Озимандія. Я чув від тих, хто їздив за моря:

Озимандис

Я чув від тих, хто їздив за моря:

– В пустелі біля двох уламків ніг

Лежить в піску гранітний лик царя,

Чий усміх злий та брів недобрий збіг

Засвідчують, що примхи владаря

Прадавній скульптор добре розумів,

Сміявся з них, відбивши в правді рис,

І написом на підмурку довів

Свій глум, свою зневагу і відчай:

«Тут цар царів лежить – Озимандис, -

Гляди, мудрець, на твір мій і ридай!»

І більш ні слова. А округ руїн

Простерся німо неозорий край

Піками запорошених рівнин.

Переклад: С. Караванський.

Зустрів мандрівника я з давньої землі,

Де він блукав пустельними пісками,

І мовив він мені слова такі:

Я бачив велетня розбитого віками.

Час владний не торкнувся рис людських –

Печать яких – думкú, що є нетлінні,

Ті почуття, що прочитав митець,

Щоб згодом їх увічнити в камінні.

На постаменті збереглись відбитки слів:

«Я – Озимандія! Могутній цар царів!

Мені схиляйтеся, коріться, бійтесь гніву»

І більш нічого. Навкругú одні руїни –

Уламки величі, що світ колись жахала,

Й піски безмежні пустельної рівнини…

Переклад: К. Готті.

The peculiarities of a poetic translation can be well watched by the example of translation of the poem «If» written by Joseph Rudyard Kipling who was one of the most popular writers in English, in both prose and verse, in the late 19th and early 20th centuries.

If …

If you can keep your head when all about you

And losing theirs and blaming it on you,

If you can trust yourself when all men doubt you,

But make allowance for their doubting too;

If you can wait and not be tired by waiting,

Or being lied about, don’t deal in lies,

Or being hated, don’t gave way to hating,

And yet don’t look too good, nor talk too wise;

If you can dream – and not make dreams your master;

If you can think – and not make thoughts your aim;

If you can meet with Triumph and Disaster

And treat those two imposters just the same;

If you can bear to hear the truth you’ve spoken,

Twisted by knaves to make a trap for fools,

Or watch the things you gave your life to broken,

And stoop and build’em up with worn-out tools;

If you can make one heap of all your winnings

And risk it on one turn of pitch-and-toss,

And lose, and start again at your beginnings

And never breathe a word about your loss;

If you can force your heart and nerve and sinew

To serve your turn long after they are gone,

And so hold on when there is nothing in you,

Except the Will, which says to them: “Hold on!”

If you can talk with crowds and keep your virtue,

Or walk with kings – nor lose the common touch,

If neither foes nor loving friends can hurt you,

If all men count with you, but none too much;

If you can feel the unforgiving minute

With sixty seconds’ worth of distance run,

Yours is the Earth and everything that’s in it,

And – which is more – you’ll be a Man, my son!

J. R. Kipling «If».

Дата добавления: 2014-12-23