Сутність і класифікація інновацій

Слово „інновація” є синонімом нововведення і може використовуватися поряд з ними. У літературі зустрічаються кілька підходів до визначення сутності інновації. Найбільш поширені дві точки зору:

- нововведення представляється як результат творчого процесу у вигляді нової продукції, техніки, технології, методу;

- нововведення представляється як процес введення нових виробів, елементів, підходів, принципів замість діючих.

Сутність інновації можна визначити як результат творчого процесу у вигляді створених (або впроваджених) нових споживчих вартостей, застосування яких бажано особами, що їх використовують, або організацій зміни звичних стереотипів діяльності і навичок. При цьому найважливішою ознакою інновацій в умовах ринкового господарювання повинна виступати новизна його споживчих властивостей. Технічна ж новизна відіграє другорядну роль. Таким чином, поняття інновації поширюється на новий продукт чи послугу, спосіб їхнього виробництва, нововведення в організаційній, фінансовій, науково-дослідній і іншій сферах, будь-яке удосконалення, що забезпечує економію витрат чи створює умови для такої економії.

Інновація виникає як наслідок використання результатів наукових досліджень і розробок, спрямованих на удосконалення процесу виробничої діяльності, економічних, правових і соціальних відносин в галузі науки, культури, освіти, в інших сферах діяльності суспільства. Цей термін може мати різні значення в різних контекстах, їхній вибір залежить від конкретних цілей виміру чи аналізу.

Закон України „Про інноваційну діяльність” від 2002 року визначає правові, економічні і організаційні положення державного регулювання інноваційної діяльності на Україні, установлює форми стимулювання державних інноваційних процесів і напрямків на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом.

Відповідно до цього закону державну підтримку можуть одержати суб’єкти господарювання усіх форм власності, що реалізують на Україні інноваційні проекти, і підприємства усіх форм власності, що мають статус інноваційних.

У цьому Законі приведені нижче терміни вживаються в наступному значенні:

- інновації – новостворені (застосовані) і (або) удосконалені конкурентноздатні технології, продукція чи послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного чи іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;

- інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок і обумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг;

- інноваційний продукт – результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, установленим цим Законом;

- інноваційний проект – комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) по створенню і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції;

- пріоритетний інноваційний проект – інноваційний проект, що належить до одного з пріоритетних напрямків інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України;

- інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор) – підприємство (об’єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційний продукт і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 % його загального обсягу продукції і (або) послуг;

- інноваційна інфраструктура – сукупність підприємств, організацій, установ, їхніх об’єднань, асоціацій, якої-небудь форми власності, що надають послуги по забезпеченню інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікаційні, юридичні, освітні);

- інноваційна продукція - нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановленим цим Законом, а саме:

а) вона є результатом виконання інноваційного проекту;

б) така продукція виробляється (буде вироблена) в Україні вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншою аналогічною продукцією, представленою на ринку, є конкурентоздатною і має суттєво вищі техніко-економічні показники.

До об’єктів інноваційної діяльності відносяться:

- інноваційні програми і проекти;

- нові знання й інтелектуальні продукти;

- виробниче устаткування і процеси;

- інфраструктура виробництва і підприємництва;

організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного чи іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;

- сировинні ресурси, способи їхнього видобутку і переробки;

- товарна продукція; механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Суб’єктами інноваційної діяльності є:

- фізичні і (або) юридичні особи України;

- фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав,

- особи без громадянства,

- об'єднання цих осіб, що здійснюють на Україні інноваційну діяльність і (чи) залучають майнові й інтелектуальні цінності, вкладають власні чи притягнуті засоби в реалізацію на Україні інноваційних проектів.

Комплексний характер інновацій, їхня багатосторонність і розмаїтість галузей застосування і способів використання вимагають розробки їхньої класифікації.

У таблиці 1.1 наведена класифікація інновацій, використання якої дозволить оцінити їх конкретніше, повніше, об’єктивніше, комплексно визначити їх результативність і напрямки інноваційного процесу, що вимагають коректування і підтримки, а також виявляти неоднорідність інновацій і підбирати методи управління кожної з них, адекватні особливостям кожного інноваційного процесу.

Таблиця 1.1 – Класифікація інновацій

Класифікаційна ознака	Класифікаційні угруповання інновацій
1 Галузі застосування інновацій	Управлінські, організаційні, соціальні, промислові і т.д.
2 Етапи НТП, результатом яких стали інновації	Наукові, технічні, технологічні, конструкторські, виробничі, інформаційні
3 Ступінь інтенсивності інновацій	«Бум», рівномірна, слабка, масова
4 Темпи здійснення інновацій	Швидкі, уповільнені, загасаючі, наростаючі, рівномірні, стрибкоподібні
5 Масштаби інновацій	Трансконтинентальні, транснаціональні, регіональні, великі, середні, дрібні
6 Результативність інновацій	Висока, низька, стабільна
7 Ефективність інновацій	Економічна, соціальна, екологічна, інтегральна

Види інновацій, що розрізняються по галузях застосування і етапам НТП:

- технічні з’являються звичайно у виробництві продуктів з новими чи поліпшеними властивостями;

- технологічні виникають при застосуванні поліпшених, більш досконалих способів виготовлення продукції;

- організаційно-управлінські пов’язані, насамперед, із процесами оптимальної організації виробництва, транспорту, збуту і постачання;

- інформаційні вирішують задачі організації раціональних інформаційних потоків у сфері науково-технічної й інноваційної діяльності, підвищення вірогідності й оперативності одержання інформації;

- соціальні спрямовані на поліпшення умов праці, вирішення проблем охорони здоров’я, освіти, культури.

Різні види інновацій перебувають в тісному взаємозв’язку і висувають специфічні вимоги до інноваційного механізму. Так, технічні і технологічні інновації, впливаючи на зміст виробничих процесів, одночасно створюють умови для управлінських інновацій, оскільки вносять зміни в організацію виробництва.

Ця класифікація свідчить про те, що процеси нововведень різноманітні і різні за своїм характером. Отже, форми організації нововведень, масштаби і способи впливу на економіку, а також методи оцінки їхньої ефективності теж повинні відрізнятися багатообразністю використовуючи відомі підходи до класифікації інновацій, можна побудувати класифікатор, що має практичне значення для створення системи управлінських інновацій (див. таблицю 1.2).

Даний класифікатор дозволяє групувати інновації за тими чи іншими ознакам у залежності від потреб користувача банку даних. Наприклад, галузева інновація визначає адресність управлінських впливів. Ступінь радикальності інновацій визначає параметри цих впливів. Те, що інновація має джерелом ідеї винахід, дозволяє оцінити можливість її комерційної реалізації. Масштаб поширення інновації залежить від виду нововведення.

Таблиця 1.2 – Класифікатор інновацій

Ознаки класифікацій	Значення ознак
Широта впливу і масштабність	Глобальні	Галузеві	Локальні
Ступінь радикальності інновацій	Базисна	Поліпшуюча	Псевдоінновація
Джерело ідеї	Відкриття	Винахід	Раціоналізаторська пропозиція	Інші
Вид нововведення	Конструкція і пристрій	Технологія	Матеріал, речовина	Живі організми
Спосіб заміщення існуючих аналогів	Вільне заміщення	Системне заміщення

Таким чином, комплексний характер інновацій, багатосторонність і розмаїтість галузей і способів використання вимагають розробки їхньої класифікації, що враховує особливості інноваційних процесів, які необхідні при проектуванні організаційно-економічного механізму і випливають з переважного типу інновацій, що утворюють дані процеси. У цілому система інновацій може бути представлена основними групами, показаними на рисунку 1.1.

Дата добавления: 2014-12-29