Програми ДКР часто здійснюються в такій послідовності

На першому етапі задається чи встановлюється технічне завдання. Після цього за допомогою всіляких наукових знань з’ясовується характер виниклих проблем, задумуються, проводяться й аналізуються основні експерименти, що повинні довести реальну досяжність потрібних результатів. Потім винахідник виробляє одне чи кілька конструктивних рішень, за допомогою яких теоретично можна досягти поставленої мети.

Другий етап – це аналіз конструктивних рішень з метою визначення характерних рис підсистем, складних елементів і матеріалів конструкцій. Базисне конструктивне рішення носить лише якісний і схематичний характер, воно вимагає теоретичного розвитку, аналізу і практичної перевірки, у ході яких переборюються різні ступені невизначеності і ризику, перш ніж буде знайдене принаймні одне ясне рішення для кожної проблеми. На цьому етапі значна увага звертається на можливі рівні собівартості й експлуатаційні характеристики розроблювального виробу і на кількість необхідного для розробки часу. Так формується попередній проект; у результаті подальшого аналізу й експериментування з’являється робочий прототип виробу.

Таблиця 2.3 – Приблизний перелік робіт на етапах ДКР

Етапи ДКР	Основні задачі та склад робіт
Розробка технічного завдання на ДКР	Складання проекту ТЗ замовником. Пророблення проекту ТЗ виконавцем. Встановлення переліку контрагентів і погодження з ними окремих ТЗ. Узгодження й затвердження ТЗ
Технічна пропозиція (є підставою для коригування ТЗ і виконання ескізного проекту)	Виявлення додаткових або уточнених вимог до виробу, технічним характеристикам і показникам якості, що не можуть бути зазначені в ТЗ: пророблення результатів НДР; пророблення результатів прогнозування; вивчення науково-технічної інформації; попередні розрахунки й уточнення вимог ТЗ
Ескізне проектування (служить підставою для технічного проектування)	Розробка принципових технічних рішень: - виконання робіт по етапу технічної пропозиції, якщо цей етап не проводиться; - вибір елементної бази розробки; - вибір основних технічних рішень; - розробка структурних і функціональних схем виробу; - вибір основних конструктивних елементів; - метрологічна експертиза проекту; - розроблення та випробування макетів
Технічне проектування	Кінцевий вибір технічних рішень щодо виробу у цілому та його складових частин: - розроблення принципових електричних, кінематичних, гідравлічних і інших схем; - уточнення основних параметрів виробу; - проведення конструктивного компонування виробу та видача даних для його розміщення на об’єкті; - розроблення проектів ТУ на поставку та виготовлення виробу; - випробування макетів основних приладів виробу в натуральних умовах
Розроблення робочої документації для виготовлення та випробування дослідного зразка	Формування комплекту конструкторських документів: - розроблення повного комплекту робочої документації; - узгодження її з замовником і заводом-виробником серійної продукції; - перевірка конструкторської документації на уніфікацію та стандартизацію; - виготовлення в дослідному виробництві дослідного зразка; - налагодження та комплексне регулювання дослідного зразка
Попередні випробування	Перевірка відповідності дослідного зразка вимогам ТЗ й визначення можливості його пред’явлення на державні (відомчі) випробування: - стендові випробування; - попередні випробування на об’єкті; - випробування на надійність
Державні (відомчі) випробування	Оцінка відповідності вимогам ТЗ і можливості організації серійного виробництва
Оброблення документації за результатами випробувань	Внесення необхідних уточнень і змін до документації. Присвоєння документації літери „О1”. Передача документації заводу-виробнику

Третій етап – детальне конструювання, що передбачає вироблення рекомендацій із закупівлі матеріалів, по конструкції основних вузлів і зборці досвідченого зразка. Детальний проект іноді починають складати паралельно з попереднім, але тоді в роботу приходиться постійно вносити виправлення в міру розробки попереднього проекту. Після остаточного прийняття проекту пропоновані удосконалення, якщо вони затримують його здійснення, найчастіше відхиляються.

Нарешті, на четвертому етапі проводяться іспити дослідного зразка, його модифікація з метою усунення дефектів і знову іспити. У добрій нагоді його характеристики зрештою досягають прийнятного рівня.

Межа між науковим дослідженням і дослідно-конструкторською розробкою нерідко є дуже неясною. Різниця між ними полягає головним чином у напрямку роботи, у ступені невизначеності кінцевих результатів, закладеної в даній проблемі, і в очікуваній тривалості часу, протягом якого виконувана робота не буде давати видимого ефекту. Дослідження в більшому ступені спрямовані на пошуки нових знань (а не можливостей робити той чи інший продукт), вони пов’язані з більшою невизначеністю кінцевого результату, і період їхнього завершення триваліше, ніж у розробок.