Стандартні функції

При розв'язанні різних задач за допомогою комп'ютера, дуже часто, виникає необхідність обчислити чи логарифм, чи модуль числа, чи синус кута і т.д.

Обчислення часто вживаних функцій здійснюються за допомогою підпрограм, які називаються стандартнимифункціями, що заздалегідь запрограмовані й вбудовані в транслятор мови.

Таблиця найбільш вживаних стандартних функцій алгоритмічних мов

Назва і математичне позначення функції	Покажчик функції
Абсолютна величина (модуль)	| х |	abs(x)
Корінь квадратний		sqr(x)
Натуральний логарифм	ln x	ln(x)
Десятковий логарифм	lg x	lg(x)
Експонента (ступінь числа е " 2.72)	e^x	exp(x)
Знак числа x (-1,якщо х<0; 0,якщо x=0; 1,якщо x>0)	sign x	sign(x)
Ціла частина х (тобто максимальне ціле число, що не перевершує х)		int(x)
Мінімум з чисел х та y		min(x,y)
Максимум з чисел х та y		max(x,y)
Випадкове число в діапазоні від 0 до х-1		rnd(x)
Синус (кут у радіанах)	sin x	sin(x)
Косинус (кут у радіанах)	cos x	cos(x)
Тангенс (кут у радіанах)	tg x	tg(x)
Котангенс (кут у радіанах)	ctg x	ctg(x)
Арксинус (головне значення в радіанах)	arcsin x	arcsin(x)
Арккосинус (головне значення в радіанах)	arccos x	arccos(x)
Арктангенс (головне значення в радіанах)	arctg x	arctg(x)
Арккотангенс (головне значення в радіанах)	arcctg x	arcctg(x)

Як аргументи функцій можна використовувати константи, змінні і вирази. Наприклад:

sin(3.05) min(a, 5)

sin(x) min(a, b)

sin(2*y+t/2) min(a+b, a*b)

sin((exp(x)+1)**2) min(min(a,b),min(c,d))

Слід зазначити, що кожна мова програмування має свій набір стандартних функцій.

Запис арифметичних виразів

Арифметичні вирази записуються за наступними правилами:

Не можна опускати знак множення між співмножниками і ставити поруч два знаки операцій

Індекси елементів масивів записуються в дужках квадратних або круглих (в залежності від мови програмування).

Для позначення змінних використовуються букви та цифри. В більшості мов програмування імена зміних повинні починатися з букви.

Операції виконуються в порядку старшинства: спочатку обчислюються функції, потім зведення в ступінь, потім множення і ділення і в останню чергу - додавання і віднімання.

Операції однакові за старшинством виконуються зліва направо.

Приклади запису арифметичних виразів

Типові помилки в записі виразів:

5x+1	Пропущено знак множення між 5 і х
a+sin x	Аргумент x функції sin x не в дужках
((a+b)/c**3	Не вистачає закриваючої дужки

Запис логічних виразів

При написанні логічних виразів крім арифметичних операцій додавання, віднімання, множення, ділення і зведення в ступінь використовуються операції відношення <(менше), <= (менше або дорівнює), > (більше), >= (більше або дорівнює), = (дорівнює), <> (не дорівнює), а також логічні операції і, або, не.

Приклади запису логічних виразів

Приклади запису логічних виразів
Умова	Запис на алгоритмічній мові
Дробова частина дійсного числа a дорівнює нулю	int(a) = 0
Ціле число a — парне	mod(a,2) = 0
Ціле число a — непарне	mod(a,2) = 1
Ціле число k кратне трьом	mod(a,3) = 0
Кожне з чисел a,b позитивне	(a>0) і (b>0)
Тільки одне з чисел a,b позитивно	((a>0) і (b<=0)) або ((a<=0) і (b>0))
Хоча б одне з чисел a,b,c є від'ємним	(a<0) або (b<0) або(c<0)
Число x задовольняє умові a<x<b	(x>a) і (x<b)

Тема 2 ПРИКЛАД СТВОРЕННЯ WINDOWS-ДОДАТКУ

В цьому розділі ми розповімо Вам про те, як можна набути певного досвіду роботи в середовищі проектування Visual Basic 6-ї версії. При цьому ми думаємо, що Ви ще не маєте для цього відповідної теоретичної підготовки (Під терміном теоретична підготовка ми розуміємо освоєння основ програмування, — вивчення основних конструкцій мови Visual Basic і методів їх застосування для опису алгоритмів).

Тим не менш, Ви зможете відразу “поринути” в це середовище на прикладі створення хоч і простого, але справжнього Windows-додатка.

У більшості випадків створення навіть найпростішого додатку вимагає написання програмного коду. Тому ми будемо змушені, забігаючи наперед, використовувати деякі нескладні поняття програмування на Бейсіку, які будуть детально вивчатися у наступних главах.

Процес створення Windows-додатку (Як Ви пам’ятаєте, у попередній главі (розд. 1.4, 1.7) цей процес ми називали також створенням проекту чи просто проектуванням) складається з ряду етапів. Таких етапів п’ять:

Постановка задачі — складання по можливості точного і зрозумілого словесного опису того, як повинен працювати майбутній додаток, - що повинен робити користувач у процесі його роботи. Цей опис повинен пояснювати і те, як буде виглядати екранна форма (вікно) цього додатка, у якому вигляді буде представлена інформація, яку потрібно перетворити за допомогою цього додатка — наприклад, вихідні дані і результати (У складних додатках часто використовується не одна, а кілька екранних форм (вікон). Але зараз ми, для простоти, говоримо лише про додатки з єдиною екранною формою).

Розробка інтерфейсу — створення екранної форми (вікна додатка) зі всіма об'єктами і властивостями цих об'єктів, що знаходяться на цій формі.

Власне програмування — визначення того, які події будуть відбуватися в процесі роботи додатка, складання алгоритмів процедур для цих подій і написання програми (програмних кодів цих процедур).

Налагодження програми — усунення логічних помилок у процедурах і досягнення того, щоб додаток задовільно працював у середовищі проектування.

Збереження проекту (“на пам'ять” чи для подальшої доробки) і, при бажанні, компіляція — перетворення проекту в додаток, що виконується і здатний працювати самостійно - за межами середовища проектування.

По ходу опису перерахованих етапів проектування ми будемо на конкретних прикладах уточнювати поняття, що були введені в попередній главі, а також знайомити Вас з новими поняттями.

2.1. Початковий етап проектування — постановка задачі

Всі етапи проектування Windows-додатка в середовищі Visual Basic будемо демонструвати на наступному досить простому прикладі (Цей приклад ми будемо розглядати протягом усієї глави.).

Приклад 2.1. Ви хочете зробити ремонт Вашої кімнати і хочете застосувати комп'ютер для визначення потрібної кількості необхідних для ремонту матеріалів (наприклад, шпалери для обклеювання стін). Ви хочете виступити в ролі програміста і створити Windows-додаток для вирішення однієї з проблем — обчислення площі всіх стін Вашої кімнати, що має форму прямокутного паралелепіпеда. (Знаючи площу стін, Ви зможете купити потрібну кількість рулонів шпалери.)

Як було відзначено вище, по-перше, необхідно в словесній формі (неформально) поставити перед собою задачу створення (проектування) такого додатка.

Насамперед, дайте додатку ім'я, — назвіть його, наприклад, так: Площа стін кімнати.

Тепер спробуйте описати те, як користувач буде працювати з даним додатком. (У ролі користувача зможете виступити Ви самі після того, як створите додаток, тобто “відіграєте” свою роль програміста.) Цей опис може бути, наприклад, наступним.

“Для знаходження площі стін комп'ютеру знадобляться розміри кімнати. Ці розміри — довжину, ширину і висоту, — користувач додатка буде задавати в процесі його роботи.

Користувач після запуску додатка побачить на екрані вікно (Як Ви пам'ятаєте (див. розд. 1.7), таке вікно називається також екранною формою.), типове для додатків системи Windows. Воно повинно містити стандартні елементи цієї системи — кнопки мінімізації, відкриття і закриття вікна (мал. 2.1), рядок заголовка.

Мал. 2.1. Стандартні кнопки Windows-додатка: мінімізації, відкриття і закриття вікна (ліворуч праворуч)

Крім стандартних елементів, про створення яких програмісту (проектувальнику додатка) піклуватися не треба, у вікні додатка повинні бути і нестандартні елементи, створені програмістом. Насамперед, рядок заголовка (мал. 2.2) повинен містити назву додатка: Площа стін кімнати.

Рис. 2.2. Рядок заголовка з назвою Windows-додатка

Ліворуч від назви може знаходитися піктограма — особливий значок для позначення даного додатка (Надалі ми не будемо створювати для додатка особливу піктограму, а використовуватимемо вже наявний у системі стандартний значок).

Для наочності у вікні додатка може знаходитися креслення чи малюнок кімнати, — хоча він, звичайно, зовсім не обов'язковий. Креслення чи малюнок — це графічний елемент додатка, що теж може бути створений розробником. Інші нестандартні елементи необхідні для того, щоб додаток працював відповідно до задуму його творця.

Вхідні дані користувач буде вводити за допомогою клавіатури у спеціальні невеликі віконця (текстові поля), що знаходяться у вікні додатка (на екранній формі). Очевидно, що в нашому прикладі таких нестандартних елементів повинно бути 3 — по числу ввідних розмірів кімнати.

Після введення вихідних даних користувач за допомогою миші клацне командну кнопку, що також знаходиться на екранній формі. Вона також являє собою нестандартний елемент. Негайно в спеціальному маленькому віконці (ще одному текстовому полі) повинен з'явитися результат. Після цього користувач може закінчити роботу додатка чи ввести які-небудь інші вихідні дані. І знову клацнути командну кнопку.

Вихідні дані користувач буде вводити з точністю, яка його влаштовує, наприклад:

4.05, 3.25, 2.55 — відповідно, довжина, ширина і висота кімнати в метрах (в інформатиці (програмуванні) замість звичної для Вас десяткової коми використовується десяткова крапка.).

Відповідь (результат) буде видаватися також з необхідною точністю, наприклад:
37.23 — площа стін кімнати в квадратних метрах.

Щоб користувач знав, для яких саме даних призначене те чи інше текстове поле, поруч з кожним з них буде стояти мітка — пояснювальний напис. Мітки — теж нестандартні елементи, створені розробником. За допомогою особливої мітки користувачу буде показана формула, за допомогою якої комп'ютер обчислює площу стін, наприклад: S = 2 (А + В) H, де А, В і H — довжина, ширина і висота кімнати.

Вважатимемо, що на цьому етап постановки задачі створення Windows-додатка “Площа стін кімнати” закінчений.

Але ми, забігаючи вперед, все-таки приведемо остаточний вигляд вікна цього додатка у процесі його роботи— після введення вихідних даних і появи результату (мал. 2.3).

Мал. 2.3. Вікно працюючого Windows-додатка

Нові поняття:

стандартні елементи Windows-додатка, кнопка мінімізації вікна, кнопка відкриття вікна, кнопка закриття вікна, рядок заголовка, нестандартні елементи Windows-додатка, назва додатка, піктограма, командна кнопка, текстове поле, мітка, графічний елемент.

Питання для роздумів

Допустимо, Ви хочете, щоб Ваш додаток допомагав Вам не лише при покупці необхідної кількості шпалер для обклеювання стін, але й необхідної кількості фарби для покриття стелі і паркету, для покриття підлоги. Як би Ви змінили для цього розглянуту вище постановку задачі про створення додатка “Площа стін кімнати”?

А якими додатковими елементами потрібно доповнити розглянутий вище додаток для того, щоб з його допомогою можна було б не тільки знаходити площу стін, але й знаходити кількість рулонів шпалер, необхідних для їхнього обклеювання? (Площу папера в одному рулоні можна включити у вихідні дані.)

Як варто змінити розглянутий вище додаток, якщо Ви хочете врахувати площу дверей і вікон, що їх обклеювати шпалерами не потрібно?

2.2. Створення екранної форми (розробка інтерфейсу)

Розглянемо наступний етап процесу проектування додатка — створення екранної форми. Цей етап називають також розробкою інтерфейсу (Interface — буквально: сполучення (англ.). Більш детальне роз'яснення поняття інтерфейс Ви можете знайти в розд. 2.5).

Створення екранної форми — це не менш важлива стадія проектування, ніж програмування, якому ця стадія передує.

Розробка інтерфейсу складається з таких кроків:

створення ескізу екранної форми;

вхід у середовище проектування Visual Basic;

створення екранної форми й установка значень властивостей цієї форми;

створення на формі об'єктів керування й установка значень властивостей цих об'єктів.

Дата добавления: 2014-12-23