Тематичний план

ВСТУП

(МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ПРЕДМЕТ СПЕЦКУРСУ)

Метою вивчення спецкурсу є формування організаційного мислення (свідомості) студента як майбутнього фахівця, системного, професійного базового знання та навичок управлінської діяльності конкретними соціальними об’єктами, що допоможе студентам оволодіти різними управлінськими спеціальностями.

Основними завданнями спецкурсу є:

§ ознайомити студентів з основними етапами розвитку як світової, так і вітчизняної управлінської думки, зокрема, з найбільш значимими концепціями та теоріями з соціального управління, що мали вагомий вплив на розвиток науки управління у світі;

§ сформувати у студентів розуміння особливостей становлення та розвитку соціального управління у світових та вітчизняних дослідженнях соціолого - управлінського спрямування;

§ допомогти в опануванні студентами загальної теорії соціального управління, технологічними засобами управлінської діяльності, вивченні механізмів управлінської організації сучасного виробництва, а також специфіки управлінської діяльності у сфері політики і культури;

§ навчити застосовувати основні управлінські методи та методики у зв`язку з розрахованим потенціалом об’єкту та середою, в якій він функціонує.

Предметом спецкурсу є така людська дія, що призводить будь-який об’єкт у відповідність з його потребами, законами функціонування і розвитку його потенціалу, а також об’єктно-суб’єктні механізми організації управління цими об’єктами в їх внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язках.

№ п/п	Назва теми	Всього годин	Лекції	Семінари	ІКР	Самостійна робота студентів
	Наука управління в системі професійної підготовки.
	Наукові засади соціального управління.
	Соціальні об’єкти і суб’єкти управління.
	Організаційні засади соціального управління.
	Управління соціально-трудовою кооперацією.
	Соціальний менеджмент.
	Соціологічне забезпечення управлінської діяльності.
	Соціальний консенсус і конфлікт як управлінське явище.
	Бюрократія у соціальному управлінні.
	Управлінська праця як вид професійної діяльності.
Аудиторних годин
Всього годин

3. ЗМІСТ ЗА ТЕМАМИ

Тема 1. Наука управління в системі професійної підготовки.

Основна мета та завдання курсу. Особливості методології – поєднання системного, історичного, компаративістського та антропологічного методів на базі застосування синергетичного підходу. Вивчення історії світової та вітчизної управлінської думки через дослідження найбільш вагомих теорій і концепцій соціального управління, наукової спадщини видатних мислителів науки управління. Школи та напрями в історії соціального управління: Ф.Тейлор (школа наукового управління), Дейл Карнегі (основні правила поведінки управлінця з персоналом), А.Файоль (адміністративна доктрина), М.Вебер (концепція ідеальної бюрократії), О.О.Богданов (тектологія).

Соціальне управління як наука і дисципліна, її предметний аналіз, в структуру якої входять: методологічні засади (тектологія Богданова О.О., концепція ідеальної бюрократії М. Вебера, системологія, синергетика), загальнотеоретична база управління сферами та галузями суспільного життя (галузеве управління).

Поняття “організаційне мислення”, “організаційна свідомість”.

Тема 2. Наукові засади соціального управління.

Найбільш загальне поняття соціального управління, в структуру якого входить: поняття про системи, що самоуправляються; процес управління якупорядкування систем; цілеспрямованість соціального управління; оптимум в управліннісистемами соціального характеру.Співвідношення керівництва і управління, менеджменту.

Управління суспільством, його закони, закономірності,тенденціїфункціонування і розвитку певних соціальних об’єктів, суспільства вцілому.

Управління та самоуправління. Стихійне і свідоме в соціальному управлінні.

Тема 3. Соціальні об’єкти і суб’єкти управління.

Суб`єкт – об`єкт соціального управління, процес його формування.

Cистема суб’єктно-об’єктних відносин, їх рівні. Специфіка формування кожного з видів (рівнів). Політична і соціальна система. Право як основний управлінський інструмент. Ієрархія права з точки зору соціального управління. Делегування управління (види делегування).

Соціальна сутність влади. Суб’єкт, об’єкт владних відносин. Влада і управління. Держава як основний управлінський інститут. Функції держави по відношенню до суспільства, бізнесу, виробничої діяльності..

Управління в трудових колективах, їх управлінські функції (внутрішні і зовнішні). Профспілкова управлінська діяльність. Соціальна організація як об’єкт управління. Лідерство і управління.

Організаційна пряма та функціональна залежності в колективах. Роль комунікації та комунікативності в управлінні колективами. Співвідношення особистого, колективного і суспільного інтересів в соціальному управлінні.

Тема 4. Організаційні засади соціального управління.

Основні види соціального управління. Управління діяльністю різних колективів, управління системами машин, технологічними процесами та управління процесами, що відбуваються в живих організмах. Управління матеріальним та духовним виробництвами. Політичне управління.

Основні функції соціального управління: прогнозування, програмування, планування, регулювання, координування і контроль. Зв’язок між управлінськими функціями, їх циклічність.

Принципи (правила поведінки) управління. Дві групи принципів управління – принципи, за якими здійснюється самоуправління соціальних об’єктів і принципи управління як виду діяльності.

Методи управління, що засновані на примусі чи переконанні, їх сприйняття об’єктом. Правові та духовно-ідеологічні методи управління.

Соціологічні методи управління. Статистичні та інші соціологічні дані про ступінь забезпеченості раціональної організації, а також про соціально-психологічний стан в колективі, ступінь його зацікавленості і мобільності.

Психологічні методи управління виробництвом, основним завданням яких є формування виробничого колективу з урахуванням психологічного фактора.

Форми соціального управління.

Тема 5. Управління соціально - трудовою кооперацією.

Поняття “кооперація праці”. Соціальна кооперація і виробничий поділ праці. Управлінська діяльність як необхідна умова кооперативного об’єднання праці. Управлінська праця і кооперативна праця у виробничій діяльності. Кризові та перехідні стани в управлінні соціальною кооперацією.

Організаційні структури сучасної виробничої системи. Ієрархія управління. Функціональна, лінійна та штабна організація.

Підприємницьке управління. Правові та організаційні основи підприємницького управління.

Світові кооперативні відносини. Державне та міждержавне управління кооперативним співробництвом як системне явище. Глобалізація управління.

Тема 6. Соціальний менеджмент.

Розуміння управлінського продукту. Основний продукт соціального управління – організаційний режим. Управлінське рішення як інструментальний продукт управлінської діяльності. Правові і неправові, технологічні і соціально-організаційні рішення управлінця.

Регулювання, координування, контроль по відношенню до режимної організації функціональних підрозділів. Технологічна організація діяльності управлінського персоналу – фактор ефективності управлінських рішень. Поєднання росту компетентності менеджера і рівня розвитку самого об’єкта управління. Просування по службовій драбині – це підвищення ефективності роботи управлінця. Методи підвищення кваліфікації управлінського корпусу.

Тема 7. Соціологічне забезпечення управлінської діяльності.

Організація соціологічної роботи на підприємствах, її призначення та можливості. Етапи проведення прикладного соціологічного дослідження. Основним завданням соціологічної роботи є отримання найбільшого обсягу інформації про стан об’єкту управління.

Структура програми соціологічного дослідження. Роль соціологічних досліджень у підготовці й прийнятті управлінського рішення. Соціально-психологічна готовність трудового колективу для виконання управлінських рішень як об’єкт діяльності соціологічної служби. Соціальна служба і соціальна робота у трудових колективах.

Тема 8. Соціальний консенсус і конфлікт як управлінське явище.

Соціологічна формула визрівання соціальних конфліктів. Консенсологія. Консенсус(неконсенсус) як глибинний чинник виникнення соціальних конфліктів. Рівні (види) соціального консенсусу.

Основний консенсус(неконсенсус). Соціальна ідентичність (етнічна, релігійна, професійна тощо). Процедурний консенсус чи консенсус з так званих правил гри. Основна вимога до управління стосовно вирішення конфлікту, що виник на основі процедурного консенсусу. Консенсус з питань управління (управлінський консенсус).

Конструктивні і деструктивні конфлікти. Управлінець і соціальний конфлікт: хто кого? Політичні, економічні, духовні конфлікти. Вихід з конфліктної ситуації чи їх вирішення. Компроміс і консенсус. Компромісні управлінські рішення як мистецтво або професіоналізм.

Тема 9. Бюрократія у соціальному управлінні.

Поняття бюрократії. Державна бюрократія. Документація і діловодство в управлінні персоналом. Основні вимоги до НОУП: визначення оптимальної чисельності працівників, зокрема, управлінського апарату, стійкий контингент висококваліфікованих кадрів, раціональний розподіл і кооперація учасників трудового процесу, встановлення правильного співвідношення творчої та допоміжної праці, розрахунок часу на той чи інший вид робіт тощо.

Режим “людина-людина”. Бюрократія і управління. Автономізація управління. Діловодство за принципом “все під рукою”.

Профілактика управління як запорука розрахованої ефективності роботи колективу. Підвищення кваліфікації працівників, що особливо стосується менеджерської кваліфікації. Встановлення твердих нормативів управлінської праці, в тому числі управлінського складу. Покращення умов праці, зокрема, управлінської.

Тема 10. Управлінська праця як вид професійної діяльності.

Професійні і моральні вимоги до управлінця. Проблема управлінського професіоналізму. Рейтинг управлінця. Наукова організація управлінської праці.

Формальне лідерство як управлінське явище. Формальне лідерство в технологічному процесі. Особисті якості управлінця та неформальна поведінка управлінця.

Критерії ефективності управлінської праці. Управління за результатом: за і проти. Затрати на управління. Економічність в управлінні. Впорядкованість як вищий критерій оцінки управлінської праці.

Сучасний менеджер як управлінець. Особливий вид продукції менеджера, який має критерії ефективності, ціну, місце у прибутках виробництва. Управлінська кар’єра. Визначення своєї здатності до управлінської праці.

Теми з метою упорядкування оцінювання поточної успішності студентів зведені в 2 модулі.

Перший модуль включає питання, що містяться в програмі 1-5 тем курсу.

Другий модуль складається з питань, що містяться у темах 5-10.

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1. (міні-кейс): Науково-методологічні засади соціального управління.

1. Предмет соціології управління.

2. Школа наукового управління Ф.Тейлора.

3. Класична або адміністративна школа управління А.Файоля.

4. Концепція ідеальної бюрократії М.Вебера.

5. Тектологія О.О.Богданова.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; здатність до аналізу і синтезу; усне і письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і планування; прийняття рішень.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); здатність до критики та самокритики; міжособистісні навички та вміння; здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; турбота про якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння критично мислити й генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Заняття 2. (дискусія з елементами аналізу): Управління як соціальний феномен.

1. Управління і самоуправління в соціальних системах.

2. Стихійне і свідоме управління.

3. Види делегування управління в соціальних системах.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; здатність до аналізу і синтезу; усне і письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); здатність до критики та самокритики; міжособистісні навички та вміння; здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; здатність пристосовуватися до нових ситуацій;планування і управління проектами; турбота про якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння проводити дослідження міжнародного характеру і масштабу; вміння критично мислити й генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Заняття 3. (семінар – розгорнута бесіда): Науково-організаційні засади соціального управління.

1. Функції та види управління.

2. Основні види соціального управління.

3. Стадії управлінського циклу.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; здатність до аналізу і синтезу; усне і письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і планування; прийняття рішень.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); здатність до критики та самокритики; міжособистісні навички та вміння; здатність працювати в міждисциплінарній команді; здатність спілкуватися з експертами з інших галузей; позитивне ставлення до несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; здатність пристосовуватися до нових ситуацій;турбота про якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння проводити дослідження міжнародного характеру і масштабу; вміння критично мислити й генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Заняття 4. (семінар – вирішення ситуаційних вправ): Трудова кооперація і управління.

1. Управління поділом праці.

2. Ієрархія управління в сучасній виробничій системі.

3. Оптимізація управлінських рішень.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; здатність до аналізу і синтезу; усне і письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); здатність до критики та самокритики; міжособистісні навички та вміння; здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до несхожості та інших культур; здатність працювати в міжнародному середовищі; етичні зобов’язання.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; турбота про якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння проводити дослідження міжнародного характеру і масштабу; вміння критично мислити й генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Заняття 5. (ділова гра): Організація соціологічного дослідження і управління.

1. Розробка програми соціологічного дослідження.

2. Робочі гіпотези.

3. Ефективність методів соціологічного дослідження.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; здатність до аналізу і синтезу; усне і письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); здатність до критики та самокритики; міжособистісні навички та вміння; здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; здатність пристосовуватися до нових ситуацій;планування і управління проектами; турбота про якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння проводити дослідження міжнародного характеру і масштабу; вміння критично мислити й генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Заняття 6. (семінар-конференція): Наукова організація управлінської праці.

1. Підвищення продуктивності управлінської праці.

2. Результативність в соціальному управлінні.

3. Форми і методи підвищення кваліфікації управлінського персоналу.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; здатність до аналізу і синтезу; усне і письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і планування; прийняття рішень.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); здатність до критики та самокритики; міжособистісні навички та вміння; здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; турбота про якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння критично мислити й генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Заняття 7. (семінар – «мозковий штурм»): Рейтингова система управління.

1. Основні вимоги до людини, що управляє людьми.

2. Управлінський продукт. Основні критерії оцінки продукту управління.

3. Авторитет в управлінні.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; здатність до аналізу і синтезу; усне і письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); здатність до критики та самокритики; міжособистісні навички та вміння; здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до несхожості та інших культур; здатність працювати в міжнародному середовищі; етичні зобов’язання.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; турбота про якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння проводити дослідження міжнародного характеру і масштабу; вміння критично мислити й генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Заняття 8. (робота в малих творчих групах): Сучасний менеджер.

1. Основні вимоги до сучасного менеджера.

2. Вміння продукувати ідеї.

3. Моральні якості в структурі професіоналізму управлінця.

4. Управлінська кар’єра.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; здатність до аналізу і синтезу; усне і письмове спілкування державною мовою; знання другої мови; навички управління інформацією; здатність до організації і планування; прийняття рішень.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); здатність до критики та самокритики; міжособистісні навички та вміння; здатність працювати в міждисциплінарній команді; позитивне ставлення до несхожості та інших культур; етичні зобов’язання.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; дослідницькі навички і вміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; турбота про якість; бажання досягти успіху; здатність застосовувати знання на практиці.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; вміння критично мислити й генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.

Методичні вказівки до семінарських занять.

Семінарське заняття – це самостійна творча робота студентів по вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача. При проведенні семінарських занять обов’язково використовуються інноваційні технології. Семінари проводяться у наступних формах:

- семінар – розгорнута бесіда;

- семінар – вирішення ситуаційних вправ;

- міні-кейс;

- дискусія з елементами аналізу;

- семінар-розв’язання проблемних завдань;

- семінар – «мозковий штурм»;

- робота в малих творчих групах;

- семінар-конференція;

- семінар – дискусія;

- ділова гра;

- інші прогресивні форми.

Основна мета семінарського заняття — це поширення та поглиблення теоретичних положень теми та формування вміння і навичок практичного застосування теоретичних положень теми та формування навичок практичного використання знань, принципів і методів в своїй діяльності.

Кожен виступ студента на семінарі з основних питань, а також доповідь мають складатися з наступних елементів:

а) характеристика основних наукових джерел, в яких висвітлюються дане питання;

б) сутність і зміст теорії даного питання;

в) реалізація теорії в практичній діяльності;

г) висновки.

На доповіді надається 10-15 хвилин; на виступ з основногопитання до 7 ^ми хвилин; на додаткові виступи і пояснення до 3 ^х хвилин.

З метою забезпечення максимальної участі студентів в роботі на семінарських заняттях, активізації їх самостійної підготовки до семінарських занять з політології та організації фронтального поточного контролю використовується метод проведення експрес-опитувань. Експрес-опитування проводиться у письмовій формі, зазвичай наприкінці заняття. На експрес-опитування надається 5-7 хвилин.

Виступи мусять бути у переважній більшості за власним бажанням студента.

Для обговорення питань семінару додатково використовуються наступні методи:

• «круглий стіл»;

• контент-аналіз документів, наукових джерел;

• порівняльний аналіз ефективності теоретичних і методологічних концепцій;

• аналіз результатів експрес-опитувань та інші.

Дата добавления: 2015-01-03