Організація і проведення РНР на ОГД у НС 2 страница

Локалізція пожежі - це дії, спрямовані на обмеження розповсюдження горіння. Для гасіння пожеж завчасно створюються запаси води, піску і засобів пожежогасіння. При механізованому способі гасіння низових пожеж зрізають грунт на відстані 3-4 м від краю вогню, пересувають до осередку пожежі і відвалюють на край вогню. При гасінні пожежі вручну людей розташовують на межі палаючої ділянки на відстані 3-5 м один від одного і засипають смугу вогню фунтом. При цьому утворюється смуга шириною до І м. У випадку виникнення низової пожежі в лісі її асять насипанням грунту, заливанням водою, збиванням полум'я гілками листяних порід дерев. Швидкість розповсюдження низової пожежі в лісі по вітрі 0,25-1 км/год при температурі вогню 800-1000°С.

Верхові лісові пожежі гасять водою з використанням пожежних машин, авторозливних станцій, вертольотів. Верхова пожежа в лісі в залежності від швидкості вітру розповсюджується з швидкістю від 1 до 6 км/год. Для локалізації верхових лісових пожеж утворюють загороджувальні смуги і пускають зустрічний вогонь. Це найбільш ефективний захід щодо локалізації лісових пожеж і використовується він на площі більше 100 га. Загороджувальні смуги повинні бути шириною не менше висоти двох дерев.

Слабкі степові пожежі (при швидкості вітру до 3 м/с) гасять збиванням, затиранням краю вогню мітлами з листяних порід дерев і заливанням водою. Більш сильні пожежі локалізують загороджувальними смугами шириною до 2 м, край їх обкопують, а середину випалюють. При швидкості розповсюдження степової пожежі 15-20 км/год пускають зустрічний вогонь. Опорну лінію зустрічного вогню вибирають на відстані 7-10 км від фронту пожежі. Для гасіння пожеж можуть використовуватись вибухові речовини.

Для гасіння підземних торф'яних пожеж необхідно: обкопати площу пожежі канавами шириною 0,7-1 м і глибиною до шару торфу, покритого водою або до мінерального фунту, вирубати дерева, які ростуть біля канави і віднести їх в сторону від пожежі, тліючу по краях канави рослинність залити водою або засипати землею, бути обережним при виконанні робіт, стежити, щоб не було провалів людей у вигорілі місця торф'яного шару.

Командир формування ЦО після отримання завдання від начальника ЦО промислового підприємства на гасіння пожежі для уточнення обстановки на маршруті руху і в районі пожежі він висилає розвідку. При підході до району пожежі на основі даних розвідки, особистого спостереження визначає порядок вводу в район пожежі, дії при гасінні пожежі, ставить завдання командирам підрозділів. При видачі завдань обов'язково вказується напрямок розповсюдження пожежі, заходи і порядок дій при гасінні пожежі, район відпочинку, пункти приймання їжі, заходи безпеки, визначається порядок використання техніки.

Особовий склад, який гасить пожежі, забезпечується протидимними масками або протигазами з додатковими патронами. Для вмілих дій в умовах пожеж велике значення має протипожежна підготовка виробничого персоналу підприємства (об'єкту), а також обладнання цехів (ділянок) протипожежними засобами.

5.1.3. Робота керівника (командира формування ЦО) по організації та проведенню РНР.

5.1.3.1. Приведення формування в готовність.

В ході повсякденної виробничої діяльності ОГД здійснюється планова підготовка невоєнізованих формувань до виконання завдань по ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха, у відповідності з розкладом занять, які розробляються штабом ЦО. З виникненням аварій, стихійного лиха формування ЦО проводиться в стан повної готовності.

Повна готовність – такий стан формування, при якому воно здатне успішно виконувати в любих обставинах усі завдання. пов"язані із ліквідацією наслідків НС.

Для проведення формування в готовність необхідно:

повідомити і зібрати особовий склад формування;

організувати видачу особовому складу табельного майна і підгонку засобів індивідуального захисту;

підготувати техніку, транспортні засоби до вирішення поставлених завдань;

перевірити наявність засобів зв’язку і визначити порядок зв’язку всередині формування;

при необхідності вивести формування в зону за межами міста, в завчасно визначений район (населений пункт) згідно плану евакуації.

Попередження особового складу формувань про аварію, що відбулася, про дію стихійного лиха, радіоактивне, хімічне і бактеріальне зараження здійснює штаб ЦО ОГД на основі даних розвідки, прогнозування або отриманої інформації.

Основним способом повідомлення є передача мовної інформації з використанням мережі провідного, радіо- і телевізійного мовлення, мобільного зв"язку. Звичайно, в більшості дії особового складу формувань будуть визначатися тим, де вони знаходяться.

Готовність формування досягається:

швидким повідомленням особового складу в робочий і неробочий час;

укомплектованість формування людьми, оснащенням, технікою, транспортом і забезпеченістю ЗІЗ, інструментом та іншими матеріальними засобами;

- зберігання в справному стані техніки, механізмів та інструментів;

неперервним і грамотним керуванням, наявністю необхідних матеріальних засобів для забезпечення робіт.

Про проведення в повну готовність командир формування доповідає начальнику ЦО ОГД або начальнику штабу ЦО об’єкта, від якого отримує завдання, у відповідності з яким і діє.

5.1.3.2. Робота командира формування по організації РНР

Свою роботу по організації РНР командир формування проводить в такій послідовності:

з"ясовує завдання;

віддає попередні розпорядження;

оцінює обстановку;

приймає рішення;

ставить завдання підлеглим у формі наказу.

При усвідомленні завдання командир повинен:

- зрозуміти завдання свого формування;

- уявити характер майбутніх дій;

- визначити місце і роль підпорядкованого йому формування в угрупованні сил старшого начальника та виконанні загального завдання.

Усвідомлюючи завдання, командир визначає заходи по підготовці до дій та віддає необхідні попередні розпорядження підлеглим, спрямовані на всебічну та своєчасну підготовку формування до виконання завдань.

При оцінці обстановки командир вивчає та оцінює:

- характер зруйнувань, пожеж та заражень в районі робіт, характер та обсяг майбутніх робіт;

- радіаційну, хімічну, біологічну (епідеміологічну) обстановку та її вплив на виконання завдання;

- стан та можливості свого формування, наданих сил та засобів;

- характер місцевості, стан погоди, пору року та доби.

В рішенні командир визначає:

- послідовність виконання робіт;

- завдання підлеглим та наданим формуванням;

- порядок взаємодії;

- заходи по забезпеченню та організації управління.

В наказі командир вказує:

- ситуацію в районі робіт;

- завдання свого формування та, якщо необхідно, завдання сусідів;

- завдання підлеглим формуванням, а також наданим формуванням служб та забезпечення;

- місця розташування пунктів медичної допомоги, шляхи та порядок евакуації уражених;

- дози радіаційного опромінення особового складу, які встановлені на період виконання завдань;

- час початку робіт, своє місце перебування та місце перебування заступника.

Взаємодія організовується в інтересах формувань, що виконують головні завдання. Вона завершується в узгодженні дій формувань за метою, місцем і часом та у взаємній допомозі для найбільш успішного виконання завдань. При цьому командир формування, після видання наказу на місце роботи, повинен узгодити:

- порядок висунення формувань до ділянки робіт та їх дії при подоланні завалів, заражених ділянок та ін.;

- дії підлеглих та наданих формувань при веденні рятувальних та інших робіт на ділянках (об'єктах);

- порядок евакуації уражених;

- порядок використання зв'язку, сигналів управління, оповіщення та порядок дій по них.

Організація і ведення розвідки.

Ведення розвідки в осередку ураження при виконанні РНР здійснюється ланкою (групою) розвідки формування ЦО, організовує розвідку командир формування. Дані розвідки необхідні для своєчасного прийняття рішень щодо дій формування в осередку радіаційного ураження, який виник внаслідок аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин. Під час аварії на ЧАЕС наземна розвідка проводилась на танках і бронетранспортерах, обладнаних приладами радіаційної розвідки. Рівні радіації, небезпечні місця, захисні споруди та шляхи підходу до них, місця для розміщення уражених позначаються добре помітними знаками. Дані розвідки повинні терміново використовуватись командирами усіх формувань ЦО. Тільки на основі своєчасних та достовірних даних розвідки можна приймати обгрунтовані рішення про ведення рятувальних робіт та керувати формуваннями у ході їх роботи.

Управління формуванням в ході РНР.

Управління - це процес безперервної дії командира на підлеглих з метою досягнення максимальних результатів при найменших затратах сил і засобів. Командир формування ЦО керує підлеглими і наданими силами та засобами особисто або через свій штаб. Командири команд (груп) керують підлеглими особисто і перебувають поруч з ними на місцях робіт. Основними засобами, які забезпечують управління, є радіо, провідні, рухомі та сигнальні засоби зв'язку. Командир та штаби формувань повинні у встановлений термін подавати донесення про хід рятувальних робіт, своєчасно доповідати старшим начальникам про зміни в обстановці, прийняті рішення та виконання поставлених завдань. По закінченні часу робіт або при отриманні особовим складом встановлених доз іонізуючого опромінення проводиться зміна формувань на ділянці робіт.

Для забезпечення надійного і безперервного управління РНР необхідно використовувати засоби радіозв'язку і польові телефонні апарати. Щоб використати підземні засоби зв'язку при пошкодженні апаратури АТС, до них можна підключити польові (військові) телефонні апарати і здійснювати зв'язок з захисними спорудами. При цьому захисні споруди також повинні оснащуватися польовими телефонними апаратами. При збереженні мережі зв'язку в цехах провідний зв'язок можна здійснювати з ділянками робіт, командирами груп. Для швидкого встановлення такого зв'язку необхідно мати схему комутації шаф телефонного зв'язку підприємства (об'єкту). Для забезпечення надійного радіозв'язку із головним штабом необхідно використовувати підсилювач потужності і обов'язково високорозміщену антену. Крім радіо, мобільного і провідного зв'язку використовуються сигнальні і пересувні засоби. Зв'язок налагоджується із старшим начальником, підлеглими силами і засобами, а також з взаємодіючими органами і силами.

Зміна формувань.

З метою забезпечення безперервного ведення рятувальних робіт зміна працюючого особового складу проводиться безпосередньо на робочих місцях. Техніку змінених формувань, при необхідності, передають особовому складу формувань, які прибули на зміну. Під час зміни старшим на ділянці (об'єкті) робіт є командир заміняючого формування. Командир формування, що прибуло на зміну, зустрічається з командиром працюючого формування, який вводить його в ситуацію і уточнює місця проведення рятувальних робіт, ступінь і характер руйнувань і уражень на ділянці робіт, радіаційну обстановку, обсяг виконаної роботи і обсяг роботи, яку треба виконати. Встановлюється порядок зміни, проводиться рекогносцирування.

Особливу увагу приділяють незавершеним роботам по рятуванню людей із завалених захисних споруд і з-під них. Уточнюється загроза розповсюдження пожеж, вибухонебезпека, загазованість і можливість затоплення. Доводяться заходи безпеки і порядок використання техніки. Командир формування, що міняється, повідомляє місце знаходження старшого начальника і порядок підтримки з ним зв'язку. Після рекогносцирування і уточнення обстановки командир замінюючого формування на місцевості видає наказ (ставить завдання) командирам своїх підрозділів.

Після передачі ділянок робіт особовий склад формування збирається у встановленому місці, командири Перевіряють наявність людей, машин та інструменту. Потім формування йде в район збору. З нього - на пункт спеціальної обробки, а потім в район розташування на відпочинок. Після виводу формування з осередку ураження відновлюється його готовність до подальших дій, проводиться заміна та ремонт 313, приладів, технічне обслуговування машин, доповнюються витрачені засоби матеріально-технічного та медичного забезпечення. За особовим складом формувань виведених із осередку ураження, встановлюється медичний нагляд. Формування готуються до виконання наступних завдань.

Забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Організація забезпечення дій формувань ЦО при підготовці і проведенні РНР покладається на начальника цивільної оборони, начальника служби і командирів формувань.

Забезпечення складається з розвідки, захисту від дії надзвичайної ситуації (радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, ударної хвилі), матеріальної, технічної і медичної допомоги. Розвідка організовується і проводиться з метою своєчасного отримання даних про ситуацію, що склалася внаслідок стихійного лиха, аварії, катастрофи і застосування противником зброї масового ураження. Розвідка ведеться безперервно всіма формуваннями.

Захист від дії надзвичайної ситуації (стихійного лиха, радіоактивного, хімічного і біологічного зараження) організовується і проводиться з метою не допустити ураження формувань і забезпечити виконання поставлених їм завдань. На це спрямований ряд заходів: безперервна розвідка, чіткі дії по сигналах оповіщення, інженерне обладнання районів розташування формувань з врахуванням максимального використання захисних властивостей місцевості, постійний контроль за зараженим повітрям і місцевістю, підтримання безпеки формувань при діях в зонах руйнувань, завалів, пожеж, заражения, затоплення, за проведенням профілактичних заходів.

Важливе значення у системі захисних заходів надається санітарній обробці особового складу формувань, знезараженню техніки і майна, а також забезпеченню формувань засобами індивідуального захисту. Командир формування при організації захисту вказує, як організувати і вести розвідку; які подавати сигнали оповіщення; обсяг і термін інженерного обладнання районів розташування; порядок проведення контролю на зараженість; заходи безпеки, обсяг робіт, сили і засоби, необхідні для ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха або застосування зброї масового ураження; де і коли проводити спеціальну санітарну обробку

Матеріальне забезпечення враховує своєчасне і повне постачання формуванням техніки, засобів індивідуального захисту, зв'язку, приладів радіаційної і хімічної розвідки га інших засобів, необхідних для проведення РНР. Для матеріального забезпечення формувань залучають державні, кооперативні і приватні органи торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного постачання і збуту. Повну відповідальність за матеріальне і технічне забезпечення несуть начальник ЦО промислового підприємства (об'єкту) і командир формування.

Командир формування встановлює час і місце приймання їжі. Гарячими стравами особовий склад формування забезпечують пересувні пункти харчування. Якщо гарячу страву приготувати неможливо, то особовому складу видається сухий пайок. Приймання їжі на відкритій місцевості і у відкритих спорудах дозволяється при рівнях радіації до 5 Р/год, а при більш високих рівнях їжу приймають на дезактивованій території, в спеціально обладнаних приміщеннях і автотранспорті.

На місцевості, зараженій отруйними речовинами, готувати і приймати їжу дозволяється тільки в спеціальних спорудах, які обладнані фільтровентиляцією. В районах зараження біологічними засобами приймання і приготування їжі дозволяється тільки після старанної дезинфекції території і кухонного інвентаря.

Забезпечення паливно-мастильними матеріалами автотранспорту і техніки здійснює заступник командира формування по матеріально-технічному забезпеченню: на маршрутах розосередження і евакуації населення, підвезення працюючих змін і висунення формувань - через мережу стаціонарних автозаправних станцій; в місцях роботи інженерної, техніки - табельними засобами формувань або паливозаправниками пересувних автозаправних станцій. Підвезення матеріальних засобів організується командирами формувань або їх заступниками по матеріально-технічному забезпеченню.

Технічне забезпечення організується командиром формування для підтримки у справному стані і в постійній готовності до використання всіх видів автотранспортної, інженерної та іншої техніки. Це забезпечення здійснюється штатними силами формувань і засобами технічної служби ЦО, формуваннями якої є пересувні ремонтно-відновлювальні і евакуаційні групи. Перша надає допомогу водіям в проведенні технічного обслуговування машин і їх поточного ремонту. На неї покладається технічне замикання колон формувань. В обов'язки евакуаційної групи входить вивід пошкодженої техніки на збірний пункт пошкоджених машин для їх ремонту.

Медичне забезпечення організується і здійснюється для збереження здоров'я і працездатності особового складу формувань, своєчасного надання медичної допомоги ураженим і хворим, їх евакуації, лікування, а також для попередження виникнення інфекційних захворювань серед особового складу формувань. Медичне забезпечення включає лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні, протиепідемічні і лікувально-евакуаційні заходи. Вони проводяться медичною службою ЦО об'єкту на всіх етапах дій формувань.

При проведеній РНР лікар (фельдшер) медичного пункту організовує медичний нагляд за особовим складом, здійснює санітарно-профілактичні заходи, а також запобігає захворюванням особового складу інфекційними хворобами; узгоджує заходи з начальником медичної служби об'єкту. Медичний пункт при проведенні РНР розгортається безпосередньо на ділянці робіт формувань, на місці, зручному для вантаження ураженого особового складу на транспорт, яке забезпечує захист від іонізуючого випромінювання, отруйних речовин і біологічних засобів.

Заходи безпеки при проведенні РНР.

Руйнування будівель, пожежі, пошкодження комунально-енергетичних мереж, радіоактивне, хімічне і біологічне зараження вимагають суворого виконання заходів безпеки особовим складом формувань при проведенні РНР.

Перед початком робіт в осередку ураження необхідно уважно оглянути зруйнувані будівлі і споруди, встановити небезпечні і пошкоджені місця, Забороняється без потреби проникати в зруйновані будівлі і споруди, знаходитись поблизу тих, які загрожують обвалом. При необхідності підходити до таких споруд і будівель тільки з найменш небезпечної сторони, уважно прислуховуватись до характерного шарудіння і потріскування, які вказують на можливість завалення пошкоджених конструкцій. Будівлі, які загрожують заваленням, підлягають зруйнуванню або укріпленню.

При виконанні робіт на висоті необхідно застосовувати страхуючі засоби (рятувальні мотузки, карабіни). Такі дільниці з метою зменшення неоезпеки слід загородити і позначити спеціальними знаками.

Для робіт на електромережах призначити підготовлених для цього людей. Ремонт електропроводки необхідно проводити після її відключення від джерел живлення. При ремонті електричних мереж обов'язково використовувати гумові рукавиці та інструмент з найдійно ізольованими діелектриком ручками.

Особовий склад формувань при роботі на водопровідних, каналізаційних, газових мережах повинен бути забезпечений ізолюючими протигазами. На загазованих ділянках дозволяється працювати в ізолюючих протигазах або фільтруючих протигазах з додатковим патроном і застосовувати інструмент з кольорового металу або покритий міддю. Наявність газу визначати тільки спеціальними приладами - газоаналізаторами. Поблизу загазованих ділянок забороняється запалювати сірники, курити і користуватися інструментом, який викликає виникнення іскр.

Слід суворо дотримуватись заходів пожежної безпеки. Не можна застосовувати воду для гасіння палаючих металів: натрію, магнію, стружки, а також матеріалів, які зберігаються з карбідом кальцію і негашеним вапном, палаючого електроустаткування, яке є під напругою, резервуарів з бензином, гасом та іншими горючими рідинами. Для їх гасіння слід використовувати тільки вогнегасники.

При проведенні РНР в умовах поганої видимості та вночі налагоджується освітлення ділянок робіт і під'їзних шляхів; умовними світловими знаками позначаються місця викопування котлованів, зони можливих обвалів і інші ділянки, небезпечні для проходу і руху транспорту.

При виконанні робіт на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, необхідно дотримуватися встановленого режиму радіаційного захисту, який враховує час перебування людей на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами (місця робіт), час в дорозі до місця робіт, а також час відпочинку в ПРУ.

Виконання всього комплексу заходів безпеки при проведенні РНР дозволить уникнути втрати людей, зберегти працездатність особового складу формувань ЦО, а це буде сприяти своєчасному виконанню поставленого завдання.

Контрольні питання:

1. Основна мета РНР.

2. Основні види рятувальних робіт.

3. Основні види невідкладних робіт.

4. Які необхідні умови успішного проведення РНР?

5. Які сили залучаються для проведення РНР?

6. Які засоби використовуються для виконання РНР?

7. Особливості проведення РНР в осередках радіаційних уражень.

8. Проведення РНР в осередках хімічних уражень.

9. Проведення РНР в осередках біологічних уражень.

10. РНР в осередках стихійних лих.

11. РНР в осередках комбінованих уражень.

12. РНР при пожежах.

13. Послідовність проведення роботи керівника по організації і виконанню РНР.

14. Забезпечення дій формування ЦО при проведенні РНР.

15. Заходи безпеки при проведенні РНР.

Дата добавления: 2014-12-24