Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

До джерел аграрного права належать: кодекси, закони, підзаконні н. п. акти, постанови, положення, правила, інструкції, примірні статути, статути




Норми АПК визначають суб'єктивні права, юридичні обов'язки, правове становище, умови та порядок їх утворення, діяльності та припинення (ліквідації) ВІДПОВІДНО: ЦКУ, ГКУ, ПКУ, КЗпПУ, Лісовий КУ, Зем. КУ, Водний КУ, а також ЗАКОНИ УКРАЇНИ: «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (від 14.02.1992 із змінами 06.11.2014), «Про сільськогосподарську кооперацію» (від 17.07.1997 із змінами 19.01.2013), «Про фермерське господарство» (від 19.06.2003 із змінами 06.11.2014), «Про особисте селянське господарство» (від 15.05.2003 із змінами 09.12.2012), «Про споживчу кооперацію» (від 10.04.1992 із змінами 09.12.2012), «Про кредитні спілки» (від 20.12.2001 із змінами 06.11.2014), «Про акціонерні товариства» (від 17.09.2008 із змінами 06.11.2014).

УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА: «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999р.; «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (від 09.12.2010); «Про Державну інспекцію сільського господарства України»...

ПОСТАНОВИ КМУ: «Про затвердження Положення про моніторинг земель» від 20.08.1993р., «Про Державний центр ветеринарної медицини птахівництва» від 19.04.2002, «Деякі питання Аграрної біржі» від 24.02...

81. Поняття та сутність виробничо-господарської діяльності та її правове регулювання.

Господарська діяльність сільськогосподарських підприємств – це діяльність суб'єктів аграрного господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Відповідно до ст. З ГК господарська діяльність може здійснюватись з метою одержання прибутку (підприємництво) або без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Загальними принципами господарювання в аграрному секторі економіки є:

забезпечення економічної багатоманітності та захисту державою всіх суб'єктів аграрного господарювання; свобода підприємницької діяльності в межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів і послуг на території України; обмеження державного впливу, добросовісної конкуренції у підприємництві; екологічний захист населення; захист прав споживачів і безпеки суспільства й держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини сільськогосподарських підприємств.

Головною умовою здійснення виробничо-господарської діяльності сільськогосподарськими підприємствами є державна реєстрація.

Спеціалізація виробничо-господарської діяльності — найважливіший засіб підвищення ефективності сільського господарства. Вона дає змогу інтенсивно впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, раціонально використовувати агрокліматичні умови, матеріально-технічні й трудові ресурси.

Згідно ст. 28 Закону України від 17 липня 1997 р. "Про сільськогосподарську кооперацію", кооператив (об'єднання), відповідно до свого статуту, самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування й реалізацію.

Згідно зі ст. 11 Закону України від 10 квітня 1992 р."Про споживчу кооперацію", споживчі товариства та їх спілки самостійно розробляють програми економічного й соціального розвитку, розглядають і затверджують їх на загальних зборах (зборах уповноважених), конференціях, з'їздах, радах.

Виробничо - господарська правосуб'єктність колективних сільськогосподарських підприємств регулюється нормами Закону України від 14 лютого 1992 р. "Про колективне сільськогосподарське підприємство", а акціонерних сільськогосподарських товариств та товариств з обмеженою відповідальністю – нормами ГК та Закону України від 19 вересня 1991р. "Про господарські товариства".

Відповідно до ст. 24 Закону України від 19 червня 2003 р. "Про фермерське господарство", останнє діє на умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством. Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зв'язків у всіх сферах діяльності, в тому числі іноземних.

82. Правовий порядок створення сільськогосподарських кооперативів.

 

Сільськогоспо́дарський кооперати́в — добровільне об'єднання фізичних і юридичних осіб в іншу юридичну особу на засадах членства, об'єднання пайових внесків, участі у спільній сільськогосподарській виробничій діяльності та обслуговуванні переважно членів кооперативу.

Сільськогосподарські кооперативи (також відомі як фермерські) - це підприємства, де фермери об'єднують свої ресурси у певних сферах діяльності.

Відповідно до Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" кількість членів кооперативу не може бути меншою 3.

Загальними умовами створення сільськогосподарського коопе­ративу є такі:

1) створення його засновниками на добровільних засадах;

2) засновниками сільськогосподарського кооперативу можуть бути тільки громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні;

3) проведення установчих зборів та прийняття ними рішення про створення кооперативу;

4) державна реєстрація сільськогосподарського кооперативу.

 

Процес утворення кооперативу поділяється на 2 основні етапи: 1) організаційний етап; 2) етап реєстрації кооперативу.

Перший має такі основні стадії:

а) встановлення ініціатором (або ініціативною групою) на доб­ровільній основі тих, хто бажає створити сільськогосподарський кооператив;

б) вивчення кооперативного та іншого законодавства, яке регу­лює діяльність кооперативів, підготовка проектів потрібних для ре­єстрації документів (зокрема, статуту);

в) проведення зборів тих, хто бажає створити кооператив (уста­новчих зборів); на них слід прийняти статут кооперативу

Другим етапом є державна реєстрація кооперативу, який після цього вважається створеним.

Кооператив підлягає державній реєстрації у порядку, передбаче­ному для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності

 

83. Аграрна політика і аграрна реформа України. Їх завдання та зміст в умовах ринкових відносин.

Аграрна політика – це одна із складових частин економічної політики, сферою впливу якої являється сільське господарство і пов’язані з ним господарчі сфери.

Аграрну політику визначають як діяльність держави, спрямовану на створення господарсько-фінансових і політичних умов в аграрному секторі, яка реалізується шляхом впливу на економічні процеси, що відбуваються через форми і методи,найбільш впливові в області аграрної економіки.

Найважливіші сфери аграрної політик и:

· Аграрний ринок;

· Інвестиційна, кредитна, фінансова, науково-технічна і технологічна діяльність;

· Податкова система;

· Соціальне середовище;

· Цільові і структурні перетворення.

Основні завдання аграрної політики:

1. Розкрити систему явищ, процесів і законів в аграрній сфері, з метою вирішення комплексу економічних і соціальних питань розвитку АПК у процесі його трансформування.

2. Вплив на аграрне законодавство (в ринкових умовах аграрної сфери держава повинна захищати права виробників і споживачів, функціонуючих на аграрному ринку відповідними законами: вільне господарювання на землі, врегульовані відносини з приводу землі, право власності на результати праці).

3. Забезпечення продуктами харчування за економічно виправданими цінами; забезпечення промисловості сировиною; забезпечення участі сільського господарства в загальній динаміці доходів; вирішення проблем охорони навколишнього середовища.

Мета аграрної реформи – вирішити продовольчу проблему, вивести галузь на світовий рівень на основі утвердження багатоукладної економіки, ринкових відносин, соціально-економічного перетворення села.

Виділяють три основних етапи аграрної реформи в Україні. На першому з них, найбільш складному і довготривалому, ставилося завдання створення агроформувань нового типу, заснованих на приватній власності на землю і майно. Є підстави вважати, що розпочався цей етап з перетворення колишніх колгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) шляхом паювання їх майна, а згодом — і землі.

Основним завданням другого етапу аграрної реформи є формування аграрного ринку.

Основним завданням третього етапу є фінансове оздоровлення аграрних підприємств і забезпечення економічної підтрим­ки їх доходів.

84. Переведення працівників сільськогосподарських підприємств на іншу роботу. Зміна істотних умов праціу сільському господарстві.

 

Кодекс законів про працю України - Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці

Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених Кодексом та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за Кодексом.

 

 

85. Поняття та правовий статус сільськогосподарських товаровиробників.

У ст. 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" розкривається визначення сільськогосподарського товаровиробника, яким є фізична або юридична особа, що займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією. Значно змістовнішим є визначення, надане Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію ".

Сільськогосподарський товаровиробник - це фізична або юридична особа незалежно від форми власності та господарювання, в якої валовий доход, отриманий від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, за наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень тощо) та/або поголів'я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, в тому числі й на умовах оренди, за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Як бачимо, наведене визначення є результатом поєднання процесів виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції. При цьому кожен сільськогосподарський товаровиробник є одночасно й виробником продукції сільського господарства.

86. Права і обов'язки членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу. (89 ідентичні)

Членами сільськогосподарських кооперативних утворень можуть бути як дієздатні фізичні особи, які досягли 16-річного віку, так і юридичні, які зробили вступний і пайовий внески в розмірах, визначених статутом кооперативного утворення, визнають його принципи і цілі, дотримуються вимог цього статуту і мають право ухвального голосу.

Відповідно до чинного законодавства основними правами членів сільськогосподарських кооперативних підприємств є: участь в управлінні справами цих підприємств; право обирати і бути обраним в органи управління. У разі, коли членом цих підприємств є юридична особа, ці права реалізуються їх повноважним представником. Члени кооперативних підприємств мають право користуватись їх послугами та пільгами; одержувати виплати - частини доходу цих підприємств, що підлягає розподілу між його членами; одержувати частки доходу на пай (додатковий пай); одержувати пай у разі виходу з кооперативного підприємства в порядку і терміни, визначені статутом підприємства.

Основними обов'язками членів сільськогосподарських кооперативних підприємств є: дотримання статуту й інших локальних актів; виконання рішень, вказівок і розпоряджень вищих органів управління, а також розпоряджень керівників підрозділів і спеціалістів; сумлінно працювати в підприємстві, додержувати трудової та технологічної дисципліни.

87. Майнові правовідносини у фермерському господарстві (ФГ).

До майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція* вироблена господарством внаслідок господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, право користуватися землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які члени господарства передають до його складеного капіталу.
Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Це майно належить на праві спільної сумісної власності всім членам господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними. Спільна сумісна власність є переважним різновидом власності у таких господарствах. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.
У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, зокрема земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі й споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонене законом

88. Договори кредитуванняу сільському господарстві: поняття, характеристика, особливості, види.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України аграрні товаровиробники мають право укладати кредитні договори з метою одержання коштів для ведення аграрної господарської діяльності.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитода­вець), у тому числі кредитна спілка, зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встанов­лених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до законодавства існують такі фінансові установи: банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії тощо.

Аграрні товаровиробники можуть одержувати кредити у банківських установах під заставу майна або в рахунок майбутнього вро­жаю.

В умовах сьогодення важливе місце в діяльності аграрних товаровиробників посідає лізинг. За Законом України «Про фінансо­вий лізинг» від 11 грудня 2003 р. фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визна­чений строк (не менше одного року) за встановлену плату (лізингові платежі).

89. Права та обов'язки учасників та засновників сільгосппідприємств корпоративного типу.

Членами сільськогосподарських кооперативних утворень можуть бути як дієздатні фізичні особи, які досягли 16-річного віку, так і юридичні, які зробили вступний і пайовий внески в розмірах, визначених статутом кооперативного утворення, визнають його принципи і цілі, дотримуються вимог цього статуту і мають право ухвального голосу.

Відповідно до чинного законодавства основними правами членів сільськогосподарських кооперативних підприємств є: участь в управлінні справами цих підприємств; право обирати і бути обраним в органи управління. У разі, коли членом цих підприємств є юридична особа, ці права реалізуються їх повноважним представником. Члени кооперативних підприємств мають право користуватись їх послугами та пільгами; одержувати виплати - частини доходу цих підприємств, що підлягає розподілу між його членами; одержувати частки доходу на пай (додатковий пай); одержувати пай у разі виходу з кооперативного підприємства в порядку і терміни, визначені статутом підприємства.

Основними обов'язками членів сільськогосподарських кооперативних підприємств є: дотримання статуту й інших локальних актів; виконання рішень, вказівок і розпоряджень вищих органів управління, а також розпоряджень керівників підрозділів і спеціалістів; сумлінно працювати в підприємстві, додержувати трудової та технологічної дисципліни.

90. Господарська діяльність фермерського господарства (ФГ).

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Господарська діяльність фермерського господарства

1. Фермерське господарство діє на умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством.

 

2. Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зв'язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних.

 

3. Фермерське господарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

 

4. Спори, що виникають під час виконання договорів, укладених фермерським господарством, вирішуються відповідно до закону.

91. Договори на реалізацію продукції суб'єктів аграрного підприємництва.

За договором контрактації аграрний товаровиробник зобов'язується виростити сільськогосподарську продукцію і передати її у власність контрактантові або зазначеному ним одержувачеві, а контрактант зобов'язується прийняти цю продукцію і оплатити її за обумовленими цінами. Договір контрактації є оплатним, взаємним, консенсуальним

 

Аграрні товаровиробники реалізують сільськогосподарську продукцію на основі і інших договорів. Так, реалізація вирощеної аграрної продукції може здійснюватись за договором купівлі-продажу безпосередньо зі складу аграрного товаровиробника, з поля, з транспортного засобу самим виробником або через власні крамниці, лотки, а також через товарні біржі, торгові доми, продовольчі державні і приватні крамниці тощо. Продукція переробки реалізується аграрними товаровиробниками за договорами поставки. ЗУ регламентує реалізацію сільськогосподарської продукції і за договором комісії, і шляхом міни.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 707; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.048 сек.