Ускладнене просте речення

План

1.Речення з відокремленими другорядними членами.

2. Уточнюючі члени речення.

3. Однорідні члени речення.

4. Вставні / вставлені конструкції.

3. Пунктуаційні труднощі при відокремленні.

До підрядних відокремлених членів, які поєднуються з пояснювальним словом чи реченням підрядним зв'язком, належать відокремлені означення, додатки, обставини.

Кома і тире при відокремленому означенні

Відокремлюються інтонацією при вимові і комами на письмі:

1. Будь-які означення узгоджені й неузгоджені, поширені й непоширені у позиції перед означуваним словом і після нього, якщо вони відносяться до особового займенника: Переляканий і розтривожений, я вискакую у затоплений місячною повінню двір. (М.Стельмах)

2. Узгоджені поширені означення, а також здебільшого однорідні непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного іменника: Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О.Гончар)

3. Узгоджені означення, що стоять перед означуваним іменником, відокремлюються лише тоді, коли вони мають додаткове обставинне значення:

Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи. (О.Гончар)

4.Декілька відокремлених означень, що стоять у кінці речення, можуть виділятися за допомогою тире: З моря здіймалась хмара — чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірські пасма. (Коп.)

Кома при відокремленому додатку

Можуть відокремлюватися інтонацією і виділятися на письмі комами додатки, що вживаються з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, замість. Ці додатки відповідають на питання родового відмінка і мають значення додаткового повідомлення до основної думки речення: Співають усі, за винятком Ліни Яцуби. (О.Гончар.)

Кома і тире при відокремленій прикладці

Відокремлюються і виділяються комами:

1. Будь-які прикладки, якщо вони відносяться до особового займенника: Я, полководець миру, сонце несу у жмені (Д.Павличко).

2. Поширені прикладки, якщо вони відносяться до загального іменника (стоять перед ним або після нього): Хоробрий воїн, капітан ніколи не розгублювався в бою.

3. Непоширені і поширені прикладки, якщо вони стоять після іменника — власної назви: Дмитрик, восьмирічний хлопчик, вискочив із душної низенької хати (М.Коцюинський.)

4. Завжди відокремлюються прикладки, виражені сполученнями слів чоловік, людина, дід, дівчина, хлопець з неузгодженим або узгодженим означенням:Тим часом надійшов голова, привітний червонощокий чоловік (О. Гончар)

5. Прикладка із сполучником як виділяється комами тоді, коли вказує на причину висловленого в реченні: Гордій Байда, як колишній унтер-офіцер, розумівся на військовій справі.

6.Іноді, щоб чітко виділити відокремлювану прикладку, замість коми ставлять тире, особливо тоді, коли поширена прикладка має в своєму складі розділові знаки:

Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев— густі й непролазні зарослі, — і від них пахло вогкістю і рясним листям (Ю.Смолич).

Кома при відокремленій обставині

Обставини, виражені дієприслівниками (непоширені обставини) і дієприслівниковими зворотами (поширені обставини), відокремлюються і виділяються комами незалежно від їх місця в реченні: Вітру в обличчя жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну (Ю.Пригара).

Завжди відокремлюються обставини з прийменниковим сполученням незважаючи на та іноді (для посилення) з прийменниковими сполученнями у зв’язку з, згідно з, завдяки, всупереч, наперекір, за відсутністю, при наявності, на випадок.

Не відокремлюються і не виділяються комами одиничні дієприслівники (непоширена обставина), що мають значення обставини способу дії, коли вони стоять після дієслова-присудка: Рушниця в його руках стріляла не хиблячи (М.Трублаїні)

Уточнюючі відокремлені члени речення вживаються для конкретизації або пояснення значень інших членів речення: І знову я тут, під цими дверима.

Відокремлені уточнюючі члени речення

1. Уточнюючі члени речення на письмі виділяються комами або тире: Рівно, на повні груди, дихає юнак.

2. Відокремлені уточнюючі члени речення можуть з’єднуватись з уточнюваними за допомогою сполучників тобто, або (в значенні тобто) та ін.: Через вузький пересип були перекопані єреки– цебто канали (Н. Левицький).

3. При відокремлених уточнюючих членах часто вживаються слова особливо, навіть, переважно, зокрема, наприклад, у тому числі та ін.: У вестибюлі зібралася черга, переважно з молоді (з газети).

Кома перед як

Кома ставиться:

1. Перед прикладкою, коли вона має відтінок причини: Кривинський, як посередник, вийшов на перед громади... (П.Мирний).

2. Перед зворотами як завжди, як звичайно, як і раніше, як правило, як виняток, як навмисно, як (наче) один: Як правило, домашні завдання записують до щоденника.

3. Перед порівняльними зворотами: Вона була, як полотно, бліда і перелякана.

4. Перед підрядною частиною складнопідрядного речення, яка приєднується до головної за допомогою сполучника як: Як не мостився, як не ладнав, а оберемка не підняв (Л.Глібов).

5. Перед вставним реченням, яке починається з як: Семен дуже любив свою неньку — стару Наумиху, як її призивали на селі (М.Коцюинський)

6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як: Не хто інший, як Микола, розповів цю історію.

Кома не ставиться:

1. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового відтінку (у ролі кого, чого): Його було викликано до суду як свідка.

2. Якщо сполучення з як входить до складу присудка: Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду (І.Нечуй-Левицький).

3. Перед зворотами, що є усталеними виразами: білий як сніг, упав як сніп, почервонів як рак, холодний як лід, полетів як стріла.

4. У складних сполучниках перед тим як, після того як, тим часом як, подібно до того як та ін., якщо перша їх частина не є складовою частиною головного речення:

Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну бесіду.

5. Перед сполучниками як не... то, як... так, які з’єднують однорідні члени речення або частини складного речення: Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою...

6. Якщо перед сполучниками як, ніби стоять слова зовсім, майже:

Розумні очі дивились з портрета майже як живі. 

Кома між однорідними членами

Кома між однорідними членами ставиться:

1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників: Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво (Н.Забіла). Якщо однорідні члени речення дуже поширені, між ними ставиться крапка з комою.

2. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані повторюваним сполучником: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т.Шевенко).

3. Між протиставними сполучниками, що з’єднують однорідні члени: Марко озирнувся, але нічого не побачив (М.Стельмах).

4. Між парами однорідних членів: Наука і труд, знання і школа ведуть до мети (з газети).

5. Якщо однорідні члени з’єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки робітники, а й селяни.

Кома між однорідними членами не ставиться, якщо сполучники і(й), та (в значенні і), або, чи не повторюються:Летів і танув сніг (М. Рильський).

Речення зі вставними і вставленими сполуками

Вставними називаються такі слова або сполучення слів, за допомогою яких виражається ставлення розповідача до висловленої ним думки. Вставні компоненти граматично не пов'язані з іншими словами у реченні і тому не є членами речення. На письмі вставні слова і сполучення виділяються комами.

Вставленими називаються такі сполуки слів, які містять у собі додаткові повідомлення, побіжні зауваження до основної думки. На відміну від вставних компонентів, вставлені сполуки не можуть бути кваліфіковані за якимись загальними ознаками, оскільки виникають незаплановано, у процесі мовлення. У ролі вставлених компонентів виступають переважно речення.

Контрольні запитання:

1. Назвіть види відокремлень.

2. Які бувають вставні конструкції за семантикою і складом компонентів?

3. Чим відрізняються вставні від вставлених конструкцій?

4. Як приєднуються вставлені конструкції до основи речення?

Завдання:

1.Навести приклади різних пунктуаційних відокремлень, що використовуються в ЗМІ.

2. Виявити в тексті однорідні члени речення. Схарактеризуйте їх.

Колись мої батьки передплачували відразу кілька літературно-художніх та науково-популярних журналів, зокрема, «Дзвін», «Дніпро», «Пам’ятки України», «Кур’єр ЮНЕСКО», «Вітчизна» та «Наука і суспільство»... Вони, до речі, не гуманітарії, мали потребу в такій літературі, де між рядками було багато вільнодумства, і, подібно як книжками, обмінювалися нею з друзями. Найцікавіші вирізки й досі зберігаються у нас вдома...

Зараз мало хто виписує часописи, більшість з яких виходить раз на два місяці або на квартал, а то й не виходять зовсім.

Про стан справ у журнальній періодиці «День» говорить із поетом та головним редактором журналу «Дніпро» Миколою ЛУКІВИМ. Між іншим, «Дніпру» — 82 роки! На його сторінках (і ніде із літературних журналів більше!) друкував свої твори Олександр Довженко. У 60 ті, в часи «хрущовської відлиги», видання «благословило» у дорогу ціле покоління письменників: Бориса Олійника, Івана Драча, Ліну Костенко, Василя Симоненка, Євгена Гуцала, Григора Тютюнника... А також одним із перших звернулося до творчої спадщини забутих, репресованих та заборонених радянським режимом поетів і прозаїків (з газ.)

4. Виявити в тексті вставні та вставлені конструкції. Зробити повний синтаксичний розбір другого речення.

Мимоволі констатуєш, що діаспора тепер не наслідок біди, як наприкінці XIX сторіччя, чи залізних ґрат, як наприкінці ХХ. Далі, рухаючись шляхом логіки, усвідомлюєш, що еміграція – вже не трагедія, не «маленька смерть» (як сприймався від’їзд друзів до Ізраїлю в кінці 70-х), а звичайна обставина життя. Світ великий, кордони прозорішають, життя – це пригода, а не тягар.

А як же ж Батьківщина? Що ж, кожен сам визначає для себе міру відповідальності за себе і за свою країну, це питання індивідуального, дуже інтимного вибору. Я, скажімо, не міг би емігрувати, в мене така мелодія життя, але це не означає, що я зневажатиму того, в кого вона інакша. Тим більше, що від’їзд рідко буває остаточним.

Американець завжди залишиться американцем, навіть якщо він житиме в нас двадцять років (я знаю одного такого). Француз так само залишиться французом. Українець на чужині стає більшим українцем, ніж удома. Що ж до наших євреїв, то я неодноразово переконувався, що й вони, всупереч прислів’ю, вивозять на підошвах часточку Батьківщини. Із часом образи забуваються, а залишається сентимент, не кажучи вже про «географічні» прізвища: американці Уманські, Бердичевські, Вінницькі приречені пам’ятати про землю предків.

Це я до того, що діаспора, за умови розумного ставлення, є для нації певним ресурсом – не лише матеріальним (про що згадують у першу чергу), не лише додатковим фактором впливу й навіть любіювання (окрім українців, непогано це роблять вірмени), а й певним резервом, власне, ідентичності. Внесок канадських та американських братів по крові в розбудову незалежної України не варто переоцінювати, але й недооцінювати його було б, як мінімум, невдячністю. Це вони зберегли для нас тексти, пам’ятки, свідчення, звичаї, ауру й, головне, гідність, яких ми тоді конче потребували.

Ми в цьому сенсі, повторюю, не унікальні: італійці, ірландці, поляки, а тепер уже й турки, китайці, індуси живуть у світі «на два доми». Добре це чи погано, залежить від широти переконань і типу культури, але так воно є. Хтось при цьому акцентується на підвищеному градусі соціальних проблем саме в середовищі прибульців, хтось, навпаки, нагадує, що будь-яка сучасна нація є наслідком тих чи інших міграцій, результатом здебільшого не надто ідилічних зіткнень різних етносів. Ми в цьому ряду – аж ніяк не виняток.

Приборкати процес переселення народів не вдавалося ще нікому, крім Гітлера, Сталіна та Пол Пота. Натомість отримати від цього певні переваги – це завдання, гідне держави, що претендує на високе звання європейської. Це я себе так заспокоюю. Хоча, насправді, талановиті мої однокласники стали б сьогодні нам у пригоді (Ю. Макаров).

Тестові завдання:

1. Позначте речення з відокремленою уточнювальною прикладкою (розділові знаки пропущено):

1. Родичем польового жайворонка є джурбай (?) або степовий жайворонок (3 підручника).

2. Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла (?) чи шерех збитої білкою кедрової шишки. (О. Донченко).

3. Сипнули врозтіч галки (?) чи ворони (Л. Костенко).

4. Весна и зима на терезах (?) або на гойдалці примхливій (М. Рильський).

2. Позначте речення з неоднорідними означеннями (розділові знаки пропущено):

1. У садку стояв крислатий розлогий клен (О. Кониський).

2. Маяли над нами жовті голубі червоні сині метелики (з журналу).

3. Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (П. Тичина).

4. Трави стояли тихі принишклі (Г. Тютюнник).

3. Позначте речення з узагальнювальним словом після однорідних членів речення (розділові знаки пропущено):

1. Я з тобою навпіл все життя поділю хліб і сіль і краплину щастя (А. Малишко).

2. Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі (Б. Олійник).

3. Ні робота ні смерть ні життя ні весілля нічого на світі не обходиться без хліба (О. Сизоненко).

4. Особливе значення на Січі мали військові клейноди прапори бунчуки булава (з підручника).

Дата добавления: 2014-12-25