Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Архітектура інформаційних технологій




Вимоги замовника

 

Відповідно до зазначених у першому пункті обставин необхідно вирішити наступні задачі:

1. Розробити проект організації інформаційної мережі у будинку головного офісу філії, за умов, що в кабінетах дирекції філії (3 директора та 3 секретарки) будуть сплановані мобільні робочі місця.

2. Забезпечити підключення інформаційної мережі до Інтернет та визначити необхідні параметри зовнішнього каналу.

3. Передбачити можливість організації зв’язку з головним офісом компанії та з іншими офісними бюро філії.

4. Передбачити у офісних бюро організацію локальних мереж.

5. Передбачити можливість організувати підключення 77 телефонів.

6. Розробити для офісних бюро філії систему відеоспостереження та збереження відеозаписів від офісних бюро та клієнтів протягом 30 днів.

7. Передбачити можливість виконавчому персоналу користуватися Інтернетом.

8. Забезпечити у мережі функціонування усіх основних мережних сервісів.

9. Передбачити можливість використання системи автоматизації.


2 ПЛАНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

 

Архітектура інформаційних технологій та архітектура підприємства в цілому саме і є основним механізмом інтерпретації й реалізації цілей організації через адекватні ІТ-інфраструктуру й системи. Це досягається через створення певної кількості взаємозалежних архітектурних представлень. Є безліч методик опису архітектури, і всі вони розбивають архітектуру підприємства на різну кількість моделей і визначень, які відносяться до таких областей, як бізнес, інформація, прикладні системи, технологічна інфраструктура.

Бізнес моделі описують стратегію організації, структуру керування, вимоги, обмеження й правила, а також основні бізнес процеси, включаючи взаємозв'язки й залежності між ними. Тобто бізнес архітектура описує на рівні підприємства в цілому те, як реалізуються основні функції організації, включаючи організаційні й функціональні структури, ролі й відповідальності. Архітектура інформації визначає ключові активи, пов'язані зі структурованою й неструктурованою інформацією, що вимагається для бізнесу, включаючи розташування, час, типи файлів і баз даних і інших інформаційних сховищ.

Архітектура прикладних систем описує ті системи, які й забезпечують необхідний функціонал для реалізації логіки бізнес-процесів організації. Як окрему область, дуже часто виділяють архітектуру процесів керування інформаційними технологіями (архітектуру операцій), Тобто архітектура підприємства є неповною без архітектури керування й експлуатації інформаційних технологій, Тобто структуру керування й наборів процесів, які підтримують і забезпечують як інфраструктуру й прикладні системи, так і безпосередньо архітектурний процес.

З погляду технологічної архітектури, важливі моделі включають опис ІТ-сервісів, які потрібні для реалізації перерахованих вище трьох інших областей архітектури. Причому логічні моделі ІТ-сервісів побудовані в абстрактній, технологічно незалежній формі й залишають свободу для оптимального вибору конкретних технологій. Але, зрештою, архітектура підприємства завершується фізичними моделями, які визначаються технологіями, апаратними й програмними платформами, обраними для реалізації ІТ-сервісів.

Термін «ІТ-архітектура» може означати безліч близьких за змістом, але, проте, різних понять. Для різних людей зміст того самого терміна може бути різним. Відомих формальних визначень архітектури існує кілька сотень. Одне з найпростіших (словник Уебстера) полягає в тому, що ІТ-архітектура – це «спосіб, що використовується для організації й інтеграції компонентів комп'ютерної системи».

Більш витончене визначення [4] полягає в тому, що «Архітектура системи складається з декількох компонентів, зовнішніх властивостей і інтерфейсів, зв'язків і обмежень, що накладаються, а також архітектури цих внутрішніх компонентів». Таке рекурсивне визначення зручно тим, що є досить загальним, застосовним практично до будь-якої системи, а не обов'язково тільки до системи, що використає інформаційні технології, і при цьому дозволяє обмежити ступінь деталізації на потрібному рівні. Відзначимо, що згадування внутрішніх компонентів спеціально перенесено в кінець визначення для відбиття того факту, що «гарна» архітектура дозволяє забезпечити повторне використання або модернізацію й заміну таких внутрішніх компонентів без зміни зовнішньої системи, що охоплює. Ітеративна, ієрархічна побудова архітектури дозволяє вирішити й ще одне важливе завдання – полегшити її сприйняття людиною.

Можна виділяти такі підмножини, як системна архітектура (архітектура систем – System Architecture) і програмна архітектура (архітектура програмного забезпечення Software Architecture). На практиці, залежно від контексту, термін «системна архітектура» може відноситися або до архітектури ІТ-системи підприємства (на додаток до бізнес архітектурі) або навіть у ще більш вузькому змісті до технологічної інфраструктури інформаційної системи, або – до архітектури складного продукту або сімейства продуктів, що випускають підприємством.

В останньому випадку поняття розробки системної архітектури близько за змістом поняттю Системне проектування. Системне проектування (Systems Engineering) це міждисциплінарний підхід і засоби, призначені для створення успішних систем. Він фокусується на визначенні потреб споживача й необхідної функціональності на початку циклу розробки, на документації вимог, з переходом до конструкторського синтезу й комплексної атестації системи при повному урахуванні таких проблем, як функціонування, продуктивність, випробування, виготовлення, витрати й планування, навчання й супровід, аж до виводу з експлуатації. Системне проектування інтегрує всі потрібні дисципліни й групи фахівців у командні зусилля, формуючи структурований процес розробки, що виконується від створення концепції до здійснення продуктивної роботи системи. У системному проектуванні враховуються як потреби бізнесу, так і технічні потреби всіх клієнтів для одержання якісного продукту, що відповідає потребам користувачів.

Звичайно в складі архітектури виділяють від чотирьох до семи основних представлень (предметних областей або доменів). Ці області послідовно покривають архітектурні аспекти, відштовхуючись від потреб функціонування організації (бізнесу) і забезпечуючи весь набір технологій для реалізації конкретного рішення бізнес проблеми. Нижче перераховані подання (домени) архітектури:

- Бізнес-архітектура. Описує діяльність організації з погляду її ключових бізнес процесів.

- Архітектура інформації (даних). Визначає, які дані необхідні для підтримки бізнес процесів (наприклад, модель даних), а також для забезпечення стабільності й можливості довгострокового використання цих даних у прикладних системах.

- Архітектура прикладних програм. Визначає, які прикладні програми використовуються й повинні використовуватися для керування даними й підтримки бізнес функцій (наприклад, моделі прикладних програм).

- Технологічна архітектура (інфраструктура або системна архітектура). Визначає, які технології (апаратне й системне програмне забезпечення, мережі й комунікації) необхідні для створення середовища роботи прикладних програм, які, у свою чергу, керують даними й забезпечують бізнес функції. Це середовище повинне забезпечувати роботу прикладних систем на заданому рівні надання сервісів своїм користувачам.

Залежно від конкретних потреб організації й актуальності рішення тих або інших проблем можна виділити й інші представлення архітектури, наприклад:

- Архітектура інтеграції. Визначає інфраструктуру для інтеграції різних прикладних програм і даних. Наприклад, у проектах в області «електронного уряду», коли є велика кількість державних інформаційних систем різних відомств, виникає настійна потреба створення самостійної інфраструктури інтеграції з метою надання державою інтегрованих послуг громадянам і бізнесу за принципом «одного вікна».

- Архітектура загальних сервісів. Прикладами їх є такі сервіси, як електронна пошта, каталоги, загальні механізми безпеки (ідентифікації, аутентифікації, авторизації). Тобто, це досить велика кількість прикладних систем, які носять «горизонтальний характер».

- Мережна архітектура. Визначає описи, правила, стандарти, які пов'язані з мережними й комунікаційними технологіями, використовуваними в організації.

- Архітектура безпеки і т.д.

Мережна архітектура сама по собі представляє досить велику предметну область, у якій виділяється домен, пов'язаний з мережними технологіями (доступ, пересилання даних, маршрутизація, комутація й т.д.) і домен, пов'язаний з комунікаціями (передача голосу й відео, віддалений доступ, мобільні обчислення і т.д.). Але більшість методик розглядає ці предметні області як частину більш великих доменів, таких як архітектура прикладних програм і технологічна архітектура, виділяючи їх в окремі домени більш низького рівня на наступних етапах детального опису архітектури підприємства.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-01-03; Просмотров: 785; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.