Лікування. 1. Для нормалізації функції зовнішнього дихання санірують ротоглотку, трахеобронхіальне дерево, інтубують трахею

1. Для нормалізації функції зовнішнього дихання санірують ротоглотку, трахеобронхіальне дерево, інтубують трахею, проводять штучну вентиляцію легенів (ШВЛ).

2. Промивання шлунку проводять до усунення запаху ФОС від промивних вод з уведенням ентеросорбенту і проносного.

3. Противошокова інфузійна терапія.

4. Уведення специфічних антидотів ФОС, котрими являються реактиватори холінестерази. Реактиватори холінестерази звичайно застосовують на протязі першої доби з моменту отруєння із-за формування міцного ковалентного необоротного зв'язку ФОС і ацетілхолінестерази та недоцільності їх подальшого застосування. В теперішній час використовуюбть алоксим, ізонітрозин і тримедоксима бромід (дипироксим).

· Алоксим на I стадії отруєння вводять по 0,075 г через 3 години в добовій дозі 0,15–0,3 г; на I стадії - по 0,15 г через 3 години в перші 12 годин, потім по 0,075 г через 3 години в добовій дозі до 0,9 г; на III стадії - по 0,15 г через 2 години в перші 12 ч, потім по 0,075 г через 2 години в добовій дозі до 1,5 г в/м.

· При його відсутності використовують тримедоксима бромид (дипироксим) і ізонітрозин. На I стадії - дипироксим по 0,15–0,3 г в/м 2–3 рази на добу; на II стадії - дипироксим по 0,15–0,3 г через 2 години в добовій дозі 3,6 г в/м, ізонітрозин по 1,2 г 1–2 раза через 30 хвилин в/м; на III стадії — дипироксим по 0,3 г через 1,5 години в/м, ізонітрозин по 1,2 г 3 раза через 30 хвилин в/в.

5. Для купіювання мускариноподібної дії ФОС вводять атропіну сульфат (під шкіру, в/м або в/в). Початкова доза препарату - 1–2 мг. Атропін вводять до зникнення явищ гіперсалівації, бронхореї, гіпергідрозу, брадикардії і до появи симптомів атропінізації: розширення зіниць, сухість шкіри, зникнення салівації і бронхореї, тахикардії. Загальна доза атропіну пацієтам на I стадії до 5 мг, на II - до 20 мг, на III - до 50 мг. В зв'язку з цим на ранньому етапі використання екстракорпоральних методів детоксикації можуть розвиватися явища переатропінізації з розвитком важкого атропінового делірію. Тому при відсутності явищ мускариноподібної дії ФОС після проведення сеансів екстракорпоральної детоксикації необхідність уведення атропіну відпадає.

6. Екстракорпоральні методи детоксикації - гемосорбція, гемодіаліз, гемофільтрація мають выражену детоксикаційну дію на ранніх етапах отруєння.

7. Симптоматична терапія направлена на усунення гіповолемії і боротьбу з шоком. Для цього використовують розчини кристалоїдів, декстранів, при необхідності в комбінації з кортикостероїдами і симпатоміметиками. Для усунення судом використовують бензодіазепіни і барбітурати. З метою профілактики і усунення гнійно-запалювальних ускладнень використовують антибіотики широкого спектру дії. Донорство ацетілхолінестерази - пряме переливання крові. Для профілактики ураження нервової системи - великі дози аденозинтрифосфорної кислоти, вітамінотерапія.

Дата добавления: 2014-12-25