Інформація інформації – різниця

Це, на перший погляд, банальне твердження ставить нас перед черговим запитанням, а саме: "Коли інформація має цінність?" Вже так поставлене запитання може підказати, що не кожна інформація взагалі має цінність. Вона має зміст лише тоді, коли є кінцевим результатом описаного тут процесу оцінювання, коли відповідає чітко сформульованим потребам і впорядкована настільки, що її можна використовувати. Надавання цінності інформації - це не кінець, а дальший хід логічного процесу оцінювання: від завдань через методи до оцінок.

Сухі дані не мають цінності до того часу поки не будуть впорядковані і співставлені. Щоб це зробити слід вибрати одну з класифікованих моделей інформації, яку ми легко розпізнаємо як похідну від питань про предмет оцінювання.

Перша з них зводиться до оцінки зібраного матеріалу з точки зору бачення цілі юридичної клініки, яку оцінюють.

Друга полягає на аналізі цього матеріалу з точки зору, чи оцінювана юридична клініка функціонує добре та ефективно, і чи належно використовує наявні засоби.

Однією з базових відмінностей між обома моделями (підходами) є те, яку роль у них відіграє час і момент збирання інформації. У першій моделі нагромаджувана інформація повинна походити з усієї сфери, що досліджується. Якщо реалізація цілей програми передбачалась через два роки, то процес оцінювання повинен розпочатись після цього. Тоді, застосовуючи відповідні методи і техніки, можна буде стверджувати, чи цілі було досягнуто.

Слід, однак, пам'ятати, що будь-яка юридична клініка, організація ставить перед собою велику кількість цілей. В такій ситуації особливого значення набуває чітке визначення, які ставились цілі та які результати передбачалось отримати в результаті цієї конкретної діяльності. Корисність цієї поради оцінить кожен, хто займається оцінюванням.

Певну проблему може становити правильне трактування юридичної клініки для потреб нагромадження даних.

Співставимо два приклади.

Організація, що займається неповнолітніми злочинцями ставить перед собою мету, щоб: протягом двох років жоден з десяти підопічних не був арештований за будь-який злочин.

У цьому випадку рівень реалізації мети чи дослідження ефективності нескладний, тому що вистачить лише зібрати і порівняти інформацію про притягнення до відповідальності цих осіб.

Дещо інакше буде в другому випадку. Тут ми маємо справу з наміром молодіжної організації, яка планує, що протягом дванадцяти місяців група з десяти хлопців, з якими вдалося встановити контакт у юридичній клініці, продемонструють добру волю та виявлять ініціативу у вирішенні проблеми, з якою вони звернулись.

Справа не така вже й проста, тому що вимір волі та ініціативи вимагає застосування більш складних показників і технік, ніж у випадку перерахунку фактів вчинення злочину. В гру може входити, наприклад, опис змін у поведінці і позиціях, або у задекларованих планах на майбутнє.

Якщо йдеться про другий метод збирання даних, то тут увага концентрується на тому, що сталося в досліджуваному проміжку часу, тобто як діяла юридична клініка. Наскільки інформація, зібрана в першій моделі відноситься до результатів діяльності, настільки інформація, нагромаджена тут стосується перебігу діяльності в якийсь період. Припустимо, що предметом оцінювання є надання консультацій в юридичній клініці. Ось кілька типових запитань, які можна поставити:

- як налагоджують між собою контакт працівники юридичної клініки і особи, що приходять туди?

- якою є атмосфера зустрічей?

- чи були якісь особливі ситуації в процесі дискусії?

- які це були ситуації?

- яка роль консультантів у юридичній клініці? і т.п.

Можна легко зорієнтуватись, що відповіді на питання, поставлені таким чином, створюють опис юридичної клініки через її діяльність. Але, щоб ці відповіді мали цінність, вони повинні бути представленні ширше. У цьому випадку - це цінності, на які вона опирається.

Розглянемо два чергові приклади. Ми проводили оцінювання юридичної клініки, яка займається молоддю. Ключове питання, на яке ми хочемо отримати відповідь, звучить: "Який характер мають контакти працівників цієї організації з її молодими клієнтами?"

Спроба відповіді могла б виглядати так:

"У процесі консультування працівники юридичної клініки намагались тримати дистанцію в контактах з клієнтами, не присвячували часу на створення інтегральності групи, утримували різницю статусу в цій групі, створювали одні правила для себе, а інші для клієнтів".

Що випливає з такого діагнозу? Чи оцінка повинна бути доброю чи поганою? Буває по-різному - якщо цінності юридичної клініки концентруються навколо подолання вікових бар'єрів та мотивування молоді до активності, то описана діяльність працівників не може бути оцінена позитивно. Але справа виглядала б інакше, якщо б набір цінностей, яким підпорядковується ця юридична клініка, був повернутий на 180 градусів.

У другому прикладі ми припускаємо, що предметом оцінки є ефективність використання добровольців у організації “ X ”.

Якщо ми зосередимось лише на використанні їх в якості простих технічних працівників - довіряючи лише розміщення меблів, приймання грошей, прибирання і одночасно визначаємо, що саме з-поміж добровольців набираємо нових лідерів громадських організацій, то мабуть ми діємо не дуже ефективно.

Ці два методи надання цінності інформації тісно пов'язані між собою. Юридична клініка, яка не досягає запланованих цілей, буде прагнути до нагромадження інформації, яка стосується того, "що робилось", аби знати, що було погано. З другого боку юридична клініка, яка досягає мети, теж може бути зацікавлена такою інформацією, щоб знати як сталось так, що вдалося досягнути успіху. Ці два методи мають одну спільну рису - обидва вимагають підготовки. Цілі повинні бути сформульовані і чітко висловлені на початку програми та контролюватись у процесі її реалізації.

Дата добавления: 2014-12-24