Мала енциклопедія конституційного права 4 страница

Субсидіарність (у юридичному значенні) (від лат. subsidiarius - допоміжний, додатковий) - принцип, згідно з яким розподіл повноважень між різними територіальними рівнями влади здійснюється таким чином, що найнижчий рівень влади отримує такі повноваження, які наступний за ним територіальний рівень влади не може здійснити ефективніше. Реалізація цього принципу дозволяє, з одного боку, максимально наблизити процес прийняття рішення до громадянина, а з іншого - цей рівень має володіти організаційними, матеріальними та фінансовими ресурсами, що забезпечують обсяг та якість соціальних послуг, що надаються населенню, відповідно до загальнодержавних норм.

Суверенітет (від фр. souverainete - верховна влада) - верховенство і незалежність влади, тобто її право на власний розсуд розв'язувати свої внутрішні й зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої влади. У конституційному праві розрізняють кілька видів (форм) С: державний, національний та народний.

Судова влада - одна з трьох гілок державної влади, основними функціями якої є: забезпечення та захист від порушень прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб; здійснення правосуддя; судовий контроль (нагляд) за законністю та обґрунтованістю застосування засобів процесуального примусу; тлумачення правових норм; офіційне посвідчення фактів, що мають юридичне значення; обмеження конституційної та іншої галузевої правосуб'єктності громадян.

Судова система - певним чином структурована сукупність судів відповідної держави, які виконують функції судової влади. С. с. України становлять Конституційний Суд України (вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України) та суди загальної юрисдикції (розглядають і вирішують у судових засіданнях цивільні, господарські, адміністративні, кримінальні та інші справи, передбачені законом). Своєю чергою, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації та включає такі види судів: Верховний Суд України - найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції України, який забезпечує однакове застосування законодавства цими судами в порядку, встановлюваному законодавством України; вищі спеціалізовані суди - діють як суди касаційної інстанції щодо рішень місцевих та апеляційних судів, а у випадках, передбачених законом,- як суди апеляційної інстанції щодо рішень апеляційних судів, ухвалених у першій інстанції, а також переглядають справи за нововиявленими обставинами; апеляційні суди - діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів, як суди першої інстанції в адміністративних, кримінальних і цивільних справах, що віднесені до їх підсудності законом, а також переглядають справи з огляду на нововиявлені обставини; місцеві суди - розглядають як суди першої інстанції, а також з огляду на нововиявлені обставини цивільні, господарські, адміністративні, кримінальні, справи про адміністративні правопорушення та інші справи у передбачених законом випадках, за винятком справ, віднесених законом до підсудності інших судів.

Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України - створюються Верховною Радою України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, за умови, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України. Висновки і пропозиції таких спеціальних слідчих комісій згідно з Конституцією України (ч. 5 ст. 89) не є вирішальними для слідства і суду.

Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України - створюються (обираються з народних депутатів України, які дали на це згоду) Верховною Радою України для підготування і попереднього розгляду відповідних питань, наприклад, для доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради України, для вивчення чи дослідження питань, віднесених до її компетенції. Мінімальний кількісний склад комісії повинен забезпечувати представництво не менш як одного депутата від кожної зареєстрованої депутатської групи або фракції.

Унітарна держава (від лат. unitas - єдність) - держава, всі або переважна більшість вищих територіальних одиниць якої не мають державо-подібного статусу. Територія У. д. складається з адміністративно-територіальних або політико-територіальних одиниць, які, за окремим винятком, не наділяються власним правовим статусом, а статус органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють управління в межах цих одиниць, визначається актами чинного законодавства центральної влади.

Указ - власна назва правового акта глави держави, який видається з найбільш важливих питань, віднесених до його компетенції. Право Президента України видавати У. передбачене ст. 106 Конституції України. У. Президента України можуть мати як нормативний, так і ненормативний характер. Нормативні У. належать до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб і мають довгострокову дію. Ненормативні У. мають індивідуальне значення. У Положенні про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України, що затверджене Указом Президента України від 10 вересня 1994 р. № 512/94, встановлюється, що У. Президента України оформляються: нормативні акти Президента України, тобто акти, які розраховані на постійну чи багаторазову дію; рішення Президента України щодо призначення та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, установ та організацій; скасування актів Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, органів державної виконавчої влади Республіки Крим; нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань України; присвоєння вищих військових звань, дипломатичних рангів, інших спеціальних звань і класних чинів; заснування президентських відзнак і нагородження ними; прийняття до громадянства України та вихід із грома-

дянства України, надання політичного притулку; помилування; тлумачення прийнятих Президентом України актів.

Уряд - вищий колегіальний орган загальної компетенції в системі органів виконавчої влади, який здійснює керівництво виконавчою і розпорядчою діяльністю в державі. В Україні У. має власну назву - Кабінет Міністрів України (ст. 113 Конституції України).

Федерація (від лат. foederatio - об'єднання) - держава, всі вищі територіальні одиниці якої мають державоподібний статус. Ф.- союзна держава, складне об'єднання кількох державоподібних політико-терито-ріальних утворень - суб'єктів Ф.

Філіація (франц. filiation, від лат. filia - донька, filius - син) - набуття громадянства за народженням. Закон України «Про громадянство України» (ст. 7) встановлює, що громадянство України за народженням набуває особа: батьки або один із батьків якої на момент її народження були громадянами України; яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України; яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави; яка народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків; яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем; новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.

Форма правління (від лат. forma - зовнішність, устрій) - певний спосіб організації верховної влади в державі, який характеризується структурою, порядком формування, компетенцією вищих органів державної влади, встановленим порядком взаємовідносин між ними, ступенем участі населення в їх формуванні. Основними Ф. п. є республіка та монархія. Відповідно до ст. 5 Конституції України Україна є республікою.

Функції конституції - (від лат. functio - виконання, звершення) основні напрямки її впливу на суспільні відносини, обумовлені соціальним призначенням конституції. Основними з них є: юридична, політична та ідеологічна Ф.

Цензи (виборчі) (від лат. census - перепис, опис) - встановлені Конституцією та виборчим законодавством України певні критерії (умови), з якими пов'язується реалізація громадянином активного і пасивного виборчого права. Конституція України (ст. 70) та виборче законодавство України передбачають такі Ц. для активного виборчого права: віковий -

виборчого права набувають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років; дієздатності - не мають права голосу громадяни, визнані судом недієздатними; Ц. осілості (передбачено, що право голосу на місцевих виборах мають лише громадяни України, які проживають на території відповідних адміністративних одиниць). У місцевих виборах також не беруть участі військовослужбовці строкової служби та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі. Крім того, Конституція України (статті 76, 103) та виборче законодавство України встановлюють додаткові, порівняно з активним виборчим правом, умови щодо реалізації пасивного виборчого права громадян: 1) підвищується віковий Ц. (із 18 до 21 року на виборах народних депутатів України і до 35 років на виборах Президента України); 2) встановлюється Ц. осілості на виборах Президента України і народних депутатів України, який передбачає, що за громадянином України визнається право бути обраним Президентом України лише після десяти останніх перед днем виборів років проживання в Україні, а народним депутатом - після п'яти років; 3) обмежується пасивне виборче право для осіб, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо цю судимість не погашено і не знято в установленому законом порядку.

Центральний орган виконавчої влади України - орган, який забезпечує проведення в життя державної політики у відповідній галузі чи сфері на всій території України, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за стан її розвитку та безпосередньо підвідомчий Кабінету Міністрів України або за рішенням Президента України - іншому центральному органу виконавчої влади. Відповідно до Указу Президента України «Про систему центральних органів» від 15 грудня 1999 р. № 1572/99 до системи Ц. о. в. в. У. входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом -має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань.

Юридична конституція (від лат. juridicus - правовий) - система правових норм, які закріплюють засади конституційного (державного) ладу, встановлюють найвищі правові гарантії прав і свобод людини і громадянина, визначають систему, принципи організації та функціонування органів публічної влади (органів державної влади і органів місцевого самоврядування), встановлюють територіальний устрій держави.

Юридичні факти - конкретні життєві обставини, з якими конституційно-правові норми пов'язують виникнення, зміну або припинення конституційно-правових відносин. Ю. ф. формулюються в гіпотезах конституційно-правових норм і залежно від їх зв'язку з індивідуальною волею суб'єкта поділяються на дві групи: події та дії.

Навчальне видання

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Кравченко Віктор Віталійович

Головний редактор Гайдук Н. М.

Редактор Латник Г. В.

Художнє оформлення Молодід Л. В.

Коректор Сікорська Л. Л.

Комп'ютерна верстка КонопльоваЛ. І.

Підписано до друку 27.VIII 2004 р. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Гарнітура Тип Тайме.

Друк офсетний. Умови, друк. арк. 29,76. Тираж 3000 пр. Зам. №

Оригінал-макет виготовлений ТОВ «Атіка»,

04060, Київ-60, вул. М. Берлинського, 9.

Свідоцтво про видавничу діяльність і розповсюдження видавничої продукції:

Серія ДК № 216 від 11.10.2000 p.,

видане Державним комітетом інформаційної політики,

телебачення та радіомовлення України.

Надруковано ВАТ «Видавництво «Київська правда»,

04136, Київ-136, вул. Маршала Гречка, 13.

Дата добавления: 2014-12-24