Складносурядне речення

План

1. Організація складносурядних речень.

2. Синтаксичні відношення між частинами складносурядних речень.

3. Розділові знаки в складносурядних реченнях.

Складносурядним називається таке складне речення, частини якого поєднуються змістом та за допомогою сурядних сполучників. Треба пам’ятати, що змістова і граматична самостійність частин складносурядного речення маєвідносний характер, оскільки часто лише перша частина є самостійною (після неї можна поставити крапку), а друга частина певною мірою залежить від змісту і структури першої.

Складносурядні речення поділяються на закриту і відкриту структури. У відкритій структурі складносурядне речення можна доповнити однотипними частинами; предикативні одиниці становлять незамкнений ряд. У закритій структурі складносурядне речення складається із двох предикативних одиниць, між якими встановлюються детерміновані, взаємопов’язані відношення.

Складносурядні речення відкритої структури: єднальні речення, розділові речення. Складносурядні речення закритої структури: зіставні речення; протиставні речення; градаційні; пояснювальні.

Розділові знаки в складносурядних реченнях

Прості речення як частини складносурядних, з’єднані сполучниками і(й), та, а, але, проте, однак, зате, не те, або, чи ні... ні, то... то, не то... не то та ін. відокремлюються комами: Чорнява його голівонька була закустрана, очі заспані, зате молоде личко пашіло здоров’ям, грало краскою (П.Мирний.)

Кома не ставиться:

1. Між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з’єднаними сполучником і(й):Коли відбудеться лекція і хто її буде читати? Як пишно цвітуть каштани і який гарний Київ у цей час!

2. Між двома безособовими реченнями за умови, коли присудки цілком однорідні за значенням:Сумно й глухо! (П.Мирний).

3. Між двома сурядними реченнями, коли вони мають спільний член, що стосується обох простих речень, або спільне підрядне речення: На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси і рух усякий замер (Марко Вовчок); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (А.Головко).

4. Якщо частини складносурядного речення дуже поширені, або мають уже всередині свої розділові знаки, або автор хоче підкреслити їх самостійність, або далекі за змістом, то замість коми ставиться крапка з комою:Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання. (Леся Українка)

5. Якщо сурядні речення, з’єднані сполучником і(й), та(і) та й, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире:Сонце зійшло — і враз над Києвом занялося ревище гудків. (См.)

Контрольні запитання:

1. Дати визначення складносурядним реченням.

2. Які типи синтаксичних відношень між частинами складносурядних речень належать до відкритої структури?

3. Які типи синтаксичних відношень між частинами складносурядних речень належать до закритої структури структури?

4. Коли між частинами складносурядного речення кома не ставиться?

Завдання:

1. Розставити розділові знаки. Виділити в тексті складносурядне речення, зробити повний синтаксичний розбір.

Але й тут зумів зарадити собі хитрий Сизиф. Він сказав дружині своїй щоб вона не ховала його тіла і не приносила жертви підземним богам. Послухала чоловіка дружина Сизифа. Аїд і Персефона довго чекали похоронних жертв. Усе нема їх! Нарешті наблизився до трону Аїда Сизиф і сказав володареві царства померлих, Аїду О володарю душ померлих великий Аїде рівний могутністю Зевсові відпусти мене на світлу землю. Я звелю дружині моїй принести тобі багаті жертви і повернусь назад у царство тіней. Так обманув Сизиф владику Аїда і той відпустив його на землю (За Овідієм).

2.Дібрати приклади із регіональних засобів масової інформації для ілюстрації особливостей пунктуації складносурядного речення.

3.Пояснити авторський вибір розділових знаків у кінці речення.

Острів, як спрут, занурив у море шершаві лаби, приссався до нього, наче хоче спинитись. Але не може (М.Коцюбинський). Ми якось дуже звикли, що він [ Ойстрах ] є. А от нема. І струни його стихли (Л.Костенко).

Тестові завдання:

1.У якому реченні неправильно розставлено розділові знаки?

1. Небо вкрили дрібні білі хмарки і сонце крізь їх білопінне мереживо світило тепло й лагідно (Я.Гримайло).

2. В теплиці стояло літо, надворі ж покректував мороз або хугувала хвижа, і тепер звичайнісінький
житній колос, що думав про цвіт, нахилявся до тебе казкою чи святом (М.Стельмах).

3. Тепер садок потонув у темряві, і широкі вікна будинку, ясно освітлені зсередини, ніби висіли
на сутіні вечора (В.Собко).

4. Незабаром там запалав вогонь, дрова були сухі, і в небо шугнуло малинове полум'я... (В.Малик).

5. Сонце поволі опускалося за темний ліс, і з Дніпра війнуло вечірньою прохолодою (В.Малик).

2. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки?

1. Заплакав ліс осінніми дощами, І стиснув груди,мов лещата біль (В.Васкан).

2. А десь біжать залізні коні, і пахне холодом трава (В.Сосюра).

3. Зрештою, все на світі однакове, і світ однаковий (П.Загребельний).

4. І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото (Л.Костенко).

5. Там соловейко вмер, і почорніли віти (АМалишко).

3. У якому реченні неправильно розставлено розділові знаки?

1. Було ясне надвечір'я, і сонце ще не сіло за ліс (ВМалик).

2. Чи зірка в небі враз розквітла, Чи у вікні широкім зали Нарешті спалахнуло світло... (В.Соколов).

3. Чи то приснилось чи причулось, Чи мала ніч луну таку, — Озвалися до мене вулиці, Зелені вулиці Баку (Є.Летюк).

4. Чи це він чув таке про соняшники, чи сам придумав? (М.Стельмах).

5. І що воно за жінка? — придивлявся Богдан. — Чи то віхоть вогню заблудився у її тілі, чи сам дідько всівся на кінчику язика? (М.Стельмах).

Дата добавления: 2014-12-25