Вопрос 1

Модуль

Модуль

Теоретичні питання:

1. Словосполучення, його синтаксична організація.

2. Речення, його ознаки. Модальні типи речень.

3. Підмет. Його види, морфологічний спосіб вираження.

4. Присудок. Види присудків. Простий дієслівний присудок.

5. Складений іменний присудок.

6. Складений дієслівний присудок.

7. Складні випадки та помилки при узгодженні підмета й присудка.

8. Розділові знаки між підметом і присудком.

9. Односкладні речення, їх типи.

10. Повні/неповні речення.

11. Другорядні члени речення. Загальна характеристика.

12. Додаток. Види додатків, морфологічні способи вираження.

13. Означення. Види означень, морфологічні способи вираження.

14. Прикладка. Розділові знаки у прикладці.

15. Однорідні, неоднорідні означення.

16. Обставина. Види обставин, морфологічні способи вираження.

17. Однорідні члени речення. Розділові знаки при однорідних членах речення.

18. Вставлені конструкції.

19. Вставні конструкції.

20. Речення з відокремленим означенням.

21. Речення з відокремленою обставиною.

22. Речення з відокремленим додатком.

23. Звертання.

24. Розділові знаки в простих ускладнених реченнях.

Практичне завдання – синтаксичний розбір простого речення.

Теоретичні питання:

1. Загальна характеристика складного речення.

2. Складносурядні речення. Синтаксичні відношення між членами складносурядних речень.

3. Розділові знаки в складносурядних реченнях.

4. Складнопідрядні речення. Типи складнопідрядних речень.

5. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях.

6. Перехідні випадки між сурядністю і підрядністю.

7. Безсполучникові складні речення.

8. Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях.

9. Багаточленні складні речення з сурядним зв’язком.

10. Багаточленні речення з безсполучниковим зв’язком.

11. Багаточленні складнопідрядні речення.

12. Складна синтаксична конструкція.

13. Розділові знаки в складній синтаксичній конструкції. Період.

14. Використання прямої й непрямої мови в журналістській діяльності.

15. Пряма мова. Розділові знаки при передачі прямої мови.

16. Непряма мова, розділові знаки при передачі непрямої мови в засобах масової комунікації.

17. Синтаксичні конструкції зв’язного мовлення.

18. Типи зв’язку між реченнями.

19. Типи контекстуальних відношень між реченнями.

20. Основи пунктуації. Типи розділових знаків.

Практичне завдання – синтаксичний розбір складного речення.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. – К.: Наук.думка, 1983. – 234 с.

2. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: підручник. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.

3. Вихованець І.Р., Городенська К.Д., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К.: Наук.думка, 1983. – 361 с.

4. Грищенко А.П. Складносурядне речення в сучасній українській літературній мові. – К.: Наук.думка, 1969. – 237 с.

5. Кадомцева Л.О. Українська мова: Синтаксис простого речення. - К.: Наук.думка, 1985. – 244 с.

6. Капелюшний А.О. Типологія журналістських помилок. – Львів: Основа, 2000. – 98 с.

7. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови: У 2 ч. Ч.2: Синтаксис. – К: Вища школа, 1965.- 216 с.

8. Слинько І. І. та ін. Синтаксис сучасної української мови: проблемні питання (навчальний посібник). – К.: В.Ш., 1994. – 670 с.

9. Сучасна українська мова: підручник /За ред. О.Д. Пономаріва. – К.: Либідь, 2005. – 488 с..

10. Сучасна українська літературна мова /За ред. М.Я. Плющ. – К.: Генеза, 1994. – 346 с..

11. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис/ За ред.. І.К.Білодіда. – К.: Вища школа, 1972. – 298 с.

12. Український правопис. – 5-е вид., випр. й доп. – К.: Наук.думка, 1995.- 195 с.

13. Українська мова. Енциклопедія/ В.М.Русанівський та ін.. – К.: Вид-во “Укр. енциклопедія” ім М.П.Бажана, 2000. – 750 с.

14. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К.: Либідь, 1996.- 194 с

15. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Знання, 1997. – 214 с.

Додаткова:

1. Белошапкова В.А. О понятии синтаксической производности// Русский язык за рубежом. – 1983. - №6. – С.12-18.

2. Белошапкова В.А. Шмелева Т.В. Деривационная парадигма предложения// Вестник МГУ. – 1981. -№2. – С.2-12.

3. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К.: Наук.думка, 1992. – 127 с.

4. Горбачук В. Барви української мови. – К.: Академія,1997. – 272 с.

5. Дорошенко С.І. Складні безсполучникові конструкції в сучасній українській мові. – К.: Наук.думка, 1980. – 203 с.

6. Костенко Л. Гуманітарна аура або дефект головного дзеркала. – К.: Генеза, 1999.- 27 с.

7. Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. – К.: Наук.думка, 1986. – 239 с.

8. Мамалига А.І. Синтаксис тексту // http://journlib.univ.kiev.ua.

9. Мухин А.М. Синтаксемный анализ и проблема уровней языка. – Л.: Наука, 1980. – 190 с.

10. Непийвода Н. Сам собі редактор. Порадник з української мови. – К.: КНУ, 1998.- 98 с.

11. Общее языкознание: внутренняя структура язика. – М.: Наука, 1972. – 439 с.

12. Плиско К.М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення. – Харків.: ХНУ, 1992 – 179 с.

13. Полковенко В.В. Майстерність українських радіопубліцистів. – К.: Знання, 1970. – 79 с.

14. Пономарів О. Стилістичний синтаксис// Стилістика сучасної української мови – Тернопіль: Богдан, 2000. – С.164-227.

15. Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації. – К.: КНУ, 1993. – 216 с.

16. Слинько І.І. Парадигматика простого речення української мови (двоскладне речення)// Мовознавство, 1978. - №3. – С.3-15.

17. Слинько І.І. Парадигматика простого речення української мови (односкладне речення)// Мовознавство, 1980. - №3. – С.5-17.

18. Слинько І.І. Парадигматика складного речення // Мовознавство, 1987. - №3. – С.2-10.

19. Смеречинський С. Нариси з української синтакси у зв’язку з фразеологією та стилістикою. – Харків, 1932. Фото передрук з післямовою Олекси Горбача. – Мюнхен, 1990. – 219 с.

20. Степанов Ю.С. Имена. Предикаты. Предложения: Семиологическая грамматика. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 345 с.

21. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса. – М.: Наука, 1988. – 119 с.

22. Шведова Н.Ю. Вопросы описания структурных схем простого предложения// Вопр.языкознания. – 1973. -№4. – С.8-16.

23. Яцимірська М.Г. Лексикографічні видання української діаспори: Довідкові матеріали та завдання для студентів факультету журналістики. – Львів: ЛНУ, 1995. – 141 с.

24. Острів знань. Уроки державної мови. http://mova.kreschatic.kiev.ua/.

25. Mova Info. Електронний підручник з української мови. http://www.mova.info/pidruchn.aspx

Навчально-методичне видання

(українською мовою)

Тяпкіна Наталія Іванівна

УКРАЇНСЬКА МОВА У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ

(СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ)

Навчальний посібник

для студентів факультету журналістики

Рецензент Н.В.Романюк

Відповідальний за випуск Н.І.Тяпкіна

Коректор Г.В.Микитів

Марксисткое направление экономической мысли возникло в 40-е годы 19 века. Основоположники: Карл Маркс, Фридрих Энгельс.

Предметом исследования выступают капиталистический способ производства, его законы развития и течения

В основе теории лежит диалектико-материалистический метод. Он предполагает:

1) материалистическое объяснение производственных отношений, согласно которому определяющим фактором общего развития выступают материальное производство, а отношения, в которые вступают люди в процессе производства, обусловливают все изменения в обществе и в целом его состояние

2) исторический подход при исследовании производственных отношений. Развитие общество идет через развитие производственных сил и производственных отношений

3)Рассмотрение производственных отношений как единство и борьбу противоположностей, переход количественных изменений в качественные.

Особенности:

1. капиталистический строй рассматривается в теории с классовой позиции пролетариата (т.е. с рабочего класса)
2. критический характер анализа, направленного на раскрытие причин расовых противоречий в обществе (ядро этих противоречий марксизм видит в отношениях собственности или, иначе, в характере присвоения средств и результатов труда)

Регулирование общественных процессов, по мнению марксистов, в силу объективных экономических тенденций должно стать плановым и научно организованным.

ЭТМ следует разделять на несколько блоков:

1. Трудовая теория стоимости (основа для товарного обмена – стоимость; стоимость создает абстрактный общественный труд, выступающий как расходование человеческой рабочей силы; Цена – денежное выражение стоимости)
2. Теория прибавочной стоимости (прибавочная стоимость – та часть стоимости, которую капиталист присваивает в результате эксплуатации рабочей силы)
3. теория производительного труда (производительный труд – труд рабочего, как единственный источник нетрудовых доходов буржуазного общества)
4. теория прибыли, средней прибыли и цены производства (надбавка к стоимости, прибавочная стоимость)
5. теория воспроизводства (возмещение капитала и общественного продукта по стоимости)
6. теория экономических кризисов (нарушение пропорций реализации общественного продукта ведет к кризисам производства)
7. теория социализма

Дата добавления: 2014-12-25