РОЗДІЛ 3. 2 страница

Аналізуючи результати. Можна сказати, що до впровадження супроводу був виявлений низький рівень креативності студентів. Після застосування супроводу у вищому навчальному закладі у студентів усіх курсів виявлено високий та середній рівень допитливості.

Таку саму тенденцію спостерігаємо і щодо показника складності, тобто студенти прагнуть пошуку нових шляхів (способів) мислення, значно мотивовані на самостійне вивчення нового,спрямовані на пошук різних можливостей вирішення завдань.

Студенти зорієнтовані на пізнання складних явищ, не прагнуть уникати важких завдань, частіше почали проявляти наполегливість, щоб досягти своєї мети. У старших курсів формується здатність ставити перед собою певні цілі і намагатися їх досягти, вміння формулювати та відстоювати власну думку, загальний рівень креативності респондентів усієї вибірки на всіх етапах змінився на високий та середній.

Дані показники свідчать про те, що застосування психологічного супроводу є ефективним і сприяє розвиткові професійно важливих якостей необхідних сучасному професіоналу. Дана система підготовки фахівців психологічної сфери здатна, таким чином, сформувати креативну особистість.

Аналізуючи отримані результати, можна сказати, ми знайшли самий оптимальний варіант. А саме, для підвищення ефективності і власної конкурентоспроможності ми організували такий освітній простір, об’єднавши соціально-психологічний супровід з навчальним процесом, що дало змогу сформувати і значно підвищити рівень професійно важливих якостей.

Упровадження супроводу, формування орієнтовного образу психолога-професіонала у вищому навчальному закладі, на базі психологічної служби ВНЗ надає можливість не лише поінформувати учасників про професійно важливі якості, а й розвинути їх студентам. Підвищити здатність до пошуку внутрішніх ресурсів для позитивної самооцінки себе, як професіонала; поглибити свої знання про професійно - значимі якості і покращити сприйняття себе як майбутнього спеціаліста-психолога.

Поєднання навчального процесу і соціально-психологічного супроводу можна оцінювати ефективними, оскільки під час проведеної роботи здійснена корекція і рівень професійно важливих якостей значно покращився.

Загалом, розроблені заняття значно покращили рівень професійно важливих якостей необхідних психологу-професіоналу у професійній діяльності, про що свідчать результати повторного діагностування.

Таблиця 3.5

Рівень рефлексивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності (за методикою А.В.Карпова)

Шкали	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
Стени	4,35	2,69	3,52	4,44	3,30	3,87	5,48	4,70	5,09	5,69	4,70	5,19	8,97	7,2	8,08

	Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	33%	36%	33%	44%	48%
Середній	45%	44%	49%	33%	37%
Низький	22%	20%	18%	23%	15%

Таблиця 3.6

Показники рефлексивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

Аналізуючи результати за методикою А.В.Карпова «вимірювання рівня рефлексивності» студентів 1-5 курсів МНУ ім. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення після впровадження супроводу, можна стверджувати, що низький рівень рефлексивних якостей студентів властивий 22% першокурсникам, 20% другокурсникам, 18% третьокурсникам, 23% четвертокурсникам і 15% п’ятикурсникам. Середній рівень рефлексивних якостей виявлено у 45% першокурсників, 44% другокурсників, 49% третьокурсників, 33% четвертокурсників та 37% п’ятикурсників. Високий рівень рефлексивних якостей мають 33% першокурсників, 36% другокурсників, 33% третьокурсників, 44% четвертокурсників та 48% п’ятикурсників.

За отриманими даними ми бачимо, що у переважної більшості студентів, у тому числі і п’ятикурсників, рівень рефлексивних якостей значно підвищився, що указує на ефективність соціально-психологічного супроводу у формуванні необхідного рівня рефлекcивності протягом навчання.

Таблиця 3.7

Рівень організаційних та управлінських якостей студентів-психологів після застосування супроводу (за методикою «Діагностика функціонально-рольових позицій в управлінській команді»)

Шка ли	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
Голова	10,05	9,17	9,61	8,77	8,57	8,67	10,9	10,4	10,65	9,25	8,35	8,8			11,5
Генератор ідей	8,42	8,32	7,83	9,05	6,59	7,82	8,5	6,5	7,5	9,26	8,31	8,7			9,5
Оцінщик	8,45	7,77	8,11	6,35	8,24	6,83	7,53	9,5	7,9	8,9	6,45	7,6	9,5	8,63	9,06
Організатор групи	6,92	6,53	6,72	7,70	8,50	8,1	8,07	4,2	2,77	9,12	8,23	8,67	18,3	17,5	17,9
Організатор роботи	9,17	9,23	8,69	7,41	7,54	6,55	7,04	4,5		10,24	9,30	9,77			11,5
Дослідник ресурсу	7,21	8,11	8,64	8,52	9,35	8,86	9,10	7,8	6,75	8,30	7,29	7,79		9,7	10,3
Завершувач	8,55	7,35	7,95	8,82	10,05	9,17	9,61	6,55	5,72	12,05	11,34	11,6			12,5
Форму-вач	7,73	7,45	7,59	8,33	10,02	8,86	9,43	10,3	8,5	9,28	8,25	8,7	9,5	8,2	8,8

Таблиця 3.8

Показники комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів після впровадження супроводу (у %)

Шкали	Етапи учбово-професійної діяльності
Голова	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
59%	49%	81%	55%	33%
Формувач	37%	35%	41%	48%	35%
Генератор ідей	25%	19%	35%	27%	29%
Оцінщик	24%	19%	19%	17%	57%
Організатор роботи	22%	29%	23%	35%	12%
Організатор групи	12%	23%	25%	23%	32%
Дослідник	12%	27%	12%	15%	15%
Завершувач	15%	21%	13%	15%	12%

Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що у студентів-психологів під час супроводу у вищому навчальному закладі кількість чоловік, виконуваних ролей значно підвищилась почали. Дані свідчать про те, що студенти виконують майже всі свої ролі у групі активно, а це означає, що студенти стали значно краще володіти потрібними якостями в повній мірі. Група стала значно ефективнішою у виконанні поставлених учбово-професійних задач ніж раніше.

Таблиця 3.9

Рівень саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (за методикою діагностики оцінки самоконтролю у спілкуванні М.Снайдера)

Шкали	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
Загальні показники	3,89	3,02	4,45	3,92	3,60	3,76	3,95	3,5	3,72	6,5	4,5	5,5	7,05	5,4	6,22

Таблиця 3.10

Показники саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

	Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	30%	44%	49%	53%	55%
Середній	43%	35%	35%	33%	32%
Низький	27%	21%	16%	14%	13%

Аналізуючи результати, можна стверджувати, що низький рівень саморегуляції та самоконтролю студентів після провадження супроводу властивий 27% першокурсникам, 21% другокурсникам, 16% третьокурсникам, 14% четвертокурсникам і 13% п’ятикурсникам.

Середній рівень саморегуляції та самоконтролю виявлено у 43% першокурсників, 35% другокурсників, 35% третьокурсників, 33% четвертокурсників та 32% п’ятикурсників. Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 30% першокурсників, 44% другокурсників, 49% третьокурсників, 53% четвертокурсників та 55% п’ятикурсників. З отриманих даних бачимо, що не сформовані на належному рівні саморегуляція та самоконтроль у студентів-психологів.

Можна стверджувати, що рівень саморегуляції та самоконтролю студентів був низьким, а після проведення супроводу змінився: став значно вищим. Прослідковується у студентів переважно високий та середній рівень саморегуляції та самоконтролю, що відповідає сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфери і свідчить про ефективність проведеної роботи над подальшим розвитком цих професійно важливих якостей.

Таблиця 3.11

Шкали

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

Експерементальна група

Контрольна група

Середні показники

Експеремаентальна група

Контрольна група

Середні показники

Експеремаентальна група

Контрольна група

Середні показники

Експеремаентальна група

Контрольна група

Середні показники

Експеремаентальна група

Контрольна група

Середні показники

бали

2,5

3,25

4,05

2,30

3,17

4,34

2,03

3,18

4,27

3,36

3,82

7,39

6,45

6,92

Рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (за методикою Н.М.Пейсахова)

Таблиця 3.12

Показники саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

	Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	44%	51%	50%	57%	59%
Середній	34%	35%	37%	29%	25%
Низький	22%	14%	13%	14%	16%

Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів після застосування соціально-психологічного супроводу значно покращився.

Низький рівень саморегуляції та самоконтролю властивий 22% першокурсникам, 14% другокурсникам, 13% третьокурсникам, 14% четвертокурсникам і 16% п’ятикурсникам. Середній рівень саморегуляції та самоконтролю виявлено у 34% першокурсників, 35% другокурсників, 37% третьокурсників, 29% четвертокурсників та 25% п’ятикурсників. Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 44% першокурсників, 51% другокурсників, 50% третьокурсників, 57% четвертокурсників та 59% п’ятикурсників.

У студентів різних курсів ми спостерігаємо, що переважа високий та середній рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю, що повністю відповідає сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфери.

А це свідчить про ефективність проведеної роботи, яка вплинула і змогла змінити отримані раніше результати.

Таблиця 3.14

Рівень емпатії та сензитивності студентів-психологів після проведення супроводу (за методикою І.М.Юсупова)

Шкали

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

Експерементальна група

Контрольна група

Середні показники

Експеремаентальна група

Контрольна група

Середні показники

Експеремаентальна група

Контрольна група

Середні показники

Експеремаентальна група

Контрольна група

Середні показники

Експеремаентальна група

Контрольна група

Середні показники

бали

39,9

85,76

74,43

80,09

80,1

85,05

84,52

72,79

78,65

71,5

Таблиця 3.15

Показники емпатії та сензитивності студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

	Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	22%	23%	23%	17%	19%
Середній	57%	59%	61%	66%	70%
Низький	21%	18%	16%	17%	11%

За отриманими експериментальними даними констатуємо, що після застосування супроводу у студентів майбутніх психологів до впровадження тренерської діяльності виявлено середній рівень розвитку професійно важливих якостей, який став переважаючим в порівняні з попередніми даними.

Низький рівень саморегуляції та самоконтролю властивий 21% першокурсникам, 18% другокурсникам, 16% третьокурсникам, 17% четвертокурсникам і 11% п’ятикурсникам. Середній рівень саморегуляції та самоконтролю виявлено у 57% першокурсників, 59% другокурсників, 61% третьокурсників, 66 % четвертокурсників та 70% п’ятикурсників. Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 22% першокурсників, 23% другокурсників, 23% третьокурсників, 17% четвертокурсників та 19% п’ятикурсників.

З отриманих даних бачимо, що переважна більшість студентів-психологів мають середній рівень емпатії та сензитивності, причому, у всіх курсів, - це говорить про те, що психолог може повністю професійно надавати допомогу іншим, маючи такий рівень емпатії.

Висновки до 3 розділу

У процесі спеціально організованої фахової підготовки майбутній психолог має бути підготовлений до різних видів практик, таких як психодіагностика, психологічне консультування, психотерапія, тренінг та ін. Дослідження низки українських науковців (Н.О.Євдокимова, Ю.М.Швалб, І.М.Мельничук, Т.В.Сінельникова, Л.І.Мороз та ін.) показали, що на сьогоднішній день у випускників вишів підготовленість до використання психологічних практик є недостатньою, що характеризуються відсутністю необхідних особистісних та професійно важливих якостей, низьким рівнем конкурентоздатності на ринку праці. Однією з основних причин науковці виділяють фрагментарність підготовки до психологічних практик, переважання при викладанні дисциплін теоретичного компонента, відсутність практико-орієнтованих технологій навчання.

На думку українських науковців (Ю.М.Швалб, Н.О.Євдокимова, Т.В.Сінельнікова, Т.В.Ткач, Г.О.Хомич та ін.) вирішення цієї проблеми можливе через побудову системи практико-орієнтованої освіти. Такий підхід обумовлює проектування змісту навчання студентів, зорієнтованого на засвоєння ними різноманітних практик, що дозволить випускникам у подальшій професійній діяльності успішно їх реалізувати.

На думку Г.О. Хомича, практико-орієнтована освіта має стати новою парадигмою формування фахівців із сформованими професійно важливими якостями, необхідними для успіху у майбутній професійній діяльності.

Класичні форми і способи вузівської освіти не спроможні забезпечити ці зміни. Це обумовлює пошук нових освітніх форм, технологій, засобів самореалізації студента, перетворення його у суб’єкта учбово-професійної діяльності. З огляду на це, провідним засобом професійного навчання мають стати тренінгові технології, спрямовані на формування особистісної і професійної готовності до діяльності у певних умовах.

Для формування конкурентоспроможного фахівця необхідне упровадження більш ефективних психолого-педагогічних технологій, однією з яких є тренінг розвитку професійно важливих якостей.

На думку науковців, проблема формування професійно важливих якостей майбутнього фахівця в умовах ВНЗ потребує новітнього підходу. Однією з провідних проблем є побудова такої системи навчально-виховного процесу, яка оптимальним чином враховувала б особливості та закономірності не тільки особистісного розвитку студента, але і його професійного становлення як фахівця.

Психологічна служба, як компонент освітнього простору вишу може надавати можливість майбутнім психологам отримувати спеціальну практичну підготовку, тому що саме соціально-психологічний супровід разом з ефективною учбово-професійною діяльністю дає потужний розвивальний ефект, слугує формуванню смислових контекстів професійної освіти та професіоґенези особистості.

Лише комплексна програма підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгових технологій, що включає такі елементи освітнього простору як навчальний процес та психологічну службу, та розроблена на засадах практико-орієнтованої освіти дозволяє вирішити задачі розвитку професійно важливих якостей та формування готовності до успішної професійної діяльності.

Дата добавления: 2014-12-25