Методичні вказівки для рішення типових задач

F

Рік

VII

VII VI

V

IX

Радіальні діаграми (рис. 3.2) використовують для зображення явищ, які періодично змінюються за часом (переважно сезонних коливань). Для їх побудови застосовують полярну систему координат. Круг поділяють на 12 рівних частин, кожна з яких означає певний місяць. На радіусі, починаючи з центра, в масштабі відкладають відрізки, що зображують місячні рівні ознаки. Кінці цих відрізків з'єднують між собою, в наслідок чого створюється замкнута фігура -дванадцятигранник, який характеризує сезоні коливання досліджуваного явища.

Секторні діаграми (рис. 3.3) характеризують структури явища. Для побудови секторної діаграми круг розділяється радіусами на сектори, площі яких пропорційні частинам досліджуваного явища в загальному обсязі зображуваного круга, що дорівнює 100% або 360°. Перед побудовою діаграми абсолютні значення величин ознаки переводять у проценти, а проценти - у градуси. Кожний процент дорівнює 3,6° (360:100)

40.0% 46,4%

13.4%

Рисунок 3.3 - Структура ВВП України за компонентами доходу у 2002 р.

Стовпчикові діаграми (рис. 3.4) використовують для наочного зіставлення обсягів вивчаємого явища за часом або у просторі.

%

Рисунок 3.4 - Індекси реального доходу ВВП України у 2002 р.

Вертикальні стовпчики в масштабі відповідають чисельним значенням ознаки. Стовпчики можуть розташовуватись один від одного на однаковій відстані або щільно. Зображення стовпчиків може бути площинним (див. рис. 3.4) або об'ємним.

Якщо стовпчики розташовуються не вертикально, а горизонтально, то такі діаграми називаються стрічковими (смугастими).

В статистиці, перш за все в рекламних цілях, використовують також фігурні діаграми. При їх побудові статистичні дані зображуються малюнками-символами (банки консервів, автомобілі тощо), площі яких пропорційні величинам відповідних ознак. Ці діаграми більш наочні, легше сприймаються і тому їх використовують для реклами окремих товарів.

Другою групою статистичних графіків є статистичні карти. До статистичних карт належать картограми і картодіаграми.

Картограми - це зображення певної ознаки на

схематичній географічній карті різними забарвленням або штрихуванням. Наприклад, різна щільність населення країни може бути відображена різною інтенсивністю забарвлення території.

Картограма - являє собою поєднання схематичної географічної карти з однієї із згаданих вище діаграм. При цьому статистичні показники зображуються у вигляді стовпчиків, квадратів, трикутників, силуетів тощо.

Особливе місце, у зв'язку із специфічністю, займає графічне зображення рядів розподілу. Такі графіки значно полегшують аналіз рядів розподілу, дозволяють отримати уявлення про форму розподілу.

Для графічного зображення дискретного варіаційного ряду використовують полігон розподілу (рис. 3.5). Його зображують у прямокутній системі координат, де на осі абсцис відкладають значення варіант х, а на осі ординат - частоти / Одержані точки з координатами х/ та /, з'єднують прямими лініями. Для замикання полігону кінцеві вершини з'єднують з точками на осі абсцис (див. преривні лінії на рис. 3.5), які відстоять на одну поділку від х_тах і х_ті„.

Графічне зображення інтервального варіаційного ряду виконують у вигляді гістограми. Для рядів з рівними інтервалами будують гістограму в осях „х-f (рис. 3.6). Для незакритого першого інтервалу у якості х/ беруть середнє значення другого інтервалу, а для незакритого останнього інтервалу - середнє значення пре достатнього хn-1

x

Рисунок 3.5 - Полігон розподілу

x1 x2 xi xi-1 x

Рисунок 3.6 - Гістограма для ряда з рівними інтервалами

Для інтервальних рядів з нерівними інтервалами будують гістограму щільності розподілу (рис. 3.7) так як щільність дає уяву про наповненість інтервалу. Гістограму будують в осях „х - f " або „х- φ ". Слід звернути увагу., щоплощі окремих прямокутників

h h

пропорційна частотам (часткам) відповідних інтервалів.

В ряді випадків для зображення варіаційних рядів використовується кумулянта (рис. 3.8). Для її побудови на осі абсцис відкладають варіанти х, а на осі ординат - накопичені частоти (частки) Р. Зображення варіаційного ряду у вигляді кумулянти зручно при зіставленні варіаційних рядів, а також в економічних дослідженнях (наприклад, для аналізу концентрації виробництва).

F

φ

h

φi

h Fi

xi x xi x

Рисунок 3.7 - Гістограма для ряда з нерівними Рисунок 3.8. - Кумулянта

інтервалами

Питання для самоконтролю

1. Що являє собою зведення? В чому його суть?

2. З яких етапів складається зведення?

3. Які види робіт зазначаються у програмі та організаційному плані зведення?

4. Яке зведення називається простим? складеним?

5. Суть централізованого та децентралізованого зведення.

6. З яких операцій складається зведення?

7. Коли застосовуються класифікації в економічній практиці?

8. Приклади класифікацій національного та міжнародного рівнів.

9. Що являє собою статистичне групування?

10. Види групувань та їх суть.

11. Які питання вирішують при групуванні?

12. Що називається групувальною ознакою і які її види?

13. Як визначають кількість груп у групуваннях з атрибутивною ознакою?

14. Як визначають кількість груп у групуваннях з кількісною ознакою?

15. Що називають інтервалом групування? Які бувають інтервали і в яких випадках вони використовуються?

16. Що називають рядами розподілу? їх характерна ознака?

17. Види рядів розподілу.

18. Елементи атрибутивних рядів розподілу.

19. Елементи варіаційних рядів розподілу.

20. Для чого використовуються статистичні таблиці?

21. Елементи статистичної таблиці.

22. Види статистичних таблиць та їх застосування.

23. Що називається макетом таблиці?

24. Правила побудови статистичних таблиць.

25. Що називають статистичними графіками і для чого вони застосовуються?

26. Види діаграм. В яких випадках вони використовуються?

27. Види статистичних карт та їх особливості.

28. Які статистичні графіки використовуються для рядів розподілу? їх характеристика.

Задача 1. Комбінаційне та аналітичне групування. За

наведеними в табл. 3.9 даними про обсяг капіталу та прибуток комерційних банків, складіть:

1) комбінаційне групування банків за цими ознаками, утворивши по 3 групи з рівними інтервалами;

2) аналітичне групування, що відбиває залежність прибутку банків від суми капіталу.

Таблиця 3.9 - Розподіл комерційних банків за розміром капіталу та прибутку

Номер банку	Обсяг капіталу, млн.грн	Прибуток, млн.грн	Номер банку	Обсяг капіталу, млн.грн	Прибуток, млн.грн
	6,2	4,6		6,2	4,7
	11,9	8,5		8,6	7,2
	7,6	5,3		5,4	4,0
	10,5	8,8		7,0	5,8
	8,1	6,2		9,6	7,8
	8,3	4,1		8,1	6,9
	12,0	8,2		5,2	4,3
	5,1	3,6		7,3	6,0
	7,8	4,1		8,2	6,4
	5,4	3,3		5,4	4,1
	6,4	5,2		3,1	2,7
	8,3	5,8		4,4	3,0
	5,2	3,3		3,0	2,2

Дата добавления: 2014-12-24