Карта Чернівецької області

Чернівецька область

РАЙОНИ: Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кельменецький, Кіцманський, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький, Хотинський.

Чернівецька область
Герб Чернівецької області	Прапор Чернівецької області

Чернівецька область — область у південно-західній частині України. Розташована у межах Карпат, Передкарпаття та Покутсько-Бесарабської височини. Межує з такими областями Вінницькою, Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою.

Площа 8097 км².

Населення – 904900.

Обласний центр – Чернівці.

Розвитку туризму сприяє м’який клімат, мальовничі ландшафти, наявність гір і лісів, 4,5 тис. річок, понад 60 джерел мінеральної води.

Буковина представлена надзвичайно цікавим тваринним світом, що налічує 303 види. Тут проживає близько 50 видів риб, 17 видів земноводних, 12 видів плазунів.

В Чернівецькій області нараховується 234 території та об’єкти природно-заповідного фонду (загальна площа 7,0 тис. га), в тому числі державного значення: 7 заказників, 8 пам’яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Сторожинецький дендропарк, а також – 136 пам’яток природи, 40 парків, що є пам’ятниками садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецині, орнітологічний заказник Драницький, лісові заказники Лубківський та Петровецький. До пам’яток природи державного значення відносяться: урочище Білка, печери Буковинка, Піонерка, Попелюшка, Баламутівська, Рухотинський і Шилівський ліси, Тисовий яр.

Флора – сосна, ялинка, дуб, бук, граб, тис, клен, модрина.

Фауна - водяться косуля, олень, свиня дика, білка, куниця, борсук, полівка, бурозубка. Трапляються лось, ведмідь, рись, дикий кіт. З птахів – глухар, тетерев, рябчик, дятел, шишкар, беркут, шуліка, сова, сапсан. Характерними плазунами є полоз, гадюка, мідянка, вуж, ящірка. З комах поширені короїди смерековий і буковий, непарний шовкопряд, букова плодожерка.

Пам’ятки археології та архітектури представлені в меншій мірі і включають: слов’янські городища ІХ-Х сторіч, древньоруські городища ХІІ-ХІІІ сторіч, пам’ятники культової архітектури.

Буковина має художні промисли: виготовлення килимів, вишивання, виготовлення виробів з дерева. Ці промисли розвинені у центральній, південно-західній і західній частині Чернівецької області.

На державному обліку перебуває 738 пам’яток.

В області є 5 музеїв і 4 відділи і філіали. Чернівецький краєзнавчий музей – один з найстаріших в Україні. В 1877 р. його колекція була передана чернівецькому університету. З 1893 р. до початку Першої світової війни він функціонував як крайовий музей. Нині в його налічується 83 тис. експонатів.

Музей має два відділи – історичний музей у м. Хотин і краєзнавчий музей у

м. Кіцмань, а також філії – літературно-меморіальні музеї Ю. Федьковича та О. Кобилянської, В. Івасюка.

В Чернівцях діють музей народної архітектурної і побуту, картинна галерея, виставковий зал. Цікавим є музей майстра української народної творчості Г. Гараса у м. Вашківцях.

Місто Чернівці має багато визначних місць, пов’язаних з конкретними подіями, а також з життям і діяльністю конкретних осіб, які стали надбанням європейської, а також світової історії і культури. Наприклад, в 1908 році Чернівці стали місцем проведення першої світової конференції європейської мови їдиш (приміщення колишнього європейського національного дому). 3 листопада 1918 року в Чернівцях (площа Театральна) відбулося так зване Буковинське народне віче, під час якого депутати українського населення Буковини висловились за приєднання Північної Буковини до Української Народної Республіки. У місті в різні роки проживали і творили такі видатні постаті, як Іван Франко, Сидір Воробкевич, Осип Маковей, Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Степан Смальстоцький, Володимир Івасюк, Міхай Емінеску, Арон Пумнул, Чіпріян Порумбеску, Карл Еміль Францос, Пауль Целан, Роза Ауслендер, Елізер Штейнберг, Йозеф Шмідт, Сіді Таль, Євген Еріх, Раймонд Фрідріх Кайндль, Натан Бірнбаум, Георг Дроздовський, Грегор фон Реццорі та багато інших.

Неабиякий інтерес для туристів можуть представляти залишки родинної резиденції духовного лідера євреїв – хасидів Ізраєля Фрідманна у Садгорі.

На окрему увагу туристів заслуговують чернівецькі некрополі на вулиці Зеленій та у Садгорі.

Найдавнішими пам’ятками, що збереглися сьогодні в Чернівцях, є чотири дерев’яні храми в передмістях Рош, Галичанка, Клокучка і в центрі міста. Остання – церква Св. Миколая (1607) – належить до храмів “хатнього типу”, які за своїм зовнішнім виглядом та інтер’єром майже нічим не відрізняються від звичайної хати. Класичними зразками цього типу церков є також Миколаївська церква в селі Поляни (1648) і Троїцька (1774) в Чернівцях.

Комплекс резиденції буковинських митрополитів розташований на високому пагорбі в історичному центрі Чернівців.

На східній околиці Чернівців, що має назву Гореча, на високому пагорбі серед лісу зведена церква Різдва Богородиці (Георгіївська), що входила до комплексу місцевого православного монастиря. Заснованого на початку ХУІІІ ст.

Неподалік від Чернівців є село Лужани, в якому зберігся кам’яний Успенський храм середини ХУ ст. – найстаріший з уцілілих на Буковині.

На Буковині набуло значного поширення дерев’яне культове зодчество. Серед його зразків – церква Св. Іоанна Сучавського із дзвіницею (с. Виженка, 1792), церква Успіня Богородиці із дзвіницею (с. Дубрівці, 1775), церква Св. Миколая (смт. Путила, 1885), церква Різдва Богородиці із дзвіницею (с. Селятин, ХУІІ-ХУІІІ ст.), церква св. Іллі із дзвіницею (с. Шепіт, 1898), Дмитрівська церква (с. Буківка, 1744), Хрестовоздвиженська церква (с. Підвальне, 1561), Благовіщенська церква з дзвіницею (с. Круп’янське, 1772), Успенська церква з дзвіницею (с.Кулівці, 1791).

В області уцілів грандіозний комплекс Хотинської фортеці. Його ядром є замок, навколо якого пізніше були споруджені укріплення бастіонного типу.

Замок зведений у 1230 р. на місці більш давніх дерев’яних укріплень.

Таким чином, сприятливі природні кліматичні умови, велика кількість річок, мінеральних джерел, поєднання мальовничих Прут-Дністровських лісостепових, перед гірських і гірсько-карпатських ландшафтів, численних заповідних територій, пам’ятників природи, історії і культури, достатня забезпеченість транспортними шляхами поряд зі своєрідними етнокультурними особливостями створюють у Чернівецькій області широкі можливості для розвитку туризму.

Туристичні можливості Закарпаття

Дата добавления: 2014-12-24