Карта Волинської області

РАЙОНИ: Іллінецький, Барський, Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Літинський, Могилів-Подільський, Мурованокуриловецький, Немирівський, Оратівський Погребищенський, Піщанський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Хмільницький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський, Ямпільський.

Волинська область
Герб Волинської області	Прапор Волинської області

Волинська область — область на північному заході України. Межує з Рівненською на сході та Львівською на півдні областями. Територією області проходить державний кордон протяжністю 395 км, у тому числі:

· з Республікою Польща довжиною 190 км на заході,

· з Республікою Білорусь довжиною 205 км на півночі.

Площа області 20143 км², що складає 3,3% території України та 19 місце серед областей України.

Населення - 1 057 214 (2005).

Обласний центр – Луцьк.

Розташована на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини, у зонах мішаних лісів і лісостеповій.

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −4 °C, липня +17 °C. У середньому за рік випадає 560—620 мм опадів.

Фауна – лісів найбільш типові такі види тварин, як лось, косуля, свиня дика, олень благородний, білка, куниця лісова, борсук, соня лісова, трапляються бурий ведмідь, рись, заєць-біляк. У лісах, на луках і болотах водяться полівка лісова, лісова і польова миші, бурозубки звичайна і мала, кутора, кріт. Досить багато є лисиць і вовків. З птахів — тетерев, рябчик, глухар, дятел чорний, шпак, синиця, дика качка, кулик, деркач, журавель сірий, дикий голуб. З плазунів поширені гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірка прудка, болотяна черепаха. Із земноводних — тритони, ропухи, жаби та ін. З комах — сосновий і непарний шовкопряди, короїд, хрущ, ґедзь. Останніх багато на заболочених місцевостях.

Флора – сосна, ялина, вільха, граб, ясен, береза, осика, клен, бук трапляється модрина.

Флора нараховує 825 вид рослин.

Волинь – край унікальної природи, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва і великої історично-культурної спадщини. За наявністю природних рекреаційних ресурсів, що зазнали відносно невеликого антропогенного впливу й добре зберегли рекреаційну здатність, область належить до перспективних регіонів України з розвитку туристично-рекреаційної галузі.

В області налічується 209 природно-заповідних територій. Третина області – ліси. В області налічується 209 природно-заповідних територій і об’єктів, Шацький національний природний парк – площа 580 км², 22 озера. Особливо привабливі для відпочинку і оздоровлення озера: “Світязь” (найбільше прісне озеро України, воду з якого можна пити, «Святе», «Пісчане». Озерна фауна нараховує 31 вид риб. Серед них унікальна по природі та смаку вугор.

Історія Волині сягає в глибоку давнину. Історико-культурний потенціал складає 2,6 тис. об’єктів, з них 468 пам’ятників архітектури. В області функціонують 6 державних музеїв в яких зібрано понад 120 тис. експонатів. Особливої уваги заслуговують: храм-памятник “Козацькі могили” та Троїцький костел 1763 р. в м. Берестечко.

Луцьк 1085 р. – перша письмова згадка. Найцікавішим туристичним об’єктом міста Луцька є архітектурно-історичний заповідник «Старе місто». Перш за все це Луцький замок (Любарта), який складається з трьох веж, фортечних стін, княжого палацу, решток церкви Іоанна Богослова. Владича вежа – єдина в замку, якої не торкнулись перебудови. В ній відкрито першу в Україні концертну дзвіницю. Між Вїздною і Стировою вежами знаходиться Княжий палац. Після реставрації 1960-1963 років цей будинок пристосовано під художній відділ обласного краєзнавчого музею.

Особливу культурно-історичну місію виконувала Христовоздвиженська церква (ХVІІст.). Біля церкви знаходиться комплекс Луцького братсьва, членами якого були видатні церковні та громадські діячі України: Петро Могила, Ісаакій Борискевич, Єлизавета Гулевичівна, Данило Братковський. Тут була заснована перша в Луцьку друкарня. Христовоздвиженську церкву відзначають як перехідну від дерев’яного зодчеств до кам’яного. В її архітектурі поєднані традиції трьох стилів: давньоруського, народного, ренесансного - оформлення фасадів.

Євангелітська кірха, збудована в кінці минулого століття на руїнах костелу кармелітів, завершує композиційну вісь древнього міста і збудована в псевдоготичному стилі. Вхід має перспективний портал стрілчатого профілю, що завершується крутим фронтоном. Витонченості споруді надають вишукані стрілчаті вікна.

В старому місті привертає увагу ще одна споруда ХVІІст. – синагога з великим молитовним залом і чотириповерховою вежею у південно-західній частині. На протилежній від входу стіні знаходився вівтар у вигляді шафи, в якій зберігалися записані на пергаментних сувоях десять святих законів. Монастирі – домініканців, тринітаріїв, василіан, брігіток, шаритон (ХVІІ - ХVІІІст.).

У Луцьку народився письменник Г.Мастет, проживала Леся Українка, працював П.Куліш. Володимир-Волинський (988 р. згадується в “Повість временних літ”). В місті виявлено древнє городище, зберігся Успенський собор, споруджений князем Мстиславом Ізяславовичем (1157-1160рр.). видатною пам’яткою є Василівська церква-ротонда (13 ст.), а також костели Якима і Ганни (1752р.), Послання апостолів (1766р.),

До Списку історичних населених місць включено 20 поселень: Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Головно, Горохів, Іваничі, Камінь-Каширський, Ковель, Луків, Луцьк, Любешів, Любомль, Олика, Ратне, Рожище, Стара Вижівка, Турійськ, Устилуг, Цумань, Шацьк.

Визначні пам'ятки:

· Замок Любарта

· Замок (Олика)

· Зимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний жіночий монастир

· Костел Святої Трійці у Любомлі

· Успенський собор (1157—1160), Володимир-Волинський

· Василівська церква (XIII—XIV ст.), Володимир-Волинський

· Костел Йоакима і Анни (1752), Володимир-Волинський

· Костел Розіслання Апостолів (1718—1755), Володимир-Волинський

· Зимненський Святогорський Успенський монастир (Х-ХІ ст.), Зимне, Володимир-Волинський район

· Успенський собор (з чудотворним образом Зимненської Божої Матері) (1495), Зимне, Володимир-Волинський район

· Свято-Миколаївська церква (1601), Лудин, Володимир-Волинський район

· Колегіальний костел Святої Трійці(1635—1640), Олика

· Костел Св. Петра і Павла (1460), Олика

· Замок Радзівіллів (1558), Олика

· Стрітенська церква (1784), Олика

· Покровська церква (1740), Піддубці, Луцький район

· Свято-Миколаївська церква (1678), Борочиче, Горохівський район

· Церква Святого Дмитра (1905), Журавники, Горохівський район

· Церква Святого Георгія (кінець 13 століття), Любомль

· Костел Святої Трійці (1412), Любомль

· Церква Святого Іоана Богослова (1777), Штунь, Любомльський район

· Успенська церква (кол. Костел Св. Михайла) (1752), Радехів, Любомльський район

· Брама палацу Чарнецьких (XVIII ст.), Любешів

· Костел Святої Анни (1771), Ковель

· Церква Святої Параскеви (1723), Луків, Турійський район

· Свято-Миколаївський монастир (1542), Мильці, Старовижівський район

· Успенська церква (1589), Качин, Камінь-Каширський район

· Домініканський костел (1741—1753), Старий Чорторийськ, Маневицький район

· Преображенська церква (1600), Четвертня, Маневицький район

· Успенська церква (1643), Низкиничі, Іваничівський район

· Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1760), Новий Загорів, Локачинський район

· Костел Святої Трійці (1642), Затурці, Локачинський район

· Монастир і костел кармелітів (1720), Кисилин, Локачинський район

· Свято-Михайлівська церква (1777), Кисилин, Локачинський район

· Костел Святої Трійці (1711—1733), Берестечко

· Собор Святої Трійці (1910-незавершене будівництво), Берестечко

· Каплиця Святої Теклі (XVII ст.), Берестечко

· Замок Любарта (ХІІІ-XIV ст.), Луцьк.

· Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла (1616—1637), Луцьк

· Cинагога (1626—1629), Луцьк

· Cвято-троїцький кафедральний собор (1752—1755), Луцьк

· Свято-Михайлівська церква (1636), Білосток, Луцький район

· Свято-Миколаївський монастир (XVIII ст.), Жидичин, Ківерцівський район

· Свято-Георгіївська церква (1783), Голоби, Ковельський район

Готелі і туристичні центри: «Лісова пісня», «Перемут», «Турист», «Світязь», «Турій», «Шатські озера», «Лучевськ», «Україна». Всього 30.

На Волині народилися: Аврааменко В.К. – видатний хореограф, дослідник українських танців, Алмазов А. – військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий армії УНР, Андріяшев О.М. – істрик, архівіст, археограф, Антонович В.Б. – історик, археолог, етнограф та археограф, дослідник Волині, Вавілов С.І. – російський фізик, державний і громадський діяч, академік АН СРСР, Дублянський А.З. – церковнийі громадський діяч, митрополит УАПЦ, історик, журналіст, Данило Романович Галицький – князь Волинсько-Галицької землі, дипломат, полководець, з 1253 по 1264 рр. король Русі, Волинський П.К. – літературознавець, педагог, професор, Канишевський Г.М. – актор, режисер, народний артист України, Кримський А.Ю. – заслужений діяч науки України, один із засновників Української академії наук, історик, фольклорист, літературознавець, письменник, Кандзелевич Йов – іконописець, ієромонах, Крушевський М.В. – польський вчений лінгвіст, спеціаліст із загального і порівняльно-історичного мовознавства,Кравчук М.П. – вчений математик, академік АН України, Лазарчук А.Г. – художник, педагог, культурний діяч, Левчанівська О.К. – політична і громадська діячка, захисниця прав країнського народу, Леся Українка (Косач-Квітка Лариса Петрівна) – поетеса, драматург і громадська діячка, Любарт Дмитро – литовсько ріський князь (ХІVст.), Олена Пчілка (Драгоманова-Косач Ольга Петрівна) – письменниця, етнограф, фольклорист, громадська діячка, матір Лесі Українки,Стравінський І.Ф. – всесвітньовідомий композитор і диригент, основоположник сучасної класичної музики, Роман Мстиславович – Галицько-Волинський князь, засновник князівства, державний і військовий діяч (1173-1205рр.), Хохол О.М. – вчений-медик, педіатр, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН УРСР, заслужена діячка України.

Дата добавления: 2014-12-24