Рекомендації з роботи з нормативними документами

Рекомендації з роботи з навчальними посібниками, монографіями, періодикою

Перелік питань, що підлягають вивченню, наведений у робочій програмі курсу „Банківські операції”. Проте не всі ці питання будуть достатньо повно розкриті на лекціях, або ж взагалі не розглянуто. Тому, опрацювавши лекцію за конспектом, необхідно порівняти перелік порушених у ній питань з тим переліком, що наведений у програмі за даною темою, і вивчити ці питання, користуючись навчальними посібниками, одночасно доповнюючи свій конспект лекцій.

Частина тем курсу виноситься на самостійне вивчення студентами, насамперед за допомогою навчальної літератури. З цією метою варто скористатися наступними підручниками:

Банківські операції: Підручник. – 2-е вид., випр. і доп./ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. Д.е.н., проф.. А.М.Мороза.-К.КНЕУ,2002.- 476с.

Операції комерційних банків / Р.Коцовська, В.Ричаківська, Г.Табачук, Я.Грудзевич, М.Вознюк. – 3-тє вид. – К.:Алерта., Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – 500 с.

Як правило, робота з навчальними посібниками не має нічого спільного з наскрізним прочитанням тексту. Вона повинна бути спрямована у першу чергу на пошуки відповідей на конкретно сформульовані у програмі питання чи питання для підготовки до заліку та їх належне опрацювання.

Працюючи з навчальними посібниками, не слід забувати про довідкові видання.

Усе сказане вище в однаковій мірі відноситься і до роботи з монографічною літературою і науковою періодикою.

При роботі над темами, що винесені на самостійне вивчення, студент повинен самостійно виділити найбільш важливі, вузлові проблеми, як це в інших темах робилося викладачем. Тут не можна задля економії часу підходити до роботи поверхово, оскільки у цьому випадку можна упустити центральні проблеми та "потонути" у надлишку матеріалу. Результатом самостійної роботи повинно стати власне самостійне уявлення студента про вивчені питання.

Робота з періодикою і монографіями також не повинна складатися з наскрізного читання чи перегляду тексту. Вона повинна включати спочатку ознайомлювальне читання, а потім пошук відповідей на конкретні питання. Тут основною проблемою для студентів є необхідність засвоєння, розуміння і запам'ятовування великих обсягів матеріалу при значному дефіциті часу. Їх можна подолати шляхом опанування методами інтегрального алгоритму читання.

Вивчення нормативних актів посідає важливе місце у самостійній роботі студентів. Тому у списку літератури є список рекомендованих до вивчення і ознайомлення нормативних документів. Тексти законів та інших нормативних документів, а також конспекти цих джерел можуть використовуватися студентами при відповідях на семінарах. Їх нічим не можна замінити, готуючись до заліку.

При вивченні нормативних документів доцільно використовувати ряд загальноприйнятих методичних прийомів. При цьому варто керуватися наступним: по-перше, конкретно-історичний підхід - регульовані даним нормативним актом економічні відносини необхідно розглядати з погляду конкретних політичних, економічних, соціальних і інших умов, у яких він був прийнятий. По-друге, варто простежити зв'язок даного нормативного документа з іншими, що регулюють банківську справу і, по-третє, виявити його недоліки і переваги, сферу дії, напрямки вдосконалювання, актуальність.

Методика роботи з нормативними актами залежить від характеру матеріалу і цілей навчальної роботи, проблем, які потрібно розкрити при вивченні конкретної теми курсу. Конспектування варто почати з прочитання документа, розрізняючи при цьому перегляд змісту та виділення тих питань, що особливо цікавлять. Знайомитись із змістом документа потрібно без поспіху, намагаючись одержати загальне уявлення про нього, усвідомити його суть і характер питань, які він регулює.

Після ознайомлювального етапу приступають до засвоєння змісту всього чи частини нормативного документа. Краще зробити конспект документа. Читати потрібно тільки з олівцем у руках, оскільки без записів по ходу читання матеріал забувається. Якщо журнал, газета, чи роздруківка власні, то записи можна робити на полях. З часом відпрацюється власна система позначень: для схвалення, нерозуміння чи заперечення – прямі, хвилясті підкреслення, одиночні чи подвійні знаки оклику, знак питання з окличним і інше. При повторному читанні доцільно робити помітки іншим кольором.

Таким чином, ознайомлювальне читання дає можливість одержати загальне цілісне уявлення про зміст і структуру нормативного документа. Ним варто скористатися при першому знайомстві з документом, щоб зрозуміти характер розв'язуваних у тексті питань і його структуру.

Вибіркове читання потрібне, коли вивчаються окремі питання, розділи чи параграфи нормативного документа. Читається невелика частина документа, в якій розкривається питання, що потрібно вивчити.

Суцільне читання доцільніше всього використовувати при вивченні невеликих за обсягом документів (постанови НБУ), коли весь матеріал можна в скороченому вигляді включити в конспект. Суцільне читання не допускає ніяких пропусків тексту, матеріал використовується цілком.

Вивчення нормативних документів передбачає конспектування його основних чи потрібних зараз окремих положень. Форма запису конспекту повинна полегшувати сприйняття тексту документа, для чого потрібно виділити розділи, параграфи, пункти. Найістотніше можна підкреслити або виділити шрифтом.

На початку конспекту необхідно вказати вид, назву документа, дату його прийняття і джерело публікації. Конспект не повинен включати весь текст документа, досить його вибіркового викладу. Виписувати потрібно те, що необхідно при вивченні конкретної теми чи підготовці до конкретного семінарського (практичного) заняття.

Дата добавления: 2014-12-24