Основи програмування мовою VIsual Basic. План викладу матеріалу розділу

План викладу матеріалу розділу

1. Візуальні засоби проектування.

2. Знайомство з Visual Basic 6.0.

3. Програмування коду у Visual Basic.

4. Використання конструкцій розгалуження і циклів у Visual Basic.

Програмування елементів інтерфейсу. Приклад розробки додатка.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ РОЗДІЛУ

/Візуальні засоби проектування	/ Константи
/ Система Visual Basic 6.0	/ Типи даних
/ Елементи управління додатком	/ Методи
/ Властивості об'єктів	/ Оператори
/ Редактор коду	/ Конструкції
/ Змінні	/ Вбудовані константи

1. Загальні поняття та визначення

У npoцeci діалогу користувача з комп'ютером при вирішенні практичних задач виникає необхідність розробити порядок дій, який би дозволяв розв'язувати yci однотипні задачі певної проблематики незалежно від вхідних величин. Цього можна досягти, користуючись поняттями алгоритму та основних aлгopитмiчниx конструкщй.

Термін «алгоритм» має давнє походження: в IX ст. у місті Хорезм жив математик Мохаммед Аль-Хорезмі, відомий тим, що сформулював правила виконання чотирьох арифметичних дій. Від транскрипції другої половини його iменi i запровадився у вжиток термін «алгоритм».

Алгоритм - це точний, з однозначним трактуванням опис послідовнос дій, які треба виконати над початковими величинами, щоб отримати шуканий результат.

Основними властивостями будь-якого алгоритму є:

- детермінованість: результат виконання алгоритму визначається єдиним чином;

- дискретність: алгоритм розбивається на певні елементарні операції, кількість яких є скінченною величиною;

- масовість: алгоритм розв'язування задач певного класу працює для різних початкових величин;

- результативність: шуканий результат отримується завжди і за скінченну кількість кроків.

Будь-який алгоритм містить етапи введення початкових величин, їх обробку та виведення результату. Будь-яка обробка даних складається із скінченної кількості елементарних операцій. Перехід до наступної операції можливий лише після завершення попередньої. В процесі проектування алгоритму недопустимо створювати ситуацію, коли на певному етапі виконання невідомо, яка команда виконуватиметься наступною.

Виконання алгоритму завжди повинно призводити до отримання результату. Під результатом допускається і повідомлення про те, що задача не має розв'язку.

Існують різні форми запису алгоритмів. Алгоритм можна записати ніби «по пунктах» - цей спосіб подання має назву словесного. Можна скористатися алгоритмічною мовою (тут запис здійснюється з дотриманням синтаксичних та семантичних конструкцій певної мови програмування) чи псевдокодом (тут дотримуватися щойно згаданих конструкцій бажано, але не обов'язково, - головний акцент робиться на сприйнятті записаного людиною). Але найпоширенішим способом запису алгоритму є його схематичне зображення.

2. Схематичне зображення алгоритмів

Схематичне зображення алгоритму - це графічне подання усіх його кроків за допомогою відповідних геометричних об'єктів.

Схеми алгоритму сприяють його більш практичному унаочненню та дають змогу чіткіше структуризувати його кроки. На мал. 1 показані деякі найголовніші об'єкти цих схем.

мал.1

Блоки початку-кінцяпередбачають лише надписи «початок» на початку алгоритму та «кінець» наприкінці. Блоки введення-виведенняслужать для введення вхідних величин та виведення результатів. Приклади надписів: «введення а1, а2» «введення способу розрахунку», «виведення х». Змінним, що знаходяться біля слова «введення», присвоюється введене значення. Якщо змінних більше, ніж одна, вони записуються через кому. Операторні блокислужать для безпосереднього задания дій програми. Всередині цих блоків записуються вирази, що виконуються над величинами. Блоки умовслужать для перевірки виконання деяких умов. Всередині блоку записуються логічні вирази. На двох виходах блоку пишуть «так» (якщо умова виразу виконується) і «ні» (якщо умова виразу не виконується). Приклад схематичного зображення алгоритму обчислення величини х = | у | * z, в якому застосовуються Усі вищеописані блоки, наведено на мал.2.

мал. 2

3. Базові алгоритмічні конструкції

Кожен алгоритм можна проектувати, застосовуючи три| базові конструкції: лінійну, розгалуження та циклу.

4.3.1. Лінійні та розгалужені алгоритмічні конструкції

Лінійна алгоритмічна конструкція - це така конструкція, яка передбачає виконання операцій у порядку їх запису.

Стандартна обчислювальна схема, яка передбачає введення даних, операцію обчислення та виведення результату є і найпростішим прикладом лінійної алгоритмічної конструкції.

Розгалуженою називається така алгоритмічна конструкція, яка передбачає у процесі виконання операцій вибір кількох можливих варіантів продовження роботи залежно від результату перевірки виконання певних умов.

Розгалужена алгоритмічна конструкція, що складається лише з двох гілок, має назву простої, якщо гілок більш ніж дві - складної.

4.3.2. Циклічні алгоритмічні конструкції

Циклічною називається така алгоритмічна конструкція, яка передбачає виконання декілька разів однієї й тієї ж послідовності дій.

Керування кількістю повторів циклу здійснюється за допомогою змінної, яка має назву параметра циклу. При кожному повторі циклу значення цієї змінної змінюється на величину, яка називається кроком циклу. Порядок дій, що виконуються у циклі, називається тілом циклу. Цикл припиняється, коли значення параметра циклу досягає певного значення, за якого забезпечується виконання логічної умови припинення циклу.

Бувають цикли з передумовою, постумовою та з параметром.

У циклі з передумовою спочатку перевіряється виконання логічної умови. Якщо вона істинна, то виконується тіло циклу і так доти, доки умова циклу не почне виконуватися.

У циклі з постумовою спочатку виконується тіло циклу, а потім перевіряється умова. Тіло циклу повторюється тоді, якщо умова циклу не виконується.

Слід зауважити, що у циклі з передумовою тіло циклу може не виконатись жодного разу, тоді як у циклі з постумовою тіло циклу виконається принаймні один раз. Щоб уникнути зациклення процесу, слід у тілі циклу обов'язково передбачити модифікацію параметра циклу, який впливатиме на виконання логічної умови.

Цикли з передумовою та постумовою застосовуються тоді, коли наперед невідомо, скільки разів буде потрібно виконати тіло циклу. Такі цикли реалізують т. зв. ітераційні процеси (від англ. iteration - повторення), кожен крок циклу називається ітерацією, а логічна умова - критерієм збіжності ітераційного процесу.

У циклі з параметром наперед відомо, скільки разів відбуватиметься тіло циклу, параметр такого циклу змінюється на наперед відомий крок циклу.

Циклічні алгоритмічні конструкції, які містять у тілі циклу інші цикли, називаються вкладеними циклами. Елемент вкладеного циклу може бути зовнішнім або внутрішнім циклом. Кількість вкладених циклів необмежена.

Найпоширенішими прикладами застосування циклічних конструкцій різних видів є операції над математичними векторами (скінченними числовими наборами) та матрицями (двомірними масивами чисел): підсумовування, множення, пошук максимального чи мінімального елементів і т.д.

4.3.3. Комбіновані алгоритмічні конструкції

Практика алгоритмізації обчислювальних процесів свід­чить, що існує дуже мало класів задач, для розв'язання яких Можна застосовувати лише одну алгоритмічну конструкцію.

У переважній більшості випадків конструкціями є комбінації лінійних алгоритмів, циклу та розгалуження. Такі алго­ритмічні конструкції, які складаються більш ніж з однієї базової, називаються комбінованими.

Розглянемо приклад розробки найпростішого алгоритму обслуговування покупця у сучасному супермаркеті зображеного на мал. 3. Це комбінація циклічної конструкції з лінійною та розгалуженнями. У схемі використано два нових позначення: розділювача блоків (коло, яке умовно переносить другу половину схеми) та блок друку (передбачається, що друк здійснюватиметься на стрічку через касовий апарат, підключений до комп'ютера). Напочатку обслуговування покупця в суму його покупки записується нуль. Обрахунок вартості усіх товарів відбувається у циклі з постумовою. У тілі циклу послідовно вводиться! штрих-код (у програмному режимі його можна буде ввести як спеціальним сканером, так і безпосередньо з клавіатури) у разі його правильності йому відповідає ціна даного товару в масиві товарів розмірністю к_сть_товарів. Далі вводиться кількість одиниці товару і перемножуються його ціна на кількість.

мал. 3

Отриманий результат додається до поточної суми і здійснюються відповідні роздруки на касову стрічку. Якщо всі товари перелічено, то враховується право клієнта на знижку, обчислюється ПДВ, вводиться готівкова сума розрахунку та обчислюється решта. Під час виконання цих операції проводяться відповідні роздруки на касову стрічку.

Наприкінці зауважимо, що такий метод обслуговувані покупця володіє рядом недоліків. Найголовніший із них той, що цінові дані зберігаються в одновимірному масиві, що ні дозволяє, наприклад, вивести на касову стрічку назву това­ру. Для вирішення цих проблем дані зберігаються у базах даних, де певній одиниці товару, яка визначається штрих-кодом як однозначним ключем пошуку, можна зіставити де­кілька полів із різною інформацією (назва товару, виробник і т.д.). Детальніше принципи роботи з базами даних будуть розглянуті далі - у восьмому розділі.

Запитання для самоперевірки

1. Що таке алгоритм?

2. Які основні властивості алгоритмів?

3. Які є форми запису алгоритмів?

4. Що таке схематичне зображення алгоритмів?

5. Назвіть головні графічні блоки, за допомогою яких здійснюється схематичне зображення алгоритмів.

6. Які алгоритмічні конструкції називають лінійними, розгалуженими та циклічними?

7. Що таке параметр циклу, крок циклу та тіло циклу?

8. Чим відрізняються цикли з передумовою, постумовою та з параметром?

9. Що таке вкладені цикли? Як класифікуються цикли за вкладеністю?

10. Що таке комбіновані алгоритмічні конструкції?

Основи програмування мовою Visual Basic

Дата добавления: 2014-12-24