Спілкування і комунікація. Види, типи і форми спілкування

Спілкування як інструмент професійної діяльності. Вербальні та невербальні засоби спілкування

Спілкування – це складний соціально-психологічний процес досягнення взаєморозуміння між людьми. Основними його інструментами є вербальні та невербальні засоби спілкування. Вербальне (від латинського «усний, словесний») засіб – це мова. З цим все більш-менш зрозуміло, але ж ми спілкуємося не тільки за допомогою голосу. Більшість наших «повідомлень» ми передаємо за допомогою невербального (немовного) способу спілкування. Невербальне спілкування – чи мова жестів – включає в себе нашу міміку, жести, зоровий контакт, пози тіла і навіть інтонації нашого голосу.

Невербальні повідомлення є невід’ємною частиною людського спілкування, упроводжуючи слова, вони вказують на наше поточне психічний і фізичний стан. Невербальні комунікації можуть виконувати п’ять функцій:

1. Повторення: вони можуть повторювати, підтверджувати усне повідомлення людини.

2. Протиріччя: вони можуть не збігатися з тим, що говорить людина, і навіть повністю суперечити сказаному. Наприклад, очі людини можуть видати його печаль, навіть якщо він намагається жартувати.

3. Заміна: вони можуть замінити собою усне послання. Наприклад, потиск плечима замінить слова «я не знаю».

4. Доповнення: вони можуть або доповнювати усне послання. Начальник, який поплескує підлеглого по плечу на додаток до похвали, тим самим збільшує вплив сполучення.

5. Акцентування: вони можуть підкреслити слова. Наприклад, можна грюкнути долонею по столу, підкреслюючи свою незгоду, вимовляючи різке «ні».

Елементи невербальної комунікації

· Погляд

· Вираз обличчя і міміка

· Жести і пози

· Дистанція між співрозмовниками

· Дотик

· Інтонації голосу

Спілкування - це складний процес встановлення та розвитку контактів між людьми, взаємодії особистостей, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування. Це "цілеспрямований, соціально зумовлений процес обміну інформацією між людьми в різних сферах їхньої пізнавально-трудової та творчої діяльності, який реалізується переважно за допомоги вербальних засобів".

Спілкування зазвичай спрямоване на досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми або реалізацію професійної цілі. Воно є необхідною умовою будь-якої діяльності. Через спілкування відбувається навчання й виховання людини, засвоєння нею різних форм соціального досвіду, норм і правил поведінки, традицій і звичаїв.

Фахівці з проблем спілкування виокремлюють професійне (ділове) спілкування, що відбувається в умовах конкретної діяльності і є її засобом. Воно вбирає в себе особливості цієї діяльності і є її важливою частиною. Професійне спілкування, спираючись на загальні норми, часто має індивідуальний характер і виявляється у способах спілкування, що їх вибирає суб'єкт у певних комунікативних ситуаціях.

Спілкування іноді ототожнюють із комунікацією, але вони не є синонімами.

Комунікація - це цілеспрямований інформаційний обмін в різноманітних процесах спілкування.

Комунікація опосередковує всі види соціальної діяльності; акумулює суспільний досвід і передає його від покоління до покоління, є чинником етнічної ідентифікації, зберігає культуру. Поняття "комунікація" ширше поняття "спілкування". Ми розглядатимемо ці терміни як синоніми "з метою наголошення на процесах соціальної взаємодії, що розглядаються в їхньому знаковому втіленні"

Дата добавления: 2015-01-03