Способи визначення потреби підприємства в оборотних коштах

Для ефективного управління оборотними активами необхідної) умовою є планування їх обсягу та джерел фінансування в плановому періоді. Можливість обгрунтування планової потреби у оборотнії коштах та її узгодження з можливими джерелами фінансування ста реальною в процесі розробки балансу оборотних активів підприємства. Його розробка здійснюється в три етапи:

1. Обґрунтування планової потреби підприємства І оборотних активах.

2. Визначення складу та обсягу джерел фінансування оборотних активів.

3. Визначення потреби в додатковому залученні коштів для фінансування потреби в оборотних активах

Обґрунтування планової потреби підприємства в оборотних активах. Визначення потреби в них у плановому періоді є необхідною передумовою ефективного використання оборотних активів підприємства. Формування оборотних активів в недостатньому обсязі буде ускладнювати нормальну плинність господарської діяльності. Надлишкове сформовані обсяги оборотних активів сприятимуть виникненню додаткових витрат на їх зберігання, а також недоотримання прибутку від їх використання.

На загальний обсяг потреби підприємства в оборотних активах впливають наступні фактори:

1) Обсяг та сфера діяльності підприємства;

2) Умови закупівлі матеріально-технічних ресурсів;

3) Умови реалізації готової продукції;

4) Тривалість виробничого процесу;

5) Ритмічність виробництва та реалізації. Обгрунтування планової потреби в оборотних активах передбачає оцінку потреби в окремих елементах оборотних активів:

— запасах сировини та матеріалів;

— запасах готової продукції;

— оборотних коштах під фінансування дебіторської заборгованості;

— грошових коштах;

— інших видах оборотних активів.

При цьому варто зазначити, що перші дві групи оборотних активів представляють собою нормовані активи. Тому при розрахунку потреби в них використовуються нормативи оборотних коштів, які підприємство вправі розраховувати самостійно. При цьому можуть застосовуватись певні методи.

Метод прямого розрахунку — визначає норми та нормативи в цілому по елементу оборотних коштів з урахуванням конкретних умов постачання, технології та організації виробництва, збуту готової продукції.

Статистичний метод - передбачає визначення нормативу оборотних коштів на базі аналізу середніх фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) з урахуванням експертного коригування потреби в них. Експертне коригування передбачає виявлення надлишкової частини ТМЦ, а також оцінку додатков| потреби в ТМЦ, якщо їх відсутність стала причиною порушен графіків випуску продукції.

Метод коефіцієнтів — здійснюється шляхом розрахуй] співвідношення між темпами росту виробництва та реаліза продукції підприємства та розміром матеріальних обороти активів підприємства в базисному періоді.

При визначенні потреби в оборотних коштах на підприємс' використовують інструменти нормування і планування. Нормував — це процес визначення оптимального розміру певного виду актиі що нормується, у співвідношенні, як правило, з обсягом діяльнос для забезпечення сталої і ефективної роботи підприємст Нормування є інструментом планування. Тому планування знач ширше поняття.

Планування може здійснюватися як на основі нормування (і плановий обсяг продаж), так і виходячи з конкретних потр розроблених на підприємстві цільових установок або у зв'язку умовами зовнішнього середовища, що змінилися. За результате] цільового планування можуть бути переглянуті поточні норматиі Нормування, як простіший інструмент, ніж цільове планування час використовується як інструмент контролю за ефективніс забезпечення поточної діяльності підприємства. Норматив певне виду оборотних активів може визначатися в днях, грошои одиницях, відсотках, разах обороту. Норматив у відсотках називай нормою.

Дата добавления: 2014-12-29