Тема 5. Виробничі запаси. Методи управління виробничими запасами

Запитання для самоперевірки

З яких площ складається загальна площа складу?

а) корисної;

б) прийомно-відпускних площ;

в) службових та допоміжний площ;

г) всі відповіді вірні.

1. Що називають матеріальними запасами?

2. Перерахуєте основні види витрат, пов'язані із створенням і змістом запасів.

3. Що відноситься до основних видів витрат, пов’язаних з відсутністю запасів?

4. Охарактеризуйте основні види запасів.

5. Перерахуєте основні мотиви, створення матеріальних запасів.

6. Дайте визначення поточного, страхового, підготовчого і цільового запасу.

7. Параметри системи управління.

8. Дайте характеристику системи з управління запасами фіксованим розміром замовлення.

9. Що є найважливішим для ефективного управління ресурсами?

10. Які фактори призводять до створення матеріальних запасів?

11. Що необхідно враховувати, приймаючи рішення про розміри запасів?

Рекомендована література до теми

1. Валуев С.А. Организационный менеджмент / С.А. Валуев, А.В. Игнатьев. – М., 2003. – 385с.2. Максимцов М. М. Менеджмент / М. М. Максимцов. – Москва, ЮНИТИ, 2001. – 352 с.3. Менеджмент организации / под редакцией З.П. Румянцевой. - М., 2005. – 422 с.4. Болт Г.Дж. Практическое руководство по управлению сбытом / Г.Дж. Болт. – М.: МТ-Пресс, 2008. – 268 с.5. Линдерс М.Р. Управление снабжением и запасами. Логистика / М.Р. Линдерс, Х.Е. Фирон. – М.: Виктория-плюс, 2008. – 768 с.

Виробничі запаси – запаси матеріальних ресурсів і незавершеного виробництва, які надійшли до споживачів і не були піддані переробці, які знаходяться на підприємствах усіх галузей сфери матеріального виробництва, призначені для виробничого споживання і які дозволяють забезпечити безперебійність виробничого процесу.

Згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку виробничі запаси класифікуються за такими групами:

201 Сировина і матеріали;

202 Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;

203 Паливо;

204 Тара і тарні матеріали;

205 Будівельні матеріали;

206 Матеріали передані у переробку;

207 Запасні частини;

208 Матеріали сільськогосподарського призначення;

209 Інші матеріали.

В умовах переходу до ринкової економіки важливого значення набуває поліпшення якісних показників використання виробничих запасів (зниження питомих витрат матеріалів у собівартості продукції, всебічна економія і т.д.).

За функціональною роллю і призначенням у процесі виробництва виробничі запаси умовно поділяються на основні і допоміжні (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Класифікація виробничих запасів

Розглянемо основні стратегії управління виробничими запасами:

Перша стратегія, передбачає «постійний обсяг випуску продукції при постійній чисельності персоналу», тобто постійний обсяг випуску продукції незалежний від коливань попиту. Це дозволяє в певний час накопичувати матеріальні запаси на підприємстві і при збільшенні попиту на продукцію використовувати їх, забезпечуючи нормальний ритм виробництва. Різниця між обсягом попиту та випуском компенсується шляхом збільшення або зменшення запасу виробленої продукції чи портфеля відкладеного попиту клієнтів. Така стратегія найбільш часто використовується в капіталомістких виробництвах з відносно низькими питомими витратами на зберігання готової продукції або створення портфеля відкладених замовлень.

Друга стратегія передбачає «змінний обсяг випуску при постійній чисельності персоналу» обсяг випуску змінюється в залежності від попиту при постійній чисельності робочої сили. Розбіжність між обсягом виробництва та чисельністю персоналу регулюється годинами понаднормової роботи, або наданням відпустки, коли немає роботи, або передачею частини обсягу роботи субпідрядникам. Ця стратегія застосовується в трудомістких галузях, де потрібна висококваліфікована робоча сила і де створення запасу готової продукції або портфеля відкладених замовлень не представляється можливим і обходиться дуже дорого.

Третя стратегія «змінний обсяг випуску при змінній чисельності робочої сили» передбачає найм та звільнення робітників відповідно до змін обсягу виробництва. Така стратегія проводиться в трудомістких виробництвах, які не потребують кваліфікованої праці, а також у випадках, коли робітники воліють працювати сезонно. Регулювання обсягу виробництва і чисельності працюючих є найбільш специфічним методом управління запасами, оскільки він може бути використаний на обмеженому числі підприємств. У цьому випадку розміри запасів залежать від чисельності працюючих та обсягу виробництва.

В умовах великої номенклатури основним інструментом управління запасами є методи АВС і XYZ. Проте в нашій країні АВС і XYZ-класифікації використовуються епізодично.

Метод АВС є найпростішим способом управління виробничими запасами. При управлінні запасами важливо враховувати той факт, що товари, які зберігаються істотно розрізняються з точки зору грошових вкладень, потенційного прибутку, обсягу, можливого збитку від нестачі і недостачі. Наприклад, виробник електроустаткування може зберігати на складі електричні генератори, мотки проводів, різні болти і гайки. Приділяти однакову увагу кожному з цих предметів абсолютно нереально і непотрібно. Замість цього, існує більш розумний підхід - розподіляти зусилля з управління запасами відповідно до відносної важливістю предметів зберігання.

Метод АВС класифікує запаси за певним показником важливості, зазвичай, за річним використання даного товару в грошовому вираженні (тобто грошова вартість одиниці товару на складі, помножена на річний показник використання даного товару). Відповідно до цього розподіляється діяльність із контролю та управління запасами.

Як правило, використовуються три класи предметів:

1) А (дуже важливі);

2) В (предмети середнього ступеня важливості);

3) С (найменш важливі).

Іншим методом управління запасами є XYZ-класифікація. Для отримання кількісної оцінки характеристики потреби необхідно скористатися статистичним рядом відвантажень. Класифікація XYZ дозволяє визначитися з вибором підходів до управління запасами

Об'єднання результатів АВС і XYZ-класифікація в матриці АВС-XYZ – популярний і інформативний інструмент управління запасами. У кожну клітину матриці АВС-XYZ потрапляють ті позиції номенклатури, які були віднесені до кожної з двох зазначених у клітці груп номенклатури. Сам характер заповнення матриці АВС-XYZ може багато що сказати керівництву про стан роботи в організації.

Порівняння систем управління запасами приводить до висновку про наявність у них взаємних недоліків і переваг (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Порівняння основних систем управління запасами

Система	Переваги	Недоліки
З фіксованим обсягом замовлення	Менший рівень максимально бажаного замовлення. Економія витрат на утримання запасів на складі за рахунок скорочення площ під запаси	Постійний контроль за наявністю запасів на складі
З фіксованим інтервалом часу між замовленнями	Відсутність постійного контролю за наявністю запасів на складі	Високий рівень максимально бажаного запасу. Підвищення витрат на утримання запасів на складі за рахунок збільшення площ під запаси

Для правильного планування потреби в матеріалах, раціональної організації їх обліку і контролю за використанням у виробництві крім економічної класифікації використовують класифікацію за технічними ознаками.

Дата добавления: 2014-12-23