Причини та наслідки розпаду К. Русі

Політичну роздробленість Київської держави спричинили кілька чинників.

1.Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.

При великій площі держави,князь у цей час не володів достатньо міцним,структурованим апаратом влади,не мав розвиненої інфраструктури.Поруч із слов’янами проживало понад 20 народів:на півночі та пн-сході - чудь,весь,меря,мурома,мордва,на півдні- печеніги,половці,турки,каракалпаки,на пн-заході-литва і ятвяги.

2.Зростання великого землеволодіння.

Розвиток продуктивних сил сприяв появі та зміцнення великого зкмлеволодіння.Базуючись на натуральному господорстві,в основі якого лежала замкнутість,воно посилило владу місцевих князів і бояр,створило передумови для прогресуючого формування процесу економічної самостійності та політичної відокремленості давньоруських земель.

3.Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівсьої влади.

Спочатку на Русі домінував «горизонтальний»принцип спадкємності князівсьої влади(від старшого до молодшого,а після смерті представників старшого покоління-від сина старшого брата до сина,наступного за віком).Помітне збільшення нащадків Володимира Святославича призвело до того,що вже наприкінці ХІ ст.деякі з них почали енергійно виступати за «вотчинний» або «вертикальний»,принцип(від батьків до сина).Паралельне існування двох принципів,невизначеність і неврегульованість питання про ключовий принцип престолонаслідування досить суттево розхитували Київську державу,створювали головну причину міжусобних війн.

4.Зміна торгівельної кон’юнктури і занепад торгівлі.

Наприкінці ХІ ст. Половецікі кочовища фактично перерізали торговельні шляхи до Чорного та Каспійського морів.Також візантія,що слабла,у 1082 р. За допомогу у війні із Сицмлією дала дозвіл Венеції торгувати без мита,по-друге,хрестові походи відкрили для європейських міст морський шлях на схід,зв’язали Західну Європу з Малою Азією,Візантією.Внаслідок цього Київ залишився осторонь основних торговельних шляхів,це зумовило не тільки певний занепад Києва а й сприяв поліцентрії в зовішній торгівлі.

5.Постійні напади кочівників.

Лише половці за свідченням літописців,у 1055-1236 рр. Здійснили 12 великих походів на руські землі,хоча як важають їх було набагато більше.Також половці понад 30 разів брали участь у міжкнязівський усобицях.

Постійна боротьба з степовими кочівниками виснажувала та ослаблювали Київську Русь.

Після розпаду Київської Русі естафета державності перейшла до Галицько-Волинського князівства, яке продовжило традиції Київської Русі й стало її завершальним етапом.

Дата добавления: 2014-12-24