазначена Комісія, визначені її мета і статус у державі. У даному указі обговорено, що Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (з її територіальними відділеннями) створюється як орган державної виконавчої влади «з метою правового регулювання відносин, що виникають на РЦП, забезпечення захисту громадян України і держави».

Розроблено і затверджене Положення про Державну комісію, що конкретизує її мети, задачі і функції. У ньому вказується, що Комісія зобов'язана забезпечити проведення єдиної державної політики щодо цінних паперів, функціонування фондового ринку, здійснювати координацію діяльності міністерств і інших органів державної влади в цій області.

Тема 15: Фінансовий менеджмент

1. Загальні положення про управління фінансами.
2. Фінансовий менеджмент як система управління. Об’єкти й суб’єкти фінансового менеджменту.
3. Мета, завдання та функції фінансового менеджменту.
4. Механізм реалізації фінансового менеджменту.

Дата добавления: 2014-12-29