Капітальні вкладення та джерела їх фінансування

Метод прискореного зменшення залишкової вартос

Річна сума амортизації при використанні цього мето визначається аналогічно попередньому методу. Відмінніс полягає у визначенні річної норми амортизації (РНА): во обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкт подвоюється.

4. Кумулятивний метод. Характерною рисою використання кумулятивного коефіцієнту (Кук), який визначаєть так:

Кук = Кр / СЧР

де:

Кр - кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання основних засобів;

СЧР - сума числа років його корисного використання.

Річна сума амортизації (РСА) має розраховуватись так:

РСА = Ва * Кук

5. Виробничий метод. Характерною рисою є використання аиробничої ставки амортизації (ВСА):

ВСА = Ва /Qо

де;

Qо - загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних засобів.

Місячна сума амортизації (МСА) визначається як добуток фактичного місячного обсягу виробництва продукції(Qф) та виробничої ставки амортизації (ВСА):

МСА = Qф * ВСА

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватись у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% вартості, що амортизується, та решта 50% — у місяці їх вилучення з активів або в першому місяці використання об'єкта у розмірі 100% його вартості. Амортизація інших необоротних матеріальних активів може здійснюватися тільки 1-м або 5-м з наведених вище методів.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при використанні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми на 12. Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають одночасним збільшенням суми валових витрат підприємства і зносу необоротних активів.

Повний знос основних засобів передбачає здійснення капітальних вкладень на їх відновлення. Капітальні вкладення — це втрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння Діючих основних засобів. Якщо використовувати таке визначення, то капітальні вкладення підприємства по іншому можна назвати його реальними інвестиціями. Капітальні вкладення розрізняють технологічною і виробничою структурою.

За технологічною структурою капітальні вкладе» поділяються на:

• будівельні роботи;

• придбання обладнання, інструментів і інвентарю;

• монтаж обладнання;

• проектно-дослідницькі роботи;

• інші роботи.

За виробничою структурою капітальні вкладення поділяються на:

• нове будівництво;

• технічне переоснащення і реконструкція діючих основ засобів;

• розширення діючих підприємств;

• витрати на окремі об'єкти діючих підприємств.

Згідно із законодавством джерелами капітальних вкладен можуть бути:

• власні фінансові ресурси (прибуток, що використовує! на виробничий розвиток; нерозподілений прибуї амортизаційні відрахування);

• залучений капітал (акціонерний, пайовий, додатковий);

• кошти, які одержано від реалізації цінних паперів;

• внески членів трудового колективу;

• кошти державного і місцевих бюджетів;

• кошти іноземних інвесторів;

• позикові кошти (кошти від емісії облігацій або векселів, кредити банків, лізинговий кредит). [33, 249-250].

Фінансування капітальних вкладень може здійснюват підрядним або господарським способами.

Підряд використовується при будівництві великих і серел об'єктів, при значній реконструкції (включаючи будівлі) дію об'єктів.

Господарський _спосіб використовується при будівниі невеликих об'єктів, реконструкції та розширенні діючих підрозд підприємств.

Дата добавления: 2014-12-29