Головні члени речення

План

1. Підмет. Простий підмет. Складений підмет.

2. Простий дієслівний присудок.

3. Складений іменний присудок.

4.Складений дієслівний присудок.

5. Розділові знаки між підметом і присудком.

При підготовці до першого питання необхідно звернути увагу на морфологічний статус підмета. Спеціалізованою формою для вираження підмета в українській мові є називний відмінок іменника та іменникових займенників, чи будь-яка інша субстантивована частина мови. За будовою підмет буває простим та складеним. Виділяються такі типи складених підметів:

1. IIідмет - словосполучення, що означає кількість, міру, сукупність предметів: «П'ять чоловік їхати відмовились» (з газ.);

2. Складений підмет зі значенням спільності. Він має таку конструкцію: іменник (займенник) у називному відмінку + прийменник із + іменник (займенник) в орудному відмінку: «Але ми з тобою... ми не вічні, ми з тобою просто — ти і я» (В. Симоненко). При такому підметі присудок стоїть у формі множини. Якщо ж присудок має форму однини, то іменник в орудному відмінку слід трактувати як додаток. Пор.: Микола з Петром розмовляли до ранку; Микола з Петром розмовляв до ранку.

3. Складений підмет зі значенням вибірковості. Йому властива така конструкція: займенник (числівник) + прийменник із + іменник (займенник) у родовому відмінку: двоє з нас, хтось із хлопців, деякі з солдатів і т. ін. Напр.: «Ігорку, — спитав Мартофляк, — як ти гадаєш, хто з них більше нежилець на цьому світі» (Ю. Андрухович).

4. Складений підмет може бути виражений фразеологічним словосполученням або цитатою: «У мне опиняється третя влада під п'ятою п'ятої?» (з газ.).

5.Єдиним підметом є також прізвище, ім'я та по батькові людини: «Нарешті Махтей Федотович... розтлумачив дідові, що од нього треба» (Остап Вишня).

Студенти повинні пам’ятати, що спеціалізованою формою вираження простого присудка є особова форма дієслова. В українській мові існують різновиди простого присудка, в яких порушено узгодженість із значенням особи й числа підмета, неадекватно передано значення способу. Такі присудки експресивно забарвлені, несуть у собі додаткові семантичні відтінки. Завдяки цьому вони здатні оживити текст, посилити його динамічність. Такий неузгоджений присудок може виражатися: інфінітивом (означає початок дії): «Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти, та підкрикувати: "еге! еге!"» (Марко Вовчок); наказовим способом (означає несподівану дію): «А він і розкажи все матері» (з газ.); усіченим дієсловом, яке за своїм значенням наближається до вигуку (означає різку одноразову дію): «Вірите, сокира в мене в руках сама собі тільки — стриб! стриб! стриб!» (Остап Вишня).

Простий присудок може бути ускладненим, що має такі моделі: «А він ходить-ходить»; «А він дивиться не надивиться» тощо.Ускладнений простий присудок може виражатися також фразеологізмом, оскільки фразеологізм у семантичному плані є еквівалентом слова: «Це вже ви передали куті меду» (Марко Вовчок).

Коли присудок виражений не особовою формою дієслова, або взагалі не дієсловом, то можна припустити, що маємо справу із складеним присудком, напр., «Цей ліс живий. У нього добрі очі» (Л.Костенко). Складений присудок має чітко визначену структуру й і складається із двох компонентів: 1) допоміжного дієслова - зв'язки, 2) імені або інфінітива: Він буде військовим. Він почав читати. Відповідно до природи другого компонента розрізняють складений іменний та складений дієслівний присудки. У складених присудках допоміжні дієслова є неповнозначними, але передають усі властиві присудку граматичні значення: спосіб, час, особу. Ім'я або інфінітив зосереджує в собі лексичне значення присудка.

Іменним складеним присудком називається присудок, що складається з допоміжного дієслова та іменної частини (іменник, прикметник/дієприкметник, числівник, займенник). У ролі допоміжного, як правило, виступає слово бути в усіх його формах. Рідше — дієслова ставати, вважатися, називатися, видаватися, являти собою, становити. Часто допоміжне дієслово пропускається, і тоді говоримо про нульове допоміжне слово. Крім імен, утворювати складений присудок зі зв’язкою бути можуть – прислівники (Кохати - це прекрасно) та інфінітив (Жити – боротись).

Складений дієслівний присудок містить допоміжне дієслово, яке своїми граматичними ознаками узгоджується з підметом, вказує на час та спосіб дії, на початок, тривалість, кінець, бажаність чи можливість дії і неозначену форму дієслова, що виражає саму сутність дії: Поет мусить постійно враховувати рівень читача (В. Стус).

Допоміжними бувають дієслова стати, могти, починати, продовжувати, закінчити, хотіти, бажати, прагнути, вирішити та ін.: Потім уже Софійка стала розглядати Заболотного спокійно (О. Гончар). У допоміжній частині дієслівного складеного присудка можуть також уживатися:

— прикметники ладен, згоден, повинен, радий: Я готовий випести всі випробування (Ю. Збанацький);

— дієприкметники змушений, покликаний, приречений, зобов'язаний: Я зобов'язаний допомогти старому (М. Стельмах);

— присудкові прислівники треба, можна, необхідно, слід, соромно, шкода, жаль, пора: Треба твердо нам в бою стояти (І. Франко).

Увага! Не кожне поєднання особового дієслова з інфінітивом можна вважати складеним дієслівним присудком. Пор.: Я пішов купатись (обставина мети) / Я пішов, щоб покупатись; Я попросив його прийти (додаток).

Між підметом і присудком може ставитися тире, якщо у реченні пропущено дієслово- зв'язку. Тире ставиться:

· якщо підмет і присудок виражені іменником у називному відмінку (Хліб- всьому голова);

· якщо підмет і присудок виражені інфінітивом (Життя прожити- не поле перейти);

· якщо перед присудком вжито слово це значить, то, це, ось (Більшість- це ще не значить всі).

Контрольні запитання:

1. Яким чином відрізняється просте речення від складного?

2. Якою частиною мови в українській мові може виражатися простий підмет?

3. Як в українській мові виражається простий присудок?

4. Які види складених присудків ви знаєте, чим вони відрізняються?

5. Назвіть види помилок при узгодженні підмета з присудком.

Завдання:

1.У поданих реченнях виділити предикативний центр, дати йому повну характеристику. Пояснити розділові знаки у реченнях.

1.Життя і смерть – оце і вся вистава (В. Стус). 2. Ти наше диво калинове, Кохана материнська мово! (Д.Білоус). 3. Ми – не безліч стандартних «я», А безліч всесвітів різних. Ти і я – це вічне, як і небо (В.Симоненко).

2. Виявити пунктуаційні та орфографічні неточності. Зробити повний синтаксичний розбір речень із складеним іменним присудком.

Громадська організація Незалежний культурологічний часопис «Ї» є недержавною громадською організацією що досліджує проблеми культурології, політології, філософії. Головними напрямами її діяльності є вивчення міжетнічних стосунків, проблем цивілізаційних розламів і адміністративних кордонів, формування европейської ідентичности і питань европейської інтеграції, сучасного політичного дискурсу. З творенням часопису співдіє постійний семінар: «Діалог над кордонами», що досліджує проблеми культурного та політичного прикордоння, а також що річні Міжнародні конференції з питань транскордонного культурного, політичного та економічного співробітництва.

Як громадська організація Незалежний культурологічний часопис «Ї» формує базові засади громадянського суспільства України займаючи чітко визначені позиції з усіх найважливіших питань суспільного і політичного розвитку України. Організація випускає квартальник Незалежний культурологічний часопис «Ї», Молодіжний додаток до квартальника, а також книги відомих політологів та культурологів. Електронна версія Незалежного культурологічного часопису «Ї» є самим великим багатомовним електронним журналом України. Керівником організації та редактором часопису є львівський культуролог та політолог Тарас Возняк.

3. Знайти та схарактеризувати складені підмети.

1. Невеликії три літа марно пролетіли (Т.Шевченко). 2. Ішли діди з батьками безсмертними шляхами, змели всю нечисть геть без вороття (М.Гірник). 3. Чому смуток з тобою поруч часто ходить у світлі дні? (В.Симоненко). 4. Щось нове ожило в мені, сповнило енергією все молодече тіло (Ю.Збанацький). 5. Мабуть, жоден учитель не вболівав так за успіхи своїх учнів, як він. 6 В'ється пісні тихе плетиво (А.Малишко). 7. Над Либіддю, що схована в бетон, спинились ми з тобою на хвилину (Н.Кащук). 8. Хтось та перейде дорогу мені з повними відрами, з повними відрами (Є.Летюк). 9. Кожен з хлопців почував себе так, ніби до нього повернувся рідний батько (М.Стельмах). 10. А тут уже з саду сипнули перші з найпрудкіших (А.Головко). 11. Ніхто з них не хитнувся, не відступив, - Вони змагались, юні і могучі, На схилах Волги - за дніпрові кручі (М.Бажан).

4. Написати замітку з різними типами підметів та присудків.

Тестові завдання:

1.У якому з поданих речень підмет виражений словосполученням?

1. Вася Багіров дуже хотів побачити знайомого (О.Гончар).

2. Незвичайна схожість дочки з матір'ю дуже вразила Яся (І.Нечуй-Левицький).

3. Словесник Андріан Петрович одного разу прийшов на урок якийсь особливо збуджений і піднесений (Ю.Смолич).

4. Дружба народів — це злагода й мир (М.Рильський).

5. Двоє рибалок або двоє мисливців ніколи не почувають себе чужими один одному: в них є про що говорити, вони — завжди друзі (Остап Вишня).

2. Знайдіть речення з іменним складеним присудком.

1. На варті миру твердо стали ми (Л.Дмитерко).

2. Ой мамо моя! Станьте ж хоч ви їм за рідну матір (І.Нечуй-Левицький).

3. Юркович не став заперечувати (Д.Бедзик).

4. Хмари станули над заходом та й закаменіли (В.Стефаник).

5. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витираєобличчя (М.Стельмах).

3.Знайдіть речення зі складеним дієслівним присудком.

1. Я буду жити, бо жива мета (ЄЛетюк).

2. По двісті років можуть жить ворони, а солов'ї живуть так мало літ (Є.Летюк').

3. Тривога прадіда предавня мені заснути не дає (Л.Талалай).

4. Коли ж дерево в корінь підтяти — Жить не буде,хоч буде стояти (В.Забаштанський).

5. Трішечки дивно: Більше не будеш Ти готувати уроки (СЛетюк).

Дата добавления: 2014-12-25